Вівторок, 17.10.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Матеріали конкурсу

Головна » Матеріали конкурсу » Проза

У категорії сайтів: 8
Показано сайтів: 1-8
Сторінки:

Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Завантаженням · Переглядам · Переходам
Михайло ЯВОРСЬКИЙ

ШАНТАЖ

3 самого початку робочого дня Володареву секретарку просто засипали дзвінками. Усі питали про одне і те ж: «Де Володар? Хто його вороги? Він переховується? Що він планує робити далі?» Вся преса прагнула інтерв'ю.

Новина прогриміла у день Володаревого приїзду. По радіо говорили про «замовне вбивство та підпал в аеропорту». По телевізору показували обвуглене тіло водія біля згорілого каркасу Гаммера. «Триста тисяч доларів пішли за димом», — коментував репортер.


Проза | Переглядів: 2219 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Михайло ЯВОРСЬКИЙ | Дата: 16.11.2013

Михайло ЯВОРСЬКИЙ

МАМИН ХЛІБ

Хуртовина не завадила нам із Богданом виконувати завдання Організації. Оскільки уроки на декілька днів відмінили, ми змогли взятися за те, що нам доручили на початку квітня. Ми мали взяти під нагляд військовий гарнізон на Личаківській вулиці та за Цитаделлю, розташованою на пагорбі вулиці Коперника. Як і Оперний театр, приміщення гарнізону на Личаківській вулиці звели у середині XIX сторіччя, тоді, коли Львів належав до Австро-Угорської імперії і його називали Lemberg, Поміж казармами, які окреслювали квадрат, був двір завбільшки як футбольне поле.


Проза | Переглядів: 2077 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Михайло ЯВОРСЬКИЙ | Дата: 16.11.2013

Микола ТУРКІВСЬКИЙ

ДАВНО ПІШЛИ ЦІ ЛЮДИ З ДОМУ

Бузок на цвинтарі старому. Біжить стежина між гробками. Давно пішли ці люди з дому. Лежать в землі отут роками.

Хрести із дерева вже струхли, з металу - їсть іржа щоденно. Ніщо цим людям завірюхи, ніщо - із трав ці гобелени. Ніщо - їм запах чебрецевий і літа сонячні долоні... Ніщо - обабічні дерева і поруч траса у розгоні.


Проза | Переглядів: 1758 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Микола ТУРКІВСЬКИЙ | Дата: 16.11.2013

Микола ТУРКІВСЬКИЙ

ВОНА ВСЮДИ З НИМ

(новела)

Біля сінешніх дверей, на ґанку, присів Віктор Олександрович, опустивши ноги на сходинки, і вилущує соняшникові грінки до великої миски, яку принесла від літньої кухні дружина, а сама поїхала аж у центр міста за якимись покупками. Обіч нього -лантух з грінками. Трохи висипано, щоб зручніше брати.

Діло це йому до вподоби. Ще як і зрячим був то вибивав і вилущував з охотою. Мо, через те, що любив лузати насіння, особливо взимку, присівши чи прилігши на диван, а заодно й по телевізору щось дивитися.

Сам попрохав, щоб надала цю роботу дружина. Та й легшає на душі: чимось і допоможе їй, хоч білого дня й не бачить.


Проза | Переглядів: 909 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Микола ТУРКІВСЬКИЙ | Дата: 23.10.2013

Богдан МЕЛЬНИЧУК

ПЕРЕД ПОРОГОМ, АБО ДОРОСЛІ ІГРИ З ВОГНЕМ

Після чергової чарки Степан Петрович вирішив, що час для важливої розмови нарешті настав. Нахилився за щедро засадженим закусками й увінчаний "трьохчетвіркою" горілки столом до Пилипа Сидоровича і прорвався крізь хриплуватий голос ресторанної співачки:

- Вийдемо покурити?

- Ти ж знаєш, що я не палю, - ближче нахиливши голову, всміхнувся сусід. Тільки тепер Степан зауважив, що Пилипова чарка ледь-ледь надпита. "Схитрував старий, як завжди", - заячим хвостом мелькнуло в голові запеклого мисливця, але відступати було вже нікуди.


Проза | Переглядів: 877 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Богдан МЕЛЬНИЧУК | Дата: 23.10.2013

Ігор КУБРАК

ЧЕРЕШНЕВИЙ ЦВІТ

Цвіли черешні. Навчання в педвузі добігало кінця, і вони побралися. Володимир, без кількох днів вчитель фізики, і Галя, без кількох днів вчителька географії.

Відгуляли скромне весілля затам'яталось на все життя обом, сукня молодої біла-біла, як цвіт черешні.

...Вчителювали у селі, почали будувати власну хату, і для учнів і односельчан стані вони Володимир Іванович та Галина Петрівна Михайленко. Учні любили їх (звісно, діти тягнулися до молоді), односельчани поважали, бо бачили молоду працьовиту пару, яка міцно пускає коріння в селі, а не "відробляє диплом".


Проза | Переглядів: 918 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Ігор КУБРАК | Дата: 23.10.2013

Михайло ГАЛЕВИЧ

На сході загорався світанок. Неподалік від табору татар стояв табун коней. Ліс мовчав в тяжкій зажурі. Нічні лісні птахи бачили, як розбитий і розграбований табір козаків, так і стоянку переможців та не сміли подати щебету. Вовки, що чули запах крові підібралися блище до краю лісу та не наважувалися вийти на відкритий простір бо чули присутність живих людей, які причаїлися на нижніх гілках крислатих дубів та споглядали на сонний табір. В головах хижаків природа заглушила рефлекси до їжі, хоча страшно вили вони всю ніч, ніби оплакуючи полеглих. Природа оберігала тіла героїв від наруги. В гущавині лісу перемовлялися сови.


Проза | Переглядів: 934 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Михайло ГАЛЕВИЧ | Дата: 23.10.2013

Марія БАЛІЦЬКА

І знову Тетяні допомогли, повернувши до життя. А вже через деякий час вона спілкувалася зі своїм добрим приятелем Валентином, який часто подорожував і цим ніби аж запалив подружку. Він розповів їй, що ентузіасти — національно свідомі українці організовують поїздки на батьківщину Тараса Шевченка. Мало того, він навіть замовив їй місце в автобусі...


Проза | Переглядів: 814 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Марія БАЛІЦЬКА | Дата: 23.10.2013