Про «вибраний народ», Старий і Новий Заповіт та ... - Сторінка 2 - Форум-Про «вибраний народ», Старий і Новий Заповіт та ... - Сторінка 2 - Форум
Четвер, 08.12.2016 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians
Bookmark and Share

Про «вибраний народ», Старий і Новий Заповіт та ... - Сторінка 2 - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форума · Пошук · RSS ]
Сторінка 2 з 3«123»
Модератор форуму: Victor, admin_Lan64 
Форум » Форум сайту » Релігійне життя бойківщини » Про «вибраний народ», Старий і Новий Заповіт та ... (Обговорення статті Г.Когута)
Про «вибраний народ», Старий і Новий Заповіт та ...
BorysДата: Середа, 15.02.2012, 00:52 | Повідомлення # 16
Рядовий
Група: Друзі
Повідомлень: 15
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
Багато Віктором написано і невідомо для чого. Що саме слід із цього виділити в противагу повчання для бойків.
Краще дайте пояснення, як в народі кажуть на хлопський розум. Що Ви хотіли довести.
 
genakogutДата: Середа, 15.02.2012, 01:41 | Повідомлення # 17
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 9
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Offline
Пане Вікторе, я цілком погоджуюся із тим, що сказали "церковники"у даній цитаті. Тільки тут звучить спроба оправдати Христа в очах юдеїв, бо він прийшов, щоб "збулася кожна буква, написана в Законі". На мою думку, Ісус не потребує цього оправдання, оскільки він заперечує вчення Старого завіту, використовуючи прийом антитези у Нагірній проповіді. Антитеза - це не співставлення, це протиставлення. Звичайно, можна пояснити за допомогою софістики все, як пан Цюцик пояснив притчу "Про несправедливого управителя", перекрутивши все з ніг на голову. Чому така сліпота? Чому таке рабське поклоніння перед жидами. Ви навели велику цитату мою. Якщо хочете, можемо дослідити і заповіді. Жиди не пробачили Христа тоді і не пробачають за недотримання субот тепер, тому, що Старий завіт і їхній Бог не змінився. Христос говорить їм прямо "ваш батько - Диявол", а церковники в угоду жидам кажуть, що то він не їх мав на увазі. Я все це чув.
Візьмемо ще один приклад. Згідно пророцтва пророка Михеї, Месія повинен бути родом із Вифлеєму Юдейського. Я навожу Вам цілу цитату, з тим, щоб Ви звернули увагу на місію Месії у пророцтві.
1 А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних.
2 Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів.
3 І стане, і буде Він пасти Господньою силою, величністю Ймення Господа Бога Свого. І осядуть вони, бо Він стане великий тепер аж до кінців землі!
4 І Він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатись по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та восьмеро людських княжат.
5 І вони будуть пасти мечем край Ашшура, край же Німрода у воротях його. Та Він від Ашшура врятує, як той прийде в наш Край, і коли буде топтатись по наших границях.
6 І Яковів залишок буде посеред численних народів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він надії не кластиме на чоловіка, і не буде надії складати на людських синів.
7 І Яковів залишок буде між людами, серед численних народів, як лев між лісною худобою, як левчук між отарами овець, що як він переходить, то топче й шматує, і немає нікого, хто б зміг урятувати.
8 Хай зведеться рука твоя на твоїх ненависників, і хай всі вороги твої витяті будуть!
9 І станеться в день той, говорить Господь, і витну Я коні твої з-серед тебе, і колесниці твої повигублюю.
10 І понищу міста твого Краю, і всі твердині твої порозвалюю.
11 І повиполюю чари з твоєї руки, і ворожбитів у тебе не буде.
12 І понищу боввани твої та жертовні стовпи твої з-посеред тебе, і ти чинові рук своїх більше не будеш вклонятися.
13 І повитинаю дерева жертовні твої з-серед тебе, і міста твої вигублю.
14 І в гніві та в лютості помсту вчиню над народами, що Мене не послухались!
(Мих.5:1-14)

Як бачимо, Месія приходить до вибраного народу з жорстоким і кривавим завданням – очолити вибраний народ і з допомогою свого Бога топтати, шматувати, понищити, повиполювати, порозвалювати, повигубляти, повитинати всі інші народи заради одного вибраного. Коли нам читають у церкві, що Христос народився у Вивлеємі Юдейському, щоб збулося сказане у пророків1 «А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних.», то наводять лише початок цієї цитати і замовчують, які повноваження щодо нас «невибраних» мав би отримати Христос. Якщо би Ісус мав виконати кожну букву Закону, то, шануючи суботи, він би зробив з нами те, що жиди робили з усіма не жидами на протязі своєї історії. Таке міг придумати тільки Диявол і Ісус про це каже прямо.

Додано (14.02.2012, 23:41)
---------------------------------------------
Хочу нагадати той епізод , де Ісус заперечує агресію.
Христос з учнями йде у Єрусалим і проходить через Самарію. Самаряни помилково приймають їх за юдеїв і не хочуть впустити у село. Обурені учні Яків і Іван питають Ісуса, чи хоче Він, щоб вони наслали вогонь із неба і знищили це село, так як робив Ілля, коли його щось не задовльняло. Ця пропозиція учнів свідчить про те, що вони володіли великою силою. Христос зупиняє їх, пояснюючи їм різницю між Ним і старозавітніми ідеалами, тому що його мета – рятувати душі, а не губити:
52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.
53 А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.
54 Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.
55 А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа.
56 Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село. (Лук.9:52-57)



Мені дещо важко сприймати величезні цитати. Я знаю Вас, п.Вікторе, досить давно і знаю, як високоерудовану людину із своїм світоглядом і ї своїми принципами, тому хотілося би почути живий голос, ваш коментар. Невже Ви не бачите невідповідності окремих моментів Біблії і не розумієте, що Христос ніяким чином не може бути причетним до того, що чинили жиди.. Чому не вірите словам Христа. Або доведіть мені, що Христос не говорив цих слів, а жидівський Бог не давав вказівок вирізати малих дітей, жінок і чоловіків, що Давид не різав , не рубав, не катував дітей, старих,жінок, а після того не казав: "Блаженний, хто візьме маленьку дитину за ноги і розіб"є головою об скелю.", що святий Єлисей іменем Господа не натравив двох ведмедиць на малих дітей і ті не роздерли 42 невинних дітей. Якби Вам хтось показав фільм і заставив би подивитися, "посмакувати" у деталях такі епізоди, п.Вікторе , невже після цього ви би почали шукати, що ваші "старці" кажуть по цьому поводу. Хіба Христос це прийшов продовжити, хіба Ісус так ставився до людей, як святий Єлисей, чи святий Ілля, який 100 чоловік спалив вогнем, бо вони до нього не так звернулися. Хіба має право називатися святим Давид, Єлисей, Ілля. І ви хочете мені доказати, що Ісус прийшов продовжити все це.
Мені дуже прикро, п.Вікторе, що Ви, людина, яка вміє прекрасно аналітично мислити, яскраво виражений лідер, обдарований від Бога стількома талантами не можете вийти за рамки чужих думок.
А може варто повірити тому, що говорив Христос, а не пояснювати чужими устами, що він хотів цим сказати.
Звичайно, Ісус не був юдеєм і не був їхнім Месією. Найперше це зрозуміли самі юдеї, зрештою Ісус їм сам про це сказав:

24 Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!
25 Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла,що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.
26 Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.
(Iван.10:24-26)

Ви кажете, що я даю файне повчання для бойків. Та ні п.Вікторе. Почитайте Шевченка "Кавказ", почитайте Лесю Українку "Прокляття Рахілі", почитайте Григорія Сковороду "Потоп Зміїний", почитайте Олеся Бердника "Тайна Христа", почитайте Ігора Каганця "Пшениця без куколю", почитайте багатьох інших наших класиків. Не потрібно робити вигляд, ніби до цього часу було все гладко, аж тут раптом вишукався не зрозуміло хто і говорить не зрозуміло що. Христос казав, щоб ми досліджували писання, тому, що він знав, що будуть фальсифікації, буде підміна цінностей, будуть іменем Христа робити чорні справи. Тільки свідоме служіння Господу може зробити із нас справжніх Християн. Необхідно починати відділяти пшеницю від куколю, адже прихід Антихриста вже не за горами і тільки свідоме служіння заповідям любові, втіленням якої і був Христос, може змінити світ і дати нам силу протистояти злу.
Така моя думка. Хотілося би почути інші думки.
Слава Ісусу Христу.


досліджувач7
 
ЛюбомирДата: Середа, 15.02.2012, 12:56 | Повідомлення # 18
Рядовий
Група: Друзі
Повідомлень: 5
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Offline
У нас
Святую Біблію читає
Святий чернець і научає,
Що цар якийсь-то свині пас (цар-Давид звичайно)
Та дружню жінку взяв до себе,
А друга вбив. Тепер на небі.
От бачите, які у нас
Сидять на небі! Ви ще темні,
Святим хрестом не просвіщенні,
У нас навчіться!.. В нас дери,

Дери та дай,
І просто в рай,

Аж сумно що Шевченко і сьогодні такий актуальний,про те в іншому випадку він мабуть не був би класиком.
 
AdminДата: Середа, 22.02.2012, 12:45 | Повідомлення # 19
Полковник
Група: Адміністратори
Повідомлень: 54
Нагороди: 5
Репутація: 2
Статус: Offline


 
genakogutДата: Неділя, 18.03.2012, 15:26 | Повідомлення # 20
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 9
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Offline
Хочу добавити ще один цікавий матеріал.

6.02.2012 13:38 Петр Саруханов, «Новая газета» , ПУБЛИКАЦИИ
За что рабу (Божьему) Кириллу благодарить раба (на галерах) Путина




Патриарх Кирилл (Гундяев), следуя «законам жанра», привычно ругает 90-е. Хотя именно тогда он завоевал положение и сколотил состояние, позволившие ему в конце концов занять патриарший престол. До вступления на этот престол личное состояние Кирилла оценивалось некоторыми экспертами в 4 млрд долларов.

Празднуя 1 февраля третью годовщину своей интронизации, патриарх РПЦ Московского патриархата Кирилл предложил навестившему его в Даниловом монастыре Владимиру Путину провести в более спокойной обстановке обстоятельный разговор с лидерами «традиционных» конфессий России. Путин согласился, и встреча состоялась уже 8 февраля там же — в Даниловом монастыре. Главным спикером на ней был, разумеется, Кирилл, хотя нескольким муфтиям, раввину с помощником, ламе, протестантским пасторам и католическому священнику было позволено кратко пропеть свои «осанны» национальному лидеру. Смолчал лишь старообрядческий митрополит Корнилий — но не потому, что ему слишком претят подобные «осанны», а из природной скромности. От РПЦ МП еще выступили митрополиты Иларион и Ювеналий, протоиерей Всеволод Чаплин и главный пиарщик, а также цензор патриархии Владимир Легойда.
Фото: РИА Новости
Фото: РИА Новости

Со свойственной ему прямотой патриарх высказал прямо в глаза Путину всё, что он думает о «будущем нашем президенте». Разумеется, зал замер, когда Кирилл предупредил: «Я совершенно открыто должен сказать как Патриарх, который призван говорить правду, не обращая внимания ни на политическую конъюнктуру, ни на пропагандистские акценты…» Вот он, «долг патриаршего печалования», упомянутый в уставе РПЦ МП, то есть долг предстоятеля церкви заступаться перед сильными мира сего о гонимых, неправедно притесняемых, узниках совести. «Неужели скажет о политзаключенных?» — мелькнуло в голове. Но ничего неожиданного не произошло, «патриаршее печалование» вновь не состоялось.

С предельной прямотой патриарх сказал «о том, что огромную роль в исправлении этой кривизны нашей истории (лихих 90-х. — Ред.) сыграли лично Вы, Владимир Владимирович. Я хотел бы Вас поблагодарить. Вы когда-то сказали, что Вы трудитесь, как раб на галерах, — с той лишь только разницей, что у раба не было такой отдачи, а у Вас очень высокая отдача».

Ну что ж, присмотримся повнимательнее к этой «кривизне нашей истории» и к тому, какие плоды эта кривизна принесла лично гражданину РФ Гундяеву Владимиру Михайловичу, нареченному в монашестве Кириллом.
Петр Саруханов — «Новая»
Петр Саруханов — «Новая»

Стартовый и финишный капиталы

Начало бизнесу В.М. Гундяева было положено в 1992—1994 гг. Наиболее обширное досье на этот бизнес составил доктор исторических наук Сергей Бычков, опубликовавший не один десяток статей, в основном о табачном бизнесе будущего патриарха. Ни одна из его публикаций не была официально опровергнута, во многом Кирилл признал, что факты, собранные Бычковым, соответствуют действительности.

Сигареты

В 1993 году при участии Московской патриархии возникла финансово-торговая группа «Ника», вице-президентом которой стал протоиерей Владимир Верига — коммерческий директор Отдела внешних церковных связей (ОВЦС МП), которым руководил Кирилл. Через год при Правительстве РФ и при ОВЦС МП появились две «параллельные» комиссии по гуманитарной помощи: первая решала, какую помощь можно освободить от налогов и акцизов, а вторая — ввозила эту помощь по церковной линии и продавала коммерческим структурам. Таким образом, большая часть помощи, освобожденной от налогов, распространялась через обычную торговую сеть, по обычным рыночным ценам. По этому каналу только в 1996 году ОВЦС МП ввез в страну около 8 миллиардов сигарет (данные правительственной комиссии по гуманитарной помощи). Это нанесло серьезный ущерб «табачным королям» того времени, которые вынуждены были платить пошлины и акцизы и потому проигрывали в конкурентной борьбе ОВЦС МП, — считается, что они и «заказали» информационную кампанию по разоблачению бизнеса Кирилла. По утверждению Бычкова, когда Кирилл решил выйти из этого бизнеса, на таможенных складах оставалось «церковных» сигарет более чем на 50 млн долларов. В ходе криминальной войны за эти сигареты был убит, в частности, помощник депутата Жириновского некто Дзень. А вот письмо Государственного таможенного комитета РФ в адрес Московского таможенного управления от 8 февраля 1997 года, касающееся «церковных» сигарет: «В связи с обращением Комиссии по вопросам международной гуманитарной и технической помощи при Правительстве РФ и решением председателя правительства от 29.01.1997 за № ВЧ-П22/38 разрешаю производство таможенного оформления табачных изделий в установленном порядке с уплатой только акцизного сбора, поступивших на таможенную территорию до 01.01.97, согласно решению вышеназванной Комиссии».

Вот, собственно, с тех пор и закрепился за митрополитом Кириллом новый титул — «Табачный» (впрочем, сейчас его так уже не титулуют). Теперь его принято называть «Лыжнег» — с легкой руки православных блогеров, обративших внимание на огромное значение в жизни и деятельности Кирилла его увлечения горными лыжами (это увлечение обслуживают вилла в Швейцарии и личный самолет, а на Красной Поляне оно помогает закреплять неформальные отношения с сильными мира сего).

Пикантность табачному бизнесу Кирилла придает тот факт, что в православии курение считается грехом: оно и на самом деле губительно для здоровья и жизни человека. Сам Кирилл так попытался оправдать свое участие в этом бизнесе: «Люди, которые этим занимались, не знали, что же делать: сжечь эти сигареты или отправить их обратно? Мы обратились к правительству, и оно вынесло решение: признать это гуманитарным грузом и предоставить возможность его реализовать». Представители правительства категорически опровергли эту информацию, после чего патриарх Алексий II ликвидировал комиссию ОВЦС МП и создал новую Комиссию РПЦ МП по вопросам гуманитарной помощи во главе с епископом Алексием (Фроловым).

Додано (18.03.2012, 13:26)
---------------------------------------------
Нефть

Но вернемся в «лихие годы», когда возникла «кривизна нашей истории». Помимо упомянутого фонда «Ника» ОВЦС МП выступил тогда учредителем коммерческого банка «Пересвет», АО «Международное экономическое сотрудничество» (МЭС), АО «Свободное народное телевидение» (СНТ) и ряда других структур. Самым доходным бизнесом Кирилла после 1996 года стал экспорт нефти по линии МЭС, освобожденного по просьбе Алексия II от таможенных пошлин. Кирилла в МЭСе представлял епископ Виктор (Пьянков), ныне проживающий как частное лицо в США. Ежегодный оборот компании составил в 1997 году около $2 млрд.

Ввиду закрытости этой информации, сейчас трудно понять, продолжает ли Кирилл участвовать в нефтяном бизнесе, однако есть один весьма красноречивый факт. За несколько дней до начала военной операции США против Саддама Хусейна в Ирак летал заместитель Кирилла епископ Феофан (Ашурков).

Морепродукты

По сообщениям «Портала-Credo.Ru», в 2000 году получили огласку сведения о попытках митрополита Кирилла внедриться на рынок морских биоресурсов (икра, крабы, морепродукты) — соответствующие правительственные структуры выделили учрежденной иерархом фирме (АО «Регион») квоты на отлов камчатского краба и креветок (общий объем — более 4 тысяч тонн). По сведениям калининградских журналистов, митрополит Кирилл, как правящий архиерей епархии РПЦ МП в Калининградской области, участвовал в автомобильном СП в Калининграде. Характерно, что Кирилл, даже став патриархом, не назначил епархиального архиерея на Калининградскую кафедру, оставив ее под своим прямым управлением.

Роскошь

В 2004 году научный сотрудник Центра исследований теневой экономики при РГГУ Николай Митрохин выпустил монографию о теневой экономической деятельности РПЦ МП. Стоимость активов, которые контролировал митрополит Кирилл, оценивалась в этой работе в $ 1,5 млрд. Спустя два года журналисты «Московских новостей» попытались пересчитать активы главы церковного МИДа и пришли к выводу, что они насчитывают уже $ 4 млрд.

А по информации The New Times, в 2002 году митрополит Кирилл купил пентхаус в «Доме на набережной» с видом на храм Христа Спасителя. Это, кстати, «единственная квартира в Москве, зарегистрированная именно на митрополита по его мирской фамилии Гундяев, о чем есть соответствующая запись в кадастровой ведомости».

Еще один атрибут этой жизни, ставший предметом широкого обсуждения, — часы Breguet стоимостью около 30 тысяч евро, которые засняли на левой руке патриарха рядом с монашескими четками украинские журналисты. Произошло это на следующий день после того, как Кирилл высокопарно вещал в прямом эфире главных украинских телеканалов: «Очень важно научиться христианской аскезе… Аскеза — это способность регулировать свое потребление… Это победа человека над похотью, над страстями, над инстинктом. И важно, чтобы этим качеством владели и богатые, и бедные».

Притчей во языцех стали и роскошные кортежи патриарха Кирилла, и услуги охраны из ФСО, которыми он пользуется. В Москве, когда едет патриарх, перекрываются все улицы по пути его следования, что, естественно, вызывает массовое негодование автовладельцев. В Украине же полукилометровые кортежи Кирилла совершенно шокировали местных жителей: в соседней стране даже президент ездит намного скромнее.

Надо, правда, отдать должное Кириллу: для официальных визитов он фрахтует самолеты компании «Трансаэро», а личным авиапарком пользуется только в личных целях.

Отдельная и почти неисчерпаемая тема — дворцы и резиденции патриарха. Кирилл стремится и в этом деле не отставать от первых лиц государства. Его постоянной жилой резиденцией считался новопостроенный дворец в Переделкине, ради которого снесли несколько домов местных жителей. Из окон электричек Киевского направления он смотрится как большой русский терем — наподобие Теремного дворца в Кремле. Кириллу там не нравится жить: тревожит проходящая по соседству железная дорога. Посему нынешний патриарх распорядился заново отделать дворец в Даниловом монастыре, который и раньше-то не выглядел бедно. Не обошлось без скандалов и строительство патриаршего дворца в Геленджике, рядом с легендарным «дворцом Путина» в Прасковеевке. Как и в случае с Путиным, дворец патриарха вызвал в первую очередь негодование местных экологов: он построен на территории заповедника, во время строительства было вырублено множество деревьев, занесенных в Красную книгу, а территория дворца перекрыла для местных жителей выход к морю. Патриаршие резиденции есть и во всех более или менее крупных монастырях России.

Вывоз капитала благословляется

Но вернемся в Данилов монастырь. После того как глава путинского штаба Говорухин произнес замечательные высокодуховные слова о том, что при Путине коррупция в России приобрела наконец цивилизованные формы, уже не кажется странным, что патриарх Кирилл приветствует отток капиталов из России (ведь и его собственные сбережения хранятся отнюдь не на родине). «Тот факт, — сказал Кирилл Путину, — что сегодня в Испании, когда это одна из процветающих стран, массово продается недвижимость испанцами и массово покупается россиянами, — очень хороший сигнал всему миру. Страна, которая бедная, которая в кризисе, не может позволить себе то, что сегодня не позволяют богатые страны».

Фраза хоть и путаная, но понятно, что, с христианской точки зрения, мы должны отождествлять «красивую жизнь» нуворишей за границей со славой и богатством нашей страны.

Итак, если Путин вновь президент, как пророчествует Кирилл, то можно считать, что «сергианство» (политика полного подчинения Церкви власти), о котором так тепло отозвался в своей речи чекист Путин, вновь демонстрирует свои преимущества над христианским исповедничеством и мученичеством. К которым вряд ли может так уж сильно стремиться патриарх, чью земную жизнь оберегают сотрудники ФСО.

Петр Саруханов, «Новая газета»
http://www.unian.net/rus....na.html


досліджувач7
 
VictorДата: Четвер, 29.03.2012, 09:18 | Повідомлення # 21
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
«Фальсифікація проводилася як через апокрифічні Євангелія, так і шляхом вставлення у існуючі вже Євангелія своїх вставок, які спотворювали суть Християнського вчення. Яскравим прикладом такої вставки є «Притча про несправедливого управителя»… Кожною притчею Ісус навчає людей. Чого навчає ця притча? Тільки того, що робить зараз жидо – масонський світовий уряд по всьому світу – красти, брехати, набувати собі багатства усіма неправедними способами. Я не знаю, як ви, але я не вірю, що це слова Христа».

В толкуваннях притчі, котрі привів о.Михаїл, Ви побачили софістику? А в результаті прийшли до паралогізму.

«Софизм основан на преднамеренном, сознательном нарушении правил логики. Это отличает его от паралогизма и апории, которые могут содержать непреднамеренную ошибку либо вообще не иметь логических ошибок, но приводить к явно неверному выводу.
Паралогизм (ложное умозаключение) — случайная, неосознанная или непреднамеренная логическая ошибка в мышлении (в доказательстве, в споре, диалоге), возникающая при нарушении законов или правил логики и приводящая к ошибочному выводу (заключению)».


В толкуванні притчі Ви зациклились на другорядному, саме на тому, на що дав відповідь Христос дальше: «на неправедності в малому». А головне в цій притчі – розсудливість. Розсудливість являється великим духовним даром. Ось подивіться, діви зібрались зустріти нареченого. У мудрих було достатньо єлею в світильниках, в юродивих – мало. Візьмімо притчу про таланти. Розумні свої таланти використали з прибутком, нерозумний же, оскільки був лінивим та лукавим, просто закопав. Зверніть увагу на притчі про Царство Небесне. Розсудливий, котрий знайшов скарб на своєму полі, продає все майно, щоб викупити це поле. І так далі й тому подібне. Господь у Своїх проповідях наголошує про розсудливість. Давайте подивимось на цю притчу з точки зору християнського аскетизму. Хазяїном-Богом мені-домоправителю доручено розпоряджатися майном, котре не належить мені, тобто все, чим я «володію» в цьому світі, навіть я сам, не моє, воно Боже, й сам я Божий. Без волі Бога ніхто нічого зробити не може. Та пропри все це Бог наділив мене свобідною волею, якою ніхто, крім мене, не розпоряджається. Користуючись, розпоряджаючись цим багатством, я, звісно, користуюсь неправедно, оскільки торгую тим, що не моє, з ціллю не тільки примножити багатство своєму Хазяїну, а й використати його ж багатство для самого себе, для свого спасіння. Та, не проявляючи належної ревності, просто виявляюся звичайним марнотратником-грішинком: замість того, щоб жити ради слави Бога, живу ради своєї слави. Будучи лінивим та лукавим, я, все ж таки, не закопую талант в землю, а віддаю його іншим, щоб вони, користуючись ним, принесли прибуток моєму Хазяїну. В даній притчі я прошу переписати записки. Тих, хто користувався від майна мого Хазяїна, я хочу зробити своїми друзями. Про яких друзів іде мова? В першу чергу – внутрішніх. Людина, знаходячись в гріху, стає ворогом для самої себе: плоть воює на душу, душа на дух. Ціль християнського життя – привести себе в гармонійний стан, в котрому правильно вибудувана ієрархія цінностей: Бог – людина: дух, душа, тіло. Будучи особистістю, котра володіє природою, людина в Бозі робить своїх ворогів друзями через преображення-записки. Не своєю силою, не своїм умінням – а саме в акті синергії. Тому розсудливість-хитрість в даній притчі звучить не як порок, а як доброчинність, котра дістає своє розкриття в наступних словах Христа про «вірність в малому».
 
VictorДата: Четвер, 29.03.2012, 09:43 | Повідомлення # 22
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
«Крім самого Христа і його апостоли підтверджують небезпеку і непотрібність старозавітніх цінностей».

Господь не являється порушником Старого Заповіту. Всі цінності цього Заповіту, котрі говорили про Христа й вели до Нього, виконані у Христі. Весь Закон і пророки, виражаючись у двох заповідях: любов до Бога й любов до ближнього, дістають завершення у Христі. Той, хто у Христі, стає виконавцем Закону, тобто він любить Бога й любить ближнього не по букві закону, а по духу Христа. Христос розкрив духовний зміст букви, й той, хто живе по духу, автоматично стає виконавцем букви. Живучи ж по букві – мертвий. Небезпека не в букві, а в відношенні до букви. За буквою стоїть дух, причасником котрого потрібно стати. Небезпека не в обряді, символі, а в відношенні до них: за обрядом, символом стоїть духовна реальність. Не будучи причасним їй, людина перетворюється в обрядовірця, тобто мертвого буквоїда. На сьогодні Новий Завіт майже перетворений в Старий. Обряд став буквою, самоціллю. Стосунки новозавітної людини з Богом дістали старозавітний характер. Свобода у Христі пропала. Пропав і дух. Новозавітні цінності перетворені у старозавітні й християни-гої стали звичайними жидами. Слова Христа й Апостолів про дух, стосуються, в першу чергу, нас – звичайних жидиків буквоїдів.
 
VictorДата: П'ятниця, 30.03.2012, 08:19 | Повідомлення # 23
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
«Проаналізуйте те, що сказав Христос. Він дав оцінку старозавітнім 10 – заповідям - Ви чули, що було сказано: Полюби ближнього свого і ненавидь свого ворога, - сам Ісус говорить про те, що старозавітні заповіді стосувалися тільки юдеїв і вони чітко дотримувалися їх, проливаючи ріки не юдейської крові, бо так заповів їх бог. Ісус заперечує вчення старого заповіту другою частиною цієї цитати, нищить закона заповідей, бо закон цей - втілення зла. Коли юдеї запитали його котра заповідь найважливіша, він відповів їм: «36 Він же сказав йому: Люби Господа Бога твого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою; 37 це є перша і найбільша заповідь. 38 Друга -подібна до неї: люби свого ближнього, як самого себе. (Матв.22:36-39)».

Ви, пане Генадій, хоч трохи «фільтруйте» те, що пишете. Ап. Павло говорить, що Закон святий і заповідь свята. Чому дальше не приводите слова Христа у наступному вірші? Чи ж не ці заповіді складають основу Закону? Де в Декалозі говориться про любов до свого й ненависть до ворога? Декалог стосується всього людства. І взагалі, зверніться до толкувань святих отців. Ви неправильно розумієте слова ап. Павла про свободу. В своїх розсудливих «баченнях» Ви все «перевернули з ніг на голову». При такому толкуванні спасіння, практично, неможливе.
 
VictorДата: П'ятниця, 30.03.2012, 08:40 | Повідомлення # 24
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
«У притчі «Про милосердного самарянина» Христос показує усю хибність старозавітніх заповідей «вибраного народу», адже самаряни, як і всі не юдеї були «гоями», тобто худобою, яку можна було безнаказано винищувати, приносячи в жертву своєму богові».

Ви не знаєте Старий Заповіт. Бог не приймає людських жертв. Він навіть не приймає звичайних жертв від людини, руки в котрої по лікті в крові. Такі жертви Богу смердять. Відносно «гоїв». Правильно пишеться: «гоім, гоїм» й перекладається як «народи», а не худоба. Це Вам розтолкує всякий равін. Порада: поспілкуйтесь на форумах трохи з толковими равінами, вони скоро випустять з Вас «пару старозавітного ревнителя».

«Нагадаю ще один епізод із Євангелії від Луки. Христос з учнями йде у Єрусалим і проходить через Самарію. Самаряни помилково приймають їх за юдеїв і не хочуть впустити у село. Обурені учні Яків і Іван питають Ісуса, чи хоче Він, щоб вони наслали вогонь із неба і знищили це село, так як робив Ілля, коли його щось не задовольняло. Ця пропозиція учнів свідчить про те, що вони володіли великою силою. Христос зупиняє їх, пояснюючи їм різницю між Ним і старозавітніми ідеалами, тому що його мета – рятувати душі, а не губити: "52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити. 53 А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму. 54 Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив. 55 А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа. 56 Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село. (Лук.9:52-57)"».

Звідки Ви взяли, що пророк Ілля нищив людей від свого невдоволення? Невдоволення являється страстю. Не плутайте страсть зі старозавітною ревністю. Учні, Яків та Іван, мали ревність не по розуму. В них був дух Старого Заповіту, коли гріховна людина, «ревнуючи» про Бога, про букву Закону, нищила образ Божий в своєму ближньому.
 
VictorДата: П'ятниця, 30.03.2012, 09:27 | Повідомлення # 25
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
«О чем еще сказать вам? О хищениях, о лихоимстве, о притеснении бедных, о кражах, о корчмничестве? Но для рассказа об этом не достанет и целого дня».

Ви приводите слова Іоанна Златоуста проти жидів. Попробуйте ці слова віднести до нас, новозавітних жидиків. Святитель викриває пороки «вибраного народу». Ці пороки не тільки притаманні євреям. Ці ж пороки притаманні й нам, християнам. Не вірите? Загляньте в турківські корчми. Там не «пейсаті» сидять за прилавком, а наші – християни. Загляньте в храми. Хто там в митрах? Старозавітні священникики? Ні, християнські, але того ж таки старозавітного духу, так само палили, таврували і кидали в монастирські тюрми. Хто тут валяється в канавах без тями, хто тут в борделі продає наших дівчат, хто знімає по сім шкур з ближнього – жиди, масони, москалі? Та ні, ми – українські християни. Це Новий Заповіт? Це так навчав Христос? А може ми не тому христу вклонилися, може той, наш христос – диявол? Бачите, як легко можна назвати й новозавітну людину сином диявола. Почитайте всього Іоанна Златоустого, й Ви побачите, що й він не був вільним від цього духу, коли говорив, що деколи краще для людини, коли її вб’ють.
 
VictorДата: Субота, 31.03.2012, 21:22 | Повідомлення # 26
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
«А тепер кілька слів безпосередньо про Старий Заповіт і його героїв...».

А ось що пише ап. Павло про героїв Старого Заповіту:

«Братья, верою Авраам поселился пришельцем в земле обетования как в чужой, обитая в шатрах с Исааком и Иаковом, сонаследниками того же обетования. Ибо он ожидал города, имеющего твердые основания, которого художник и строитель Бог. Верою Авраам, будучи искушаем, принес в жертву Исаака, и получивший обетования приносил единородного, о ком было сказано: "В Исааке наречется тебе семя", рассудив, что силен Бог и из мёртвых воскрешать; потому он и получил его обратно в предзнаменование. Верою и для будущего благословил Исаак Иакова и Исава. Верою Иаков, умирая, благословил каждого из сыновей Иосифа и поклонился Богу, опираясь на верх жезла своего. Верою Иосиф при кончине напомнил об исходе сынов Израилевых и заповедал о костях своих. Верою Моисей по рождении три месяца скрываем был родителями своими, ибо увидели они, что дитя прекрасно, и не устрашились повеления царя. И что еще скажу? Ибо не достанет мне времени повествовать о Гедеоне, о Вараке, и Самсоне, и Иеффае, о Давиде и Самуиле, и о пророках, которые чрез веру покорили царства, сотворили правду, достигли обетований, заградили пасти львов, угасили силу огня, избежали острия меча, приведены были в силу от немощи, стали крепкими на войне, обратили в бегство полки чужих. Были женщины, которые получили мёртвых своих воскресшими. Другие же были замучены, не приняв освобождения, чтобы достигнуть лучшего воскресения. Иные же испытали поругания и побои, а также узы и темницу; были побиты камнями, перепилены, подвергнуты пытке; умерли, убитые мечом; скитались в овчинах, в козьих кожах, терпя недостатки, тесноту, страдания: те, которых мир не был достоин, блуждали по пустыням и горам, по пещерам и расселинам земли. И все они, получив свидетельство чрез веру, не вступили в обладание обещанным, потому что Бог предвидел о нас нечто лучшее, чтобы они не без нас достигли совершенства» (Євр.11.9–10; 17–23; 32–40).

Є різниця між Вами й ап. Павлом?
 
VictorДата: Субота, 31.03.2012, 21:54 | Повідомлення # 27
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
«Але це ще не все. Після такого акту любові він звертається до свого бога у псалмах. Окремі із них є просто «шедеврами»… А ми знаєте що робимо, ми встаємо і кажемо : «Слава Ісусу Христу!», потім проказуємо «Отче наш» і «Богородице Діво» і знову спокійно сідаємо слухати як на поминках читають увесь Псалтир, перериваючи його молитвами і мудро киваємо головами. (Хоч би ті псалми повикидували)».

Десь тут у Вас ще є слова про 50-й Псалом, котрий читаючи, у Вас виникає відчуття того, що Ви народжені блудницею. Попробуйте, пане Геннадію, прочитати псалми в світлі толкувань святих отців, а не особистих міркувань. Те, що людина зачата, по словах прор. Давида, в беззаконні, означає не блуд, а зачаття в первородному гріху. Ви цього не знали? Напевно що не знали, бо і Франко цього не знав, тому так легко відкинув вчення Церкви про первородний гріх, а значить і потребу в покаянні, та й, взагалі, Боговтіленні.

«А Давид не тільки це на словах просив у свого Бога, але й робив це свідомо до смерті. І навіть помираючи, він думає про вбивство і наказує Соломону вбити чоловіка, який колись його образив, і якому він пообіцяв не вбивати, коли той прийшов просити у нього милосердя. Я, каже, пообіцяв, а ти ні. І Соломон чесно виконує останню волю батька, а заодно наказує вбити свого брата, відразу після того як дав слово матері не вбивати його».

Сумніваюся, що Ви читали цей уривок зі Святого Письма. Майте сміливість і для учасників теми приведіть цей епізод, як Соломон виконав «чесно» волю батька.

«І збулося, коли іменем Христа «свята» інквізиція спалила на вогні, прилюдно мільйони людей, коли роздавалися індульгенції за гріхи, коли католики поляки вбивали православних українців, а українці поляків, коли оголошувалися хрестові походи, коли вирізали один одного у Варфоломіївську ніч, коли доносили в КДБ про те, що почули на сповіді, коли московська церква нищила греко – католицьку, коли благословляли на війну в Іраці і в Чечні, коли.., коли.., коли…».

…Коли народи, що відпали від Бога, навчившись палити в ім’я Бога один одного, почали палити в ім’я різних ідей: немає бажання навіть їх перераховувати, бо людський розум навіть в цьому плані осатанів вкінець, і з великої ідеї перейшов на самі жалюгідні. Тепер вже палили і «святу» інквізицію і московську церкву, прихопивши й греко-католицьку, палили за все: за вкрадений сніп жита, за наклеп, за не поклоніння ідолу й т.д. й т.п. Так що, як бачите, діло не в Бозі, діло в людині, котра розпоряджалася життям ближнього від імені Бога, ба, навіть мала сміливість і писати про те, що саме Бог звелів спалити того чи того. Це такий собі містечковий патріотизм, містечкова святість.

«Жорстокість пророка Єлисея, учня Іллі…»

Пробували взнати, чим відрізняється старозавітній пророк від новозавітного? Попробуйте.
 
VictorДата: Субота, 31.03.2012, 22:15 | Повідомлення # 28
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
А тепер дайте відповідь на такі запитання

- Чи може зло породити добро?
- Чи може жорстокість породити милосердя?
- Чи може ненависть породити любов?
- Чи може лицемірство породити порядність?
- Чи може брехня породити правду?
- Чи може тьма духовна породити світло?
- Чи може старий заповіт народити Нового?
Не може, тому Ісус звернувся до своїх учнів і відтак і до нас, кажучи: «34 Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! 35 По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Iван.13:34-35).


Питання сформульовані в світлі світської антропології. Перейдімо на християнську. Негатив ніколи не «породжує» позитив, але будучи в парі з позитивом (читайте у ап. Павла про боротьбу двох законів в людській природі), через синергію втрачає свою силу, натомість проявляється позитив. Тут немає ніякого акту народження, оскільки негатив і позитив мають різні енергійні начала. Та ні негатив ні позитив ніколи не знаходяться в стані статису, це завжди динаміс. Сьогодні людина розбійник, а завтра, через розкаяння – перша з Христом в Раю; сьогодні вона свята – завтра ж, через гордість – в пеклі. Щодо народження Старим Заповітом Нового – читайте добре Євангеліє та пророків. Відносно слів Христа. Ви знаєте в чому новизна заповіді про любов? В Старому Заповіті людина повинна була любити Бога всіма своїми силами, всією своєю кріпостю, а ближнього – як самого себе. В Новому ж Заповіті цього мало, потрібно любити як Христос, до самої смерті, до Хреста, любити так, як любить Отець Сина, як Він полюбив світ, за спасіння якого віддає Сина на Смерть. Це є розкриття старозавітної любові в акті жертовності. Долучаючись до жертовної любові Христа, людина своєю любов’ю уподібнюється Богу.
 
VictorДата: Субота, 31.03.2012, 22:50 | Повідомлення # 29
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
«А тепер подумайте, чи такий великий кримінал чинили Іван Франко, Леся Українка, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко,Олесь Бердник, Володимир Шаян і інші славні сини нашого народу, коли не хотіли поклонятися старозавітному богу».

Християнству юридизм чужий. Це тільки в містечковому християнстві Бога бачать, як жорстокого суддю, якого пробують умилостивити різноманітними жертвами. Великі сини українського народу, були такими самими грішними, як ми з Вами, так само потребували для зцілення своїх душевних ран, благодатного бальзаму. А якщо не поклонялися «старозавітному Богу», то не знали, звісно, й новозавітного, оскільки Бог Старого Заповіту й Нового – один і Той же.

«Старозавітні євреї називали себе рабами Божими і були справжніми рабами- підлими, жорстокими і невинуватими, бо вони тільки виконували волю свого Бога. Христос дав нам одну молитву «Отче наш», щоб витравити з наших душ рабів. Це молитва сина і дочки до батька, молитва любові і одночасно молитва свідомого вибору синівства, з усією відповідальністю за свій вибір».

Ви пробуєте читати Апостольські Послання, чи Ви читаєте тільки п.Каганця?

«Иаков, раб Бога и Господа Иисуса Христа…» (Соб.пос. св. ап. Якова.1.1);
«Симон Петр, раб и Апостол Иисуса Христа…» (2Соб.пос.св.ап.Петра.1.1);
«Иуда, раб Иисуса Христа, брат Иакова…» (Соб.пос.св.ап.Іуди.1.1);
«Павел, раб Иисуса Христа…» (Рим.1.1), тут же, в цьому Посланні, й про рабство;
«Павел и Тимофей, рабы Иисуса Христа…» (Филип.1.1);
«Павел, раб Божий, Апостол же Иисуса Христа…» (Тит.1.1);
«Павел, узник Иисуса Христа…» (Фил.1.1).


Щоб стати Божою дитиною, спробуйте спочатку стати рабом Бога, як Його учні.

«Напевно мені закинуть юдофобію, але це не так, це лише спроба очистити нашу історію, нашу віру, нашу свободу від брехні і очорнення».

Я б не закинув Вам «юдофобію», але мушу визнати,: Ви такий собі, новітній жид, який добре оббрехав нашу історію, нашу віру, нашу свободу, ще й очорнив її. Ви часом не масон? Це чисто їхні прийоми, а може Ви «сплячий» масон? Тоді раджу Вам стати християнином і з радістю перестану Вас називати паном, а назву братом у Христі. Простіть.
 
genakogutДата: Вівторок, 22.05.2012, 00:46 | Повідомлення # 30
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 9
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Offline
Прощаю, пане Вікторе.
Не ви перший, в кого кров закипіла від того, що хтось посмів повірити тому, що Ісус казав про жидів.
Першими були євангелісти. Вони запропонували мені стати справжнім християнином, відмовитися від Матері Божої, ікон, церкви, чудес, досліджувати Біблію і вони з радістю стануть називати мене своїм братом. Я вдячний їм за те, що вони звернули мою увагу на слова Ісуса: "Досліджуйте писання". Але, коли в результаті дослідження виявилося, що не жиди нам дали Триєдиного Бога, а що жиди, за словами Ісуса - діти диявола Єгови, вони викреслили мене із списку "братів" і навіть пригрозили, що будуть молитися за мене, ( коли я почав говорити про жидо - масонів), щоб Бог не покарав мене за те, що я сказав про "вибраний народ".
Другі, хто запропонував мені стати "братом" - то були свідки Єгови, але коли дізналися, що я вірю словам Христа, і Івана Богослова, що Єгова - то диявол, відмовили мені у братерстві, правда не змогли дати відповіді на окремі питання по тексту, бо у їх "Сторожовій вежі" не було і заборонили своїм братам приходити до мене з агітацією.
Ви, пане Вікторе третій, хто відмовився називати мене своїм "братом" по одній і тій самій причині. Жиди вам браття. Я ж оббрехав і очорнив вашу історію, бо не поклонився жидівському старозавітньому богу, та ще й посмів стверджувати, про духовну близькість віри наших предків (українців) і Христа і про повну протилежність віри жидів і Христової віри. Так що краще звертайтеся до мене "пане", бо я вам у цьому ділі справді не брат і братом не стану. Зрештою, мене зовсім не ображає звернення "пане".
Я простив перших,простив других, прощаю і Вас ,пане Вікторе.


досліджувач7
 
Форум » Форум сайту » Релігійне життя бойківщини » Про «вибраний народ», Старий і Новий Заповіт та ... (Обговорення статті Г.Когута)
Сторінка 2 з 3«123»
Пошук:



[РЕЄСТРАЦІЯ]

[ВХІД]