Середа, 15.08.2018 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Головна сторінка



В І Т А Є М О
з днем народження
advokatn(39) , school110(30)

Хай ладиться скрізь: на роботі, в родині,
Щоб  радісний настрій   у серці   не згас,
Все  світле  і  гарне,   що  треба  людині,
Нехай   неодмінно   приходить   до   Вас!

Хай  щастя  приходить  і  ллється рікою,
Хай   горе  обходить  завжди  стороною,
Хай     доля    дарує    Вам     довгі    літа ,
А  в  серці  завжди  хай  живе  доброта !

З повагою. Адміністрація сайту turka.at.ua



Останні новини Турківщини

07 серпня 2018 року об 11 год учасники бойових дій на Сході України виходять на мітинг під стінами будівлі мерії Львова із вимогами забезпечити повноцінним житлом бійців АТО замість надання їм одноразової допомоги, розміром 100 тис. грн.

До участі долучаються громадські та волонтерські організації Львівщини. Також на підтримку мітингувальників прибуває керівник організації учасників АТО "Справедливість" Тарас Костанчук.

8 серпня нове керівництво ПрАТ «Трускавецькурорт» розвінчує міфи про занепад Трускавця

Вперше за багато років бюджетоформуюче підприємство Трускавця, яке має, без перебільшення, ключовий вплив на розвиток курорту, зустрінеться із журналістами для того, щоби розповісти про реальну економічну ситуацію у місті, перспективи розвитку одного з найбільших курортів країни.

Шановні турківчани!

Від імені Турківської районної партійної організації ВО "Батьківщина" щиро вітаю вас із 587-ю річницею нашого міста.

Для кожного з нас День народження нашого рідного міста – це радісне і хвилююче свято.

Друзі, 5 серпня у неділю запрошуємо малечу та їх батьків на веселе дитяче свято "День усмішок"!

Буде весело і дружньо:

Буде весело і дружньо:

- дітей розважатимуть аніматори,

- проводитимуться веселі ігри,

- усіх залучатимуть у різноманітні конкурси з подарунками,

Друзі, знову кличемо вас на мирну акцію у Самбір.

У вівторок, 31 липня, о 14:30 зустрічаємось під судом, на вул. Мазепи. Тут продовжать розглядати справу мера Турки Геннадія Когута, неугодного владі.

Прийдемо підтримати суддю, який, мабуть, вже отримав сценарій, за яким він має спрацювати.


Останні завантажені статті


Наталка Сняданко - Недопите мартіні б'янко

В 2014 році побачила світ збірка оповідань українських письменників О. Забужко, Л. Денисенко, I. Роздобудько, H. Шевченко, Г. Вдовиченко, А. Кокотюха, M. Іванцова, Є. Положій, H. Сняданко, Є. Кононенко, С. Жадан.

Це перша в Україні збірка творів провідних письменників, що зачіпає алкогольну тему. Корифеї українського слова вирішили поділитися своїми спогадами та міркуваннями щодо вживання алкоголю. Оповідання навряд чи когось залишать байдужим, адже ці історії настільки реальні, що, цілком можливо, траплялися з вами.

Недопите мартіні б'янко

Наталка Сняданко

Юстина зупинилася перед дверима під'їзду Поставила на землю важку торбу і натиснула на клямку. Двері були зачинені. Замерзлими пальцями вона набрала на домофоні код, але двері не відчинилися.

– Код поміняли, падли, – почулося з-під купи ганчірок від смітника на протилежному боці вулиці.


Статті | Переглядів: 168 | Додав: Admin | Дата: 15.06.2018 | Коментарі(1)

  АКТУАЛЬНО ! (Коментарів- 25 !)
Свята неділя, Тройця, П'ятдесятниця за традицією сіл Верхні і Нижні Турочки на Турківщині

Цей день, окрім Святої Неділі, Тройці чи П’ятдесятниці називається ще Зеленими Святами, адже саме на цей день припадає найбільший розквіт усього зеленого світу землі, а на Бойківщині цей день є ще й Днем Скотаря. Свята Неділя є досить важливим християнським святом, хоч має дохристиянське, язичницьке коріння. Воно є третім за своїм значенням після Різдва і Воскресіння Христового і відзначається в усіх населених пунктах, а найбільше в селах і малих містах.


Християнські свята. Звичаї,обряди. | Переглядів: 5790 | Додав: Admin | Дата: 27.05.2018 | Коментарі(25)

«Тройцу Єдиносущную піснословим, Отца і Сина, со Святим Духом…» (Стіхіра на «Господи воззвах»).

Во Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Возлюблені во Христі, браття і сестри!

Почуття величного духовного захвату, вкладаємо ми сьогодні в початкові слова нашого святкового богослужіння. «Слава Святій, Єдиносущній і Животворящій, і Нероздільній Тройці!» Саме для прославлення Святої Тройці ми зібралися сьогодні в такій великій кількості в цей святий храм. Ми зібралися для того, щоб молитвенно згадати цю віками віддалену від нас подію, коли Господь наш Ісус Христос, виконуючи Свою обіцянку, низпослав Святого Духа на Апостолів і цим звершилося велике діло спасіння роду людського. Саме з цього дня Святий Дух перебуває в Церкві, запалює в серцях людей віру і веде їх шляхом спасіння, бо сходження Святого Духа в серця людей весь час продовжується.

День Святої Тройці, котрий ми сьогодні так світло та урочисто відзначаємо, – це священна подія в житті Церкви Христової. Зіслання Святого Животворящого Духа ...


Проповіді | Переглядів: 1267 | Додав: Admin | Дата: 27.05.2018 | Коментарі(0)

«На Хресті принесена жертва, а де жертва,
там відпущення гріхів, там примирення з Богом,
там свято і радість»
(Свт. Іоанн Златоуст).

Художня історія хреста починається далеко за межами християнської ери і відкривається цілим рядом аналогічних знаків в символіці індусів, єгиптян, вавилонян, етрусків та в орнаментації класичного світу. Як окраса, як символ та відомий міфологічний атрибут, хрест належав до числа широко розповсюджених знаків, часто пов’язаних з релігійною уявою архаїчного світу.

У християнстві, догматика відносить хрест до тайн віри. У цій тайні розрізняють дві сторони: це тайна радості та скорботи, тайна слави та ганьби (адже реальний хрест у римлян був знаряддям жорстокої і ганебної смертної кари).

Починаючи із святителя Афанасія Александрійського, якого вважають засновником патристичної хрестології, християнські екзегети пов’язували з хрестом головні догмати християнства. Так, хрест означав для них Святу Трійцю: стовп – Бога Отця, а поясні рамена праворуч і ліворуч – Бога Сина і Бога Духа Святого. Також стовп та горизонтальну частину хреста прочитують як знак подвійної, – божественної та людської, – природи Ісуса Христа.


Статті | Переглядів: 333 | Додав: Admin | Дата: 18.05.2018 | Коментарі(0)

Євген Положій - Пан Зривко

В 2014 році побачила світ збірка оповідань українських письменників О. Забужко, Л. Денисенко, I. Роздобудько, H. Шевченко, Г. Вдовиченко, А. Кокотюха, M. Іванцова, Є. Положій, H. Сняданко, Є. Кононенко, С. Жадан.

Це перша в Україні збірка творів провідних письменників, що зачіпає алкогольну тему. Корифеї українського слова вирішили поділитися своїми спогадами та міркуваннями щодо вживання алкоголю. Оповідання навряд чи когось залишать байдужим, адже ці історії настільки реальні, що, цілком можливо, траплялися з вами.

Пан Зривко

Євген Положій

Ви знаєте, хто такий пан Зривко? Напевне, ні, хоча, як не парадоксально, багато хто з людей нашого кола його неодноразово бачив і навіть спілкувався, але не знав (бо й не міг знати!), що це саме він і є. Так от, пан Зривко – це такий маленький чоловічок у синьому костюмі й білому картузі, що живе на дні випитої на самоті пляшки горілки. Варто підкреслити: скільки б ви не видивлялися пана Зривка у пляшках із горілкою, ви ніколи його там не побачите. Підтвердженням цьому є ось така історія.


Статті | Переглядів: 171 | Додав: Admin | Дата: 03.05.2018 | Коментарі(0)

Останні завантажені фото

[11.08.2018]
1 комент.
[30.07.2018]
3 комент.
[08.07.2018]
6 комент.
[03.06.2018]
9 комент.

Останні завантажені відеофайли

Гурт ,,KARPATIA&qu...

Відео

00:02:45
Admin [12.06.2018]
2 1 0.0
"Сторцак"...

Відео

00:02:38
Admin [07.05.2018]
1 0 0.0
Турка над Стриєм

Відео

00:03:13
Admin [10.04.2018]
3 0 0.0

Нове в блогах користувачів

[15.07.2018]Today
Українська влада намагається заробити на своїх громадянах (0)

[08.07.2018]Today
Влада пішла на «чистку» українського Інтернету (0)

[22.06.2018]Today
Михайло Цимбалюк: Старт контрабандного змагання: завдання – подолати (0)

[08.06.2018]Today
Михайло Цимбалюк: В нашій країні немає політичної волі реально боротися з корупціонерами (1)

[31.05.2018]Today
Михайло Цимбалюк: Ми не маємо права забувати про інших журналістів, яких не вберегли від небезпеки (0)


Останні об'яви на сайті

[10.08.2018] Інше (Прочее) Запрошення на фестиваль "Свято Бойківського меду і Ремесе-2018" (0)

[06.08.2018] Інше (Прочее) потрібен продавець (0)

[03.08.2018] Пошук родичів та знайомих Розшукуємо родину дідуся з Польщі (0)

[26.07.2018] Інше (Прочее) Потрібні працівники в новий ресторан (0)

[26.07.2018] Інше (Прочее) Робота (0)


Останні номери газети "Бойківщина" на сайті




Останні коментарі до матеріалів сайту


Victor [14.08.2018  21:00]
«Не надійтеся на князі і сини человіческія, в них же ність спасенія...».

Історія християнства, як і дохристиянського періоду, це історія високого голослів’я, за яким стоїть тотальна брехня. Всі надіялися і на князів, і на синів людських, і на царів, і на довбню (біблійна історія та державна цьому є доказом). І чим більшою та замашною була довбня, тим більшу силу мав бог. Ось і сьогодні на Донбас московити завозять не благодать, не мир, а військову техніку та боєприпаси. Щодень ми чуємо про загиблих, поранених, зниклих безвісти. Можна віками «талдичити» у церкві ці високі слова, але коли справа доходить до вирішення своїх інтересів, тоді вступають у змову з князями, синами людськими – всіляким «патріотичним» збродом, беруть в руки меч та смолоскип і йдуть місіонерити. Невже Ви, пане настільки сліпі, що намагаєтеся викладанням на сайті ікон, намалювати якусь відмінну від реалій картину?

Якось ґазда, повернувшись з мандрівки додому, застав у своєму ліжку свою жінку з сусідом за сороміцькими справами. Жона, угледівши свого чоловіка на порозі спальні, вигукнула:
- Іване, не вір своїм очам, а вір моїм словам.

Ми вже звикли до подвійної моралі настільки, що навіть і не помічаємо величезної різниці між тим, що думаємо, що говоримо і що робимо. Тому сьогодні на трибунах та амвонах маса брехачів, котрі говорять правильні речі, пишуть правильні ікони, але живуть за неправильними законами. Деякі люди настільки психічно тупіють від цієї пропаганди, що втрачають всякий глузд і зв’язок з реальністю. Історія пам’ятає випадки, коли біля розстрільної стіни люди волали: «Слава Сталіну». А сьогоднішні башибузуки (головорізи), закладаючи снаряд у гармату, роблять постріл з істеричним молитвами про люту погибель ворога. Як кажуть у народі: «На Бога надійся, а сам не зівай – надійся і на князя, і на сина людського, і на атомну бомбу…». Отже людському лукавству та лицемірству немає меж.

Victor [14.08.2018  15:08]
Сьогодні наша свята Україна, мов благочестива мати Соломонія, надихає на жертовний подвиг тисячі своїх синів, котрі своїми життями засвідчили любов до своєї Батьківщини, Церкви, народу, історії, яку в черговий раз намагається знищити злочестивий московський цар Антиох сі своєю божевільною кривославно-канонічною ордою. Для когось це свято не йде далі маку, меду та зілля; для когось – це просто чергова релігійна обрядово-акторська сцена з пафосною проповіддю про маккавейський подвиг, після якої чи підчас якої можна брати в руки зброю та нищити, грабувати й насилувати чужий народ. Так вже в нас, християн московського толку, повелося – вбити людину, намалювати її ікону та повісити для особистого чи церковного вшанування, аби просити її молитов. Шанувати тільки мертвого героя і ненавидіти його за його подвиг в житті – наша гнила натура. Одною рукою пирскати свяченою водою на зілля, мак та мед, а іншою – на ракети, снаряди та кулі, аби вбивати вільнолюбний народ: ганьба такій релігії та вічний сором її гнилим пастухам, яким порядний ґазда не доручив би пасти навіть свиней. Їжмо далі свій святий мед, пиріжки з маком; «святкуймо» далі свого медового Спаса (Маковія) й черговий раз тупцюймо на місті кожен у своїй затхлій печері свого релігійного невігластва. Тьху на вашу паршиву релігію.

Святі мученики Маккавеї, моліть Бога, аби вашим шанувальникам дав у голови трохи розуму, у серце – віри, а в руки – знаряддя праці, а не войовничу довбню, бо дур їхня не згасне ніколи.

Victor [13.08.2018  09:19]
БУДНІ БОЖЕВІЛЬНІ.

[b]МАРШ ГУНДЯЇВСЬКИХ СЕМІНАРИСТІВ
(або звідки у російсько-української війни ростуть ноги).[/b
]

«Горит
В сердцах у нас любовь к земле родимой.
Идём мы в свет на бой за честь родной страны.
Объяты города порока паутиной
Вперёд-вперёд России верные сыны.

Семинаристы, Владыка дал приказ.
Семинаристы, зовёт отчизна нас.
И сотни-тысячи парней
Против лукавых ересей
За веру правую идут на бой.

Узнай
Отец, сын, мать, узнай жена-подруга
Узнай, родной приход и вся моя родня,
Что проповедь сильна и слово неоскудно,
Что веру мы несем в родимые края.

Семинаристы, Владыка дал приказ.
Семинаристы, зовёт отчизна нас.
И сотни-тысячи парней
Против лукавых ересей
За веру правую идут на бой.

Прийдёт
Победы час прийдёт конец походу.
Вернёмся мы под сень Тобольского кремля.
Науки доучив, хвалу воздавши Богу
Мы просвятим тебя, родимая земля.

Семинаристы, Владыка дал приказ.
Семинаристы, зовёт отчизна нас.
И сотни-тысячи парней
Против лукавых ересей
За веру правую идут на бой».

P.S. Прошу читати коментарі до відео, а також коментарі на інших сайтах до цього відео wacko .


Victor [12.08.2018  06:19]
Якщо сьогоднішньому президентові вдасться добитися суверенітету для Української Церкви, йому сміливо можна присвоювати статус рівноапостольного, оскільки його діяльність на ґрунті державно-церковних та міждержавно-церковних відносин є рівною рівноапостольних мужів, а в дечому і переважає їх, оскільки ці відносини на сьогоднішній момент є в рази підлішими та лицемірно витонченішими, ніж, скажімо, 1000 років тому.
В черговий раз ми маємо нагоду переконатися в тому, що симфонія влад як діяла на зорі релігійної свідомості людства, так діє і далі. Вождь завжди керував і впливав на племінну релігійну свідомість, оскільки ще вчора він мав статус бога. Сьогодні він має статус олігарха, що дорівнює тому самому. Вождь-бог мав вагу тоді, коли його держава та церква мали повний суверенітет, були духовно та матеріально міцними, мали розвинутими всі державно-церковні інститути і т.д.. Коли вождь не опікувався народом та церквою, він був маріонеткою у руках вищих богів (чужоземних світських та церковних олігархів), які чинили у його «вотчині» розбрат та знесилювали його державу.
Церковний суверенітет – це перемога над агресивною пропагандою будь-якої держави чи церкви, яка на порядок вища за перемогу на полі битви. Хто звільнив серце від пропагандистського безумства, той довершить погибель ворога лишень одним ударом меча.
Велика кількість людей, як світськи так і церковних, цього не розуміє, а тому вважає, що дії президента в цьому плані є неадекватними та загрожують їхнім релігійно-світським інтересам. Вони навіть не помічають, що ці їхні інтереси знаходяться в орбіті впливу чужоземного ворога і вони самі стали для свого народу та Церкви зрадниками-юдами. Просвітницька діяльність в цьому плані набагато нижча за агресивну пропаганду, яка прямо насилує людський розсудок. Сьогодні важливо, щоб ті, хто вважає себе духовними пастирями, піднялися з колін і почали, шляхом вдосконалення, сходити туди, де їм належить бути – ставати посеред народу, а не над ним. Мусимо визнати, що підлість та лицемірство деяких пастирів просто вражає. Діяльність цих вовків в овечих шкурах паплюжить християнське вчення і перетворює народ та тупу масу, яка «вариться» у своєму безумному невігластві.
В цьому плані президентові респект (повага), а нам здорового глузду та Божої помочі.

Victor [10.08.2018  07:13]
В основі Тори лежить ідеологія нацизму: обрані і необрані народи. Ідеологія нацизму лежала й далі лежить в основі всіх імперій, де всі люди діляться на надлюдей і недолюдей. У євреїв – обрані та необрані; у фашистській Німеччині – надлюди та недолюди (Übermensch та Untermensch); у «немитій Росії» – великороси та малороси. Така ідеологія має дві цілі: або ти «великий» гуртуєш всі свої духовні сили і несеш «малим» народам велику ідею – мир, рівне братерство, любов…, або ти несеш геноцид. Ідеологію формує мораль. Морально деградований «великий» народ, завжди буде нести довколишнім народам ідею їхньої меншовартості – це будуть менші «брати», на рівні тварин. Якщо ця ідеологія переходить у християнство, – а вона тут є і цього ніхто не може заперечити, оскільки історія переповнена конкретними фактами, – то саме християнство перетворюється у криваву, фанатичну релігію, яка заважає людському прогресу. Там, де присутній нацизм, там завжди буде агресія. Нацизм присутній і в кожній людині, яка намагається пригноблювати свого ближнього, використовуючи його ради своїх підлих інтересів. Найяскравіше це видно у народних месіях, які натовпом просять недолюдей обрати собі їх в поводирі по пустелі; у відносинах попів та мирян; начальників та підлеглих; влади та народу. За це вони їм обіцяють манну небесну та світле майбутнє. Недолюди на це ведуться, бо у злиднях ще й не таким обіцянкам повіриш. Але, як кажуть у народі: «Обіцянка – цяцянка, а дурневі – радість».

Victor [09.08.2018  19:55]
Чи багато у нас є ікон українських мучеників, які були замордовані голодом більшовицькою владою? А чи чули ви про церковне свято, яке б вшановувало мільйони людей, штучно заморених голодом? Тут є своя церковна логіка. В лиці творців канонів були написані правила-вказівки, за якими ту чи іншу людину зачисляли до лику святих. Тут і сповідування віри, і церковна чи церковно-світська діяльність, і чудеса, і аскетичні «подвиги», і т.д.. Але тут відсутній пункт, за яким людина стає святим мучеником через паразитичну церковно-світську діяльність влади: голод, холод, злидні, хвороби… Таких церква не зачисляє до лику святих. Вона зачисляє їх до грішників, котрі справедливо терплять кару за свої гріхи. Недивно, що багато хто з ієрархів церковно-державного інститут Росії, висловлюється про геноцид нашого народу, як про кару небесну. Лобизаючи писані ікони канонізованих людей, що відійшли у вічність, християни не вміють лобизати один одного – живі ікони. Не розпізнаючи Бога у собі, вони нездатні розпізнати Його в іншій людині.

Старозавітні «пастирі» вчили про Бога так, що коли Той прийшов, вони негодні були поєднати своє вчення з фактом, а тому і не прийняли Його. Ба, ще й розіп’яли, аби не викривляв їхню науку. Християнство йде тим самим старозавітним шляхом. Воно ненавидить людину бо ненавидить саме життя як проявлення у видимому світі невидимого Бога. Ціна людського життя у сьогоднішньому християнстві, не вартує й ламаної копійки, адже тут Сам Бог вартував лишень 30 срібних. Кожна людина своїм життя визначає ціну собі і ціну своєму ближньому. По своїх поступках ми можемо угледіти, наскільки ми правильно ставимо оцінку виходячи із своєї моралі. Нажаль ми не дивимося на свої поступки, оскільки дивимося на свій статус у світі. Чим він вищий тим наша цінність в наших очах зростає і тим більше знецінюється в наших очах життя нашого ближнього. Це, шановні, безбожництво, духовний катаклізм, кінець духовного світу, внутрішній апокаліпсис.

Victor [09.08.2018  07:27]
Старозавітний пророк Ілля, ревнитель чистоти старозавітної віри, зарізав 450 пророків Ваалових та 400 пророків дібровних, а також спалив два загони воїнів по 50. Сьогоднішні пророки також піклуються про чистоту віри шляхом різанини, оскільки інакшого шляху не бачать. Московські пророки благословили кривавий похід в Україну, а перед тим – у Грузію. Це називається канонічна віра – віра у канон, написаний релігійними фанатиками-телепнями. Попи-пророки РПЦ з Турківського району, пристосувалися до цього канону і мовчать, бо вони також канонічні і сповідують ті самі принципи, що і їхній первосвященик. Там, де віра перетворена у ремесло статків, там совість мовчить. Знати всі тонкощі релігійного обряду, статуту, закону і не мати совісті – це стиль сьогоднішнього віросповідання яке втратило силу, сіль і місце його навіть не на купі гною.

Victor [09.08.2018  06:34]
Будувати церкви в честь мучеників Бориса та Гліба і нападати на «братні» народи – це є московсько-православний маразм. Як кажуть в народі: «До багатьох маразм не приходить, він в них живе».

« - Петрику, перестань ловити покемонів і йди вчитися.
- А чому дідусеві можна грати в тамагочі?
- Дідусь старенький, у нього мараз.
- Не хочу вчитися, хочу маразм!»

P.S. У будь якій релігії відсутнє прикладне значення, тому тут так рясно поєднані молитви та злочини, чесноти та насильство, обряди та війни. Починаючи з печерних віків, люди вправлялися у будь-чому, тільки не в єднанні зі своїм Творцем. Руїни величних храмів вказують на помпезність релігійного культу і в цей же час на відсутність єднання з Богом. Величезні стоси книжок з рекомендаціями про молитву, обряд, символ… так і залишилися порожніми словами. Там, де відсутній зв’язок між вірою та ділом, там кріпне релігійний маразм (припинення психічної діяльності людини, атрофія кори головного мозку, якщо він присутній, а в більшості це звичайний шпік – кістковий мозок, який виробляє клітини крові, аби архантроп міг їсти, пити, плодитися, кланятися пням та дубасити один одного довбнями).


Останні повідомлення в форумі

  •  Бойки (Відповіді-8)
    [03.08.2018 19:13]Написав: doroshin


  •  Какой подарок можно сделать дочурке на 8 марта? (Відповіді-3)
    [31.07.2018 09:36]Написав: AmourTier


  •  Корпус на Айфон 5 (Відповіді-3)
    [23.06.2018 17:39]Написав: Fury


  •  Інтернет-банкінг (Відповіді-0)
    [18.06.2018 12:09]Написав: AmourTier


  •  СВЯТО БОЖОГО ТІЛА (Відповіді-0)
    [06.06.2018 21:42]Написав: Victor



  • ..
    Турка-жемчужина Карпат