Вівторок, 22.08.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » » 2016 » Січень » 7 » ОСВІТНЮ ГАЛУЗЬ ЧЕКАЮТЬ ВЕЛИКІ ПЕРЕМІНИ
07.01.2016 (15:43)

   ОСВІТНЮ ГАЛУЗЬ ЧЕКАЮТЬ ВЕЛИКІ ПЕРЕМІНИ
Важливо, щоб були вони якісно прогресивними

Якось відомий польський письменник і педагог Януш Корчак, розмірковуючи про виховання дітей, а відтак про майбутнє нації, сказав чудові, глибокозмістовні слова: «Виховання дитини - це не лише забава, а завдання, що вимагає капіталовкладень, тяжких переживань, зусиль, безсонних ночей і багатьох-багатьох думок». А коли йдеться, ще й в гармонійному поєднанні, про якісне навчання, ця думка набуває особливої ваги й значимості.

У переддень Нового року наша розмова про деякі аспекти освітянського життя Турківщини, виховання та навчання з креативним педагогом, а віднедавна ще й, віриться, ефективним адміністратором, цікавою, харизматичною жінкою, начальником відділу освіти Турківської РДА - Наталією Гошівською.

- Наталіє Михайлівно, у багатьох, очевидно, виникає запитання: чому Ви - успішний і досвідчений вчитель - вирішили взяти на свої жіночі плечі непросту адміністративну посаду начальника відділу освіти?

- Почну з того, що я не є новою людиною в освітній галузі, адже 23 роки віддала вчительству. 15 років була головою профспілкового комітету Явірської ЗОШ, 7 років перебувала на посаді заступника директора школи з виховної роботи, 3 роки - на посаді методиста районного методичного кабінету відділу освіти, займаючись питаннями організації виховної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, дошкільним та позашкільним вихованням, питаннями організації та проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників 11-х класів у Турківському районі, 6 місяців перебувала на посаді завідувача районного методичного кабінету відділу освіти, займаючись питаннями курсової перепідготовки та атестації педагогічних та керівних кадрів. Була учасником багатьох проектів та програм. Таким чином, щось бачила, чогось навчилася, а тому до роботи , проблем та особистої відповідальності мені не звикати. Я захоплююся мужністю та героїзмом учасників Революції Гідності, бійців, що беруть участь в зоні АТО, волонтерів, усіх небайдужих патріотичних громадян. Вважаю неприпустимим у такий скрутний для нашої держави час бути байдужим, інертним, безвідповідальним, не спробувати самому підтримувати будівництво оновленої країни. Перефразувавши митрополита Андрея Шептицького, кожному з нас потрібно «тихою, неустанною працею любити Україну». Ось вам і мотивація.

-На Ваш погляд, яку найголовнішу проблему в освітній галузі району необхідно вирішувати першочергово?

- Сьогодення ставить перед освітньою галуззю багато викликів. Існують проблеми з фінансуванням, оновленням кадрів, забезпеченням сучасною матеріально-технічною базою. У зв’язку з недостатнім фінансуванням, нависла загроза оптимізації (скорочення чисельності) працівників загальноосвітніх навчальних закладів. Хочу сказати, що всі ці проблеми , так чи інакше, взаємопов’язані. Але, як відомо, кадри вирішують все. Отож, на мою думку, найголовніша проблема у школах - наявність ерудованих, цікавих для дітей, знаючих, креативних та людяних педагогів, які навіть в умовах віддаленого гірського району, відсутності благ цивілізації, здатні забезпечити відповідний рівень знань та вихованості учнів, зробити їхнє життя цікавим та змістовним. Чому, спитаєте ви, це проблема?

Та тому, що такими, на мою думку, мали би бути всі педагоги.

-Наталіє Михайлівно, у своїй відповіді Ви порушили питання оптимізації. На Вашу думку, як бачиться її вирішення, щоб, як кажуть, «малою кров’ю»?

- Повторюся, оптимізація - це скорочення чисельності працівників до оптимально потрібної. Критеріїв оптимізації багато. Це і наповнюваність класів (мала збільшує у кілька разів витрати на одного учня), і відстань до найближчої великої школи, і забезпечення педагогічними кадрами, і стан шкільних споруд, та багато чого іншого. Як не прикро, але мусимо визнати, що в сучасних умовах без оптимізації не обійтися. Найбільш можлива та найменш кровожерлива - пониження ступеня загальноосвітніх навчальних закладів ( ЗНЗ І-ІІІ ст. у ЗНЗ І-ІІ ст.; ЗНЗ І-ІІ ст. у ЗНЗ І ст.) з наступним підвезенням учнів та вчителів до навчального закладу

- А як, на Ваш погляд, мав би сьогодні виглядати навчальний процес у школі, з погляду актуальної доцільності?

- Ми навчаємо у школах своїх дітей для того, щоб потім випустити у широкий світ з необхідними знаннями чи навичками, формуємо у них основи поведінки та світосприйняття. Для цього, зрозуміло, потрібні висококласні фахівці з кожного предмета, сучасні технічні засоби навчання, впровадження нових, цікавих для дітей, методів навчально-виховної діяльності. Не потрібно забувати і про збереження здоров’я наших школярів, а це -теплі, сухі приміщення, зручні меблі, хороше освітлення, здорове харчування, обладнані спортзали та спортмайданчики, оптимально складений розклад, неперевантаження домашнім завданням. І, зауважте, дещо з переліченого не вимагає великих фінансових вкладень Треба лишень хотіти віддано й щиро займатися педагогічною працею та вдосконаленням матеріальної бази.

-Наталіє Михайлівно, нещодавно широкого розголосу набула тема подальшої долі районних методичних кабінетів. Що думаєте з цього приводу?

- Я не хочу випереджувати події і думаю, що всі крапки над «і» уже в 2016 році розставить Закон України «Про освіту», який, віриться, буде новаторським і прогресивним. А тому поки що коментувати це питання не беруся.

-Як відомо, в часи СРСР у вищі учбові заклади поступали двоє-троє, максимум четверо-п’ятеро випускників школи. Зараз, іноді, 95 відсотків. Натомість робітничі професії мають бажання здобувати дуже мало учнів. На Вашу думку, чи добре це?

- Справді, зараз маємо дуже високий відсоток випускників, що стають студентами численних вишів. З одного боку, це тішить, адже абітурієнти останніми роками вступають за результатами ЗНО, а це більш-менш об’єктивно. У значній мірі тут мінімізований ризик хабарництва при вступі, а на перший план виходить рівень знань абітурієнта з навчального предмету. Це дає можливість здобуття омріяної освіти. Хоча, з іншого боку, мене, думаю, й багатьох турбує, що випускники вишів часто у сучасних умовах поповнюють армію безробітних, а відтак не можуть реалізувати себе у професійній діяльності. Поруч з тим, маєте рацію, відчутним стає брак кваліфікованих робітничих кадрів багатьох професій. Але, я думаю, якби економіка в Україні запрацювала й робітничі професії були б високооплачуваними й потрібні на ринку праці, ситуація кардинально б змінилася.

Не секрет, що багато випускників шкіл сьогодні вступають до вузів не заради реалізації власних прагнень, а мрій батьків про вченого сина чи дочку. При цьому далеко не всі розуміють, що не кожного дипломованого спеціаліста захочуть взяти на роботу працедавці, адже зараз існують системи жорсткого фахового відбору.

-Нерідко серед батьків можна почути нарікання, мовляв, моє чадо в школі притісняють, занижують оцінки. Натомість занадто велику увагу педагоги приділяють так званим любимчикам. Особливо про це говорять батьки, діти яких навчаються у випускних класах. Ви особисто стикалися з чимось подібним? Та й взагалі, чи існує така проблема в освітянській галузі?

- Для кожного батька чи матері його дитина - найдорожча, наймудріша і найважливіша. Поки в дитини у шкільному житті все добре , усі задоволені, а якщо тільки появляються певні проблеми з поведінкою чи оцінками, відразу ж знаходиться певна категорія батьків, які не бажають визнавати, що на якомусь етапі саме вони допустили прогалини у вихованні чи контролі за навчанням, а тому приходять до вигідного для себе висновку, що їхню дитину у школі ображають, не помічають, картають ні за що, а іншу, чужу, люблять та підтримують незаслужено. Улюбленці справді існують у багатьох школах, але, як правило, які не обов’язково тільки дуже добре вчаться, а й є активними, талановитими, креативними лідерами шкільного життя. Що з цим робити, зрештою, та й чи треба робити? Я гадаю, сприймати як реалії життя.

А якщо вже виникла ситуація, що батьки чи педагоги вважають, що комусь незаслужено підвищили оцінки, нагородили в конкурсі й т.д., існує рада школи, шкільний батьківський комітет, адміністрація навчального закладу для вирішення проблемних питань.

-І на завершення, Наталіє Михайлівно, завжди учні переживають за так звані «зрізи», від яких залежать в майбутньому й медалі. Чи потрібні вони в школі?

- Страшненьким словом «зрізи» в навчальних закладах називають моніторинг (вивчення та порівняння стану викладання й навчання учнів з певних навчальних предметів, іншими словами - учні пишуть контрольні роботи. їх перевіряють та порівнюють з подібними, написаними раніше. Це робиться з метою виявлення реального стану речей з вивчення конкретного предмета в якійсь із шкіл або в районі в цілому. Вивчення динаміки навченості. У такий спосіб виявляється як досягнення певних учнів, вчителів, так і недоліки у викладанні і навчанні. Загалом навчально-виховний процес - це така собі динаміка, а не якась стала визначеність. І його результат залежить як від педагогів, так і від учнів.

-Дякую за розмову.

Розмовляв Василь ВАСИЛЬКІВ.

Газета "Бойкывщина" №1,2016





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 857 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 8
0
8 BMW   (18.01.2016 16:05)
Хто то така Іванна Степанівна?

0
7 Вадим   (17.01.2016 13:57)
Шановна Наталіє Михайлівно!

Хочеться вірити,що зайнявши таку відповідальну посаду в районі,ви,чесно,по Божій правді будете керувати освітянами. Але у вашій команді є люди,які підривають вашу порядність. Це-Іванна Степанівна. Невже вчорашня студентка,яка прийшла в відділ освіти після 4 курсу,бо її свекор на той час керував районом і наказав Мирону Степановичу “зробити ” місце для невістки,інакше сам позбудеться “крісла ”.М.С. відібрав у Надії Миколаївни 0.50 ставки бібліотекаря і відкрив нову штатну одиницю (незаконно).
Не маючи стажу ні одного проведеного уроку (тільки 3 роки декретної відпустки) Іванна Степанівна стала “великою перевіряючою”, бо вона вміє підлизатися до керівництва і на даний час є вашою подругою. Ми знаємо,що вона бігає до вас і проситься,щоб її послали на перевірку в ту чи іншу школу. Невже це правильно і справедливо?Подумайте над нашими словами. Вчителі не будуть пускати її до себе на уроки ,тому що людина,яка не має (зовсім) педагогічного стажу не може аналізувати вчителя чи давати йому зауваження. Нехай іде в школу і працює трохи. Невже нема кому з працівників відділу освіти їздити на перевірки?Скільки хороших вчителів без роботи,а тут із студентської парти і в перевіряючи.
Якщо не приймете цей лист до уваги, ми звернемося із запитом в обласний департамент освіти.
Бажаємо вам мудрості,розважливості і терпіння.

З повагою вчителі.

0
6 Admin   (11.01.2016 13:26)

0
4 Михайло Яворський   (10.01.2016 13:28)
Та ну, Зохане, перестаньте, що ви несете! Дуже жаль, що ви навіть для себе не можете дати відповідь на питання: "а навіщо добре вчитися?". І жаль, що дітям у школі не дають ПРАВИЛЬНУ відповідь на це питання.

Цей, описаний вами шлях випускника ВИШу (ЦЗ-хабарі-заробітки-алкоголізм) - це не єдина можлива життєва дорога!!!! Пояснюйте це при нагоді молодому поколінню. Шукайте інші історії успіху і ставте їх у приклад. Згадуйте Герича, інших відомих і успішних вихідців нашого краю. Надихайте школярів. Жиди саме так і роблять: хвалять дітей, мотивують, а наш дурний бойко постійно хіба каже "ий, ти, дурню-дурнуватий". Якою може вирости така дитина? Закомплексованою, неповноцінною, не здатною конкурувати на ринку праці. Напудженою, слабкою. І навіть якщо дитина розумна, вона боятиметься ініціативності, не зможе ніяк себе показати. А сучаний ринок праці (не звязаний з державою) - це суцільна конкуренція.

Правильна освіта - це єдине, що може запобігти стежці "ЦЗ-хабарі-заробітки-алкоголізм". І це єдине, що може витягти наш нарід з кризи.

А по вашому допису складається враження суцільної #зради. Зі свого досвіду додам, що навряд чи ті, хто добре вчаться, стають після навчання на облік в ЦЗ. З мого кола знайомих всі, хто добре вчився, працюють на нормальній роботі і мають більш-менш нормальне життя.

І ще: народ ніяк не може зрозуміти, що диплом про вищу освіту - це не панацея. Мене шокує, коли наші люди вчаться заочно, платять за сесії, курсові, дипломні, і врешті решт отримують омріяний диплом "економіста міжнародної діяльності". Питаєш їх базові економічні речі - а воно ні бум-бум. Питаєшся, а нащо платити такі доляри за навчання. "Бо треба диплом" - відповідає батько-мати!!!! А деякі унікуми женуться за другим-третім-четвертим димпломом... Звісно, що такі "випускники" зможуть хіба що мальту мішати. Тому, будь ласка, не називайте "спеціалістами" всіх, хто отримав диплом, бо я вам таких "спеціалістів" покажу, що ви б з ними ніколи не хотіли мати справи.

І ще велика проблема в нашій турківській містечковості. Батьки банально не розуміють ринку праці. Вони не знають про сайти work.ua, про фріланс-біржі, не орієнтуються в рівнях з/п, не знають нічого крім розміру допомоги на турківській біржі. То як вони можуть спрямувати дитину на правильний шлях? А якщо б їм хтось доніс, що, наприклад, грамотний програміст може після вишу отримувати 2-3 тисячі доларів в місяць, чи не дивилися б вони по іншому на виховання дитини? А юрист, який спеціалізується, наприклад, на господарському праві і потрапив по конкурсу в одну із міжнародних юридичних фірм - 1.5-2 тисячі доларів. А філолог, який живе собі в Турці, але реально круто шарить в англійській і готує до міжнародних тестів з англійської по скайпу - до тисячі доларів. ЧИ називали б її "дурню-дурнуватий", а чи може сиділи б з нею днями і ночами і помагали в навчанню? Хоча, тут вже кожен вибирає сам...

0
5 ZOHAN   (10.01.2016 21:18)
Ні пане Михайле я не кажу , що це єдиний шлях.. я не кажу що вчитися не потрібно ... але я на голошую , що це шлях більшості... Вами ж описані випадки одиничні, випадки які сталися всупереч а не завдяки комусь...я не казав "дурню-дурнуватий".. я старався пояснити дітям реальну ситуацію і шляхи її вирішення... Ви ж пропонуєте надихати дітей малоймовірними можливостями.. Ви уявіть собі на хвилину розчарування і безвихідь після того як у натхненної Вашими розповідями дитини нічого не виходить, а вона старається і старається пробити стіну між своїми можливостями і планами та цинічністю і пофігізмом системи... А з часом ця, вже доросла людина розуміє , що втратила років так 6 - 10 на те, чого не можна досягнути в нашій країні, але можна було би досягнути цього в нормальній розвинутій і правовій державі, де цінують і стараються розвивати нові ідеї, а не використовувати когось з ціллю самозбагачення .. 
 На рахунок (Правильна освіта - єдине що може витягти наш нарід з кризи):
З кризи наш нарід може витягти не правильна освіта а правильне використання ресурсів як матеріальних , нематеріальних та людських...
Для прикладу розглянемо наш район:
Що ми виробляємо? Які послуги ми надаємо? Скільки людського ресурсу залучено?
Виробляємо- сировину, серед послуг- декілька лижних трас і готелів-ресторанів, людський ресурс- максимум чверть населення(решта -безробітні або на сезонних заробітках)...
Ви гляньте на саму Турку- суцільний магазин... є де потратити гроші, і немає де їх заробити.. Чому не відкрити наприклад меблеву фабрику, відновити молокозавод, декілька ферм, поставити вітрову електростанцію, декілька хороших баз відпочинку, відновити кінотеатр... перелік можна продовжувати.. 
А тепер поясніть мені тупому,пане Михайле, якщо у нас буде купа геніїв, чи зможуть вони відкрити хочаб щось з вище переліченого? Я впевнений, що ні!!! І знаєте чому?
Та тому що треба залишити кругленьку суму в кожній інстанції яка може вас контролювати..А так,як у нашій країні перевіряючих органів,більше ніж обєктів що підлягають перевірці то відкрити хочаб щось законно і вийти в нормальний прибуток майже нереально..Чи я знову не правий?

0
2 dobroleh21   (10.01.2016 07:16)
Можливо  оптимізація це пенсіонери які сплять за вчительським столом!!!

0
3 ZOHAN   (10.01.2016 12:02)
Олеже !!! дуже хотілося б вірити... але знаючи нашу систему ієрархії, де важливішими факторами є фінансові можливості , знайомства і "блати" , а ефективність, новаторство, креатив залишаються поза увагою керівництва, ба більше, сприймається в штики, можу сказати що , небагато пенсіонерів поступляться місцем, тим більше, що вони й надалі отримують і зарплатню і пенсію...
Ти ж повинен знати, що по сільських школах вчителюють переважно "династії".. То тепер можна собі уявити, як син чи дочка буде звільняти свого батька чи матір... сумніваюся, що це реально... можуть позвільняти тих на кого є "зуб", а решта , як працювали так і будуть працювати... найбільша вірогідність на звільнення у вигляді оптимізації випадає на тих, хто працює 5 і менше років...

0
1 ZOHAN   (09.01.2016 03:12)
Судячи з уже проведених в Україні реформ, ця так звана "оптимізація" не дасть очікуваного результату...
Як кажуть риба гниє з голови... 
Як би не реформували освіту, для початку потрібно оптимізувати відповідне профільне міністерство, забезпечити навчальні заклади матеріально-технічною базою та доступними для сприйняття підручниками.
Наступне.. Найбільшою проблемою освіти є навіть не тотальна корупція, а відсутність мотивації, як для вчительського та викладацького складу, так і для учнів і студентів...
Заробітна плата у вчителя можна вважати більш-менш нормальна тоді, коли вона складає не менше 4 000 грн, а така зарплата можлива за умови, що у вчителя не менше 15 років робочого стажу, повне навантаження, відповідна категорія...тобто вчителю приблизно 35+ років...а це означає, що студент, що закінчив ВНЗ, буде мати зарплату в районі 1000-1500 грн... тепер відмінусуємо розходи на різного роду "перевірки-ШОУ", добирання до школи та інші витрати, отримаємо 600-1100 грн... у більшості випадків матеріально-технічна база відсутня , або перебуває у плачевному стані , а працювати на одному ентузіазмі довго не будеш(суджу по собі)....
Тепер щодо учнів.. Сенсу добре вчитися учні не бачать вже в 5 класі...Вони цілком правильно задають питання вчителям "А для чого?"... А й справді для чого добре вчитися? Отримавши вищу освіту молоді спеціалісти стають на облік в ЦЗ для отримання допомоги по безробіттю, або дають хабар щоб потрапити на хочаб якусь роботу...В кращому випадку, їдуть на заробітки за кордон... в гіршому - починають зловживати алкоголем та ішими шкідливими речами...
Тому, на мою думку, ця так звана "оптимізація" лиш чергове замилювання очей і викачування грошей з бюджету в чиюсь кишеню...
P.S.
А на рахунок наших героїв МАЙДАНУ можу лиш сказати , що небагато там героїв залишилось... дехто ще старається з усіх сил щось змінити на краще, але більшість перейняли практику "ПОПЕРЕДНИКІВ".


УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.