Середа, 26.07.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » МГО «Світовий Конгрес бойків» » 2015 » Вересень » 3 » Газета "Бойківщина" про Третій Світовий Бойківський Конгрес
03.09.2015 (22:50)

   Газета "Бойківщина" про Третій Світовий Бойківський Конгрес

ЗАХАР ПАВЛЮХ ПОВЕРНУВСЯ В РІДНЕ СЕЛО
На фасаді Хащівської загальноосвітньої школи відкрито меморіальну дошку першому генералу Бойківського краю

Завдяки старанням відомого на Турківщині дослідника Бойківського краю, автора багатьох книжок, директора Лімнянського НВКЯрослава Тирика, ім’я першого генерала нашого краю, уродженця с. Хащів - Захара Павлюха - стало відоме широкому загалу громадськості. Радянська пропаганда свідомо замовчувала все, що було пов’язане з його іменем, і лише з настанням незалежності України про Великого Бойка заговорили.

Досліджуючи цю цікаву неординарну постать, Ярослав Васильович вибрав слушну можливість - Третій Світовий Конгрес Бойків, - щоб у часі його проведення увіковічнити світлу пам’ять генерала, перед тим заручившись підтримкою родичів Захара Павлюха, які сьогодні живуть у Хащові, церковного братства та всієї громади. Було вирішено на фасаді місцевої школи відкрити меморіальну дошку генералу-бойкові. А зобразити його в граніті взявся відомий на Турківщині художник, автор багатьох подібних робіт Михайло Ференц.

На урочисте відкриття, 8 серпня, зібралося чимало жителів села та довколишніх населених пунктів. Приїхали гості з різних областей України, зокрема з Чернівців, де похоронений Захар Павлюх, Донеччини, Миколаївщини, м. Київ. Освятив меморіальну дошку місцевий парох о. Микола, а потім цікаво виступив Ярослав Тирик й розповів про життєвий шлях земляка, який направду був нелегким, але завдяки вмінню і знанням, він пройшов його гідно, як і годиться Великому Бойку. У своєму виступі колишній директор Лімнянської школи, дослідник-історик Василь Мись, наголошуючи на неординарності Захара Павлюха, згадав ще одного знаного земляка -Івана Боберського, уродженця с. Лопушанка, й рекомендував жителям цього села уже в наступному році відкрити подібну меморіальну дошку і йому. Здається, ідея сподобалася присутнім. Є велика ймовірність, що вона буде зреалізована. Просвітницько-повчальним був виступ і гості з Чернівців Галини Матвіїшин, яка займається вивченням долі дочки Захара Павлюха Ольги; жительки м. Львів, уродженки с. Хащів - Стефанії Павлюх, яка є однією з нащадків генерала, гості з Донеччини, вчительки Галини Лисенко.

Ще один його нащадок - Семен Павлюх - у своєму виступі навів багато цікавих фактів, почутих з розповідей батька, інших односельчан про те, як Захар Павлюх, уже будучи у високих чинах, приїжджав у рідне село й, переодягаючись у селянську свитину, йшов до роботи - чи то в поле, чи то в кузню. Рідна батьківська земля додавала йому наснаги, сил та здоров’я. До речі, батько генерала хотів, щоб він став ковалем, але доля визначила для нього інший шлях, шлях, який вивів його на високу державницьку посаду в тодішній Австро-Угорській імперії. Будучи на різних посадах, він ніколи не забував про рідну Україну й всім серцем вболівав за її долю. Це засвідчують його патріотичні поезії, знайомство і товариська дружба з тодішніми українськими патріотами. Для прикладу, з таким велетнем духу як Іван Франко. До речі, авторство Захара Павлюха належить й портрет Великого Каменяра. Окрасою свята стала присутність на ньому січових стрільців з національними , а також упівськими прапорами, гостей с. Лімна з величезним українським прапором.

Після, так би мовити, урочистої частини, силами учасників художньої самодіяльності народних домів сіл Хащів та Лімна було організовано цікавий патріотичний концерт, який був схвально сприйнятий всією слухацькою аудиторією. Потім був смачний обід та дружня, щира бесіда жителів села, гостей. Особливо цікаво було слухати виступи тих, кого у свій час радянська влада виселила з Надсяння в різні області України. Гості згадували цікаві, часто болючі, історії тодішніх часів.

Без перебільшення патріотичний захід в с. Хащів пройшов на надзвичайно високому рівні. І заслуга в цьому всіх організаторів, хто допомагав коштами, цікавими ідеями, зрештою, й був присутнім. Ну, й звичайно, подяка керівництву та педагогічному колективу місцевої школи, яка гостинно зустріла генерала, правда, в граніті. Хочеться вірити, що з початком нового навчального року учням Хащівської школи будуть багато розповідати про Захара Павлюха, у такий спосіб виховуючи гордість за рідну землю, яка породила цю славну людину.

Василь ВАСИЛЬКІВ.

На фото: меморіальна дошка Захару Павлюху; портрет Івана Франка (автор Захар Павлюх); дружня бесіда нащадка Захара Павлюха - Семена Павлюха та дослідниці життя дочки Захара Павлюха - Галини Матвіїшин.

Газета "Бойківщина" №35,2015


«ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЇ КАРПАТ»
під такою назвою в часі проведення Третього Світового Конгресу Бойків на базі ДП «Боринське лісове господарство» відбулося засідання круглого столу ради екології та природних ресурсів

Після реєстрації учасників круглого столу, директор держлісгоспу Михайло Ільницький розповів, як живе і чим займається підприємство, про його структуру, зробив невеличкий екскурс в минуле, відколи воно створено. Цікавою була розповідь про лісорозсадник, який є унікальним і надзвичайно цінним у плані вирощування яклісонасіннєвих, так і декоративних культур.

Основна площа лісорозсадника - 17,5 га, лісонасінневих плантацій - 55 га. Загальна кількість декоративного садивного матеріалу, що зростає в лісорозсаднику, - 375 тис. шт. Кількість видів і форм дерев та чагарників, що використовуються в розсаднику підприємства для декоративних цілей, - 34 шт., в т. ч. екзотів - 30 шт., з них хвойних - 14 шт. Найбільші за обсягом: туя західна (28,8 тис. шт.), самшит (2,9 тис. шт.), ялівець козацький (6,2 тис. шт.), кипарисовик 5,3 тис. шт.).

Після ознайомлюваного виступу Михайла Михайловича, із цікавою доповіддю «Збереження природного середовища та поліпшення екології Карпат», виступив інженер лісових культур, кандидат сільськогосподарських наук Теодор Порада. Сконцентрувавши свою увагу на основних чинниках, що призводять до забруднення екосистеми Карпат, та шляхи їх мінімізації, він детально охарактеризував основні антропогенні зміни в еколого-економічних районах північно-східного макросхилу Українських Карпат та способи оптимізації їх природного середовища. Значну увагу було приділено й проблемі всихання ялицевих насаджень, лісовідновленню та догляду за лісовими культурами. Теодор Михайлович детально зупинився на всіх еколого-економічних районах, розподіливши їх на підгрупи, зокрема дуже сильної, сильної, середньої та слабкої трансформації біогеопокриву, й визначив основні способи його оптимізації.

Не менш цікавою була доповідь фахівця Інституту екології Карпат Оксани Мараскевич. Вона стосувалася створення національно-природного парку «Бойківщина» та можливого відкриття пункту переходу кордону Боберка-Смольник. На її думку, парк створювати конче необхідно, але він не має зашкодити розвитку лісового господарства та організації пункту перетину кордону. Межі парку мають бути визначені так, щоб все розвивалося гармонійно, з користю для природи та людей.

Варто відзначити, що обоє доповідачів демонстрували під час виступу слайди, у такий спосіб унаочнюючи сказане. Вони також відповіли на ряд запитань від присутніх, серед яких були професор Варшавського університету Адам Байцар, його колега, також викладач цього вузу, наш земляк Валерій Височанський, представник парку «Надсянський» Василь Іжик, голова Хмельницького осередку ГО «Бойківщина ХХІ століття» Ярослав Пузич, головний лісничий ДП «Боринське лісове господарство» Віталій Земан, голова Турківської районної ради Володимир Лозюк.

Цікавою була й екскурсія по лісорозсаднику, яку провів директор Михайло Ільницький.

На завершення хочеться висловити одностайну думку учасників круглого столу, які вважають його проведення надзвичайно вдалим й одним з найкращих у рамках Конгресу - за змістом, формою й актуальністю.

Василь ВАСИЛЬКІВ.

Газета "Бойківщина" №35,2015


«Виховний та освітній рівень серед бойків як в Україні, так і в діаспорі»

На освітянській конференції були присутні представники педагогічної громадськості Турківщини та інших регіонів Бойківщини, науковці та вихідці з Бойківщини, що займаються науково-педагогічною діяльністю, працівники Львівського інституту післядипломної педагогічної освіти Мирослав Зінкевич та Олег Гірний, голова Турківської РДА Олександр Лабецький та голова ГО «Майдан Турківщини» Геннадій Когут; заслужений працівник освіти, доцент кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Каразіна Микола Зубков; вчитель української мови та літератури з Донеччини Ганна Лисенко; член делегації бойків з Івано-Франківщини Христина Дувірак; директор Львівського центру науки та інновацій, представник крайового товариства «Рідна школа» Михайло Яворський та голова регіональної ради підприємців у Львівській області; кандидат наук державного управління Ростислав Сорока.

Хвилиною мовчання учасники конференції вшанували пам’ять «Небесної Сотні» та загиблих воїнів, що брали участь у війні на Сході.

Розпочалась конференція з привітання головуючої Наталії Гошівської та словами із вірша її покійного батька Михайла Романовича:

Ми - Бойки!
Нам доля навічно віддала ці гори.
Де срібло потоків дзвенить, як струна,
Хвилюються ниви з лісами, як море,
І маревом синім димить далина....
Зберімося, бойки, до Неньки - Вкраїни!
Розірвано пута сваволі й ганьби.
Піднімемо рідну Вітчизну з руїни -
Ми ж стали творцями Нової доби!

Учасників зібрання привітали члени народного колективу Риківської ЗОШ І-ІІ ступенів, художній колектив педагогів Н.Висоцького НВК, переможниця районних та обласних пісенних конкурсів, чарівна, юна бойківчанка Ольга Комарницька з Боринського НВК, володарка титулу «Княгиня Бойківщини», співочий соловей нашого краю Іванна Юсипович із села Явора.

Під час роботи конференції у виступах Олександра Лабецького, Геннадія Когута, Миколи Зубкова, Ганни Лисенко, Ярослава Радевича-Винницького, Христини Дувірак, Михайла Яворського, Ростислава Сороки, Стефанії Мись, було дано аналіз історії та розвитку шкільництва в різних регіонах Бойківського краю, ґрунтовно висвітлено соціально-економічні, політичні та культурно-освітні процеси, що відбувались на теренах Бойківського краю з найдавніших часів до сьогодення.

У рамках конференції проведено майстер-класи для юних бойків: робота з бісером (майстриня Надія Сушко - м. Львів, Руслана Лучак - м. Старий Самбір); витинанки (майстриня Ірина Кавчак - с. Вовче); різьблення (майстер Богдан Дем’ян - м. Турка); вироби з глини (майстриня Марія Яворська - м. Турка); писанкарство (майстриня Галина Дем’ян-Черчович - м. Турка); вишиванка (майстриня Розалія Канареєва - м. Турка); лозоплетіння (майстер Микола Коліщак - с. Либохора); виготовлення ляльок - мотанок(майстриня Алла Лемякіна - м. Самбір); бодіарт (майстрині Лілія Тиховська та Марія Галушко - м. Самбір), валяння шерсті (майстрині Надія Сушкова, Надія Нечупуренко, Оксана Полетко - м.Львів); конкурс малюнків «Бойківщина очима дітей (учасники - учні 4-7 класів); конкурс творів «Моя Бойківщина - реалії та майбутнє» (учасники -учні 8-10 класів); виставка дитячих робіт із природних матеріалів (навчальні заклади району).

Презентували вишиванки Марія Хахуляк та Аліна Писанчин (Явірська ЗОШ І-ІІІст.), Ірина Бутрей (Боберківський НВК), Любов Сеничич -(В.Висоцький НВК).

Юні бойки - наша надія на оновлення та подальший розквіт Бойківського краю. Саме їм, юним представникам древнього роду Бойків, від імені учасників конференції було доручено святковою колоною у вишиванках, з 20-метровим вишиваним рушником та корзинами квітів, пройтись центральною вулицею столиці Бойківщини та покласти квіти до статуї Божої Матері, пам’ятників Тарасу Шевченку та Степану Бандері, стели Небесної Сотні.

Підводячи підсумки конференції, шановним доповідачам та гостям вручили пам’ятні буклети. Вчитель іноземної мови Ясеницького НВК Мар’яна Лило - представник секретаріату конференції, зачитала проект резолюції, який був схвалений учасниками одноголосно. Ним визначено основні складові виховання бойківської молоді сторінками правдивої історії та плекання пошани до минулих поколінь, що творили і зберігали українську культуру і духовність, а також боролись за національне визволення свого народу.

Наш кор.

Газета "Бойківщина" №35,2015


ПРО СВОЄ ЗДОРОВ'Я ПОВИННІ ДБАТИ МИ, А НЕ ЛІКАРІ

Про це йшлося на науково-практичній конференції) що відбулася у ході проведення Третього Світового Конгресу Бойків і яку організувала Турківська КЦРЛ. З цікавими доповідями на ній виступили Микола Яцкуляк, завідувач поліклінічного відділення Турківської КЦРЛ, Василь Демків, відомий бджоляр-експериментатор. Його хатинка на бджолах у с. Ластівка, яка стала нині чудовим лікувальним комплексом, відома не лишень в Україні, а й далеко за її межами. Також був запрошений на конференцію і наш земляк - шанований і добре знаний в Україні науковець, академік, Заслужений діяч науки і техніки, доктор медичних наук, завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології Львівського медичного університету - Іван Ільницький (на фото). І те, що сказав він на цій конференції, хотілося би коротко переповісти вам, шановні читачі.

Іван Григорович розповів про ті актуальні питання, які стосуються не тільки легеневих захворювань в цілому, а й клінічної медицини загалом.

- Ми, шановні, прагнемо в Європу, і знаходимося в центрі Європи. Було би дуже добре, якби ми усі взяли собі і європейський менталітет. Тому що менталітет, на превеликий жаль, у нас ще африканський, а бажання уже - європейські, - з нотами критики розпочав свій виступ академік. - Хочемо бути європейцями - маємо дбати про своє здоров’я так, як дбають про нього вони. Для того, аби бути здоровими, довго жити, працювати, виховувати дітей та онуків, за своє здоров’я повинні дбати ми особисто - кожний за себе, а не медики. А коли ми йдемо до лікаря? Коли вже зовсім безсилі, коли відчуваємо больовий синдром, коли вже просто немає виходу... От і звідси всі наші проблеми зі здоров’ям. Слід сказати, що європейська медицина - профілактична, вона працює на попередження захворювань, а вітчизняна медицина є лікувальна. Тому я закликаю усіх медичних працівників, а особливо долікарську допомогу на рівні ФАПів чи сільських амбулаторій говорити людям про профілактику, про те, щоби кожен - як мінімум - раз на рік, відвідав лікаря-терапевта, а перед цим здав аналізи сечі і крові, пройшов рентгенологічне обстеження, жінки побували в акушер-гінеколога, усі перевірилися у стоматолога. І таким чином дізналися про стан свого здоров’я. Отоді, коли ми будемо ретельно і регулярно проходити медичні обстеження, коли запобігатимемо захворюванню, можна буде говорити, здорова наша нація, чи ні, та чи здоровим буде наступне покоління.

Зупинився Іван Григорович ще й на такому аспекті як генетика.

- Надзвичайно широкими темпами розвивається сьогодні медична генетика, - сказав він. -Лікарів, науковців серйозно турбує така проблема як створення молодих сімей. Україні потрібне здорове покоління. Зараз практично у нас нема здорових сімей. Візьмімо простий життєвий приклад. Курцю, пияку чи лінивому чоловіку, як правило, Господь Бог дає добру дружину, в якої безліч позитивів - життєлюбна, емоційна, розумна, не п’є, не курить, ходить до церкви, надзвичайно працьовита. Але буває й таке, що чоловік - людина позитивна, а жінка йому, ну, аж ніяк, не до пари. Дуже рідко сходяться здорові подружжя. Наводячи такі приклади, я завжди згадую одну біблійну притчу. Йшов Ісус Христос з апостолами під палючим сонцем по пшеничному полю. Дивляться, а під деревом лежить чоловік, відпочиває. Підходять до нього, питають, де можна водички попити? А той настільки був лінивим, що навіть не захотів встати, а лишень показав рукою хатину, де живе бідна вдова з дітьми, яка може й води подати, і хліба дати. Прийшли вони до вдовиці. Дала вона їм водички напитися, поділилася хлібом. Пішли апостоли далі з Ісусом, а св. Петро й питає: «Яким чином ми повинні віддячити цій вдові, яка поділилася з нами останнім?» «Ми подаруємо їй того лінивця, що лежав під деревом, бо інакше він просто загине і пропаде без неї», - відповів Ісус. Як бачимо, доля правди у цьому є.

А якщо запитати, хто в генетичному плані головніший - дружина чи чоловік - то на сьогоднішній день наукою доведено, що саме від матері (на 85 відсотків) спадково передаються генетичні риси характеру дитині (зовнішній вигляд, фізичні дані, і навіть хвороби). Тому, одружуючи сина, бажано познайомитися не лише з майбутньою невісткою, а й з її мамою, щоби проаналізувати усі спадкові моменти.

Навів Іван Григорович окремі статистичні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я. За інформацією цієї міжнародної організації, на сучасному етапі розвитку світової спільноти домінують серцево-судинні захворювання (інфаркти, інсульти, гіпертонічні кризи і т.д.), на другому місці - онкопатологія, яка конкурує з легеневими захворюваннями, і травматизм. Але у Європі на першому місці смертність не від серцевих захворювань, а від легеневих. Хронічне обструктивне захворювання легень сьогодні є домінуючим захворюванням у Європі. Якщо такий діагноз людині поставили, і поставили правильно, то це означає, що уже ніколи не можна буде зняти його, як би не лікували. Це дуже серйозне захворювання. І ще є одна новітня наша проблема, з якою доведеться боротися, - це поширення досить швидкими темпами по планеті ВІЛ-інфекції і СНІДу.

Турбує медиків й велика кількість онкохворих.

Підготувала Ольга ТАРАСЕНКО.


«НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА БОРОТЬБА, ЯКІЙ НЕМАЄ КІНЦЯ»

Під такою назвою, у рамках Третього Світового Конгресу Бойків відбулася науково-практична конференція. З доповідями на ній виступили Микола Посівнич -кандидат історичних наук, президент Благодійного фонду «Літопис УПА»; Микола Коханівський - командир батальйону «ОУН» (на фото); Геннадій Когут - голова ГО «Майдан Турківщини»; Микола Михайлик - член Проводу Турківської РО КУН.

Учасники конференції одноголосно прийняли звернення до Президента України, в якому висловили свою незгоду з політикою держави у питаннях оборони України. Зокрема у зверненні є вимоги: визнати агресивні дії Росії проти України війною, скасувати Мінські домовленості, звільнити всіх політичних в’язнів - борців за Україну, притягнути до кримінальної відповідальності винних у розстрілі Небесної Сотні, винних в організації Іловайського котла, поразки під Дебальцевим та в інших військових злочинах; припинити переслідування бійців добровольчих батальйонів та надати їм правовий статус офіційних військових підрозділів, притягнути до відповідальності винних в економічних злочинах проти України.

Василь ВАСИЛЬКІВ. Газета "Бойківщина" №34,2015


Третій Світовий Бойківський Конгрес завершився концертною програмою художніх колективів

Попри різні думки (часто діаметрально протилежні) з приводу проведення науково-етнографічного III Світового Конгресу Бойків, під спекотним сонцем свято відбулося й стало нашою історією. Як і було заплановано, організатори провели цілий ряд науково-практичних конференцій, круглих столів, цікавих зустрічей. Щоправда, в них було задіяно надто мало людей, та й взагалі з очікуваних 20 чи 25 тис. гостей на Конгрес прибуло ледь більше тисячі. Хто побоявся спеки, інші вважали, що в такий неспокійний час в Україні брати участь у фестивалі не годиться. Втім, будь-яка думка, висловлена чи то учасником, а чи звичайним пересічним громадянином з приводу тієї чи іншої події, має право на існування.

У неділю, 9 серпня, на Співочому полі, поблизу с. Явора, кульмінацією Конгресу стало Свято мистецтв, на яке прибуло чимало художніх колективів не лише з Львівщини, а й з-за кордону. Глядацька аудиторія мала можливість насолодитися їхнім чудовим співом і згадати давнішні бойківські коломийки, послухати сучасні українські пісні та дотепний гумор. Урочисто пройшло й відкриття Свята мистецтв. У ньому взяли участь та виступили заступники голови Львівської ОДА Юрій Підлісний, Андрій Корнат, депутат Львівської обласної ради, наш земляк Михайло Дзюдзь, голова Турківської районної ради Володимир Лозюк та голова Турківської РДА Олександр Лабецький, голова Товариства «Бойківщина XXI ст.» ім. Івана Франка у Великій Британії Ніна Гринаш, начальник управління культури Херсонської ОДА Світлана Дубицька, депутат обласної ради, учасник міжнародного велопробігу по храмах Європи Богдан Сидорак, голова Товариства «Устрики» Віктор Козагладюк, голова Закарпатського Товариства «Бойківщина XXI століття» Галина Ігнацевич й, зрозуміло, організатор та натхненник проведення Конгресу Петро Косачевич. Після виступу гостей, Петро Іванович за активне сприяння у проведенні свята нагородив всіх промовців подяками. Подяк також удостоїлися співголови обласного координаційного комітету з проведення Конгресу - голова Львівської ОДА Олег Синютка та голова Львівської обласної ради Петро Колодій, депутат Верховної Ради України Андрій Лопушанський, депутат Львівської обласної ради Богдан Піх, голова Донецького товариства бойків Юрій Комарницький, гість з Польщі, викладач Варшавського університету, знаний краєзнавець та фахівець туристичної галузі Адам Байцар.

Під час майже 8-годинної концертної програми на Співочому полі разом з депутатом Верховної Ради Андрієм Лопушанським був помічений відомий політичний діяч України Євген Червоненко, а також голова Закарпатської обласної ради Геннадій Москаль. Геннадій Геннадійович зустрівся з головою Турківської РДА Олександром Лабецьким й разом вони обговорили проведення молодіжного фестивалю, за участі України, Польщі і Словаччини, на Ужоцькому перевалі уже у вересні, а також питання, що стосуються ремонту автодороги Львів-Ужгород та інших аспектів співробітництва Турківщини і Закарпаття.

Дякуючи всім, хто спричинився до проведення мистецького свята, Олександр Лабецький наголосив, що подібні заходи нам треба проводити щорічно. Щоб молоде покоління пам’ятало й примножувало славні традиції наших предків, вивчало й цінувало нашу історію.

Уже традиційно, на завершення мистецького свята, на Співочому полі було запалено ватру, яка у передвечірню пору своїм ніжним теплом зігріла всіх учасників Конгресу.

Приємним є той факт, що вже наступного дня, у понеділок, державні службовці району разом з комунальниками виїхали на Співоче поле, аби прибрати від сміття територію. У волонтерській акції були задіяні практично всі працівники районної ради, чимало держслужбовців райдержадміністрації, інших установ та організацій. Станом на 17.00 годину 10 серпня територія була прибрана повністю.

Прикро, що Конгрес не обійшовся і без трагічних випадків. Вночі, на Співочому полі, в намет, де спали молоді люди, в’їхала автомашина одного з турківчан. У результаті четверо людей було травмовано, серед яких 25-річна дівчина з м.Самбір зазнала серйозних травм. Зараз вона, після чотирьох операцій, перебуває у реанімаційному відділенні Турківської КЦРЛ. Її стан - надзвичайно важкий.

Також на Співочому полі змія вкусила чотирнадцятирічного хлопчика з Івано-Франківщини. Після надання медичної допомоги, його виписали із лікувального закладу. Щодо інших зміїних укусів, які активно обговорюють в Турці, то трапилися вони в селах Либохора та Н. Яблунька. На жаль, не обійшлося й без бійок.

Звичайно, у часі проведення Конгресу було й чимало проблем, нарікань гостей, але, як кажуть, не помиляється той, хто нічого не робить. Важливо, щоб усі недоліки не повторювалися у майбутньому. Над цим нам усім треба працювати.

Василь ВАСИЛЬКІВ.


ГІДНІ НАЩАДКИ ВЕЛИКОГО КАМЕНЯРА
Конгресова конференція літераторів Бойківшини

Члени Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини» у своїх художніх полотнах натхненно возвеличують національно-патріотичні потуги українців до зміцнення державності на своїй рідній землі та гостро засуджують тих, хто займає у цьому питанні нетверду позицію. У творах вони таврують ганьбою московських зайд, які посягнули на територію нашої батьківщини.

Взяти хоча б пам’ятні для нас поетичні строфи Івана Франка:
Як я люблю тебе, мій рідний краю,
Як я люблю красу твою, твій люд.
Як гаряче молюся і бажаю
Для твого щастя свій віддати труд.

У першому ж році, після заснування літоб’єднання, було запроваджено літературний конкурс ім. Івана Франка. Його лауреатами вже є Іван Хланта (м. Ужгород), Любов Рудавська-Вовк (м. Самбір), св. пам’яті Ярослав Сачко (м. Львів), Ольга Яворська (Старосамбірщина), Йосип Фиштик (м. Дрогобич), Роман Пастух (м. Дрогобич). І на черговій конференції, що відбулася 6 серпня, у рамках Третього Світового Конгресу Бойків, у м. Турка, у приміщенні Турківської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, були названі імена переможців третього, чергового конкурсу. До речі, цей захід проходив у досить піднесеній, урочистій обстановці.

Першим голова літоб’єднання Любов Рудавська-Вовк назвала прізвище автора документальної повісті «Дорога до Батька», яка вийшла минулого року у видавництві м. Чернівці. Її поява у світ - результат наполегливих пошуків автора даної статті свого батька - Василя Івановича Созанського - політв’язня «Воркут-лагеря», похованого на польському військовому цвинтарі у бельгійському місті Ломмелі. Диплом лауреата переможцю вручав депутат Верховної Ради України Андрій Лопушанський. Таку ж приємну місію він виконав, вручивши диплом лауреата, й турківчанину Петру Зборовському за книгу «Легенди, бувальщини та оповідки Турківщини». На підготовку цього фольклорного видання Петро Андрійович також потратив багато літ. Письменниця із Добромиля, Марія Прокопець, удостоїлася диплома престижного конкурсу за книгу поезій «Разом з Тарасом до Тараса». Шевченкіана - головна тема Марії Андріївни впродовж багатьох літ її плідної творчості.

Заслуговує на похвалу запровадження літоб’єднанням конкурсу ім. І. Франка. Підсумки його, які підбили 6 серпня, засвідчили, що і серед молодих особистостей є таланти. Титул лауреата за твір «Іван Франко і сучасність» отримала учениця 10 кл. з Самбора Ірина Славич. За твір «За мир і єдність України» таку ж нагороду отримала десятикласниця з Лисичанська Світлана Гранковська. Високу оцінку отримав твір «Не зраджу рідну українську мову», з того ж міста, Ольги Гуєвої. По одному лауреату мають школи сіл Страшевичі і Кобиляни. Це Іванна Харко і Христина Молінська. На Тячівщині (Закарпаття) - Віолетта Сойму.

Почесними дипломами «Спеціальна відзнака» журі нагородило талановитих молодих людей - Юрія Яремка, Вікторію Кравець, Ірину Цап’як, Сюзанну Хлібик, Оксану Славич, Назара Макара, Христину Садлівську, Романа Поливку, Христину Цембрило, Анастасію Башан, Наталію Гривнак, Іванну Носу. Ці творчі особистості - дипломанти конкурсу.

На конференції літоб’єднання наголошували, що літератори-початківці мають у кого вчитися. Це зокрема у автора багатьох популярних видань Стефанії Пахольчук із Старосамбірщини, Юлії Драчун із Закарпаття, Дарії Гриц із Самбірщини. Вони також нагороджені дипломами «Спеціальна відзнака».

Група учасників конкурсу ( Зеновія Служинська, Марія Грицан, Анна Розман, Василь Ткачик) відзначена почесними грамотами.

- Для нас, письменників Карпат, - мовила, підводячи підсумок, Любов Рудавська-Вовк, -радісно на душі. Як за творчі досягнення гідних нащадків Великого Каменяра, так і за те, що здобутками літераторів Бойківвщини цікавиться депутат Андрій Лопушанський.

Недарма він і був обраний головою журі цього літературного конкурсу. Нардеп висловив велику подяку за виявлене йому довір’я й побажав присутнім ще більших успіхів на творчій ниві в ім’я прослави української нації.

Карпатські літератори осучаснюють давній-предавній пісенний фольклор. Творцями нових пісень є письменники Йосип Фиштик, Василь і Орест Стронські, Йосиф Сушинський, Ігор Дах. З такого суцвіття творів і був складений фольклорно-пісенний репертуар, зміст якого в усій милозвучній красі розкрив на конференції славетний вокальний ансамбль с. Страшевичі Старосамбірського району.

Закінчилася літературна конференція співом гімну «Боже великий єдиний...»

Йосип СОЗАНСЬКИЙ, член Національної Спілки журналістів України.


АКТОРИ ТЕАТРУ - НАШІ ЗЕМЛЯКИ

На запрошення Координаційного центру Міжнародної громадської організації «III Світовий Конгрес Бойків», на Турківщині побував Львівський академічний обласний театр ляльок. 8 серпня у приміщенні культурного центру «Україна» відбулася лялькова вистава «Підкова на щастя», за творами Івана Франка, яку для малечі Бойківщини показали професійні актори театру. Вистава дуже сподобалась дітям. Бурхливими оплесками й співом «Многая літа!» глядачі щиро дякували акторам за цю чудову постановку.

Слід відмітити, що участь у ній взяли й молоді актори театру, недавно зараховані у його склад, родом із Турківського району. Це Іван Макаришин з Жукотина і Зеновій Драгун, який живе в м.Долина. А родинне коріння його з Турківщини. Батьки й друзі цих акторів з радістю і великою пошаною дивилися на своїх дітей, творча праця яких приносить радість дітям.

Ольга ТАРАСЕНКО.


ЕКОНОМІЧНІ, СОЦІАЛЬНІ ТА ГУМАНІТАРНІ ПРОБЛЕМИ ЖІНКИ-БОЙКИНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
обговорив на Третьому Світовому Конгресі Бойків Комітет жіночих організацій

«Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо,
і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути!»
В. Липинський.

Ці слова відомого українського політичного діяча стали лейтмотивом зібрання Комітету жіночих організацій на Третьому Світовому Конгресі Бойків. До слова, ця організація була чи не найчисельнішою на цьогорічному бойківському форумі та змістовно і плідно попрацювала на ньому. Її представляли делегації Івано-Франківщини, Закарпаття, Самбірщини, Рівненщини, Ходорівщини, Донеччини та інших куточків України. Члени Комітету жіночих організацій взяли участь в офіційному відкритті Конгресу, провели майстер-класи «Майстри Бойківського краю», круглий стіл «Етноусвідомлення в системі родинного виховання на Бойківщині», а також провели велику науково-практичну конференцію на тему «Економічні, соціальні та гуманітарні проблеми жінки-бойкині: шляхи вирішення».

Минулої п’ятниці у залі засідань Турківської районної ради, перед початком конференції, відбулося відкриття виставки «Декоративно-ужиткове мистецтво Бойківщини», на якій Ростислава Федак, голова Комітету жіночих організацій, заступник голови Союзу українок України, провела презентацію видань з історії та культури Бойківщини, робіт міжнародного конкурсу учнівської та студентської молоді «Мій рідний край», фотолітописів діяльності Школи шляхетних українок. Присутні залюбки познайомилися з мережками та старовинними вишиванками майстрині Прикарпаття Марії Турчин, етноодягом (поєднання льону зі шкірою) та сучасними аксесуарами львівського дизайнера Оксани Сокол, ткацькими виробами майстра народних мистецтв України (Союз українок, м. Стрий) Ольги Савчин, народною іграшкою майстра народної творчості зі Львова Люби Шльонської, вишитим українським алфавітом майстра народної творчості з Піддністрян (Ходорівщина) Людмили Зубрицької-Хлопоніної, з соломкоплетінням майстра народної творчості (товариство «Гуцульщина») Марії Іванишин. Гості Конгресу не лише переглянули представлену експозицію, а й особисто поспілкувалися з відомими жінками-майстринями.

На науково-практичній конференції зі вступним словом виступила уже згадувана Ростислава Федак. Благословив учасників конференції на плідну працю і прочитав молитву о. Казимир -митрофорний протоієрей церкви Св. Євхаристії смт. Бориня. Зі словами привітань до присутніх у залі звернулися Володимир Лозюк, голова Турківської районної ради, Петро Косачевич, голова міжнародної громадської організації «Світовий Конгрес Бойків» та Координаційного центру Конгресу, Ніна Гринаш, голова комітету Союзу українок Великої Британії та інші гості.

На засіданні йшла мова про вплив проблем громад на рівень життя жінки-бойкині та її родини. Про це доповіла керівник секретаріату Турківської районної ради, голова секретаріату Турківського районного осередку Союзу українок Лілія Голко. Про організацію громади на вирішення соціальних проблем села розповіла Марія Момоход - Карпатський сільський голова. Леся Луців - член ради товариства «Гуцульщина», викладач Школи шляхетних українок, наголосила, що подібна установа- зразок виховання сучасної жінки-громадянки. І що такі школи треба створювати чи не в кожному нашому містечку. Ростислав Сорока, голова Регіональної ради підприємців у Львівській області розповів про самоорганізацію бізнес-спільноти. На порядок денний конференції були винесені питання й про аспекти виховання сучасної молоді та шляхи вирішення освітніх проблем, про формування духовного світу дитини та місце жінки-бойкині в сучасних державотворчих процесах.

Для учасників цієї жіночої науково-практичної конференції було приготовлено й невеличке музичне вітання. Присутні із задоволенням послухали виступи відомого херсонського музичного колективу «Верщада», Ольги Комарницької із смт. Бориня - переможця обласного конкурсу Союзу українок «І слово, і пісня, матусю, тобі», обдарованого скрипаля Анатолія Височанського із села Мохнате. Найактивніші бойкині були нагороджені Почесними грамотами .

Підсумком роботи Комітету жіночих організацій стало прийняття відповідної ухвали, за яку майже одноголосно проголосували усі учасники конференції. У ній бойкині звернулись до Президента України та Уряду з вимогою вжити всіх можливих дипломатичних і не дипломатичних впливів на путінську Росію, щоб припинити загарбницьку війну; вирішено надавати посильну допомогу сім’ям загиблих Героїв України, учасникам АТО, переселенцям, активно сприяти волонтерському руху; в центрі державних пріоритетів має стати увага та пошана до кожної особистості; громадським організаціям проводити висунення представниць жіночих організацій до місцевих рад на виборах 2015 року. Бо, як наголошували присутні, жінка-українка споконвіків була державотворцем, вона вписала золоті літописні сторінки в історію України. Її сила духу, любов до рідної землі, бажання зберегти генетичний зв’язок між поколіннями допомагали долати ворогів в найскрутніші моменти нашої історії. Сьогодні жінка-українка не тільки займає чільне місце в державі, вона не лише берегиня свого роду, але й Незалежності і Соборності України.

Ольга ТАРАСЕНКО.

(на фото: Ростислава Федак та Лілія Голко вручають нагороди учасникам конференції)


Роль благодійності у суспільстві дуже вагома

Відомому українському співаку Святославу Вакарчуку належать такі слова: «Хочеш допомагати людям по-справжньому - будь готовий до того, що сьогодні тебе змішають з брудом за те, за що завтра можливо скажуть спасибі». Отже, благодійництво - не така вже й легка справа, зате вона відіграє велику позитивну роль у суспільних взаєминах, істотно впливає на стан соціальної напруженості, частково знімає протиріччя між багатими і бідними, заможними і незаможними. Про це йшлося на круглому столі ради суспільної служби «Завдання громадсько-благодійної допомоги на Бойківщині і в діаспорі», який відбувся минулої п’ятниці, під егідою благодійного фонду «Милосердя», за участі представників управління соціального захисту населення Турківської РДА, Турківської школи-інтернату, діаспори та інших зацікавлених осіб.

Відкриваючи захід, Мирослава Калинич, голова благодійного фонду «Милосердя», наголосила, що на Турківщині проживає найбільше інвалідів, багатодітних родин і малозабезпечених сімей. У нас налічується 335 дітей-інвалідів і близько 3000 багатодітних сімей. І допомога від держави не дає можливості повністю забезпечити їхнє непросте життя, тому вагому роль у цьому відіграють ще й благодійні організації.

За словами заступника начальника управління соціального захисту населення Іванни Кожан, на даний час, згідно законодавства, сім’ям з дітьми та малозабезпеченим сім’ям в середньому щомісяця іде виплата коштів, на загальну суму 11 млн. грн. У тому числі приблизно 4 млн. грн. - це державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям. Зараз є таких 1300 сімей. 200 тис. грн. на оплату житлово-комунальних послуг виплачено особам, які переселилися на Турківщину з районів проведення АТО. Станом на 1 серпня пільговим категоріям населення, а саме інвалідам війни і учасникам бойових дій, в середньому призначено компенсацію на тверде паливо і скраплений газ, в сумі 300000 грн. Соціальний захист займається й питаннями оздоровлення та відпочинку дітей. Уже оздоровлено 42 дитини, серед яких є й діти учасників АТО. Відрадно, що зовсім немає заборгованості з виплати державної допомоги.

Попри те, усе це - мізер для нужденних. Тому до покращення умов життя соціально незахищених категорій громадян, а особливо дітей та хворих, включаються благодійні організації, серед яких чимала роль у районі відводиться й благодійному фонду «Милосердя». Не стоїть осторонь благодійної справи й діаспора. Саме про те, як допомагає жителям району організація українських союзянок у Великій Британії, розповіла під час засідання круглого столу почесна гостя Третього Світового Конгресу Бойків, голова Союзу українок у Великій Британії Ніна Гринаш. З ініціативи цієї безкорисливої, щирої патріотки і мецената, від добродійників Англії прийшло чимало посилок на адресу бідних і важко хворих людей, що проживають у нашому районі. Про особливості роботи з дітьми в Турківській школі-інтернаті розповіла педагог Оксана Тацишин. Йшлося на засіданні круглого столу й про ту значну допомогу, яку надають жителі району та вихідці з нашого краю за кордоном на підтримку українським воїнам, які захищають рідну землю від агресора.

В кінці-кінців уся розмова зводилася до того, що благодійництво - справа почесна. І чинити добро потрібно, та робити це від щирого серця. Сказати добре слово чи потішити засмученого може навіть найбільший убогий, а заможний може допомогти бідному матеріально.

Ольга ТАРАСЕНКО.

Газета "Бойківщина" №33,2015





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Категорія: МГО «Світовий Конгрес бойків» | Переглядів: 2026 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
0
1 Victor   (22.08.2015 06:25)
«…обговорили проведення молодіжного фестивалю, за участі України, Польщі і Словаччини…».

Це дуже похвально. І взагалі, нам зараз потрібне якнайширше співробітництво у різних сферах. А трасу Львів-Ужгород, яка проходить мальовничими куточками Карпат, дійсно варто відновити. Питання до влади: Чи можна було б якось засадити лісом поля попри трасу, зарослі борщівником Сосновського, аби проїжджаючі не бачили результатів радянського господарювання? А ще, заборонити рубати ліс попри трасу та на видних ділянках. Люди, котрі попадають до нас в гори, хочуть бачити Карпати, а не монгольські сопки.


УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.