Понеділок, 27.05.2019 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Блоги користувачів сайту

Головна » 2019 » Квітень » 27 » Михайло Цимбалюк: Тішуся, що можу вільно говорити «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»
01:52
Михайло Цимбалюк: Тішуся, що можу вільно говорити «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»
У Великодні дні, коли за традицією, збирається уся родина, з приємністю згадую своє дитинство. Бо саме ці спогади є найтеплішими, найвеличнішими і найсокровеннішими, зігрітими материнською та батьківською любов’ю і турботою, освячені щирою наївністю.

Великдень на Івано-Франківщині, де я народився та виростав, без перебільшення – сакральне, особливе свято. Підготовка до нього тривала ще задовго, сповнюючи кожного з нас тремким духом очікування.

Звісно, що важливим процесом підготовки напередодні Великодня було випікання пасок. Перед тим як розчиняти тісто мама молилася, а поки воно підіймалося нам забороняли голосно говорити, гримати дверима, щоб бува не налякати сходження тіста. Добре пам’ятаю як мама плела косички з тіста, аби паска мала ще святковіший вигляд, а ми, маленькі хлопчаки, вирізали хрестики з борошняного місива.

Кожен з братів мав свою особисту іменну маленьку пасочку (з тіста вирізали першу літеру імені) – її випікали в алюмінієвій посудині. А щоб паска була рум’яною її змащували збитими жовтками великою пір’їною з індика…

Обов’язково напередодні Великодня вудили шинку та ковбасу – для цього ще заздалегідь заготовляли дрова з вишні та дикої черешні. Відтоді запах дерева, карпатського первоцвіту та м’яса назавжди залишився у моїй пам’яті як символ ідеалістичного, елегійного простору.

Пригадую, як важко було втриматися в дитинстві перед цією смакотою. Тоді ми жартома запитували батьків – коли ж настане свято, щоб можна було стільки з’їсти, аби не лягти і не сісти…

За радянської влади відзначати відкрито релігійні свята було вкрай небезпечно, але все ж усім селом поширювалася звістка про Воскресіння Христове. Так, у страсну п’ятницю плащаницю в нашому храмі виносили пізно ввечері, навмисно не вмикали світла - лише запалювали свічки.

Освячували паску рано-вранці у неділю – також ще коли темно, бо вже на світанку приїжджали спеціальні групи райкому партії й перевіряли чи немає людей біля храмів… Але неймовірна сила свята завжди перемагала, бо справжню і сильну данину традиціям перекреслити неможливо!

Тішуся, що сьогодні в родинному колі можу спокійно освятити паску і вільно говорити «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!». В цьому і є найбільша цінність незалежної, вільної держави. Державу, яку мусимо берегти і за яку потрібно боротися.

Михайло Цимбалюк, голова партії ВО "Батьківщина" на Львівщині

Переглядів: 62 | Додав: Today | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Всі смайли
Код *:
Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.