Вівторок, 24.10.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » » 2016 » Січень » 30 » Лікар сказав :"Біди немає..." , або про халатність турківських лікарів.
30.01.2016 (01:11)

   Лікар сказав :"Біди немає..." , або про халатність турківських лікарів.
Доповнено 03.12.15. - "НАДЗВИЧАЙНІ НОВИНИ" в Турці
Доповнено 05.12.15. - Власне розслідування газети "Бойківщина"
Доповнено 06.12.15. - Звернення ГО "Майдан Турківщини"
Доповнено 09.12.15. - Людяність має ціну ? - звернення Ради «Майдану Турківщини»
Доповнено 18.12.15. - Комісія по службовому розслідуванню провела своє перше засідання
Доповнено 29.12.15. - Звернення народного депутата України Ірини Суслової
Доповнено 22.01.16. - Відповіді на звернення народного депутата та Голови РДА
Доповнено 24.01.16. - Лист Муриса Б.Б.
Доповнено 30.01.16. - Звернення Муриса Б.Б. до міністра охорони здоров'я України

Я Мурис Борис Борисович - працівник ЕМД Турківської підстанції (фельдшер швидкої допомоги у м. Турка), моя сестра працює медсестрою в гінекологічному відділенні ТКЦРЛ. Ось вам розповідь про наших колег-лікарів Турківської КЦРЛ і про їхнє халатне ставлення стосовно нашого покійного батька, Муриса Бориса Михайловича 1959 р.н. який своїми ногами прийшов в ТКЦРЛ а десь через 18 годин ми забрали покійного батька до дому.

21.11.2015р. я о 9 год. 30 хв. привіз батька в приймальне відділення Турківської КЦРЛ, де чергова медсестра викликала чергового лікаря-терапевта п. Марунчака , який сказав що в терапевтичному відділі місць немає, є тільки одне жіноче і направив мене в реанімаційне відділення щоб я ішов туди просити госпіталізувати мого батька. Прийшовши в реанімаційне відділення, черговий лікар реанімаційного відділення п. Марусяк М.М. сказав мені, що в відділі лише одне вільне ліжко, цитую: «сьогодні свято Михайла і можуть щось привезти, що я буду тоді робити».

Уточнення: мій батько поступив в лікарню з симптомами легеневої кровотечі. З цими словами п. Марусяк М.М. направив мене в хірургічний відділ просити місце для госпіталізації. Підійшовши до чергового лікаря хірургічного відділення з проханням госпіталізувати мого батька, я отримав відмову оскільки пацієнта з такими симптомами він не може госпіталізувати без дозволу завідувача хірургічним відділенням. Звернувшись з проханням до завідувача відділу п. Галишин М.М. він дав дозвіл для госпіталізації мого батька в хірургічне відділення за умови що черговий лікар з реанімаційного відділення буде за ним наглядати. Після усіх цих прохань приблизно о 13:00 мого батька госпіталізували. На цьому все не скінчилося, ще потрібно було знайти і просити лікаря-онколога п. Бриндака Ю.С., щоб він як лікар-онколог оглянув мого батька оскільки мій батько був онкохворий. Звертаючись неодноразово до лікаря Бриндак Ю.С. він мене просто ігнорував, цитата: «зараз, зараз, піду гляну». Нарешті після двох просьб моєї матері яка є інвалідом I групи він зайшов до палати і сказав щоб батько здав аналізи, які будуть через 1 годину. Взявши результати аналізів він ще раз зайшов до батька і сказав: «біди у вас немає», я вам напишу назначення і вами буде займатись лікар-терапевт.

Вже приблизно 15:00 батькові почали надавати медичну допомогу в результаті 22.11.2015р. приблизно з 3:00до 3:15 батько помер захлинаючись кров’ю у моєї матері на руках, яка кричала «на допомогу», але ніхто не чув, тому, що весь медичний персонал спав. Після марних спроб про допомогу мати пішла по коридору гукаючи на допомогу, на милицях і в сльозах її почули молодші медичні сестри, які і розбудили чергових лікарів. Коли прийшли лікарі надавати допомогу було вже пізно. Коли я приїхав, то побачив жахливу картину, мій покійний батько лежав на ліжку захлинувшись кров’ю з відкритим ротом весь в крові яка була усюди. Біля нього сиділа мати в напівпритомному стані. Чому ніхто навіть не прикрив тіло, не дав ніякого заспокійливого жінці, ще залишили її саму біля тіла!?

І це ще не все, почалась історія з посмертною довідкою, яку ніхто не хотів давати. Довідку повинен був дати п. Бриндак Ю.С. ,який просто не схотів приїхати в лікарню. Я повідомив про це начальника медичної служби п. Нагайка І.Ю. і головного лікаря п. Макарик М.М. на що отримав відповідь що вони до онкології ніякого відношення не мають. З дозволу головного лікаря тіло нам віддали без довідки. Приблизно о 13:00 довідку про смерть виписав завідувач хірургічного відділу п. Галишин М.М. спитавши по телефону про причину смерті у п. Бриндака Ю.С. Лікар-онколог п. Бриндак Ю.С. який бачив мого батька всього 5хв., і запевняючи що «біди немає» встановив причину смерті без своєї присутності і по телефону сказав, що має написати п. Галишин М.М. про причину смерті: «Легенева кровотеча С-r правої легені IV стадія розпад пухлини», коли трьома днями раніше у виписці зі Львова вказана III с т ІІ КЛ.ГР

Яке ж тоді ставлення до всіх інших людей, коли тут так ставляться до своїх працівників і колег по роботі…

Мурис Борис Борисович , м.Турка


"НАДЗВИЧАЙНІ НОВИНИ" в Турці

Журналісти програми "НАДЗВИЧАЙНІ НОВИНИ" завітали в Турку щоб вияснити подробиці скандалу в Турківській КЦРЛ

kriminal.ictv.ua



05.12.2015

Як повідомив Мурис Б.Б. газета "Бойківщина" провела власне розслідування з цього питання. Про результати повідомлено в останньому номері газети:

Отримавши цього листа, який, до речі, було скеровано не лише до нас, а й у правоохоронні органи, керівництву Турківської КЦРЛ, та інші інстанції, заради об’єктивності висвітлення проблеми, ми звернулися за коментарем до самих медиків, прізвища яких згадані у листі. У районній лікарні нам повідомили, що у них було проведено службове розслідування даного інциденту і проаналізовано всі його деталі. Медична рада детально вивчила всю медичну документацію й проаналізувала пояснення лікарів, які надавали невідкладну медичну допомогу, які спостерігали за хворим. Як результат нам надіслали листа, у якому сказано:

«Ознайомившись з інформацією в електронних засобах масової інформації і особистих письмових зверненнях родини Мурис, вважаємо за необхідне донести до громадськості , що дані факти не відповідають дійсності, а саме:

Пацієнт Мурис Б.М. поступив у приймальне відділення Турківської КЦРЛ 0 9 год. 40 хв. Оглянутий та госпіталізований в хірургічне відділення о 9 год. 45 хв. , оглянутий та консультований онкологом в 9 год. 50 хв. , який не є черговим лікарем , а лише консультантом. Оглянутий анестезіологом Марусяком М.М. о 9 год 55 хв. год. по призначенню якого розпочато лікування безперервно під контролем чергового лікаря- хірурга Манюха Б.І. та реаніматолога Марусяка М.М. .

Хворий неодноразово оглядався черговим анестезіологом та хірургом , не дивлячись на проводиме лікування та фатальний діагноз, стан погіршувався і хворий о 4 год. 05 хв. від профузної легеневої кровотечі помер.

Факти, вказані в коментарі пана Муриса Б.Б., є наклепом, а саме:
1. Що до хворого підійшли лише о 15.00 год.
2. Безпосередньо при смерті пацієнта дружина покійного Мурис І. присутня не була і хворий в неї на руках не помирав. На момент констатації смерті були присутні: черговий анестезіолог Марусяк М.М., черговий хірург Манюх Б.І. та черговий медперсонал хірургічного відділення, про що є свідчення.

Поскільки хворий Мурис Б.М. був працездатного віку, йому після смерті повинно було проводитись скриття. Та, йдучи назустріч родині, посмертна довідка видана на руки родичам до кількох годин.»

Ось така позиція медиків. Лист підписали: головний лікар М.М.Макарик, заступник головного лікаря з лікувальної роботи І.Ю.Нагайко, заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення І.М.Рапій, зав. гінекологічним відділенням Є.В.Артимович, зав.терапевтичним відділенням Т.Р.Стець, зав. хірургічним відділенням М.М.Галишин, зав.неврологічним відділенням М.М.Матковська, зав.реанімаційним відділенням М.М.Марусяк, голова профспілки МП І.М.Цюцик, лікар-хірург Ю.С.Бриндак, лікар-хірург Б.І.Манюх, лікар-терапевт М.Я.Ільницький, лікар - терапевт Н.В.Марунчак.»

Газета "Бойківщина" №49,2015


06.12.15

ГО "Майдан Турківщини" звернулося до голови Турківської РДА О.Лабецького, Прокурора Турківського району М.Дицького, Начальника Турківського відділення поліції Д.Роля


09.12.15
Людяність має ціну ?

В останні дні осені сталася в місті подія , як на думку звичайної людини , абсолютно не варта уваги. Пішов з життя не чиновник, не політик, не відомий бізнесмен , а звичайний цвинтарний нашого міста.

Посада цвинтарного в міській раді зобов’язувала покійного Муриса Бориса Михайловича не лише впорядковувати місцевий цвинтар, а й добрим ділом допомогти провести в останню путь кожного спочилого у Бозі. І здається , що людина , яка має щоденну зустріч зі смертю , і постійне споглядання людського горя , мала б назавжди зачерствіти у своєму серці. Проте покійний Борис був людиною широкої душі , розумною та життєрадісною.

Але смерть невблаганна , і всі ми розуміємо , що її не зупинити. Вона приходить раптово , коли її не чекаєш. Проте , втрачаючи близьку людину , ми хочемо бачити довкола співстраждаючих людей , лікарів , рідних. Та на жаль, ми стаємо лише свідками статистичного офіціозу. І мало того , що діагноз звучить як вирок , та ще й «шановні лікарі» настільки скам’яніли своїми серцями , що навіть батька людини, котра входить в єдину сім’ю тих , хто намагається нас лікувати , не мали де притулити в такій великій новій лікарні. Не могли чи не хотіли ?

Про те з чим зіткнулися рідні покійного Муриса Б.М. сьогодні в містечку не обговорює хіба-що лінивий. Лікарі вищого рангу , знаючи , що не отримають винагороди від людини , яку вже не спасти , нехтують своїми обов’язками. Невже так важко було приділити кілька хвилин уваги хворому , аби рідні відчули якусь духовну підтримку ? Невже так важко проявити людяність до того , хто стоїть на порозі життя і смерті ? Адже ви самі , шановні учні Гіппократа , відвідуючи крамниці , кабінети чиновників чи інші публічні місця , напевно розраховуєте і точно знаєте , що з вами там обійдуться не по-хамськи , не проігнорують , а виявлять до вас максимум уваги. Чому ж тоді жителі міста та району позбавлені права на людяність від людей в білих халатах ? Чи може людяність верховних лікарів напряму залежить від розміру винагороди ?

Як бачимо, в цій події маємо більше запитань , ніж відповідей. І ніби зрозумілим в цій історії є питання , хто жертва , а хто злочинець. Але ж ні. Раз — і жертва , після проведеного «службового розслідування» , перетворилася в злочинця. Тепер можна подавати людину до суду за наклеп , або гнати з роботи. Невже син покійного , Мурис Борис Борисович , фельдшер швидкої допомоги, перебуваючи в шоковому стані після смерті батька , міг створити такий наклеп ? А може він з свого боку бачив одне , а лікарі — інше ? Трохи дивним видається те , що п.Борис чомусь бачив байдужість там , де «ескулапи» проявляли «службову жертовність». Плодом першого і другого стала смерть батька. І знову якісь зорові галюцинації. Син Борис бачить смерть батька в світлі халатності лікарів , тоді як лікарі бачать смерть пацієнта з «фатальним діагнозом» , яка попри всю їхню «лікарську жертовність» є невідворотною.

Сумна історія. Але на жаль , не перша і не остання в лікарській практиці. Скількох людей спіткала подібна участь від бездіяльності деградованої медицини ? Деградованої не через те , що у нас відсутні теплі і чисті лікарні , або немає медичного обладнання. Ні , все це у нас є. Деградованим є саме ставлення лікаря до пацієнта в суспільстві , де людяність давно визначається грошовим еквівалентом.

За дорученням громадськості , Рада «Майдану Турківщини».


18.12.2015

Комісія по службовому розслідуванню провела своє перше засідання.

Як стало відомо наказом головного лікаря Турківської КЦРЛ своренно коміію по службовому розслідуванню скарги Муриса Бориса.

До складу комісії крім представників лікарні увійшли також представники громадських організацій ГО "Майдан Турківщини" та "Самооборона м.Турка". Комісія розпочала свою роботу . Перше засідання відбулося о 12:00 17 грудня 2015р .

В ході дискусії присутні намагалися з'ясувати деталі справи , відновити хронологію подій та знайти істину. Заслухали медпрацівників , які були свідками цих подій , та доводи Б.Муриса. Однак не все вдалося вияснити .

Зважаючи на відсутність голови комісії та на те , що правоохоронні органи ще не завершили слідство , залишилося ще багато запитань. Представник "Самооборони м.Турка" О.Кулаєв висловив загальну думку : зважаючи на неповний склад комісії та відсутність головуючого , необхідно перенести засідання комісії . Про наступне засідання буде повідомлено додатково.

З ходом обговорення можна ознайомитися переглянувши відео :






29.12.2015

Народний депутат України Ірина Суслова у відповідь на звернення Муриса Б.Б. на сторінці політичної партії ВОЛЯ в facebook повідомила :

"Пане Борисе, ми подали запити по вашому питанню в 4 різні інстанції.
Наразі чекаємо відповідей. Нижче один із цих чотирьох запитів."




11 грудня 2015 р.

Голові Турківської державної районної
адміністрації
Лабецькому О.М.

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ

Шановний Олександре Мироновичу!

Під час здійсненим своїх повноважень до мене, як до народного депутата України, звернувся житель міста Турки Мурис Борис Борисович (адреса для листування: м. Турка, Львівська обл., вул. Шептицького, 25/2) щодо медичної недбалості працівників Турківської комунальної центральної районної лікарні, що, на його думку, призвело до смерті його батька.

Зі звернення стало відомо, шо Мурис Борис Михайлович 1959 року народження помер в Турківській комунальній центральній районній лікарні через ненадання йому невідкладної медичної допомоги. Отже, Муриса Б М. доставили до лікарні 21.11.2015 року зранку, а вже близько 03:00 22.11.2015 року чоловік помер. Заявник стверджує, що лікарі не надавши першої медичної допомоги Мурису Б.М. при симптомах легеневої кровотечі, лише зволікаючи, переводили з одного відділення лікарні до іншого, мотивуючи це тим, що реєстрацію хворого треба узгоджувати з керівництвом. Перекладаючи відповідальність, лікарі нехтували людським життям, що є просто недопустимим.

Згідно листа Міністерства юстиції України від 20.06.2011 року кримінадьна відповідальність є найбільш суворим видом юридичної відповідальності медичних працівників за правопорушення, що вчиняється ними під час здійснення професійної діяльності.

Відповідальність за неналежне виконання професійних обов’язків та ненадання допомоги хворому медичним працівником, що спричинило смерть хворого, передбачена ст. 139. ст. 140 Кримінального Кодексу України.

З огляду на вище викладене, керуючись ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України», прошу Вас:

1. Відповідно до Ваших повноважень вжити заходів для прискореної службової перевірки щодо діяльності медичних працівників, а саме: Бриндака Ю.С, Марунчака Н.В., Марусяка М.М., Ільницького М.Я., за фактом ненадання невідкладної медичної допомоги Мурису Б.М.

2. У випадку підтвердження фактів вчинення правопорушення вищезгаданими лікарями вжити заходів для притягнення їх до відповідальності, передбаченої чинним законодавством, та невідкладно повідомити про це правоохоронні органи.

3. Повідомити мене та заявника про результати розгляду даного депутатського звернення та вжиті заходи у строк, встановленний ч, 2 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України».

З повагою, народний депутат України І. М. Суслова


22.01.2016

Чотири звернення народного депутата Ірини Суслової , в т.ч. запит до Міністра охорони здоров'я України Квіташвілі О.М з відповідними додатками.


Отримані дві відповіді


Листи Голови Турківської районної державної адміністрації О.М.Лабецького в Турківське відділення поліції Самбірського відділу поліції Головного управління Націоналної поліції у Львівській області , в Департамент охорони здоров'я Львівської державної адміністрації та скарга Муриса Б.Б.

Відповідь директора Департаменту охорони здоров'я Львівської державної адміністрації Б.Р.Чечотки


Заява Муриса Б.Б. в Турківське районне відділення поліції


24.01.2016

24.01.2016 на нашу адресу надійшов надзвичайно емоційний лист від Муриса Б.Б. Зрозуміло , що наведена в ньому інформація , висвітлює думку автора. Можливо , деякі тези викликають сумніви.

Подаємо тут фрагмент листа . Стилістика та орфографія збережені.

Лист (повідомлення)

Час летить неспинно. Ось уже два місяці пройшло з того часу як помер в ТКЦРЛ мій батько Мурис Б.М. Після смерті батька мною були написані заяви в правоохоронні органи скарги в РДА та МОЗ України та головному лікарю ТКЦРЛ звернення в ГО «Майдан» та «Самооборона» Турківщини.

...

Я досі згадую цю жахливу картину коли я зайшов на 12 палату травматологічного відділу ТКЦРЛ після дзвінка матері що батько помер. І мучить мене совість що батько мене виростив допомагав в навчанні тішився і гордився мною на кожному кроці чим міг завжди мені допомагав і вдень і вночі, а я привіз його в лікарню де кілька років був їхнім внутрішнім працівником і після переведення в КЗ ЛОР ЛОЦ ЕМДМ К і досі там працюю як мені здавалося, що мене там всі поважають де всі одразу почнуть надавати медичну допомогу моєму батькові якого я везу в лікарню з симптомами легеневої кровотечі. Легенева кровотеча – наскільки мені відомо – вважається невідкладним станом де повинна надаватися невідкладна медична допомога. Натомість ходження по лікарні з проханням бодай десь притулити хворого батька та ігнорування лікарів в результаті летальний випадок.


30.01.16




Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 7684 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 381 2 »
1
38 Victor   (30.12.2015 09:06)
«Всі дороги ведуть в лікарню…».

Колись давно в Турці жив грабар, котрий трохи «приймав на груди». Одного разу він стояв біля крамниці й похитувався. До нього підійшли двоє міліціонерів:
- Ти чого тут стоїш! Іди до дому, бо я тебе закрию на 15-ть діб.
- Як я тебе закрию, то ти вийдеш аж на Страшному суді.
- То хто такий?
- Та то місцевий грабар.
- Слухай, лишися його, йдемо далі.

Ось такий коротенький повчальний діалог відбувся між грабарем та стражами правопорядку часів радянської доби, з якого видно, що всі дороги ведуть на цвинтар. Багато людей так і не встигли побувати в руках лікарів. Нагла смерть наздоганяє й самих цілителів, котрим завжди варта пам’ятати слова Христа (аграфа – вислів Христа, не записаний в Євангелії): «В чому застану, в тому й судитиму» (Іустин Філософ. «Бесіда з Трифоном юдеєм»). «Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш» (Мф.24.42).

Маленький проміжок часу проживає людина, між виходом з утроби матері та поверненням її тіла в утробу землі. За цей час вона умудряється звершити немало різних справ, які визначають її подальшу участь у Вічності. Чи можна вважати «придурком» того, хто попереджає про майбутнє лихо? Очевидно, що ні. Але явним «придурком» є той, хто закриває очі на зло, бо тим самим готує собі подібну участь, стаючи співучасником в злі.

0
37 boss6547   (29.12.2015 20:46)
Всі дороги ведуть в лікарню!так шо не розкидуйте словами придурки!

0
36 Мiша   (24.12.2015 10:55)
Кажуть що винен Манюх як черговий,вiн мав перевести хорошо.Але вже недоведеш його знову прикриють як завжди

0
35 Мiша   (21.12.2015 20:52)
Багато з чим згiдний у коментарях,питання в iншому який буде результат.Ось я чув що маэ бути комiсiя зi Львова цiкаво чи хтось буде показаний за таке вiдношення :)))

0
34 Антон   (21.12.2015 16:59)
Мав справу з лiкарями як з Манюхом так и з Нагайком,хами неймовiрнi,одного разу звернувся,а те б...о говорить що консультацiя грошi коштуе,каже 200 гривень,у мене при собi було 50 ,и то не було бажання давати,типу у них медикаментiв немае,щоб на благо лiкарнi дати лiкарю,в результатi не оплативши так звану консультацiю мене вiдвертот послали,й сказали щоб бiльше не приходив.

1
33 Victor   (21.12.2015 08:20)
Частина – 2.


4). «З листка призначень бачимо, що хворому було призначено лікарем реаніматологом комбіновану медикаментозну, кровозупинну допомогу» (Протокол від 25.12.2015р.). Б.М.Мурису поставили капельницю з стандартним набором ліків, призначених інструкцією для лікування подібних симптомів. Результат не забарився – почастішало відхаркування (відео – 12.07) і експеримент з капання призначених ліків відмінили. Хворий прийняв таблетку наркотичної дії, що зняло подразнення. Кашель припинився, але, нажаль, не припинилися виділення, які збиралися в легенях. При ослабленні дії наркотику почалося інтенсивне відхаркування з внутрішнім напруженням, що спровокувало розрив аорти. Як вірно зазначили лікарі, розрив аорти неможливо передбачити, а при розриві – спасти. Але чи можна його спровокувати? Можна. Просто вколоти ліки, які не призначені для цього випадку. Реакція організму може бути непередбачуваною, оскільки на даний момент ніхто достеменно не знав в якому стані знаходилась пухлина чи аорта. Це дії лікаря навпомацки.

5) Все інше: сонна санітарка, дзвінки, у кого на руках помер Борис Михайлович, виклики сонного лікаря й т.д., вже не мали ніякого значення, а тому у страсних відео-дебатах відвертають увагу від основного.

6). Привертають до себе увагу заяви п.Нагайка про те, що Борис Михайлович все рівно б помер. Лікарю не личить бути таким категоричним у своїх визначеннях. Багато людей, котрим лікарі приписували скору смерть, жили довгі роки і навіть встигали випити горілку та зносити костюми, які родини приготували їм на погребіння та поминки. Іншим обіцяли довге життя, й казали, що «біди немає», але вони помирали тільки-но лікар виходив з палати. Від першого й другого тхне якоюсь божественною впевненістю, фатальним пророцтвом.

Друга заява про звинувачення в злочинній діяльності медпрацівників, яка, буцім-то, присутні в зверненні ГО «Майдан Турківщини». Поняття злочину у людських відносинах, шановний п.Нагайко, має досить широке значення. Злочин, це не тільки наявність видимого зла, злочином являється, при відсутності зла, і відсутність добра. Але це потрібно вміти розгледіти. Ви, або відноситесь до хворого, як лікар-професіонал, або нехтуєте ним як лікар-ремісник, жонглюєте ним, посилаючи один до одного, нарешті відправляєте замість реанімації в глухий кут лікарні, знаючи наперед, що він вже помре, й спокійно вкладаєтеся спати. На фоні загального бардаку в медичній сфері ви – лікарі, можете цього і не помітити, але збоку, а особливо знизу – з позиції залежності, це виглядає досить дико й провокує громадськість на осуд.

Громада міста надіється, що після розслідування даного інциденту, медперсонал Турківської КЦРЛ зробить висновки та прийме строгі міри, аби в подальшому таких ганебних випадків не відбувалося і пацієнт, попадаючи сюди, відчував, що він попав у дружну сім’ю, готову прийти на допомогу за будь яких умов.

1
32 Victor   (21.12.2015 08:19)
Частина – 1.


Давайте, із викладених на сайті фактів, проведемо і своє «розслідування», аби досягнути якоїсь ясності у вирішенні даної проблеми. Якщо для працівників лікарні тут все ясно і розкладено по поличках (паперах з печатками та підписами), то для громади залишається кілька питань для уточнення.

1). Згідно Протоколу позачергової медичної ради від 25.12.2015р., хворий Б.М.Мурис, поступив у стаціонар в стані середньої важкості, тобто відбулося загострення хвороби. З анамнезу (опитування) відомо, що зранку почалося кровохаркання. Що означає кровохаркання у людини, у котрої на легеневій артерії пухлина? Грубо кажучи – лікар, як спеціаліст, бачить у ній вже небіжчика. Що бачить у такому випадку пацієнт та його родина? Вони бачать надію на одужання.

2). Родина, знаючи важкість хвороби у Б.М.Муриса, надіялась на те, що його відразу покладуть в реанімаційне відділення – і так повинно б було бути, оскільки реанімаційне відділення саме для цього й призначене. Але не тут то було. Лікарі так не вважали (Протокол). Вони вважали, що «перебування хворого Б.Мурис в реанімаційному відділенні» не гарантувало б йому уникнення «профузної (сильної) легеневої кровотечі». Крім того, в реанімаційному відділенні «вільних місць практично не було». Термін «практично», в даному випадку означає, що місце все-таки було, але воно було заброньованим: для жертви Михайлівських оргій, чи для когось іншого тільки не для Б.М.Муриса (відео – 40.17). Щоб Б.М.Муриса поклали на це ліжко, потрібно було просто його сину підійти з цією просьбою «по людськи» до лікаря (відео – 6.52). Натомість його влаштували у терапевтичному відділенні, бо саме тут «хворому з легеневою кровотечою надається допомога» (відео – 6.47). Легенева кровотеча буває з різних причин, але пацієнт з такою кровотечою, де на артерії присутня пухлина в стадії розпаду, повинен знаходитись в реанімації, попри всякі «вважання» спеціалістів-лікарів.

3). У відповіді медичної спільноти Турківської КЦРЛ на скаргу п.Б.Б.Муриса, 02.12.2015р., сказано:
Пацієнт Б.М.Мурис поступив – 09.40;
Оглянутий та госпіталізований – 09.45;
Оглянутий та консультований онкологом. Оглянутий анестезіологом – 09.50;
Розпочато лікування – 09.55.
У заяві Б.М.Муриса подано більш реальний графік, який відповідає дійсності, засвідченій на відео. Приводимо і цей графік:
Пацієнт Б.М.Мурис поступив – 09.30;
Чергова медсестра викликає чергового лікаря, котрий заявляє, що в терапевтичному відділенні місць немає. Б.Б.Муриса направляють в реанімаційне відділення – ПРОСИТИ «по людськи»;
Черговий лікар реанімаційного відділення відмовляє, заявляючи, що у нього лишень одна бронь для жертви святкувань. Б.Б.Муриса направляють у хірургічний відділ – ПРОСИТИ «по людськи» про госпіталізацію;
Черговий лікар хірургічного відділення відмовляє, оскільки не має дозволу. Б.Б.Муриса направляють до завідувача відділення – ПРОСИТИ «по людськи» про госпіталізацію. Той погоджується ЗА УМОВИ, «що черговий лікар з реанімаційного відділення буде за ним наглядати»;
Пацієнт Б.М.Мурис нарешті госпіталізований – 13.00 (приблизно), тобто влаштований «у глухій палаті» (відео – 9.26). Зауважимо, що це хворий, для котрого кожна хвилина дорожча за все;
Починаються пошуки лікаря-онколога ради огляду та консультації хворого. Кількаразові благальні просьби сина та матері – нарешті лікар-онколог біля хворого. Огляд-консультація-здача аналізів, які будуть готові «через 1 годину»;
Нарешті написане призначення і хворим починає займатися лікар-терапевт;
По обіді (приблизно) «батькові почали надавати медичну допомогу».

0
30 борис   (19.12.2015 15:14)
санітарку наскільки я знаю довго вчили що вона має говорити.якщо говорила би правду вигнали би з роботи за то що спала.до того я знаю що їм казали що як не будуть казати так як треба то будуть робити по 12 год а не по24 а для них то страх бо нема чим з села добиратися на роботу як вони роблять зараз то заборонено,не на камеру після цього медсестра при свідках зказала правду як вона зайшла на палату і батько був мертвий, що допомогу почали надавати приблизно о 15 00 та інше!!!

0
29 Мiша   (19.12.2015 13:54)
Версiя друга або як проста санiтарка вже неможе терпiти цю брехню i вiдстоюэ медикiв "молодець" Я Борису спiвчуваю,але сумнiв уже появився

0
31 ZOHAN   (21.12.2015 00:44)
Позорище...Пан Юркович напевно пророк... Всі помруть.. Це однозначно... Питання в тому, які і скільки зусиль лікарі повинні докласти для того , щоб врятувати життя людині... В нас чомусь виходить парадокс... Він так чи інакше би помер... Так  всі помруть, якщо не допомогти ВЧАСНО... І ще.. слідство поставить крапку над І на користь того хто більше "ВМОТИВУЄ"

0
28 Мiша   (19.12.2015 13:35)
:)))???????

0
27 Victor   (12.12.2015 08:40)
«Ви експерт чи там були?»

Пане онанім, Артек, коли кажуть що земля кругла, то людина спочатку вірить, а потім переконується на особистому досвіді, навіть не підіймаючись в космос. Для того потрібно лишень трохи прикладних знань і вміння ними скористатися. Коли кажуть, що вогонь світить, гріє й палить, то на цьому переконується кожний, хто стикається з цим явищем. Так людина, багато в чому, стає експертом. Щоб людина судила про те, чого вона не бачила, а лишень чула чи читала, потрібно мати розвинений аналітичний розсудок, котрий із багатьох посередніх фактів складає калейдоскоп подій. У Шерлока Холмса це називається дедуктивним методом. Я проживаю в м.Турка, в якому відбулися описані Борисом Борисовичем події. Крім того, я знав і його батька. Життя лікарів та їхні відносини з хворими, також відбуваються не за кулісами. Я не є любителем пліток, а особливо їх гіперболізатором, а тому аналізую з позиції реалій. За своє життя я кілька разів побував у руках лікарів. Було б великим гріхом сказати, що зі мною обійшлися по хамськи. Від жодного з тих, з ким я зіткнувся, я не бачив якогось негативу. Навпаки, тільки жертовність. Ніхто нічого від мене не вимагав і не ставив у якісь скрутні умови. За це їм велика дяка, шана та молитва. Але! У мене є сім’я, родина, друзі, знайомі, котрі попадали в умови, описані п.Борисом. Це люди, тверезомислячі і психічно здорові. Але навіть і в їхніх свідченнях я намагаюся відділити екзальтацію від реальності. Для мене важливо висвітлити як добро, так і зло, оскільки те і інше слугує добрим прикладом для подальшого життя. Я і в Біблії не сприймаю все за чисту монету, бо в ній такі онаніми-експерти як Ви, підспудно робили свої поправки, видаючи те за Божі слова. Хочете на сайті виглядати людиною, а не піонерським табором, чи півостровом, зніміть, будь ласка, зі свого лиця піонерський галстук-удавку, який вчорашнім скесотам сьогодні перемістився з шиї під очі, а тоді поговоримо про 9-ту заповідь.

0
26 Іван   (12.12.2015 01:34)
Щирі співчуття родині. Батька знали всі в маленькій Турці і батько всіх знав і кожному приділяв свій час. Я пам'ятаю якось балакали з ним...... повірте.... рідко знайдеться людина з якою можна говорити годинами на різні тематики..... Це була надзвичайна людина..... Я дивуюсь чому ще досі не надали пропозицію для перейменування вулиці Д.Галицького чи А.Шептицького на честь цього Чоловіка з великої Букви!!!!!!!!!!!!!!!! він своє життя присвятив кладовищу, такої людини та із таким запалом точно більш не буде..... Громадськість Турківщини, ГО "Майдан" запропонуйте міському голові таку пропозицію.... зрештою нехай проведуть референдум )))) на цю тему.... Я думаю що 100% Турківчан будуть тільки "ЗА". Проявімо солідарність. Дякую.

0
25 борис   (11.12.2015 18:55)
пані Оксано ви думаєте співати на весіллі дуже весело?коли в дома така біда.і прмусово одягаєш штучну усмішку на обличчя щоб потім не казали за що я гроші тобі плачу,а потім заробленні кошти ідуть в кишені білих халатів які плачуть що у них зарплати малі.ідіть кого жаба дусить грайте по весіллях,власноруч грузіть по дві тони капусти потім продавайте а у вечері сідайте у швидку і їздіть по наших сільських дорогах ,а зранку знов капуста може тоді розуму і людяності наберетесь!!!

0
24 борис   (11.12.2015 18:02)
Шановна пані Липка з дівочим прізвищем Галишин дочка хірурга Турківщини Галишина М М. щиро бажаю вам пережити то саме що пережив я!!! жив мій батько разом з мамою по вулиці Шептицького 25 приїдьте покажу навіть ліжко де він спав,що того дня батько має померти ніхто і не сподівався, людина зайшла в лікарню своїми ногами де ще кілька годин на неї ніхто не звертав уваги, що до співу гірко щось напевно ваш батько не дочув,співав я на дні народженні кілька годин,співати мусив бо гроші заробляю чесно а не на людських бідах як дехто в білих халатах.порадив б вам задуматись що робите і пишете!!!

0
22 Victor   (11.12.2015 08:33)
Пані, Оксано (Липка), читаю Ваші коментарі і таке враження, що зараз включу радіоприймач і почую доклад приснопам’ятного Генерального секретаря ЦК КПРС, Л.І.Брежнєва про те, що у нас в країні все добре й ми твердим, широким кроком, прямуємо в світле майбутнє, обганяючи Америку. Радянський Союз славився тим, що дуже швидко затикав рота там, де звучала критика в адрес його правителів та образу існування, а самих критиків щиро поливали помиями в ЗМІ, на роботі, в населеному пункті і навіть в комунальному будинку. Якщо це не допомагало, їх, аби втямити, відправляли у в’язницю, або до псих диспансеру. Пройшло чверть століття з того часу, як наша держава покинула «міцну сім’ю» народів, збиту докупи бичом та пряником імперською Москвою. Багато це чи мало? Напевно, мало, бо ми бачимо, як використовуються ті самі механізми промивання мозків. «Хто наважився нас критикувати? Ану подивімося на нього самого, що це за критик: як живе, як працює, що в нього твориться в сім’ї, як харчується, як одягається, чи є в нього дірка на шкарпетках, чи пришитий ґудзик на ширінці…» і понеслось. Вже давно всі забули про проблему, яку справедливо піддавали критиці – це не цікаво. Цікаво – що являє собою критик і як можна дошкульніше йому досадити й отруїти життя. Як можна його найщиріше перемішати з болотом. І Ви знаєте, що морально гниле суспільство досягало тут неабияких результатів. Натовп, навчений вождями кричати: «Розпни! Розпни!», в своєму захваті не може зупинитися й по сьогодні, ревно опускаючи палець донизу.

А чи відома Вам, п.Оксано (Липка), 9-та заповідь Декалогу (Десятослів’я): «Не свідчи неправдиво проти ближнього твого»? Бачу, що ні. А чи знаєте Ви, що молитва за упокій без досягнення справедливості – марний струс повітря багатослів’ям, непотрібного Богу- Істині? Теж ні. А може ви дістаєте задоволення від того, що граєте роль адвоката диявола, розповсюджуючи між громадою нісенітниці про «дровітню», «телефон» та «гірко»? Шановна пані. Ви змінили акценти в темі тому, що Вас попросили, тому, що в інакшому ракурсі побачили істину, чи тому, що маєте в цьому якийсь інтерес?

Постараюся в кількох словах виправити діалог. Борис Борисович привіз батька в лікарню. Тут він чекав на якісне обслуговування. На його погляд, обслуговування виявилося неякісним. Своє бачення він висловив, так би мовити, у книзі скарг. Все! Не більше, не менше. Дискусія повинна проводитися в межах оцінки скарги і не переходити на паплюження особистого життя подавача скарги. Довести вину лікарів в непрофесійності, Борису Борисовичу, звісно, не вдасться – це все рівно, що чекати грому з ясного неба. Жертви недбальства лікарів в Турці вже переконалися в цьому неодноразово. Але чи може він розраховувати бодай хоч на якусь реальність – на вибачення в байдужості з боку лікарів? А може це й не була байдужість, а просто так – звичайна лікарняна суєта перед Михайлом? Всі так перейнялися очікуванням застільних жертв Михайла, що за цим і не помітили, як привезли до лікарні смертельно хвору людину. Не приділили їй належної уваги й т.д.. Таке буває. Хтось волає про допомогу, а від нього відмахуються, мов від набридлої мухи, переймаючись дріб’язками, не вартими уваги. Згадаймо слова Христа, звернені до Марфи: «Марфо, Марфо, ти турбуєшся й журишся про багато чого, а потрібне одне. Марія ж обрала благу частку, яка не відбереться від неї…» (Лк.10.41,42). Ось так, турбуючись за одних, забуваємо за інших, а коли вони волають голосніше, стараємось їх замовкнути всіма доступними й недоступними методами. Може тоді неварта очікувати й на вибачення?

0
23 Артек   (11.12.2015 11:01)
А ви не те саме порушуєте (9-та заповідь Декалогу (Десятослів’я): «Не свідчи неправдиво проти ближнього твого») Ви експерт чи там були?

1
21 Victor   (10.12.2015 08:20)
Шановні читачі статті. Давайте трохи «випустимо пару» й подивимось на ситуацію тверезим поглядом.

Життя людини – це не гладка, вторована для неї Богом, дорога. Це вузький шлях, тернистий та кам’янистий, на якому людина зустрічається з безліччю випробовувань. Одні з них – хвороби, душевні та тілесні. З того часу, як існує людина, існують і її хвороби, а значить і ті, хто намагається ці хвороби лікувати. Це, в першу чергу, Лікар всіх лікарів – Господь, потім сама людина, а вже далі ідуть знахарі, цілителі, лікарі, маги, чаклуни й т.д.. Кожен з цих людей береться лікувати, вилікувати, або полегшити страждання тим, хто до них звертається. А це передбачає якусь дещицю відповідальності за подальшу долю пацієнта. Результат лікування залежить не тільки від ліків, а й від духовного стану як пацієнта, так і самого лікаря. Кожен з нас неодноразово звертався до того, чи іншого лікаря по допомогу й отримував позитивний результат – здоров’я. Незабутні й добропорядні відносини між лікарем та пацієнтом – таке не забувається ніколи. За це лікарям велике спасибі й низький уклін до землі. Кожен з нас, звільняючись від хвороби завдяки професіоналізму лікаря, невимовно йому вдячний, а тому й не дивно, що ім’я лікаря часто згадується в молитвах: храмових, домашніх і навіть на робочому місці. Неодноразово ми, читаючи місцеву газету «Бойківщину», зустрічали слова подяки лікарям від людей, котрі звільнилися від хвороби. І таких людей – більшість.

Та є й темна сторона в лікувальній практиці. Для багатьох вона також незабутня. Згадаймо не таку вже й давню історію як торгівлю органами новонароджених малят. Я не можу забути невимовне горе батька та матері, радість та подяка Богу й лікарям котрих, раптом покрилась темною журбою. Здорову дитинку, за свідченням лікарів, через «раптове» підвищення температури, забрали до Львова, а вже ввечері батько отримав страшну звістку – донечка померла. Вже потім розкрили лікарську аферу з торгівлі органами, батько проходив свідком, а на гробі донечки виріс кущ калини. Таких чи подібних випадків також багато. Про них говорять у ЗМІ. Зверхнє ставлення до пацієнта, непрофесіоналізм, корупція та ін.. – це також ті атрибути, котрі супроводжують медицину.

Борис Борисович стикався в своїй роботі як з порядністю, так і з хамством. Як перше так і друге, для нього незабутні як і для кожного з нас. Якщо людина зустрілася з байдужістю там, де повинна була бути жертовність і заявила про це вголос, то скажіть будь ласка, який в цьому злочин? Якщо лікар сприймає від людини подяку, чому він не здатний винести від неї і осуд, а відразу гуртує довкола себе однодумців і всі єдиним фронтом, мов снігова лавина, обрушуються на людину?

Шановні лікарі! Люди добре знають ваші світлі й темні сторони. Вони хочуть вам дякувати, але й не хочуть терпіти зло, яке деколи від вас виходить. Там, де замовчується зло, там воно розростається до таких розмірів, що вже стає непомітним для самого володаря зла. Тому й не дивно, що довкола цієї сумної події піднявся такий шум. Просто Борис Борисович підняв намул там, де хтось прагне бачити тільки чисту джерельну воду. Щоб в подальшому такого не відбувалося, пробуйте частіше очищати своє джерело від намулу, аби кожна людина, котру спіткало горе-хвороба, глянувши у ваші очі з надією, побачила там чисту воду навіть тоді, коли надії вже немає, а не просто почула слова ката: «О, ви ще живете так довго. А я думав, що ви вже давно померли»!

0
14 Оксана   (09.12.2015 21:23)
Як може 10 осіб звертатися від імені громадскості?

0
13 БД   (09.12.2015 14:05)
Висловлюємо співчуття рідним та близьким загиблого!!!Треба спільними зусиллями встановити справедливість!!!Тому маємо намір і обов'язок вжити всіх заходів для притягнення винних до відповідальності передбаченої чинним законодавством. Адже, якщо ми будемо зволікати, то фатальні наслідки лікувальної справи будуть все частішими. Лікарі, що цинічно дозволяють собі  бездіяльність та халатність, мають бути покарані відповідно до норми Закону!!!

0
12 Victor   (06.12.2015 09:46)
Раз – і жертва, після «службового розслідування», перетворилася в злочинця. Тепер можна подавати людину до суду за наклеп, або гнати з роботи. Невже Борис Борисович, перебуваючи в шоковому стані після смерті батька, міг створити такий наклеп? А може він з свого боку бачив одне, а доктори – інше? Таке буває. В церковній літературі аскетичного характеру, можна прочитати нісенітниці про те, як людина бачить священика, котрий з каси тягне гроші, а в дійсності все це не що інше як так звані диявольські галюцинації. Тому й не дивно, що п.Борис чомусь бачив халатність там, де доктори проявляли службову жертовність. Плодом першого й другого стала смерть батька. П.Борис бачить смерть батька в світлі халатності лікарів, тоді як лікарі бачать смерть пацієнта з «фатальним діагнозом», попри всю їхню лікарську жертовність, – невідворотною. Сумна історія. Жаль, що до журби за батьком, образою на байдужість співпрацівників, ще й додалися осудження медперсоналу, котрий дружно свідчить проти «наклепу» в свою користь. Ця історія, з двома невідомими, не перша й не остання не тільки в лікарській практиці, вона присутня повсюди. В гріховному світі часто перемагають гроші, авторитет, влада. А проста, бідна людина, котра намагається шукати правди, постійно знаходить на свою голову осуд, злидні й кайдани. Чи не до таких бідаків в Нагірній проповіді відносяться слова: «Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули» (Мф.5.25). У народі кажуть: «Як судять громадою, то й невинному дістається»; «Сильний та багатий – ніколи не винуватий». Прийміть, п.Борисе, мої щирі співчуття й не забувайте, що крім «службового розслідування», є ще й розслідування Боже і суд Божий. Хай Господь дарує Вам сили перетерпіти всі напасті, а медперсоналу переосмислити своє відношення до пацієнта як до людини, а не як до своєї здобичі, через котру розростаються власні маєтки. Професор І.П.Неумивакін сказав: «Здорова людина медицині непотрібна – медицині потрібно якнайбільше хворих. Хворий – це забезпечення працею величезної індустрії охорони здоров’я, медичної та фармацевтичної промисловості, тобто ринку, котрий живе за рахунок хворих». «Бійтеся попасти до рук лікарів» (Амосов).

0
19 oksanalupka   (10.12.2015 00:18)
Ви так багато пишете про Бога, то чому ж син не молився в останні години батька, а співав Гірко на весіллі, чому ж ви всі забули про піст, а виносите такий бруд. Чому ніхто з вас не спитав синочка, де доживав останні дні важкохворий батько( в дровітні)?  Ви знайшли крайніх сивочолих лікарів, які все своє життя віддали ВАМ. Бойки, ви ніколи не були брехунами!!! То чому зараз групка скандалістів, які замість того, щоб молитись за упокій душі рідної людини, вже в перші дні піднімають бурю брехні, а ви говорите про шоковий стан?

0
11 анонім   (03.12.2015 23:07)
Треба Турківських лікарів навчити,як поводитись з пацієнтами.А то з реанімації Марусяк не прийме,поки не поставиш у кишеню,платять і мед працівники.Вони забули,що перше допомога,а потім розрахунок.Треба жорстоко наказувати.Це може буде для них наука Нехай Мурис доведе,що вони не праві

0
20 oksanalupka   (10.12.2015 00:19)
А ви клали?

1-20 21-28

УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.