П'ятниця, 18.08.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » Новини » 2016 » Січень » 13 » ГРОМАДИ МУСЯТЬ НАВЧИТИСЯ ЗАРОБЛЯТИ ГРОШІ
13.01.2016 (09:00)

   ГРОМАДИ МУСЯТЬ НАВЧИТИСЯ ЗАРОБЛЯТИ ГРОШІ

У неспокої, тривогах, часто розчаруваннях, минув 2015-й рік. Загалом він був складним в економічному, соціально-політичному плані як для держави взагалі, так і для регіонів. Серед яких і Турківщина.

Втім, наперекір усім недоброзичливцям, ми вистояли перед численними загрозами, де в чому стали навіть сильнішими, досвідченішими й упевнено, хоч і з відчуттям невизначеності, вступили в 2016-й рік. Він також, з усього видно, буде непростим. Але, згуртувавшись (це нам вкрай необхідно), доведеться протистояти багатьом викликам. У багатьох сферах жити по-новому, вчитися бути самодостатніми.

Про те, що чекає нас у 2016 році - році непередбачуваної Мавпи, розмовляємо з головою Турківської районної ради Володимиром ЛОЗЮКОМ.

-Володимире Омеляновичу, перше запитання про бюджет - головний фінансовий документ району. Яким він є? Чи вистачить фінансового ресурсу на функціонування насамперед бюджетної сфери? Та й чи перепаде щось на соціальну сферу?

- Дякувати Богу, без великих труднощів нам таки вдалося прийняти бюджет. Як на мене, хоч й у цифровому вимірі він дещо більший, однак гірший, як в минулому році. Загальний його обсяг складає по видатках 141 млн. 903 тис. грн. Якщо поглянути в розрізі розпорядників коштів, то на освіту припадає майже 86 млн. 447 тис. грн., охорону здоров’я - 36 млн. грн.., культуру - майже 12 млн. грн., державне управління - 1 млн. 650 тис. грн.. Проаналізувавши обсяг видатків, бачимо, що бюджетна сфера забезпечена заробітною платою на 9-10 місяців, але прошу не лякатися. Така ситуація у нас виникає впродовж багатьох років, однак, завдяки додатковій дотації, субвенції, щораз ми успішно закриваємо фінансовий рік.

Говорячи про бюджет, стурбований іншим: зокрема, дохідною частиною. Цього року ми втратили такого досить потужного платника податку як «НІКА-Захід». Автоматично це підприємство перейшло на обласний бюджет. Є небезпека, що ми можемо втратити податки й від лісогосподарських підприємств, зокрема від лісгоспів, якщо їх об’єднають у консорціум, про який сьогодні активно ведуться розмови. У такому випадку всі кошти будуть сконцентровані в Києві, а лісгоспи фінансуватимуться лише по кошторисах. Матимемо проблему й з прибутковим податком, адже впродовж минулого року чимало підприємств району приєднано до старосамбірських чи самбірських. Не обійтися тут і без скорочень. Одним словом, щоб виконати дохідну частину районного бюджету, нам треба буде добре попрацювати, хоча в розрізі загального обсягу - це всього-на-всього 6,5 відсотка.

-Пригадується гостра дискусія на сесії з приводу фінансування медицини. Як все-таки житиме ця галузь у 2016 році?

- Під час формування бюджету нам надійшли контрольні цифри, згідно яких окремо повинна була фінансуватися первинна ланка медицини ( а це - ФАПи, лікарські амбулаторії з денним стаціонаром) з районного бюджету. Передбачалося 18,% млн.. грн.. Усе решта в медицині мав фінансувати обласний бюджет. За таких обставин первинна ланка була у значному виграші, маючи не те, що 100-процентне фінансування, а значно вище. Проблеми виникали із вторинною ланкою. А відтак - і з її фінансуванням. І ось буквально, на завершення минулого року, на верхах було прийнято рішення залишити фінансування медичної галузі таким, яким воно було у попередні роки. Втім, це не означає, що все буде надто гладко. Думаю, що після завершення всіх свят, нам серйозно треба взятися й вивчити стан справ у цій галузі. Навести лад з необґрунтовано роздутими штатами, де люди працюють за 25 чи 50 відсотків від посадового окладу; подивитися, що треба зробити у плані ремонту ФАПів та амбулаторій, щоб там було створено належні умови для праці. Якщо забуватимемо про інфраструктуру, не підтримуватимемо її та не розвиватимемо, не потрібна буде й наша праця. Усе має розвиватися у комплексі. Медичною допомогою мають бути забезпечені усі верстви населення. Наразі я собі не уявляю, як нам вдасться затягнути в район лікарів сімейної практики, яких, згідно всіх розрахунків, має бути близько 40, зараз є 8. Щоб вони прижилися в тому чи іншому селі, вкрай необхідно створити добрі умови праці й, основне, соціально-побутові. Щоб людина, лиш прийшовши на роботу, не думала, як би вирватися в місто.

На минулій сесії ми створили спеціальну комісію з депутатів, медиків, яка, сподіваюся, в деталях вивчить стан справ у медицині району й дасть кваліфіковані рекомендації. Якщо хтось має бажання попрацювати у ній, двері, як кажуть, відчинені.

-Якщо вже мова про медицину, то хочу запитати: чи передбачено кошти в бюджеті на безкоштовне лікування, яке гарантує нам Конституція?

- На жаль, ні. Є невеликі кошти на придбання ліків для невідкладної допомоги та маємо спеціальну програму на безкоштовне лікування воїнів АТО. Сподіваюся, що виділить кошти на лікування наших героїв й обласна рада.

-Володимире Омеляновичу, через брак фінансування в освіті, чи не намічаються тут скорочення?

- Не дивлячись на те, що в минулому році в області було закрито близько 25 шкіл, у нашому районі вдалося зберегти всі. Хоча тема для розмови тут є. На мою думку, не може функціонувати навчальний заклад, де на 2-3 учні припадає один вчитель. При тому ж існує програма «Шкільний автобус», згідно якої учнів мали б підвозити до навчального закладу. Зараз, щоб не будоражити громадську думку, цим ніхто не хоче займатися. Хоча, в умовах децентралізації, якщо школи перейдуть на фінансування так званих самодостатніх громад, проблема набере особливої гостроти, зокрема у плані доцільності. Але наразі у 2016 році ніяких скорочень чи оптимізації в освіті не передбачено. Усе буде йти в такій собі похилій площині.

-А які перспективи чекають освіту у плані капітального будівництва?

- Наскільки мені відомо, Фонд регіонального розвитку має намір у 2016 році фінансувати три об’єкти: завершення будівництва школи в с. Н. Яблунька. Тут на 1 вересня заплановано відкриття першої черги, а отже, діти зможуть перейти в новий корпус. Напевно, без нових меблів, але навчатимуться в теплі і зручних, безпечних умовах. Загалом, щоб завершити цей об’єкт, необхідно близько 20 млн. грн.. Зрозуміло, що за один рік освоїти їх не вдасться. Хочемо продовжити будівництво школи, можливо, й завершити , в с. Лосинець. Ну, й звичайно, вкрай необхідно розпочати будівництво школи в с. Либохора.

-Очевидно, не розкошуватиме й культура?

- Певна річ. Заробітну плату, думаю, виплачуватимемо справно. Але з ремонтами закладів культури - велика проблема. Хочеться вірити, що нам вдасться завершити будівництво народних домів в с. Карпатське та с.Присліп. На це передбачено певні кошти. У рамках реалізації мікропроектів провести ремонт народних домів в с. Вовче, Гусне, Карпатське. До речі, як і зреалізувати мікропроекти по заміні вікон у школах с. Матків, Н. Турів, Н. Турів та реконструкції котельні в Гусному. Ну й, звичайно, хотілося б таки завершити ремонт районного Народного дому, який затягнувся уже на багато років. Для співфінансування у районному бюджеті передбачена значна сума грошей. І, думаю, якщо буде ініціатива громади - щось таки вдасться зробити. Принагідно закликаю голів місцевих рад, усіх небайдужих людей до співпраці.

-До речі, практика показує, що небагато з них готові йти на співпрацю, адже це лишній час, нерви, клопоти.

- Я переконаний, що рано чи пізно, громади мусять навчитися заробляти гроші. Сьогодні, за невеликим винятком, голови місцевих рад лише дають вказівки: мовляв, треба зробити те чи інше. Звинувачують всіх і вся у всіх земних гріхах і проблемах. Ось недавній приклад. Громади сіл від Турки до Лопушанки дуже активно виступають за заборону вирубки лісу. Притому зовсім не контролюють, що робиться на місцях. Днями працівники лісової охорони виїхали в с. Вовче, де за один день затримали дві машини, які незаконно перевозили крадений ліс. Чому б на місцях цим не зайнятися? А не лише дивитися у бік лісгоспів, які платять податки, часто допомагають в ремонті доріг, та й багатьом потребуючим громадянам. Уже після свят ми створимо спеціальну робочу групу, яка об’їде усі пилорами району й перевірить, чим вони займаються, який ліс переробляють. Маю надію, що нам вдасться налагодити співпрацю з громадами й разом робитимемо усе можливе, щоб бодай частково покращити життя людей.

-Володимире Омеляновичу, а які взагалі програми буде реалізовувати влада у цьому році?

- Їх буде чимало, хоча в деталях про це ще не говорили. Сподіваємося, що повернемося до цього десь у березні. Хоча зараз можу сказати, що обов’язково буде програма забезпечення учасників АТО дровами, які досі безкоштовно виділяли держлісгоспи. Знаю, що й міська рада передбачила 100 тис. грн. на придбання дров для учасників АТО, які проживають в місті. Відновлюємо програму «Сільські дороги». На це передбачаємо близько 400 тис. грн. Та цілий ряд інших. Принагідно, про дороги. Є надія ( і це підтверджує депутат Верховної Ради України Андрій Лопушанський) , що в цьому році нам вдасться капітально відремонтувати дорогу Львів-Ужгород та Бориня-Мохнате.

-Спортсменів цікавить, як фінансуватиметься спорт у районі, зокрема футбол?

- На цю сферу виділено 1 млн. 100 тис. грн., в тому числі 90 тис. грн. - на програму «Сільський футбол», та стільки ж - на програму «Обласний футбол». Але якщо із сільським футболом проблем немає ніяких, то з обласним виникають непорозуміння. За ці кошти ми не зможемо повністю профінансувати програму, а якщо брати до уваги, що грати на область хоче заявитися й команда с. Вовче й просить поділити цю суму - 45 тис. грн. їм і стільки ж Турці - то взагалі виглядає абсурдно. Цих коштів вистачить на дві-три гри. А отже, без спонсорської допомоги ту не обійтися. Але для цього потрібно, щоб команда показувала гарний футбол, тоді й знайдуться люди, готові допомагати спорту.

-І на завершення, хочеться почути Вашу думку з приводу резервного фонду голови адміністрації'. Як відомо, він передбачався у сумі 500 тис. грн., але депутати вирішили залишити лише 100 тис. грн.

- Вважаю, що це неправильно, адже в районі в рік виникає чимало пожеж, інші непередбачувані ситуації, які потребують значних коштів. Що можна зробити за сто тисяч гривень? Інше питання, що, можливо, голові адміністрації потрібно детальніше звітувати про використання коштів із резервного фонду, а депутатам - більше контролювати. Думаю, що на наступній сесії ми повернемося до цього питання й переглянемо своє попереднє рішення

- Дякую за розмову.

Розмовляв Василь ВАСИЛЬКІВ.

Газета "Бойківщина" №2,2016





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Категорія: Новини | Переглядів: 366 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.