Четвер, 18.10.2018 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » PR » 2012 » Жовтень » 20 » Про хороші справи...!?
20.10.2012 (15:07)

PR   Про хороші справи...!?

Ми вдячні Ігору Пукшину за відремонтовані сільські дороги

Про жахливий стан сільських доріг на Турківщині сьогодні не говорить лишень лінивий.

Місцеві активісти, що вболівають за свої населені пункти, уже замучилися оббивати пороги владних кабінетів з вимогою бодай частково відремонтувати дорожнє покриття доріг.

І ці турботи не безпідставні. Перевізники уже давно натякають, що їхній автотранспорт за таких умов перестане курсувати не те, що у найвіддаленіші села, а й навіть у приміські.

Не так давно наш земляк Ігор Пукшин , турбуючись за долю рідного краю, звернувся з офіційним листом до Львівської обласної ради з вимогою вжити невідкладних заходів для ремонту доріг на Турківщині. На жаль, жодної реакції немає. А тому він сам вирішив взятися за цю вкрай потрібну роботу.

За сприяння Ігоря Геляровича, у район приїхав працювати потужний грейдер, який уже майже місяць ремонтує дороги в різних населених пунктах. Звичайно, це не будуть асфальтовані дороги, але величезні вибоїни таки в багатьох селах вдалося ліквідувати.

Уже навіть і водії маршруток по-іншому стали говорити: мовляв, їздити зараз набагато легше та й техніка не так нищиться.

Велику вдячність Ігорю. Геляровичу висловлюють місцеві жителі, наголошуючи при цьому, що це є справді реальна допомога, а не втішні обіцянки, за яку він заслуговує підтримки і пошанування.

У тому, що сільські дороги таки полагоджені, може пересвідчитися будь-хто, проїхавши, скажімо, від Турки до Лопушанки , від Борині до Боберки, від Нижнього Висоцького до Карпатського або ж побувавши у селах Верхнє чи Риків.

- Хочу наголосити, що роботи з ремонту доріг тривають і сьогодні й не припиняться доти, допоки будуть заявки місцевих громад, - каже Ігор Гелярович.

Узагальнюючи думку виборців, ми щиро дякуємо Ігорю Пукшину за турботу й докладемо максимум зусиль, щоб він став депутатом Верховної Ради України.

З повагою та вдячністю -
Микола Копанишин - Боберківський сільський голова;
Андрій Федорчак - Верхньояблунський сільський голова;
Дмитро Попіль - Шандровецький сільський голова;
Василь Хорт - Нижньояблунський сільський голова;
Ярослав Ірод - Нижньовисоцький сільський голова;
Марія Момоход - Карпатський сільський голова;
Степан Будз - Лімнянський сільський голова;
Петро Савка - Хащівський сільський голова;
Василь Жавко -Риківський сільський голова;
Григорій Горбей - Верхненський сільський голова.

Патріарх Філарет: "Я вдячний Андрію Лопушанському за поміч , і нехай благословить його Господь..."

Православна громада Дрогобицько-Самбірської єпархії очікувала цієї події дуже довго. Більше п’яти років тому Глава УПЦ-КП Філарет освятив місце під будівництво єпархіального управління в Дрогобичі, а справа тільки на фундаменті і спинилася. На щастя, знайшовся меценат, який допоміг завершити будівлю.

І от у переддень Покрови Пресвятої Богородиці Філарет особисто приїхав у Дрогобич не тільки для того, щоб освятити новобудову управління єпархії, а й особисто подякувати за поміч громадському діячеві Андрію Лопушанському. Власне завдяки старанням Андрія Ярославовича, будівельники упоралися з роботами за півроку. Такої злагодженості Дрогобич ще не бачив.

А щоб ця подія була пам’ятною і для мецената, Патріарх відзначив Андрія Лопушанського високою Церковною нагородою. І додав, мовляв, Дрогобицько-Самбірська єпархія одна з кращих, але тільки тепер, завдяки пану Лопушанському, управління нарешті має свій прихисток.

У розмові з нашим кореспондентом Андрій Ярославович зазначив, що хоч є греко-католиком, але ніколи не робив різниці поміж християнам і однаково допомагав як греко-католикам, так і православним. Бо це служіння Єдиному Господу, це поміч усім релігійним громадам нашого краю. Та й усі добре знають, що сам Андрій Лопушанський завжди виступав і виступає за міжконфесійне примирення церков.

Але тільки відвідинами Дрогобича робочий візит Патріарха не закінчився. Він мав коротку зустріч зі священиками у церкві Святителя Павла Конюшкевича у Самборі, а потім у Старому Самборі, разом з мирянами, помолився у церкві з нагоди гарної події - 25-річчя священичої діяльності настоятеля храму отця Івана Білика. Хоча і старосамбірським вірянам розповів про гарну подію усієї єпархії - освячення будівлі управління - і не забув підкреслити, завдяки чиїм старанням відбулася ця подія. Натякнув, що саме Старосамбірщина дала Україні Андрія Лопушанського - прекрасну людину, громадського діяча, християнина.

Але якщо Самбір чи Старий Самбір, як би це ліпше сказати, розбалувані приїздом Патріарха Філарета, то у сусідньому Турківському районі він жодного разу не був.

Разом з паном Лопушанським його зустрічали тисячі горян і близько півсотні тамтешніх священнослужителів. Здається, такого рівня позитивних емоцій Турка за останні роки ще не мала. Сотні мешканців Турківщини отримали благословення рукою самого Філарета.

Ганна КОЛОДНИЦЬКА.

Газета "Бойківщина" №43,2012




Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Категорія: PR | Переглядів: 1250 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 3
0
3 Victor   (21.10.2012 08:39)
Капут. Люди стали богами і всі їм вдячні. За тиждень відбудеться їхнє вознесіння й хмари скриють їх від людських очей аж до нового їхнього пришестя, коли зносу вони будуть вимагати для себе людського голосу, слави та поклоніння за кусок хліба, та рабську працю.

1
2 bojko   (20.10.2012 18:38)
І навздогін. Хватить робити подачки. В нормальному суспільстві, в Європі, США, тій же Швейцарії такі подачки недопустимі. Зробіть краще так, щоб місцева спільнота сама могла вирішувати свої проблеми. А то як виходить: доходи місцевих громад мізерні порівняно з тим, що отримує державний бюджет. А ті, хто біля "кормушки", нахапають, а потім меценатствують. Ану в кого з меценатів підніметься рука проголосувати за фінансову автономію міських громад? та ні в кого, бо тоді такі меценати не будуть потрібні. Нікому не буде треба таких "рішал" типу Пукшина і Лопушанського, які постійно шось для громади "рішають". Бюджет міста і району сам матиме гроші на все, що треба. Так живе Швейцарія, де кожен кантон максимально фінансово незалежний. А в нас люди заплатять податки, 10-15% піде в місцевий бюджет, а все інше - в вищі бюджети. А потім дотації, сибсидії, міжбюджетні трансферти убогим районам. Дайте міським громадам більше волі - це все, що їм від держави треба. Нам не треба хороших дядьків, які б постійно нам помагали! Ми все можемо робити самі, тільки не треба мішати! А то зробили людей немічними і радують їх своєю допомогою. Нема ради, яке благородство.

Поступаєте як США в Африці: замість того, щоб допомогти місцевим фермерам стати на ноги і самим боротися з голодом, США кожен рік допомагають африканцям зерном. Це зерно, звісно, закуповують у американських фермерів (які давно вже не є рентабельними) на кошти благодійних організацій зі всіього світу. Так вбивають двох зайців: і своїх фермерів підтримують, і виглядають в очах світової спільноти благодійниками ведикими.

Українські депутати перед виборами виглядають так само: довели країну до ручки, а тепер помагають. Але чому ніхто того не розуміє, чому голови сільських рад пишуть такі статті??? Це неправильний стан речей! Українці самі можуть на себе заробити, самі можуть відремонтувати дороги і школи, але їм не дають цього зробити армія чиновників-дармоїдів, бюрократів і вся державна машина, яка хоче годувати СЕБЕ! Яка проїдає кучу грошей, будує державні дачі, купує "Женеви" і отримує відкати. І ці паразити хочуть, щоб так було вічно. Українцю, бойку проснись, думай, дій! Бо інакше можеш заснути навічно.

1
1 bojko   (20.10.2012 18:17)
Сміх та й годі. В лопушанського вже стільки друзів: і Руслана, і Гришко, і навіть "сам Філарет". І ще це радує: "саме Старосамбірщина дала Україні Андрія Лопушанського - прекрасну людину, громадського діяча, християнина", наче говорять про якогось героя України. Людоньки, вибити на Турку грейдер чи привезти патріарха - це ніщо порівняно з тим, скільки такі меценати нагребуть піклуючись у верховній раді за долю рідного краю.

П.С. цікаво, яких це зусиль будуть докладати сільські голови, щоб Пукшин став депутатом.
П.П.С Адміну + за даний виклад. Виглядає як порівняння двох видатних діячів, але від того історія стає ще сумнішою.

Ім'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Всі смайли
Код *:
Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.