СУМУЄ, ПЛАЧЕ УКРАЇНА - 23 Лютого 2014 - Турка-перлина Карпат
Понеділок, 27.03.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » 2014 » Лютий » 23 » СУМУЄ, ПЛАЧЕ УКРАЇНА
23.02.2014 (22:02)

   СУМУЄ, ПЛАЧЕ УКРАЇНА
й проклинає злочинців, що потопили київський Майдан в крові

    Олег Лабецький
    Фото з facebook.com

Тиждень, що минає, увійде в історію української незалежності як найтрагічніший, найкривавіший. І що особливо боляче, що мирних демонстрантів, які зібралися в столиці нашої держави, аби відстояти свої права, жити вільно у вільній державі, потопила в крові українська влада (хоча її важко так назвати), використовуючи оскаженілих спецпризначенців, які мали би захищати людей, адже живуть (і не безбідно) на їхні податки.

Сьогодні, коли суспільна криза досягла найвищої точки кипіння, влада мала би піти, ставши на коліна, попросити вибачення у рідних і близьких загиблих, кількість яких іде вже на сотні. Хіба вони не бачать, що народ повстав і в Українській державі їм нічого робити?

Те, що Україна піднялася на боротьбу з поневолювачами, свідчать багаточисельні мітинги по всій Україні. Буквально декілька днів тому у нашому районі побували київські майданівці від «Правого сектора» та Автомайдану, що приїхали на запрошення координатора турківських мітингувальників у столиці Олега Лабецького. В один голос вони стверджують, не маючи жодного сумніву у своїй правоті, що боротьба українського народу свята і буде переможною. Безперечно, це справжні герої й заслуговують найвищої похвали. Також вони наголосили, що Бойківщина має гордитися своїми земляками, які мужньо стоять на київських барикадах, відчуваючи свою відповідальність перед державою.

На жаль, після вбивства нашого земляка Романа Сеника, на Турківщину надійшла друга тривожна звістка - на київському Майдані снайпер поранив Олега Лабецького (на фото). Одна куля пройшла навиліт в ногу, інша поранила плече. Телефоном ми зв’язалися з Олегом і дізналися, що поранень він зазнав на барикаді під час рятування побратимів на розі вулиць Інститутської та Шовковичної. У Києві його прооперували й евакуювали для подальшого лікування до Львова. На щастя, його життю нічого не загрожує. А Турківщина сподівається на його швидке одужання.

Натхнені приїздом київських майданівців та обурені розстрілами мирних демонстрантів у Києві, у середу турківчани зібралися на найбільший за три останні місяці мітинг, гнівно засудили людиноненависницькі дії влади і висловили готовність стати в один ряд з мітингувальниками до боротьби. Сотні присутніх схвально привітали прихід на віче працівників Турківського райвідділу міліції, разом з начальником Андрієм Кумечком.

Виступаючи, Андрій Олегович заявив, що турківська міліція з народом, і ніколи, за будь-яких обставин, не піде проти нього, а відстоюватиме народні права та інтереси. Також він заявив, що жодний правоохоронець з райвідділу не був відряджений до Києва й засудив насильницькі події, що відбуваються у столиці.

Із цілком зрозумілих причин, ми звернулися за коментарем стосовно подій, що відбуваються в Україні, й до прокурора району. «У світлі цих подій, які останнім часом відбуваються в Україні, як прокурор Турківського району хочу всіх повідомити, що на органи прокуратури покладено виключно виконання Конституції України та Законів України. Прокуратура Турківського району діяла і буде діяти виключно у законний спосіб та буде стояти на сторожі захисту конституційних прав і інтересів громадян. За мій час перебування на даній посаді, а це з жовтня 2010 року, в Турківському районі не було допущено жодного випадку тиску, переслідувань громадян у зв’язку з їх політичною та громадською позицією. Прокуратура поза політикою», - сказав Володимир Рекшинський.

А буквально вчора стало відомо, що сьогодні до Києва виїжджає реанімобілем бригада медиків з Турківщини, в кількості 10 чоловік.

Василь ВАСИЛЬКІВ.

Газета "Бойківщина" №8,2014




.
.
Під час мітингу (Фото Костянтин Малетич)




Теги:  Майдан

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 1338 | Додав: Admin | Теги: Майдан | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 12
0
11 Victor   (26.02.2014 23:03)
Всі політики, котрі розпиналися на сцені, й тримали руку на серці, прекрасно були інформовані про спецоперації і у відповідні моменти зникали з майдану разом зі своїми ближніми, залишаючи народ напризволяще. Коли бурі стихали, з’являлися й «балтали» про жертовну любов. З того, як загинули люди, ніякої організації з боку спеціалістів не було. Бунтівні верхи знали про зачистку, знали й про снайперів. В таких випадках, або всі сидять на місці, або нейтралізують снайперів. Афганці що, не знали можливостей снайпера? На другий день москалі показували 2-х годинний фільм про снайперів та типи снайперської зброї. За пів години десять снайперів могли покласти весь майдан. Бог дав розум людям, що зробили димову завісу. Ті з організаторів, хто допустив до цього і був проінформований, повинні бути першими притягнуті до відповідальності. Тут одне має ціну – людська жертва, а от ті, хто примастився до неї – найпідліші люди. Зараз вони на свої рєпи припасують лаврові вінки, а матері загиблих покрили свої голови чорними хустинами. Господи, коли вже люди перестануть на крові один одного вибудовувати собі палаци?

0
10 Прості люди   (26.02.2014 21:41)
За свідченням журналіста, під час кривавого штурму нікого із політиків, афганців, «Правого сектору» чи інших структур, які брали на себе зобов’язання організовано захищати Майдан, не було!

«Я буду говорити про те, що я бачив і про те, що розповідали люди, яким я довіряю, бо вони перевірені у бою. Зрозуміло, що я не можу говорити за весь Майдан, але на тому периметрі, де я брав участь в обороні, ні лідерів опозиції, ні політиків, ні громадських діячів зі мною поруч і з моїми побратимами не було. Я кажу про останню барикаду біля стели Незалежності», - розповів Андрій Скоп.

За його словами, дуже дивна та підозріла історія сталася із лідером Самооборони Майдану Андрієм Парубієм.

«Парубія на Майдані не було три дні від моменту подій 18 лютого. Дехто почав говорити, що його контузило і Самообороною керує його заступник. Такі чутки ходили, бо усі дивувалися. Його самого ніхто не бачив. Щодо Олександра Турчинова (в.о. президента України, - ред.), якого «страшенно» поранило і він вимагав для себе ноші, то тут теж є багато запитань. Ми бачимо наскільки він поранений зараз. Якщо хтось хоче подивитись, як виглядають справді поранені, то нема жодних проблем, ми можемо показати наших хлопців, які стояли з нами на цій барикаді», - заявив Андрій Скоп.

Він також додав: «Мені розповідали, що Олег Тягнибок тікав з Майдану в оточенні 30 чоловік, і я не боюся це говорити і не боюся можливої помсти «Свободи».

Андрій Скоп також додав, що не бачив лідера «Батьківщини» Арсенія Яценюка та лідера УДАРу Віталія Кличка.

«Я не стверджую, що їх не було, але я під час оборони барикади не бачив жодного політика. Так само я не бачив Дмитра Яроша (лідер «Правого сектору», - ред). Особисто з ним не знайомий, може він був у балаклаві, бо вони полюбляють так ходити. Загалом, щодо «Правого сектору» чи Самооборони, то як організацій їх не було, були окремі люди, які прийняли для себе таке рішення. Однак щодо організованої оборони барикади, то там не було ні афганців, ні «Правого сектору», ні Самооборони. Не було координації дій. Однак, було те, на чому тримався Майдан три місяці і що його врятувало – це величезний рівень самоорганізації і особистої дисципліни, віри та дії колективного розуму за принципом мурашника, з якого можна витягнути сто чи тисячу мурах, але він буде», - сказав Андрій Скоп.

Він додав: «На Майдані були прості хлопці, які не багато говорили, але багато зробили. З нас постійно сміялися, що ми носимо воду, дрова чи продукти. Ми не бігали по Майдану в бронежилетах з кийками та щитами, часто п’яними, із криками про те, що ми великі воїни. Більшість, які там стояли, не їхали на Майдан воювати. Ті, хто кричали, що приїхали воювати, а не носити воду, втікали першими. На моїх очах втікали».

За словами журналіста, цього разу (18-19 січня) не вийшов масово і Київ.

«Були окремі кияни, свідома молодь, були чоловіки та жінки, які з манікюром кололи бруківку та передавали на передову, були і старші люди, інтелігенція у плащах, але це не були бійці – це були свідомі громадяни. Чому не було масового приїзду Києва? Я думаю, що є дві причини. Перша – це заблокована столиця, було складно потрапити на Майдан. Другий – це вже не був мирний протест. Київські буржуа зрозуміли, що стріляють і віддавати своє життя за Україну вони були не зовсім готові. Вони були готові допомагати Майдану, називати нас Героями, але віддати своє життя... Я їх розумію і не засуджую», - зазначив Андрій Скоп.

Він пояснив, що насправді оборону барикади тримало зовсім небагато людей, але завдяки диму кількість майданівців "Беркуту" було складно визначити. Він наголосив, що учасники оборони барикади не мали спецзасобі захисту, їм не роздали бронежилети, хоч за інформацією активістів, усе необхідне зберігалося на складі. У них не було зброї. Усе, що вони мали – це буківка, шини та вогонь, який постійно треба було підтримувати.

Андрій Скоп розповів, що коли у вогонь вже не було що кидати, то кидали навіть одяг та лили олію, адже у цій ситуації саме вогонь рятував Майдан.

0
9 Є   (26.02.2014 12:07)
Цікаво чи в м.Турка покажуть "чесно зароблені" маєтки?

0
8 Victor   (26.02.2014 08:32)
Останніми днями стало популярним показувати на телебаченні маєтки українських богів. Між усіляким блискучим мотлохом, який не спасає, ні в день народного гніву, ні в день Божої кари, в декого було багато ікон, хрестів, мощей святих і т.д., тобто предметів релігійного вжитку. Коли кореспонденти задавали питання трьом порядно вгодованим попам, як це все зрозуміти: бандитизм, фашизм і релігійність, то попи лишень мичали й видушували з себе якісь нечленороздільні звуки. На самому ділі піп і цар так тісно пов’язані, як голова і шия, котрих носить чернь-тіло. Про це буде написано в одній з статей: «Що відбувається під куполами». Сьогодні СБУ «не може» знайти головного божка, Наполеона, та іже з ними. У всі віки існування християнства, крім перших двох століть, князі, котрі сокотили церкву, завжди від народного гніву ховалися в Бога за пазухою, тобто вони скривалися по монастирських підвалах тих монастирів, які щедро обсипали золотом, здираючи шкіру з народу. Головного фігуранта святих, потрібно шукати у відбудованій ним за рахунок народних грошей, Свято-Гірській Лаврі. Саме там сидів духівник-кагебіст, кремлівський прищ, котрий «духовно» наставляв цього пройдисвіта, як той повинен катувати народ. Є й другі монастирі, котрі готові в своїх надрах скрити не одного злодія, ба навіть забальзамувати й положити в раку між святими, як це робиться в Псковській Лаврі. Тай між нашими святими можна знайти не одного бандюка древності, який золотив куполи і попівські руки, а за це удостоївся бути канонізованим і попасти в лик святих. Коли народ бушує, всі хочуть бути з ним, але коли буря вляжеться, то по тихій гладі знову попливуть злодійські кораблики, бочись не зачепити дна, тобто народу. Вже за короткий час забудеться Небесна сотня, як забули стрільців, воїнів-визволителів та інших народних героїв, тіла яких мирно лежать під обелісками, до яких лицеміри, згідно даті, несуть квіти й «моляться» за їхній спокій. І це не якийсь інший народ, це ми з вами. Ми винні у всьому цьому. Але біда не тут. Біда в тому, що ми навіть і не думаємо каятися, навіть не маємо наміру виправляти своє життя. Ми просто, мов хамелеони, міняємо колір, залишаючись і надалі тими самими хижаками, готовими зжерти, принизити, обдурити один одного. Оце є дійсний жах.

0
7 Дарвін   (26.02.2014 00:26)
Руські турківські попи вже з проклятим бойківським народом, місцеві регіонали району привели цю банду до влади та повинні бути поіменно офіційно оголошені в газеті, міліція та прокуратура також вже з народом.

1
6 Victor   (25.02.2014 07:05)
ТАМ, ПІД ЛЬВІВСЬКИМ ЗАМКОМ СТАРИЙ ДУБ СТОЇТЬ.

Там, під Львівським замком старий дуб стоїть.
А під тим дубочком партизан лежить.

Він лежить не дише, він неначе спить.
В золотім кучері вітер шелестить.

Над ним стара мати стомлено стоїть
І до свого сина тихо говорить:

«Сину ж ти мій, сину, дитино моя,
Були б тя не вбили, якби не війна.

Я вдовою стала! П’ятеро синів…
Ти був наймолодший, сину наш, Андрій.

Як ти був маленький, батько воював,
Він за Україну голову поклав!»

А позаду неньки отаман стоїть.
І до неї стиха слова говорить:

Не плач стара мати – син героєм став!
Він за Україну голову поклав.

1
5 Victor   (25.02.2014 07:01)
МАМО, НЕ ПЛАЧ. Я ПОВЕРНУСЬ ВЕСНОЮ.

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

12.02.2014. Оксана Максимишин-Корабель.

0
4 Admin   (23.02.2014 12:12)
.

1
3 Admin   (23.02.2014 11:49)
Небесна сотня


0
2 Victor   (23.02.2014 10:28)
ZEITNOT

Хто зна, можливо було б краще
Цю рану в спокої лишить
Терпіти це життя «пропаще»…
Та надоїло! Бо болить…

Болить душа і ниє тіло,
Від бруду, зради і брехні…
Прорвало рану, нарід сміло
Вже кидається «на броню».

Немає прощення для «влади»
Що нищить власний свій народ
І ми йдемо на барикади
Гра переходить у «zeitnot».

20.02.2014. Василь Здоровик. Німеччина.

НОВИЙ РІК!

Новий рік – журба і сміх…
Новий рік – старі проблеми…
Новий рік – святкує світ
Ми ж вирішуєм дилеми:
Хто господар на землі?
І чи вільні ми, чи ні?
Незалежні чи залежні?
Й що таке права безмежні?
Ми погані – чи хороші?
І чи гривня – це ще гроші?
Хто накрав віддати має,
Чи багатим хай вмирає?
Й на останок головне,
Що болить не лиш мене:
Ми народ – чи «сіра маса»
В банді Віті … «Fantomassa»?

31.12.2013. Василь Здоровик. Німеччина.

1
1 Victor   (23.02.2014 10:27)
ТА ВИБІР Є!

Знов революція на дворі
Вірніш відкрита вже війна
Ми вже давно на волю хворі
Лиш ліків справжніх ще нема…

«Пробач народ!» - кричала влада
Ми так старались і дарма…?
Це все Європа ваша «клята»
Нам допомоги не дала…?

Росія теж, то кран відкриє
То знов закриє. Гра така
Цей газ і так нас вже не гріє
Від нього в горлі гіркота…

Та вибір є, чи в правді жити
Чи знов загрузнути в брехні
Вирішувати будуть люди
А не дешеві «крикуни».

18.02.2014. Василь Здоровик. Німеччина.

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.