Про «вибраний народ», Старий і Новий Заповіт та ... - Сторінка 3 - Форум-Про «вибраний народ», Старий і Новий Заповіт та ... - Сторінка 3 - Форум
Четвер, 08.12.2016 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians
Bookmark and Share

Про «вибраний народ», Старий і Новий Заповіт та ... - Сторінка 3 - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форума · Пошук · RSS ]
Сторінка 3 з 3«123
Модератор форуму: Victor, admin_Lan64 
Форум » Форум сайту » Релігійне життя бойківщини » Про «вибраний народ», Старий і Новий Заповіт та ... (Обговорення статті Г.Когута)
Про «вибраний народ», Старий і Новий Заповіт та ...
ГістьДата: Вівторок, 22.05.2012, 22:54 | Повідомлення # 31
Група: Гості





Хотя некоторые языческие группы и сотрудничают с Православной Церковью по политическим мотивам, большинство их открыто враждебно по отношению к христианству. Христианство — это религия, которая завладела их землями, преследовала язычников и уничтожила их культуру. Некоторые языческие группы открыто нападают на Библию и учение Христа. Журнал Украинских Язычников «Сварог» содержит постоянную рубрику «Антихрист», которая посвящена критике Библии. Ярослав Орион пишет: «Библия не свята, Бог не диктовал ее, о ее святости мы узнаем по той грязи, противоречиям и неточностям, собранным в ней. Книги такого типа очень опасны... Библия держит украинский народ в духовном рабстве и интеллектуальном уродстве». (Сварог, №7, 1998, стр. 21) В другой статье из «Сварога» приводится список «разрушительных заповедей Иисуса». Вырывая стихи из контекста, автор статьи доказывает, что Иисус учил следующему: «Возненавидь своих родителей (Лук. 14:26)... Не работай (Матф. 6:28)... Не приглашай родных и друзей к себе на вечерю (Лук. 14:12)» (Сварог, № 6, 1997, стр. 35-36). Отдельные группы язычников почитают Иисуса, но утверждают, что Он был не евреем, а потомком славян, живших в то время в Палестине (Вячеслав Алексеев, «Российское неоязычество», Вестник ЦАИ, №13).

Источник: http://www.realisti.ru/main/rodnover/russkoe-i-ukrainskoe-slavyanskoe-yazichestvo.htm#ixzz1vcswxkc9
 
ГістьДата: Вівторок, 22.05.2012, 22:56 | Повідомлення # 32
Група: Гості





Некоторые язычники верят, что история человечества, какой мы знаем ее сегодня, не соответствует истине. Они пытаются исправить эту ошибку, предлагая истинное понимание истории. Вот лишь некоторые из предложенных версий: Анатолий Фоменко утверждает, что Россия никогда не переживала татаро-монгольского ига; по мнению Юрия Петухова, все древние цивилизации, включая Древний Египет и Палестину, имели славянские корни; Виктор Кандыба верит, что человечество возникло на севере, что его родоначальником был Ори, прибывший из созвездия Орион,и что потомки Ори спустились на юг, основав при этом Древний Египет, Шумер и Грецию («Российское неоязычество», Вестник ЦАИ, №13).

Источник: http://www.realisti.ru/main/rodnover/russkoe-i-ukrainskoe-slavyanskoe-yazichestvo.htm#ixzz1vctXYfTY
 
ГістьДата: Вівторок, 22.05.2012, 22:58 | Повідомлення # 33
Група: Гості





Знаете, что делает старшеклассник, когда узнаёт, что у великих писателей пунктуация и орфография бывают авторскими? — Он немедленно и себя причисляет к их числу и пропуск запятых начинает объяснять тем, что он именно так слышит эту фразу. Самый легкий способ избежать исполнения правил — это заявить, что эти правила не для меня, мол, писаны. В моей вселенной я сам создаю законы для себя же. «Своих холопей мы казнить вольны же, вольны и миловать».
А вселенная Православия тем плоха для анархистов, что она уже обжита. Православие не нужно и не возможно придумывать. Оно началось не с нас. Оно ясно формулирует свои «да» и свои «нет». И, что еще менее приятно — оно не менее внятно формулирует и свои «должно». Даже нецерковные люди представляют, что именно христианство оценивает как грех. И в ответ говорят (устами некоей певички) — «Мне так тяжело! Ведь в этой жизни все, что приятно, или грешно, или портит фигуру!».
Куда в таком случае деваться «свободомыслящему человеку»? В атеизм идти неинтересно. В других религиозных традициях будет схожая ситуация: там свои и тоже издавна сложившиеся правила «орфографии». Откровенно заявить, что ты создаешь нечто совершенно авторское — это риск остаться генералом без армии: другие могут сказать, ну авторское, так авторское, ты верь так, а нам дела нет до твоих законов, на нас их не распространяй. «Вера господина Пузикова» — это не то, чем можно привлечь сторонников и на чем можно создать свою иерархию.
Так что же делать? На этот вопрос ответ давно известен. Надо найти традицию настолько древнюю, чтобы ее имя вызывало уважение, и настолько неизвестную, чтобы от ее имени можно было нести что угодно. Чтобы новоявленный «сын лейтенанта Шмидта» не был разоблачен, желательно предварительно убедиться в том, что реальных наследников и носителей той традиции, на наследование которой ты претендуешь, не осталось в живых. А чтобы дотошные критики не начали сопоставлять твои разглогольствования с пусть и не живыми, но все же вполне реальными историческими текстами — лучше найти такую традицию, которая была в силу своей древности бесписьменной, до-письменной. Идеально говорить от имени «посвященных неандертальцев». Тут уж точно никакие «свидетельства современников» не всплывут. Но поскольку современным людям не очень хочется походить на неандертальцев, то поэтому надо искать что-то более «цивилизованное». Но все равно — бесписьменное.

Источник: http://www.realisti.ru/main/rodnover/trudno-bit-russkim.htm#ixzz1vcuCaRAJ
 
VictorДата: Середа, 23.05.2012, 09:07 | Повідомлення # 34
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
«Так що краще звертайтеся до мене «пане», бо я вам у цьому ділі справді не брат і братом не стану».

Не загадуйте вперед, пане Геннадію. На все воля Божа. Сьогодні для Вас Бог Старого Заповіту диявол, а завтра стане Отцем і Ви знову станете моїм братом. Бачите, як Ваше язичництво відразу лишило Вас братства. Негативне ставлення до окремої нації у Вас переросло у негативне ставлення до релігії цієї нації. Це звичайний закон послідовності. Якби у Вас було теоретичне й практичне поняття про загальну Божу благодать, то Ви б ніколи такого не сказали. Навіть не торкаючись віросповідань, ми з Вами браття, бо маємо одну людську природу, пізнаємо спільного Творця, маємо одну людську мораль, живемо на одній Землі і т.д. Вже тільки це одне мало би нас наблизити один до одного. Але ні. Мене та інших Ви маєте за ворогів, панів, загарбників, п’яту колону і т.д. Якщо Ви не можете дочитатися в Священному Писанні до того, що ап. Петро був іудеєм, то це не моя вина, а Ваша. Ви, як християнин, мали б знати, що беручи в руки Біблію, в першу чергу маєте скористатися й вченням вчителів, котрі тлумачать її, тобто свв. отців, а вже тоді, укріпившись в своєму християнському житті, поцікавитись в цьому плані й іншими так званими «дослідниками». Ви ж педагог і прекрасно розумієте, що всяка наука вимагає безпосередніх відносин: учитель – учень. Крім цього – ніхто не наважується дитині в першому класі втовкмачувати в голову навчальну програму п’ятого класу. Тут для Вас все зрозуміло й такого педагога Ви б назвали невігласом. А ось в підході до Святого Письма Ви самі стали для себе святим отцем і самі визначаєте його духовний рівень. Ба, мало того, Ви вибрали для себе й таких вчителів, котрі улещують Вам вуха, підтримуючи Ваш світогляд. І чого Ви добились в своєму внутрішньому житті за всі ці роки «досліджень»? Практично, нічого позитивного. Ви втратили внутрішній мир. Зайшли в оману самості. Для Вас перестала існувати якась інша версія тлумачення. У всьому вбачаєте жидівський пікоп, московський ковпак. На Вас напав страх за свій світогляд. Не маєте спокою в молитві, вона у вас тече пересипана зовнішніми думками й просто зникає в них мов вода у піску. В духовний зміст молитви навіть не вникаєте – це для Вас закрито з деяких душевних причин. Звідси не можете поєднати дух молитви й Святого Письма. Для Вас закрите богословське бачення символіки богослужіння, та Ви ніколи й не прагнули до його бачення. Ну що ж, хочете гратися з вогнем як з водою, - грайтеся. Буде дуже шкода, коли всі Ваші сили підуть лишень на досягнення одного результату – сидіння біля розбитого корита з тужливим поглядом на море, в якому зникла золота рибка. Я добре знаю стан Вашого психозу і сам через це перейшов. Його причина – відсутність фундаментальних знань. Ці знання нам ніхто в Церкві не дає, оскільки дух обрядовір’я профанує й саме внутрішнє входження в Церкву. Для більшості людей хрещена людина вже новоспечений християнин. Такого немає. Хрещенню передує оглашення, тобто навчання в вірі, котру людина збирається прийняти. Але так, як людину хрестять малятком, то процес оглашення повинен відбутися в її батьках, тобто вони повинні вже виховувати дитину в світлі цієї науки. Ні мене, ні Вас ніхто цьому не вчив, так як і наших батьків. Така система. Все це щезло ще в перших віках християнства і нашої вини в цьому не має. Але коли ми вже стали свідомими людьми, ми завжди маємо змогу ввійти в сферу цих знань та духовного досвіду. Перескакуючи цю сходинку, найважливішу в нашому віросповідуванні, ми починаємо «ламати дрова». Тому прийміть від мене, як від брата, щиру пораду, спасенну для Вас – надбайте фундаментальні знання про християнство інакше постійно будете нагадувати людину, котра шукає в пітьмі дорогу, відкинувши світильник, опору на палицю, та плече товариша.
 
genakogutДата: Четвер, 24.05.2012, 00:07 | Повідомлення # 35
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 9
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Offline
Пане Вікторе. Дякую за відповідь. Вас трохи важко зрозуміти. То Ви мене не можете назвати братом, то називаєтесь моїм братом. Ніякого страху за свій світогляд я не маю. Навпаки, я багато чого зрозумів і речі стали на свої місця і внутрішній мир я не втратив, а навпаки знайшов. Звичайно я далекий від досконалості, але я кожен день розмовляю з Богом у своїх молитвах і коли я маю сумніви прошу Його допомогти і Господь посилає мені зустрічі з різними людьми, різними працями авторитетних людей. Господь зробив для мене багато чудес, вилікував від деяких серйозних недугів, кілька раз рятував від смерті.Я постійно відчуваю його присутність. Тільки не кажіть, що це диявол мене спокушає, бо я це вже чув від євангелістів, коли не згодився з ними.
Багато з того, що не визнає московська церква у католиків існує і євхаристійні чуда стаються як у католиків, так і у православних, і молитви до Милосердного Серця Ісуса чи Матінки Божої творять чудеса Те саме стосується і католиків (щодо не визнання). Це політика, а не віра. Для мене є одна незаперечна істина, що Бог - це Любов і що так було у всі віки. Тому я вірю словам Ісуса про те, що жидівський бог - це диявол, бо більша половина Старого Заповіту це свідоме нищення жидами немовлят, дітей, жінок, старих людей, які не поклонилися Єгові і не просто нищення, а ще й катування, розчленування і інші збочення. При цьому самі жиди, згідно Старого Завіту є достойними свого Бога, бо хочуть згвалтувати ангелів, левита, п"янствують, блудять, зраджують, брати гвалтують сестер, дочки споюють батька і вступають з ним у статеві зносини по черзі, пророки розправляються з невинними дітьми і невинними людьми і т.д. і більшість цих злочинів чинять з волі свого бога, чи при його потуранні. Я не міг зрозуміти як Господь може бути таким злим, підступним, жорстоким і немилосердним, коли він є Богом Любові. Господь допоміг мені зрозуміти, що це не так , що старозавітній бог - "муж війни" ніколи не був тим Триєдиним Богом, а був єдиним для вибраного народу і ним залишається і донині, адже жиди не визнавали Ісуса і не визнають його, а чекають на прихід того," хто прийде в ім"я своє".
Повірте,пане Вікторе, що я читав набагато більше ніж Ви думаєте релігійних праць, в тому числі і російських святих, чи богословів. Для мене не має значення хто (конфесія) пише, має значення що і як пишуть. Так що я не перескакував з першого класу у п"ятий. У кожного свій шлях до Бога. Ви не підете моїм шляхом, а я Вашим. Я бачу брехню, перекручування у Біблії, я розумію хто це робив і для чого і бачу результати цієї брехні.. Я вірю словам Ісуса і тому не боюся тих перспектив, які мені малюють свідки Єгови, Євангелісти, чи тих, що мені намалювали Ви. Все у Божій волі. Так що вирішуйте самі брат я Вам, чи не брат - це не змінить моєї любові до Господа і моєї позиції.


досліджувач7
 
БойкоДата: Четвер, 24.05.2012, 12:30 | Повідомлення # 36
Група: Гості





ГОСПОДИН КОГУТ, СКАЖИТЕ ПОЖАЛУЙСТА, КАКОГО ВЕРОИСПОВЕДАНИЯ ВЫ ПРИДЕРЖИВАЕТЕСЬ (ЕСЛИ ЭТО НЕ ВОЕННАЯ ТАЙНА, КОНЕЧНО)?

Почитавши ваши статьи и комментарии и мне это очень напомнило вот что - "ГНОСТИЦИЗМ - ряд религиозно-философских учений I-IIIвв., соединявших христианское учение об искуплении и спасении с элементами политеистических религий и неопифагорейства. Общим для всех разновидностей гностицизма было учение о существовании совершенного непознаваемого божества (Верховного отца) и греховного материального мира, созданного Демиургом (космическим умом), и множества промежуточных ступеней - эонов, находящихся между божеством и материей. Одним из эонов считался Христос. Свою основную задачу - спасение гностики усматривали в мистическом познании эонов. Проповедовали аскетический образ жизни. Гностики отвергали Ветхий завет, считая Ягве воплощением зла. Распались на ряд сект: офитов (наасеев), каинитов, карпократиан, василидиан (основана Василидом из Гории, Ив.), валентиниан (основана Валентином из Египта, IIв.), докетов".

ТАКИХ СЕКТ БЫЛО МНОГО И ДАЛЬШЕ В ИСТОРИИ, ОНИ ПРАВДА ДРОБИЛИСЬ И ВИДОИЗМЕНЯЛИСЬ, И ОНИ ВСЕГДА СТАРАЛИСЬ ПРИКРЫТЬСЯ ХРИСТИАНСКОЙ ВЕРОЙ, НАПРИМЕР:

Священным Писанием в катаризме признавался Новый Завет, составлявший основу вероучения катаров, в особенности Евангелие от Иоанна. Большое значение также придавалось Посланиям ап. Павла.
Отношение катаров к Ветхому Завету было в целом критическим. Значительную часть ветхозаветных писаний они отвергали. Ветхозаветный Бог в их представлении — не кто иной, как бог гнева, «бог века сего или князь мира сего», злое начало. Чтобы вернее ввести людей в заблуждение и отвратить от спасительного пути, он заставил их поклоняться себе. Доводом в пользу того, что Ветхий Завет инспирирован «князем мира сего», катары считали изобилие в нём жестокости и чрезмерное внимание к плотской стороне бытия.
Напротив, некоторые книги пророков пользовались у катаров большим почитанием — а именно те, которые явно говорят не о мстительном и ревнивом Боге Израиля, а о Боге благом и духовном, которого и должен был явить людям Христос.
Священное Писание катары переводили на народный язык, хотя в молитвенной практике преобладала латынь. Чтение Евангелия от Иоанна было предусмотрено, в частности, во время церемонии Consolamentum. В этом случае чтение вслух начиналось со слов «In principio» и заканчивалось словами «gratia et veritas per Jesum Christum facta est». Характерные для этого Евангелия противостояния Свет — Тьма, Правда — Ложь, «Бог»- «мир» служили для катаров подтверждением их дуализма. Притча, которая приводится в Евангелии от Матфея о дурных и хороших деревьях, которые познаются по их плодам, была для них символом примера Христа, по наследованию которого можно распознать истинных христиан. Все книги, написанные катарами и известные нам с XIII века, основываются на выражении «Царство Мое не от мира сего».

более подробно см:
http://ru.wikipedia.org/wiki/%CA%E0%F2%E0%F0%FB#.D0.A1.D0.B2.D1.8F.D1.89.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D0.BE.D0.B5_.D0.9F.D0.B8.D1.81.D0.B0.D0.BD.D0.B8.D0.B5
 
genakogutДата: Четвер, 24.05.2012, 21:12 | Повідомлення # 37
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 9
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Offline
Пане Бойко. Судячи з Ваших коментарів, Ви маєте досить глибокі пізнання з питання виникнення різних гілок християнського віросповідання. Навряд чи мне можна причислити до котроїсь із них. Я ходжу постійно у греко-католицьку церкву, інколи у автокефальну, дуже рідко в костел чи у церкву московського патріархату. Для мене не є настільки важлива конфесійна приналежність, за винятком російської церкви, яка веде себе на території України досить агресивно, захищаючи політичні інтереси Москви. Я досить часто з цим стикався, тому маю право це говорити.
Вивчаючи "Велесову книгу" і дослідження Володимира Шаяна і інших вчених, праці Володимира Бєлінського і Ігора Каганця, філософські твори Г.Сковороди і Олеся Бердника,твори Т.Шевченка, І.Франка,Лесі Українки інших авторів, ознайомлюючись із дохристиянськими віруваннями наших предків, особливостями Трипільської культури, історією християнства, я зрозумів для себе, що наша історія набагато давніша, глибша, об"ємніша, змістовніша, духовніша. На протязі багатьох століть велася свідома політика замовчування, фальшування і дескркредитації духовної і історичної спадщини України власне через її близькість до Христа. Я про це писав у своїх статтях, тому не буду повторюватися. Укріпило мене у цій вірі дослідження Старого і Нового завіту і "Велесової книги". Я думаю, що мого пояснення для Вас достатньо. Якщо цікавить щось інше - постараюся відповісти.


досліджувач7
 
AdminДата: Неділя, 24.06.2012, 23:09 | Повідомлення # 38
Полковник
Група: Адміністратори
Повідомлень: 54
Нагороди: 5
Репутація: 2
Статус: Offline
Патріарх РПЦ у «калоші»: пародійна нагорода може привести до зміни закону


Патріарх Кирило несподівано став героєм вручення пародійної премії «Срібна калоша». Патріарх отримав премію «Чуровщіна року» за «непорочне зникнення годинника» з фотографії на офіційному сайті. Варто нагадати, що сам годинник сфотографували під час одного з численних візитів патріарха в Україну.

Коли Кирилу було задано питання, звідки на його руці взялася настільки дорога річ, патріарх не знайшов нічого кращого як збрехати – він сказав, що годинник був фотомонтажем. І тоді співробітники прес-служби патріархії стали прибирати годинник з інших офіційних фотографій. Фальсифікація виявилася непрофесійною: на одній із ретушуваних фотографій годинник з руки глави церкви був прибраний, але у відображенні на столі чітко проглядався.

Ця історія стала предметом численних глузувань і привела до вручення премії, названої ім’ям глави російського Центрвиборчкому, який вважається головним фальсифікатором виборів у цій країні.

Реакція патріархії була передбачувана: її прес-служба назвала рішення організаторів церемонії «скоморошеством», ніби повернулася в ті давні часи, коли царі і священики переслідували народних насмішників-скоморохів за будь-який необережний вислів про владу. Ще більш цікава реакція депутатів Державної думи. Представники партії «Єдина Росія» вирішили підготувати поправки в законодавство, згідно з якими організаторів церемонії можна буде звинуватити в екстремізмі. При цьому закон буде... мати зворотну силу. Для цього депутати планують переписати статтю 282 Кримінального кодексу, змінивши її так, щоб справжні екстремісти нічого не боялися.

«Цю статтю часто застосовують до активістів російського патріотичного руху, в той же час дії, що підпадають, за нашою логікою, під збудження ворожнечі та ненависті, йдуть за іншою статтею», – розповів прокремлівській газеті «Известия» депутат Олексій Журавльов.

Це дійсно так. Учасниць ненависного церкві панк-молебню в Храмі Христа Святителя судять за статтею «хуліганство», а от шовіністів і екстремістів судять за розпалювання релігійної чи національної ворожнечі. Але якщо «єдиноросам» вдасться домогтися свого, все буде інакше. І патріарх зможе без особливих проблем фотографуватися в «Брегеті» і без нього: будь-яка спроба сказати правду про події в РПЦ буде розцінюватися як розпалювання релігійної ненависті і каратися в’язницею. Саме цього і вимагають від депутатів представники оточення Кирила.

Протоієрей Всеволод Чаплін після пародійного нагородження заявив, що образа патріарха не менш небезпечний злочин, ніж образа за національною ознакою, осквернення могил або національного прапора і люди, що розпалюють релігійну ворожнечу, повинні відчути всю сувору силу закону, а не відбуватися штрафами.

Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24623232.html
Прикріплення: 7008211.jpg(54Kb)


 
AdminДата: Субота, 30.06.2012, 01:01 | Повідомлення # 39
Полковник
Група: Адміністратори
Повідомлень: 54
Нагороди: 5
Репутація: 2
Статус: Offline

Жил-был человек. Когда он был еще ребенком, бабушка всегда говорила ему: «Внучек, вот вырастешь ты большой, станет тебе на душе плохо, меня уж не будет — ты иди в храм… тебе всегда там легче станет».

Так и случилось. Вырос. Стало жить невыносимо. Пришел в храм.

И тут к нему один подходит: «Не так руки держишь»! Вторая подбегает: «Не там стоишь!» Третья ворчит: «Не так одет!» Сзади одергивают: «Неправильно крестишься!»…

В конце концов подошла одна женщина и говорит ему: «Вы, знаете, вообще бы, вышли из храма, купили себе книжку о том, как себя здесь вести надо, потом бы и заходили!»

Вышел человек из храма, сел на лавку и горько заплакал. И подходит к нему Христос: «Что ты, чадо, плачешь?» Поворачивает человек свое заплаканное лицо и говорит: «Господи! Меня в храм не пускают!»

Обнял его Господь и тихо говорит: «Ты не плачь, они и Меня давно туда не пускают...»
Прикріплення: 0367104.jpg(43Kb)


 
VictorДата: Субота, 30.06.2012, 09:40 | Повідомлення # 40
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
На одному з сайтів якось довелося прочитати про те, як один із журналістів Карелії написав статтю: «Карелія змучилася від «діянь» священників». Почалися гоніння, психлікарня й т.д. Все, як в древні часи: багаття з єретиками, монастирські тюрми й т.д. Страшно. Все це нагадує Старий Заповіт, як мордували Пророків Божих. Не доведи Господь, поєднатися державі й Церкві в одне, як колись. Буде заборонена здорова критика, введуть штрафи та тюремні покарання. Люди відійдуть від Церкви, від Бога. Відбудеться революція і батюшки в черговий раз стануть мучениками. Замість того, щоб щось міняти в кращу сторону, ми знову йдемо, як віл на забій, до того ж самого. Гарно сказав один чоловік із духовенства: «Хто не в ризі, той не в Церкві». За християн вважають себе тільки клір, всі інші – церковне бидло, котрому в Церкві дозволено лишень будувати храми та попівства. Клір заборонив Духу Святому жити в цьому бидлі і всі дари Його присвоїв собі. Страшно. Якось один чоловік прийшов раненько до храму. Двері були зачинені, а на дверях була записка: «Ви шукаєте Христа? Він воскрес. Його тут немає». Так. Деколи складається враження, що ті, хто прийшов в храм, прийшли самі до себе, тільки не до Бога, Котрий присутній тут не тільки в Святих Дарах. Господь ходить поміж людей, шукає відчиненого серця. Але люди прийшли тут співати, нюхати ладан та слухати байки священника, котрий навіть не заглянув в творіння святих отців, щоб розтлумачити народу прочитане в сьогоднішньому Євангелії. Страшно.
 
AdminДата: Субота, 21.07.2012, 22:45 | Повідомлення # 41
Полковник
Група: Адміністратори
Повідомлень: 54
Нагороди: 5
Репутація: 2
Статус: Offline

Колишній Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви архиєпископ Любомир Гузар вважає, що "коли священик дуже разюче відрізняється від своєї пастви, їсть чорну ікру в той час, коли його паства бідна, - то це не гарно".

І взагалі, на його думку, священнослужителі не повинні приймати дорогі подарунки та вести розкішний спосіб життя.

Про це він сказав на засіданні медіа-клубу "ЧЕСНО про вибори" 20 липня в Києві.

Духовний лідер УГКЦ у відповідь на запитання журналіста, чи повинні архієреї приймати дорогі подарунки, навів приклад зі свого навчання у семінарії у Вашингтоні.

"Незабаром після мого закінчення семінарії, у ній відбувалася зміна ректорів. Вони обоє були надзвичайно порядними людьми... І наступникові попереднього ректора хтось вирішив подарувати "Каделак". А це одна з найдорожчих була в Америці машина, але ректор віддав той дарунок, і сказав: "Що люди про мене скажуть, коли я буду їздити "Каделаком", - розповів архиєпископ.

За його словами, прийняти дарунок у мірі вартості абсолютно можна.

"Наприклад, якесь гарне пальто чи хутро, бо в зимі зимно", - вважає він.
Джерело: http://gazeta.ua/article....9
Прикріплення: 1374311.jpg(61Kb)


 
curkalo5093Дата: Вівторок, 24.07.2012, 20:19 | Повідомлення # 42
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 18
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Offline
У Польщі є такий анекдот: "Як відрізнити будинок католицького ксьондза від будинку православного священика?
Дуже просто: у православного священика пелюшки висять перед будинком, а у католицького за будинком".

Додано (24.07.2012, 18:19)
---------------------------------------------
Їдуть два священика католицький ксьондз і православний священник в одному купе. У Православних - піст, у католиків закінчився. Ксьондз нарізає ковбаску, запрошує православного приєднатися до столу. "Так адже піст - не можна!" - каже священник." От невдача! Шкода, шкода!" - напоказ засмучується ксьондз. Приїхали. Прощаються. "Всього доброго! Привіт пані їмості!" - говорить православний священик. "Так адже немає у мене дружини, у нас же, пастирів, обітниця безшлюбності - целібат!" - говорить ксьондз. "От невдача! Шкода, шкода!" - засмучується батюшка.

 
VictorДата: Середа, 25.07.2012, 09:20 | Повідомлення # 43
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
Якщо заглянути в книгу Г.Федотова: «Святые древней Руси»: http://www.vehi.net/fedotov/svyatye/ , то тут, в 12-й главі: «Трагедия древнерусской святости», можна й віднайти ці причини, котрі приводять ось до таких плодів. Боротьба між «нестяжателями» та «стяжателями», котра увінчалася перемогою останніх, привела до того, що церковний народ пішов більш матеріальним шляхом. Та це не тільки трагедія Російської Помісної Церкви. Це трагедія всіх Помісних Церков, релігійних організацій та сект. Возами возили золото в Європу та на Схід не тільки ті, хто хотів патріаршества, а й ті, хто спритно торгував індульгенціями, відпускаючи гріхи та купуючи доброчинності святих. Не гидували золотом і протестанти. Так, в декотрих пастирів ми не побачимо дорогих тіловозів, але не забуваймо й про вілли та рахунки в банках. В свій час я багато спілкувався зі священниками на форумах. Далеко не в кожного священника таке «тучне» життя. Багато з них не можуть звести кінці з кінцями й живуть, мов остання жеброта. Попри все те і працюють своїми руками. Деколи піднімалося питання про те, щоб добротілесні ділилися з худосочними, та де там, - хто вже розширив житниці, не прагне з них вділити щось своєму співбрату. Та я маю приклад у Турці. Коли бідніший священник, по запрошенні мирян, править треби на «канонічній території» зєло добротілесного, то той приходить до нього, до хати, й вчиняє такі скандали, що збігаються сусіди, хоча володіє не тільки приходом, в 10-ть раз більшим, а й усім районом. Та ще й погрожує дурдомом. Про що тут можна говорити? Великий стяжатель тримає за горло маленького стяжателя, бо і той хоче щось настягати, адже має сина-каліку й повинен попіклуватися про його майбутнє. А цих стяжателів тримає львівський, цього – київський. А коли приходить Христос, то між цими стяжателями немає де голови приклонити.
 
genakogutДата: Понеділок, 30.07.2012, 23:33 | Повідомлення # 44
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 9
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Offline
Митрополит Донецький носить годинник за €150 тисяч
Дорогу прикрасу сановник "засвітив" на урочистостях у Донецьку
Донецькі журналісти сфотографували митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона з годинником, що коштує €150 тисяч.
Митрополит Іларіон. Фото: novosti.dn.ua Митрополит Іларіон. Фото: novosti.dn.ua

Про це повідомляє видання "Новости Донбасса".

Митрополита Іларіона запросили на урочистості з нагоди відзначення 80-річчя Донецького регіону, що відбувались у Донецьку 6 липня. Там ж місцеві журналісти сфотографували головного духівника області з дорогим годинником на руці марки марки Franck Muller.

Іларіон представляв на урочистостях духовенство Московського патріархату. Урочисте свято у Центрі слов'янської культури відбувалось також за участю Президента України Віктора Януковича.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: "Кирилів ковчег". Патріарх володіє розкішною чорною яхтою (фото)

Журналісти відразу ж знайшли схожу модель годинника на сайті виробника, і коштує такий годинник €150 тис.

Нагадаємо, що "шеф" донецького митрополита, патріарх Російської Православної церкви Кирило носить дешевший годинник – механізм марки Breguet, що коштує €30 тис.

Усі фото - novosti.dn.ua
http://ipress.ua/news....43.html









Прикріплення: 8182493.jpg(158Kb) · 1950626.jpg(280Kb) · 5673460.jpg(122Kb) · 8590460.jpg(124Kb) · 9703417.jpg(119Kb)


досліджувач7
 
VictorДата: Неділя, 05.08.2012, 08:53 | Повідомлення # 45
Християнин
Група: Модератор форума
Повідомлень: 86
Нагороди: 1
Репутація: 2
Статус: Offline
Взагалі-то, християнство ще й не починалося. Де-не-де з’являлися християни, але як виняток, як свідоцтво того, що християнство є, є і благодать і все, що потрібне для спасіння, але причасності до всього цього немає. Ми впали в чисте церковне жидівство. Прийшли б старозавітні пророки, відразу ж були б нами розірвані на шматки. Ми не можемо терпіти слів Христа, тому постійно Його вбиваємо в своєму серці. Мракобісся та марновірство, переплетені релігійним фанатизмом – ось наше християнство. Христос давно забутий, та Він і взагалі непотрібен в дикій уставщині, - ми ж то спасаємось виконаннями Уставу. «На вечірній був? - питає священник на сповіді, - а то до Причастя не допущу». «На якій вечірні, отче, на тій, коли ви разом з паламарем пили в паламарці каву й розповідали анекдоти? – запитує мирянин, - ні, не був». «Маєш гріх, і ось тобі покута, 30-ть поклонів кожен день на два тижні. Виконаєш, прийдеш, тоді причастишся», - відповів владика свого раба. Встав з колін раб раба Божого, тай потюпав додому, похнюпивши носа, товкти мідним лобом підлогу, щоб стати причасником Христа. Владика задоволено крякнув, кинув у рот недоїдену просфору, тай пішов, позіхаючи, читати молитви.
 
Форум » Форум сайту » Релігійне життя бойківщини » Про «вибраний народ», Старий і Новий Заповіт та ... (Обговорення статті Г.Когута)
Сторінка 3 з 3«123
Пошук:



[РЕЄСТРАЦІЯ]

[ВХІД]