Четвер, 23.11.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Матеріали конкурсу

Головна » Матеріали конкурсу (96)

Офіційні матеріали [8]Етнографія. Фольклор. [16]
Мистецтво та пісні. [0]Гумор і сатира [2]
Твори для дітей [0]Поезія [4]
Переклади. [0]Проза [8]
Сторінки історії [12]До нашої духовності [10]
Шляхом боротьби і страждань [21]Люди і їх долі [7]
Цікаві особистості краю [8]

Пошук в матеріалах конкурсу:

1 2 3 ... 9 10 »


ПОСТАНОВА організаційного комітету XXI Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утриска

Офіційні матеріали | Переглядів: 49 | Додав: Admin | Дата: 12.08.2017


ПОСТАНОВА організаційного комітету XIX Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утриска 30 серпня 2015 року м.Турка


Офіційні матеріали | Переглядів: 1507 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Дата: 06.09.2015


ПОСТАНОВА організаційного комітету XVIII Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утриска 30 серпня 2014 року м.Турка


Офіційні матеріали | Переглядів: 2694 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Дата: 14.09.2014

Орест ГАВРИЛІВ

ЛІЧИТ, ЦИ КАЛІЧИТ?

або як п'яні «міхроби» з'їли мого стрика

Вмирают теперки люди, як ті мухи вмирают, і старі, і молоді... Старим не дивницьи, але молоді... Дохторів багацько, та хіба то дохторі?

От хоц би взьити нашого бувшого голови синка. До школи не хтів ходити - все ґереґи бив, аж до девьитої кляси учителі з кишков бідов того гунцвота доперли, а потому віпхали 'го з школи і лекше здихнули та Богу дьикували, шо сьи го позбули. Бо до науки не мав замилуваньи, вна' му в голову не лізла - то заміст до школи ходив поза школу. Як людські діти сьи вчили, то той гультіпака тим чьисом жьибам очи вібивав. Ая! А як деколи 'го силоміц вже привели до кляси, то все якіс фіглі стругав - учительом на збитки.


Гумор і сатира | Переглядів: 3736 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Орест ГАВРИЛІВ | Дата: 16.11.2013

Михайло ЯВОРСЬКИЙ

ШАНТАЖ

3 самого початку робочого дня Володареву секретарку просто засипали дзвінками. Усі питали про одне і те ж: «Де Володар? Хто його вороги? Він переховується? Що він планує робити далі?» Вся преса прагнула інтерв'ю.

Новина прогриміла у день Володаревого приїзду. По радіо говорили про «замовне вбивство та підпал в аеропорту». По телевізору показували обвуглене тіло водія біля згорілого каркасу Гаммера. «Триста тисяч доларів пішли за димом», — коментував репортер.


Проза | Переглядів: 2235 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Михайло ЯВОРСЬКИЙ | Дата: 16.11.2013

Михайло ЯВОРСЬКИЙ

МАМИН ХЛІБ

Хуртовина не завадила нам із Богданом виконувати завдання Організації. Оскільки уроки на декілька днів відмінили, ми змогли взятися за те, що нам доручили на початку квітня. Ми мали взяти під нагляд військовий гарнізон на Личаківській вулиці та за Цитаделлю, розташованою на пагорбі вулиці Коперника. Як і Оперний театр, приміщення гарнізону на Личаківській вулиці звели у середині XIX сторіччя, тоді, коли Львів належав до Австро-Угорської імперії і його називали Lemberg, Поміж казармами, які окреслювали квадрат, був двір завбільшки як футбольне поле.


Проза | Переглядів: 2098 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Михайло ЯВОРСЬКИЙ | Дата: 16.11.2013

Микола ТУРКІВСЬКИЙ

ДАВНО ПІШЛИ ЦІ ЛЮДИ З ДОМУ

Бузок на цвинтарі старому. Біжить стежина між гробками. Давно пішли ці люди з дому. Лежать в землі отут роками.

Хрести із дерева вже струхли, з металу - їсть іржа щоденно. Ніщо цим людям завірюхи, ніщо - із трав ці гобелени. Ніщо - їм запах чебрецевий і літа сонячні долоні... Ніщо - обабічні дерева і поруч траса у розгоні.


Проза | Переглядів: 1770 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Микола ТУРКІВСЬКИЙ | Дата: 16.11.2013

Василь СИГЕРИЧ

МАВ БИ ХЛІБ ТА САЛО

Гриць уже прожив немало, досвід добрий має,

А як стати мільйонером дотепер не знає.

Як це вміє заробити хтось у нас мільйони,

Розвантажує ночами може він вагони.



Гумор і сатира | Переглядів: 1443 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Василь СИГЕРИЧ | Дата: 16.11.2013

Микола ТУРКІВСЬКИЙ

ВОНА ВСЮДИ З НИМ

(новела)

Біля сінешніх дверей, на ґанку, присів Віктор Олександрович, опустивши ноги на сходинки, і вилущує соняшникові грінки до великої миски, яку принесла від літньої кухні дружина, а сама поїхала аж у центр міста за якимись покупками. Обіч нього -лантух з грінками. Трохи висипано, щоб зручніше брати.

Діло це йому до вподоби. Ще як і зрячим був то вибивав і вилущував з охотою. Мо, через те, що любив лузати насіння, особливо взимку, присівши чи прилігши на диван, а заодно й по телевізору щось дивитися.

Сам попрохав, щоб надала цю роботу дружина. Та й легшає на душі: чимось і допоможе їй, хоч білого дня й не бачить.


Проза | Переглядів: 924 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Микола ТУРКІВСЬКИЙ | Дата: 23.10.2013

Богдан МЕЛЬНИЧУК

ПЕРЕД ПОРОГОМ, АБО ДОРОСЛІ ІГРИ З ВОГНЕМ

Після чергової чарки Степан Петрович вирішив, що час для важливої розмови нарешті настав. Нахилився за щедро засадженим закусками й увінчаний "трьохчетвіркою" горілки столом до Пилипа Сидоровича і прорвався крізь хриплуватий голос ресторанної співачки:

- Вийдемо покурити?

- Ти ж знаєш, що я не палю, - ближче нахиливши голову, всміхнувся сусід. Тільки тепер Степан зауважив, що Пилипова чарка ледь-ледь надпита. "Схитрував старий, як завжди", - заячим хвостом мелькнуло в голові запеклого мисливця, але відступати було вже нікуди.


Проза | Переглядів: 890 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Богдан МЕЛЬНИЧУК | Дата: 23.10.2013