Середа, 24.05.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Матеріали конкурсу

Головна » Матеріали конкурсу (95)

Офіційні матеріали [7]Етнографія. Фольклор. [16]
Мистецтво та пісні. [0]Гумор і сатира [2]
Твори для дітей [0]Поезія [4]
Переклади. [0]Проза [8]
Сторінки історії [12]До нашої духовності [10]
Шляхом боротьби і страждань [21]Люди і їх долі [7]
Цікаві особистості краю [8]

Пошук в матеріалах конкурсу:

« 1 2 3 4 5 ... 9 10 »

Віра ФЕСЕНКО
ХТО МИ ТАКІ

У Новоселиці - гарнім селі

З давніх -давен тут живуть Королі.

І хоч насправді не мають корони,

В горах, немов на найвищому троні,

Хліба шматок діставсь їм недарма:

Вони випасали овечі отари,

Роси збивали із трав на зорі -

Славні були Королі косарі.



Етнографія. Фольклор. | Переглядів: 707 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Віра ФЕСЕНКО | Дата: 31.05.2013

Оксана САТУРСЬКА-КОЧЕРЖУК
Бойко - пасічник

Бойки не тільки вміють вівці пасти та ліс рубати, але вміють і пасічникувати.

Один з них – Кочержук І., виходець із селянської сім’ї, здобув педагогічну освіту і все життя працював учителем в сільських школах. Доля покерувала ним так, що на довгий час опинився в далекому карпатському селі Лецівка , що на Івано-Франківщині.


Етнографія. Фольклор. | Переглядів: 753 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Оксана САТУРСЬКА-КОЧЕРЖУК | Дата: 31.05.2013

Марта РОЩИНЯЛА

Гірських жителів центральних і східних Карпат умовно поділяли на три групи. Гуцулів, які проживали над Прутом і Черемошом, з якими межували від заходу бойки, а на захід від них - лемки. Були це етнічні групи, які відрізнялися між собою культурою, говіркою, а також минулим.

Перші згадки про територію, яку заселяли бойки, є загальними або обмежуються до перечислення окремих місцевостей.


Етнографія. Фольклор. | Переглядів: 1846 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Марта РОЩИНЯЛА | Дата: 31.05.2013

Галина ЖУБІЛЬ-КНИШ,Роксолана ЖУБІЛЬ

А ми такі паровані...

Чорні очка, як терен, як терен, як терен,

Коли ж ми ся поберем, поберем?

Коли двоє кохають одне одного, то логічним продовженням стосунків є одруження, аби разом вік прожити та людський рід продовжити. Шлюб - це найсерйозніша і найголовніша подія у житті закоханих. Це на все життя. Тому віддавна українці ставилися до шлюбу виважено, відповідально.


Етнографія. Фольклор. | Переглядів: 1814 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Галина ЖУБІЛЬ-КНИШ,Роксолана ЖУБІЛЬ | Дата: 17.05.2013

Маньо О.

Супроводжують коломийки і такий народний обряд, як барвінкорубання, який передує весіллю.

Перед весіллям заздалегідь вибирається місце рубання барвінку. Барвінок повинен бути чистим: щоб його не рубали цього року ні одній молодій парі і щоб ніколи з нього не рубали померлій молодій дівчині чи хлопцю. Ідуть до тієї хати, де будуть рубати барвінок зранку з музикою і коломийками...


Етнографія. Фольклор. | Переглядів: 878 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Маньо О. | Дата: 17.05.2013

Дмитро КОВБАНИШИН

ПОРАДА БАТЬКА МОЛОДОГО

Я би хотів молодому

Із шість слів пораду дати,

Усе життя свою жінку,

Треба шанувати.

Жінка, Земля, Сонце, Вода,

Істочники тому,

Що дають рід на майбутнє,

Усьому живому.



Етнографія. Фольклор. | Переглядів: 800 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Дмитро КОВБАНИШИН | Дата: 17.05.2013

Іван КОСТЮК

Був на Верховині один опришок, звали його Шугаєм. Перший сміливець на весь наш край. Куди хоче — туди й піде. Захотів побувати у жандармів — пішов до них, там їв, пив, а коли вертався — залишив записку: «Гуляв з вами Шугай Микола».

Я зустрівся з Шугаєм в Діброві на Тячівщині. Він запитав мене, де б молока купити. Ми поговорили, і Шугай пішов у Бовцарі. Там він убив сім жандармів, став за стайнею і кожним пострілом убивав по жандарму. Звідти направився в Німецьку Мокру, де «завітав» до багатого жида-торгівця і вимагав...


Етнографія. Фольклор. | Переглядів: 953 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Іван КОСТЮК | Дата: 17.05.2013

Іван КОСТЮК

Пинтя ненавидів панщину. А ота в Хусті збудувала замок — ще й нині бачите його руїни, де їла, ішла, гуляла...

Пинтя зробив з граба «пушку», закріпив її ствол залізними обручами, поставив на горі Чабрин і звідти поруйнував замок. Із товаришами подався в Ясіня, де жила його кохана Марічка.

Пинтю куля не брала. Тільки Марічці своїй відкрив Пинтя секрет, як можна його вбити. Треба зарядили гвера гвіздком від підкови, якою щойно підкували коня, і пшеницею, що простояла на дванадцятьох в сеночних молитвах...


Етнографія. Фольклор. | Переглядів: 853 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Іван КОСТЮК | Дата: 17.05.2013

Наталя КЛЯШТОРНА
turka1

Бойків без перебільшення можна назвати дітьми природи. Розкоші та гурманство були чужими для цих людей. Потяг до надмірного споживання не властивий бойкам - власне, як і всім мешканцям гірських територій.

Ось Вам урок від простих старих бойків: щастя не в тому, щоб мати багато, а в тому, щоб не хотіти зайвого!


Етнографія. Фольклор. | Переглядів: 690 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Наталя КЛЯШТОРНА | Дата: 08.04.2013

Наталя КЛЯШТОРНА

КАРБИ ІСТОРІЇ

Найдавніші сліди перебування людини на Бойківщині виявлені біля м. Східниця на Львівщині. 800 тисяч років тому пітекантропи лишили тут ручні рубила та розколоту річкову гальку.

В епоху енеоліту (мідно-кам'яного віку) на бойківських теренах мешкали носії т.зв. культури лійчастого посуду. З ІІ пол. ІІІ тис.до н.е. терени Бойківшини були заселені носіями культури шнурової кераміки напівкочовими та досить агресивними племенами. Раптову експансію цих племен на схід пов'язують зі зникненням культури Трипілля-Кукутені.


Етнографія. Фольклор. | Переглядів: 1177 | Додав: Ruslan_Bonchuk | Автор: Наталя КЛЯШТОРНА | Дата: 06.04.2013