Внесено протест на рішення міськради «Про перепоховання воїнів Радянської Армїї» - 26 Квітня 2012 - Турка-перлина Карпат
Середа, 29.03.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » 2012 » Квітень » 26 » Внесено протест на рішення міськради «Про перепоховання воїнів Радянської Армїї»
26.04.2012 (19:35)

   Внесено протест на рішення міськради «Про перепоховання воїнів Радянської Армїї»

Прокурором Турківського району внесено протест на рішення сесії Турківської міської ради Львівської області, №739 від 04.04.2012р., «Про перепоховання воїнів Радянської Армїї».

Нагадаємо, що на сесії було прийнято рішення перенести пам'ятний знак могили воїнів, загиблих у війні 1941-1945 рр., а у разі виявлення людських останків, провести ексгумацію та перепоховати їх на місцевому кладовищі.

Проте, приймаючи вказане рішення, Турківська міська рада Львівської області порушила вимоги чинного законодавства, в тому числі Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», відповідно до якого такі пам'ятні знаки, що увічнюють перемогу у Великій вітчизняній війні, оберігаються державою, а їх руйнування чи наруга карається законом.

Окрім того, органом місцевого самоврядування недотримана визначена законодавством процедура перепоховання та ексгумації, відсутня відповідна проектна документація. Вказаною міською радою не отримано дозволів від спеціально уповноважених органів державного контролю про перенесення пам'ятного знака могили воїнів, чим грубо порушено законодавство України.

Одночасно повідомляю, що вказаний протест прокуратури району буде розглянутий на наступній сесії Турківської міської ради Львівської області, яка відбудеться 27. 04. 2012р.

У випадку відхилення протесту або ухилення від його розгляду, прокурор Турківського району звернеться до суду із позовом про визнання акта незаконним.

Володимир РЕКШИНСЬКИЙ, прокурор Турківського району, радник юстиції.

Газета "Бойківщина" №17,2012





Теги:  перепоховання

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 1304 | Додав: Admin | Теги: перепоховання | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 6
1
6 Victor   (28.04.2012 08:53)
Я в це не вірю, оскільки знаю точно, що мораль сьогоднішньої людини дуже далека від досконалості. Але в тіні моралі гріховного людства, в діях депутатів навіть не можна запідозрити якогось негативного поступку чи злочину. Все тут «шито білими нитками», і все на «законних» підставах. Маються документи, печатки й т.д. й т.п. Тобто тут «совість чиста». Мені хочеться привести текст байки про те, наскільки людина може розуміти й усвідомлювати, що таке гріх.

Байка про те, як Кармалюк сповідав пана. «Був собі один пан, на вигляд смирний-пресмирний, тихий-претихий, ласкавий-преласкавий. Все облесно та з зітханням, та з поклоном, але люди боялись його гірш вогню немилосердного, гірш чуми і мору лютого. Бо як тільки не вийде який сердега на роботу вчасно, то так і знай, що пришле пан економа, і той забере у нього всього-на-всього одну чвертку майна. А не вийде сердега другий раз, то вже половину, а як хто непослух вчинить, — то всю хатню утвар... А бити, лаяти – боронь боже!.. Та скільки то горя з ним люди прознали, скільки сліз кривавих пролилось, скільки сиріт безталанних лишилось, як матері з голоду та немочі на той світ переставились!.. І от поїхав той пан раз до церкви... Висповідався та й їде цугом назад, але в лісі чує – кричить щось іззаду. Оглядається – аж то дяк церковний біжить за ним та й кричить зачекати. Стримав пан коні, а дяк каже йому, що так і так, ваша вельможність, забули отець-батюшка, які гріхи ви йому сповідали, то й послали мене навздогін, щоб ви сказали ще раз, бо їм треба відмолювати всі ваші гріхи. Ну, пан бере та й каже знов: «Сповідаюся, – каже, – щоб простив ми Бог гріхи мої тяжкі, що я якось у святу п'ятницю масне в рота взяв, ще якось нехотячи кишечці моїй хвоста придавив та ще фурману якось лайливе слово сказав». «Ага, – каже дяк, – і то все, ваша вельможність»? «Все», – каже пан. «Ага, – каже дяк, – але ви, ваша вельможність, забули ще один маленький грішок – то ваше багатство, що ви його із сліз сирітських збудували». Та й – раз із себе дяківську одежу, а пан як побачить, що се Кармелюк, та й як наробить ґвалту, а Кармелюк тоді – раз, бере одну тополину та й пригинає, бо ж сильний був, пригнув її та тоді мотузок панові на шию – р-раз та й каже: «Ну, піднімайтесь, ваша вельможність на небеса, там уже й решту гріхів здасте. Та й пустив тополю догори. І тільки вітер свиснув!»

Ми маємо приклад того, як людина бачить гріх. Та це ще не все. Хоча в Церкві є таке поняття як сповідь, та воно не робить ніякої «погоди» в самому суспільстві, оскільки тут присутній звичайний формалізм. Людина може навіть і визнати свій злочин, і «кинути» на тацу якусь лепту від фальшивого доходу, але користі для душі від цієї профанації одкровення помислів не одержує ніякої. Тому наше суспільство, котре вважається нібито релігійно свідомим, немає зовсім ніяких вчинків, котрі б відповідали дійсно релігійному життю. Місцевий православний священник з амвону заявив, що сила й слава Церкви в багатих людях та багатих попах, котрі виражають своїм багатством силу Церкви й славу Христа. У мене немає слів для вираження внутрішнього стану цього попа, але можу з переконливістю сказати, що цей «воїн Христовий» біля християнства ще й не стояв, не стояли біли християнства й «слуги» народу – депутати, хоча паску й свячене яйце їли й «Христос Воскрес», один одному говорили. Така собі народна традиція, онтологічно відірвана від людської душі. Звідси й нездатність бачити не тільки знамення, знаки, одкровення про свою душу, а й свої поступки. Пан із байки каявся в другорядному, а головного не бачив, та колиб звернув увагу навіть на другорядне, прозрів би й глибину головного. Якби фарисеї проникнули в букву закону, вони б уловили й його дух, а так, зберігаючи букву, відкинули дух і дійшли до Богоборства.

0
5 Бойко   (27.04.2012 22:32)
І Ви дійсно пане Вікторе вірите в те, що депутати міської ради повернуть громаді приміщення, які самі ж і орендують? Подивітьсянга список депутатів міської ради - половина має магазині в міскій раді. Самі собі орендну плату затверджують,самі собі в оренду беруть.

-1
4 Victor   (27.04.2012 21:30)
Маємо будинок Міської Ради. Два поверхи!!! Якщо розумно використати приміщення, то тут знайдеться місце не тільки для музею, а й для інших інстанцій, куди люди вимушені бродити, як ходаки до Леніна, в пошуках підпису, чи довідки. Всякі інші використання приміщень Міськради – некоректні. Бібліотеку для дорослих перенести в приміщення дитячої бібліотеки, а всі інші приміщення, котрі на сьогодні використовуються «підприємцями», використати для тих організацій, котрі приймають участь в управлінні містом. Оце й буде Міськрада, а не якийсь вертеп з магазинів, корчм, складів та кабінетів. Чи підуть на це депутати? Навряд, адже дістати кімнатку в будинку Міськради під свій «бізнес» непросто. Тут ішли в рух і кмітливість, і золото, і совість. Для депутатів це подвиг, подвиг, про який не так часто почуєш в нашій Державі, а може й зовсім тут таких подвигів не буває. Вже давно не чути про подвиг Закхея, котрий після відвідин Христом його дому сказав: «Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо». І що почув від Бога у відповідь? «Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів. Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!» Є в нас син Авраамів? Нема. Ось бачите, як ми легко відкидаємо спасіння ради миттєвої вигоди, при тому всьому називаючи себе християнами. А коли ми нехристи, тобто майже бусурмани, то й вчинки наші бусурманські:
«…Поглядел вокруг и на землю пал,
И лежал, как труп, на сырой земле,
Об одном просил, об одном молил:
- Расступись земля, приюти меня !
Видел я на Руси оскудение,
Видел мерзость кругом запустения,
Церкви белые оскверненные;
Басурманами разоренные.
Басурмане те не из тартара,
А своих кровей, лыком шитые.
И любой холоп, шут гороховый
Над рабами Христовыми тешится.
Сатана восстал на Святую Русь,
Понаставил бесовские капища,
Поклоняются люди идолам,
Как один спешат на позорища.
Стар и мал равны, все с ума сошли,
Отреклись от Бога, безумные,
Православную веру забросили
И живут, жуют будто вечные.
Отдают детей обучать уму,
Обучают их жить без Господа,
А князья одну думку думают,
Как без Бога им миром правити.
Скоморохам житье - лучше некуда,
Приосанилось племя вертлявое,
Позабыли напевы родимые.
И гудят гудцы непотребное.
Из заморских стран едут нехристи
И с собой везут нравы срамные,
Всем заморским Русь заполонили,
Так что духу нет православного.
То, что срамом слыло, стало славою,
То, что славою было - оплевано.
А князья одну думку думают,
Как без Бога им миром правити.
Эх, князья, князья, доля горькая,
Вам придется жать то, что сеете…».

Ієромонах Роман.

0
3 KRAYANYN   (27.04.2012 13:24)
Думаю що перепоховають. Адже розпочате потрібно доводити до кінця. Саме перепоховання нічого поганого в собі не несе. Причина перепоховання. Ось в чому нікчемність ситуації. Коли було зроблено перші офіційні кроки в цій справі, я думав виконується добра воля депутатів міськ ради. А саме перенести цвинтар з центру міста в належне місце. Більшість депутатів думала так само (аудіозвіти чергової сесії міської ради). Але один абзац в замовній статті змінив мою думку, і розставив крапки над і. Музей!!! Ось, що повинно бути на місці могили. Саме цей задум переводить перепоховання в політичну площину. Звичайно Музей там більше пасує, ніж безневинний аполітичний фонтан, чи дитячий майданчик. Думаю депутати не дадуть себе так брутально використати двічі.

1
2 Victor   (27.04.2012 08:21)
«…органом місцевого самоврядування недотримана визначена законодавством процедура перепоховання та ексгумації, відсутня відповідна проектна документація. Вказаною міською радою не отримано дозволів від спеціально уповноважених органів державного контролю про перенесення пам'ятного знака могили воїнів…»

А що, коли все буде дотримано й буде виготовлена проектна документація, то перепоховають? Невже для перепоховання потрібні лишень папери-документи та згода інстанцій? Більше нічого не залишилось в серці? Я от все думаю, як би я повів себе в час війни, на котрому б боці, з воюючих сторін, воював, а можливо, і це напевно, що продав би і Батьківщину, і родину, і совість. Сидів би собі тихенько іудою десь в темній ямі, або був поліцаєм за німців, або сексотом за «совєтів». Навряд чи достатньо було б у мені духу, щоб покласти життя за ближнього. Я б пересмикався перед сильними цього світу, щоб як найдовше зберегти своє паразитичне життя. В мирний час я б влаштував його так, щоб всі бачили в мені добропорядну людину, а по «тихому», я б знімав з кожного шкіру й насолоджувався думкою про свою здатність до життя, до виживання. Коли б було потрібно, я би розпинав, а коли мінялись часи, то я би впорядковував могили своїх жертв, тобто білив гроби, як про це сказано в Священному Писанні. Невже на схилі літ мені не варто задуматись над життям інших людей, котрі могли мати дітей, веселити своїх батьків, насолоджуватись Божим довкіллям, але все це поставили в ніщо, тому що прагнули чогось вищого. Чи можу я проникнути своїм дебелим розсудком в їхнє «святая святих»? Навряд. Я закостенів, засох, зчорнів. Моє серце наповнене одним порохном, та воно ніколи й не було наповнене соковитою серцевиною. Воно ніколи не гнало життєдайні соки землі до крони, щоб побачити сонце, небо, почути в своєму гіллі пташиний спів, побачити гнізда з маленькими пташенятами й батьківське піклування про них. Почути подих вітру й прохолоду небесної роси. Моє серце завжди знаходилось в лісовій пітьмі – гріху. Коли сюди пробивалось сонячне проміння, я прагнув як найдальше сховатись від нього, щоб часом воно не виявило на мені гнилі язви, покриті мохом та всохлі гілки – діла. То чи маю я право розпоряджатись тим, що вище мого розуміння, тим, що вище мого пня? Навряд. Лишень можу мовчати, схиливши голову перед деревами-велетнями та битись в груди зі словами: «Боже, милостивий будь до мене, грішного».

0
1 Коко Шанель   (26.04.2012 20:38)
26 березня голова райдержадміністрації Ю.Візняк, депутат районної ради Р.Дунас взяли участь у перепохованні людських останків (ХУІІ ст.), які було виявлено минулого року на приватній присадибі в м.Комарно по вул. Шевській. Розкопки проводило комунальне підприємство Львівської обласної ради «Доля». Чотири труни у яких містилося останки 44 осіб в супроводі священнослужителів, керівників району, депутатів місцевих рад, громадськості від приміщення колишньої місцевої тюрми направилися до цвинтаря, що на вул.Самбірській. Священослужителями УГКЦ та УПЦ КП відправлено панахиду. Перепоховання відбулося при підтримці Комарнівської міської ради, Городоцької райдержадміністрації, районної ради, депутатів обласної ради Ю.Візняка, Л.Байко.

123
Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.