Субота, 21.10.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » Новини » 2016 » Січень » 2 » ЯК БУТИ ДОБРИМИ ХРЕСНИМИ БАТЬКАМИ
02.01.2016 (22:13)

   ЯК БУТИ ДОБРИМИ ХРЕСНИМИ БАТЬКАМИ

Коли дитина проходить в Церкві обряд Хрещення, її батьки обирають пару дорослих осіб, які стають її хресними батьками і мають супроводжувати її в духовному зростанні.

Однак не всі хресні батьки добре розуміють ту роль, яка на них покладена (а точніше: на яку вони самі погодились).

Дехто час від часу згадує своїх похресників у молитві, хтось насправді стає духовним наставником, дехто не забуває вітати з днем народження і дарувати подарунки, а хтось згадує, що має похресника тільки тоді, коли він/вона запрошує на весілля…

Є хресні батьки, які насправді докладають зусиль для того, щоб відіграти важливу роль в духовному, і не тільки, житті дитини.

Вони стають прикладом того, як потрібно ставитись до ближніх, як жити своє життя вірою і в усіх життєвих обставинах покладатись на Бога.

Однак, на жаль, є люди, які навіть не пам’ятають імен своїх хресних батьків; вони навіть не впевнені ким вони є, а тим більше, не пригадують, коли бачили їх востаннє. І, мабуть, в таких випадках часто справа не в тому, що хресні батьки зумисне занедбали свої обов’язки, а в тому, що вони не знають, що означає бути хресними батьками.

Чи їх обов’язки завершуються одразу після обряду Хрещення? Чи обмежуються вони виключно днями народження похресника? І що взагалі означає бути хорошими хресними батьками в житті людини?

Батьки є головними вихователями дітей, а хресні батьки є особливим духовним "додатком".

У своїй енцикліці "Casti Connubii" Папа Пій ХІ пише: "Благословення нащадків, однак, не довершується лише народженням їх, але потрібно додати ще щось, а саме – відповідне їх виховання".

Батьки відповідальні за "освіту нащадків" – розуму, тіла і душі,– а хресні батьки повинні допомагати їм. Разом батьки і хресні батьки допомагають духовно зростати в близькості до Бога. І ця допомога не завершується після обряду Таїнства Хрещення. І якщо Вам таки пощастило стати хресними батьками, що зробити для того, щоб бути найкращими?

Католицький оглядач пропонує сім підказок для того, щоб добре виконувати своє покликання хресного тата чи мами.

1. Молись за свого похресника/похресницю.

Завжди пам’ятай його/її в своїх молитвах і проси Бога, щоб показав тобі яким чином найкраще надати допомогу чи підтримку. Молитва також допоможе тобі побачити, як жити своїм покликанням хресного тата/мами.

І хоча широко розповсюдженим є припущення, що "батьки і так моляться за свою дитину", наші похресники потребують всіх можливих молитов – як і усі ми. Не соромся молитись за свого похресника так часто, як би ти молився за нього, коли б він був твоєю дитиною.

2. Не будь чужим.

Якщо відійдеш з життя дитини одразу після Хрещення, то ти не тільки пропустиш його/її життя, але й занедбаєш свою роль як хресного тата/мами. Можливо, ти – нахабна хресна мама, котра називає речі своїми іменами, чи привітний хресний тато, котрий ніколи не забуває надіслати відкритку з привітанням…

Якого типу хресним татом/мамою ти б не виявився зрештою, ти матимеш вплив на життя свого похресника. Немає двох однакових хресних батьків, і якщо ти таки був благословенний мати похресника, просто будь собою і будь з ним/нею. Якщо не знаєш, що можеш для нього/неї зробити, то просто слухай.

Ти ніколи не знатимеш, чи, можливо, в цей момент ти – єдина особа, з ким він/вона може поговорити. Якщо тебе запрошують на святкування дня народження, першого Причастя, випускного чи весілля, зроби все для того, щоб прийти. Не опусти нагоди насправді стати хресним татом/мамою в усьому житті дитини, а не лише на Хрещенні.

3. Будь прикладом.

Старайся показати похреснику, що, незважаючи на те, що відбувається в твоєму житті, чи з якими проблемами ти б не стикався, ти не відступаєш від Божого плану для твого життя. Покажи, що він/вона також не повинні здаватись.

Співай з ним/нею пісні прослави, запроси разом помолитись вервицю, запроси на вечерю і запропонуй йому/їй провести молитву перед їжею або ж підіть разом на Літургію. Завжди є нагода для того, щоб дати своєму похреснику свідчення побожного життя.

4. Дрібниці враховуються.

Хресні батьки не є лише для того, щоб дарувати матеріальні подарунки – хоча зазвичай вони бувають дуже щедрими. Ти можеш не бути таким ж багатим як відомий "Хресний батько" з одноіменного фільму, однак завжди можеш подарувати якусь дрібничку (образок з молитвою, записку, в якій зазначено, що ти думав про нього чи будь-що, що нагадує про Бога і що ти завжди готовий допомогти).

Хресні батьки є для того, щоб духовно давати, і це може проявлятись в різноманітних подарунках – телефонних дзвінках, обіймах, прогулянках, вечерях чи у футбольній грі. Тут зараховується і випадковий недільний телефонний дзвінок. І ці розмови не повинні завжди бути богословського змісту. Якщо похреснику подобається футбол, поговори з ним про гру чи розкажи про те, як грав у шкільній команді. Кожна дрібничка знадобиться.

5. Хвали за найважливіші речі.

Якщо світ зосереджується на зовнішньому вигляді чи на оцінках в школі, скажи, що в похресника гарна посмішка чи що він/вона дуже добрий. Роби акцент на чеснотах. Розмовляй з ним про те, що йому найбільш цікаво, і похвали за його ентузіазм.

Якщо твій похресник – проблемна дитина, будь тим, хто вказуватиме на його хороші риси, коли його «добиватиме життя». Пам’ятай, що кожна дитина – унікальна. І говори йому про це. Кожному з нас Бог дає особливі дари і таланти, які маємо тільки ми. Допоможи похреснику побачити їх і розвивати.

6. Нехай твій похресник знає, що ти щасливий бути його хресним татом/мамою.

Якщо ти щасливий бути хресним татом/мамою, то похресник знатиме, що ти це робиш не з обов’язку чи розрахунку. Він знатиме, що ти дійсно дбаєш про нього і навіть гордишся називати його своїм похресником.

Із задоволенням розповідай, що ти говорив від його імені під час обряду Хрещення, а також що відповів, коли священик запитав: "Чи готові ви допомагати батькам цієї дитини в їх обов’язку як християнських батьків?", а хресні відповіли: "Так, погоджуємось". І надалі продовжуй так відповідати.

7. Завжди вказуй на Бога.

Це не означає, що в кожному своєму реченні ти мусиш говорити "Бог" чи "Ісус". Живи милосердям, яке виявляє Небесного Отця, і яким ділитимешся з похресником. Скільки б йому/їй не було років, нагадуй, що він – твій похресник і може бути дитячим та безневинним. Коли він загубиться в якійсь проблемі, нагадай йому про світло Господа і про те, що для його життя є певний план.
Ти, як хресний тато/мама, маєш перш за все вести його до Бога усіма можливими способами – телефонними дзвінками, відвідинами, листівками, історіями, підтримкою, а особливо молитвою. Похресники – це дар, і про них не слід забувати, тому не зникай з їх життя.

Бути хресним татом чи мамою – це велике благословення, і якщо постаратись, можна стати найкращим хресним батьком для свого похресника. І чи ти тільки маєш стати хресним татом/мамою, чи вже є ним багато років, ніколи не пізно сказати своєму похреснику чи похресниці, що ти любиш його і хочеш допомогти йому дійти до Неба.





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Категорія: Новини | Переглядів: 632 | Додав: Today | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 3
0
3 Victor   (04.01.2016 08:04)
Причиною хрещення немовлят, стало радикальне вчення Блаженного Августина про первородний гріх. Його сучасники, а особливо після нього, почали наполягати на хрещенні немовлят (про це у рубриці «ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД КУПОЛАМИ» – про інститут оголошених №№ 48; 49). Це звело християнство до чистого формалізму. Почала переважати кабінетна «богословська» думка відносно того, що немовля, котре помре нехрещеним, відправляється до пекла, як чадо гніву Божого – а ось хрещення забезпечувало Рай (така собі «християнська» магія). До цього часу християни не досліджували так скрупульозно посмертну участь дітей. Вони жили Богом, а біля них жили Богом їхні діти, котрі готувалися до свідомого хрещення. Виправдати хрещення немовлят можна лишень в одному випадку – якщо сім’я та хресні батьки свідомі християни. Якщо ні, то варта чекати на випадок, коли людина почне усвідомлювати себе як християнина під впливом різних обставин – зовнішніх чи внутрішніх. Наскільки це відповідає Євангельському духу – кожен може судити по собі. Тай саме хрещення, навіть якщо воно і свідоме, ще нічого не гарантує, так само як нічого не гарантувало й обрізання. Прийшов Бог до Своїх обрізаних, котрі Його обрізали, а потім вивели за місто й розіп’яли. Маси народу приймали свідомо хрещення, але не винісши гонінь – свідомо зрікалися. Одна справа – бути покликаним до хрещення родиною, хресними батьками, пастирями, подією; інша – бути обраним для цього високого життя, Богом.

0
2 Admin   (03.01.2016 19:34)
В сучасному обряді хрещення є на мою думку певні протиріччя. Таїнство яке передбачає публічне дійство !? (таїнство<=>публічне ) .  Для того , щоб людина прийшла до Бога  потрібен час , знання , життєвий досвід. Тому обряд хрещення як публічна декларація причетності до віри та християнської громади цілком логічно проводити в зрілому віці. Як пише п.Віктор , для того колись існували інститути хресних батьків та оглашенних які публічно виступали поручителями хрещеного перед громадою . Крім того кандидат проходив певний публічний тест на знання молитви та законів християнської общини. Оглашенні та хресні  в подальшому ставали духовними вчителями та несли певну моральну відповідальність за свого хрещеного перед громадою.

Відколи почали хрестити немовлят , все стало з ніг на голову. Інститут оглашенних став нонсенсом , адже ніхто нічого не зміг би  сказати чи поручитися за людину , якій 2-3 місяці від народження. Ніхто не міг з впевненістю сказати хто виросте з цієї маленької людини. Та й хресні батьки тепер виконують лише функції свідків обряду хрещення. Вони де-факто не можуть нести відповідальність за подальші дії людини , яку вони зовсім не знають.

Сам обряд отримав певне забарвлення тиску на особу , адже у немовляти ніхто не питає згоди на проведення обряду , та це і неможливо. Крім того присутній певний елемент насилля . Немовля різними способами виражає своє невдоволення самим обрядом. Сьогодні обряд хрещення лиш віддалено нагадує той , який чинив згідно з біблійними описами перший Хреститель Іоанн.

Мабуть саме з цих причин тепер культивується , як велике публічнне дійство, обряд першого причастя. Він проводиться вже в умовно свідомому віці і є публічною декларацією причетності (причасності) до віри та громади. Тут вже людина проходить певні публічні тести та більш-менш усвідомлено декларує свою причетність. Цей обряд віддалено нагадує обряди в деяких народів , повязані з досягненням більш-менш свідомого віку (обрізання , посвячення в мисливці і т.і)

Колись мені довелося спостерігати за обрядом хрещення одної з протестантських конфесій. Хрестилися дорослі люди. Всі були в білих одежах. Дійство відбувалося в річці , де священнослужитель над кожним чинив молитву та занурював у воду. Це нагадувало кадри  одного з фільмів , знятих за мотивами біблійних оповідань.

0
1 Victor   (03.01.2016 09:06)
Файна стаття. Кілька слів доповнення. Навряд чи багато з нас знають, звідки взявся в Церкві інститут восприємників (хресних батьків). Цей інститут виникає в процесі оформлення інституту оголошених (оглашенних, тобто ознайомлених з основами християнства). Це свого роду перекладання пастирських обов’язків на більш досконалих мирян, котрі повинні були засвідчувати перед церковною громадою про бездоганне життя та віру кандидата на прийняття хрещення, а також піклуватися про подальше його духовне зростання. Пастир при цьому омивав руки – його справа: кадило й кропило, а все інше в руках Бога та хресних батьків. З часом, коли інститут оголошених «канув у Лету», оскільки почали хрестити в дитячому віці, інститут кумів залишився. Але вже тепер вони, а не кандидат, відрікаються від сатани, читають Символ віри й дають замість нього обіцянку жити християнським життям. Вже давно немає інституту оголошених, залишилися від нього якісь поодинокі рудименти, символічного значення яких ніхто й не тямить, немає християнської общини й т.д., а тому маємо те, що маємо: від пастиря – кадило й кропило; від хресних батьків – відкритки та зустріч на весіллі. Бути добрим хресним батьком – означає бути добрим християнином, котрий своїм життя показує хресним дітям життя в Царстві Божому, яке є передпорогом Царства Небесного. А його ніякі відкритки та подарунки не замінять.


УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.