Вівторок, 22.08.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » Новини » 2016 » Березень » 4 » «Різдвяна коляда» у Городку.
04.03.2016 (17:00)

   «Різдвяна коляда» у Городку.
«Я віддав би всі скарби на світі
За стежинку в задуманий ліс,
Щоб на старості кості зложити
В тім краю, де зродився і зріс»…

Василь Хомик.

Древнє місто-сусід Городок недавно гостинно запросило на ХІІ фестиваль-конкурс «Різдвяна коляда» в рамках Міжрегіонального фестивалю «Пісні незабутого краю». «Незабутий край» – це край українців-вигнанців з отчого краю Закерзоння, яке тепер належить Польщі. Головною метою цього дійства є виявлення та підтримка талановитих виконавців із багатих українським мистецтвом етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини.

Ідею створення фестивалю у 2001-му році подав лемківський поет, фольклорист, член Національної спілки письменників України Василь Хомик. І гімн «Фестивальна», слова якого написав В.Хомик (на музику поклала Леся Гуріна), супроводжує всі наступні фестивалі. Сумуємо, що поет завчасно відійшов у «інші світи»…

Попередній, ХІ фестиваль, відбувся 2012-го року, а вже наступні не змогли пройти у запланований час, бо в Україні розпочалися революційні події, а за ними – війна… І хоч немає закінчення російській інтервенції на сході України, та організатори вирішили «не здаватися», приурочивши цьогорічний фестиваль різдвяній тематиці автентичного мистецтва Закерзоння. Пошук та відродження духовних творів, тобто колядок, щедрівок, вертепів, віншувань – основний напрямок підготовки учасників до фестивалю. Біль депортації у виступах перепліталася із болем війни, яка торкнулася «чорним крилом» не одну родину, всю Україну…

Слово подяки «належиться» всім організаторам фестивалю: Всеукраїнському товариству «Лемківщина», Львівському обласному керівництву, Городоцькому районному керівництву, Об’єднанню товариств депортованих українців «Закерзоння», Городоцьким товариствам «Лемківщина», «Надсяння», «Холмщина».

До складу пошанованого журі, яке головував доцент Львівської державної музичної академії Юліан Балух, також ввійшли: доцент цієї ж академії, музикознавець Галина Бернацька, методист обласного центру народної творчості Ольга Дуляба, голова районного комітету захисту української мови Іванна Хома та лемківський поет, пісняр, композитор, лауреат І премії «Пісень незабутого краю» Богдан Пастух. До речі, від року заснування незмінним головою журі була Народна артистка України, лауреат Шевченківської премії, професор Львівської державної музичної академії, теж лемкиня Марія Байко.


    Переможці Гран-прі

Гостей та учасників конкурсу вітали зі сцени народний депутат України Ярослав Дубневич та міський голова Городка Роман Кущак, які розчулено сповістили, що вони також походять із родин депортованих закерзонців. Слова мера «Мова, культура, віра – ніщо не зламає нашого народу» – кожен схвально підтвердив. Привітальне «слово» сказали й Голова об’єднання «Закерзоння», Голова Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння» Володимир Середа та директор Львівського обласного центру народної творчості Роман Береза.

На сцену запросили і Софію Федину – голову Світової федерації українських лемківських об’єднань, викладача кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби Львівського національного університету ім.І.Франка, українську співачку, громадського активіста, волонтера. Вона сказала: «Не важливо, хто переможе у цьому конкурсі, але щоб виступи ваші були щирі, від серця – це найголовніше…». Софія нагадала вислів Андрея Шептицького: «Хто співає – той молиться двічі», і додала свої слова: «А хто колядує – той молиться тричі». Вона також виконала кілька колядок із свого репертуару. До речі, С.Федина була теж І лауреатом премії І фестивалю. А ще вона розповіла про своє волонтерство над нашими захисниками-воїнами, яких називає Сонечками. І пишається волонтерством, бо тільки в такий спосіб вважає себе патріотом України…

У фестивалі взяли участь понад 60 колективів та вокалістів із Львівщини, Волині та Івано-Франківщини, які своїми неповторними виступами підкреслили вагомість одного з головних свят християн – свято Різдва Христового. Адже Різдво має давні і багаті традиції, обряди, які з минулого приходять у сьогодення. Ми, глядачі, в цьому переконалися особисто – всі виступи були неперевершені! Дуже приємно згадати нашу «Берездівчанку», яка теж виконала Різдвяні колядки. Цим жіночим народним фольклорним ансамблем незмінно керує Михайло Іваницький. Колектив щорічно бере участь у цьому фестивалі, ставши переможцем у 2004 році.

І хоч, напевно, було дуже складно, учасників фестивалю-конкурсу оцінювали у шести номінаціях. І переможцями стали: хор Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння», народний камерний хор «Жайвір» центру творчості дітей та юнацтва Галичини зі Львова та хор «Сокільничани» із села Сокільники; солісти-вокалісти Максим Садовий із Судової Вишні, Марія Кісіль із Комарно, Христина Андрущак із Луцька та Ірина Мельник із Винник; за літературно-музичні композиції – народний аматорський етнографічний ансамбль пісні і танцю «Студенька» та народний фольклорно-етнографічний колектив «Доленька» із Калуша; квартет родини Іваник із Самбора, дует бандуристок у складі Вікторії Гамар і Юлії Когут із Борислава, вокальний ансамбль «Стожари» з Судової Вишні, дует сестер Опалевич із Винник, вокальний ансамбль студентів Львівського державного музучилища та естрадно-духовий оркестр «Ретро» із Самбора; читці Вікторія Штурмак із Винник, Анастасія Бождан із села Викоти на Самбірщині та Марія Кромпащик із Городка. Найвища нагорода ГРАН-ПРІ «дісталася» фольклорному гурту із Луцька «Вервичка», керівником якого є заслужена артистка України Алла Опейда.

Але, напевно, не основне, хто переміг – всі колядували настільки щиро, з душею, що нагороди можна було дати всім. Це був віночок не тільки музичних номерів – одночасно була й демонстрація костюмів, вишиванок. Але головне – артисти-аматори усвідомлювали, що всі вони долучилися до важливої місії – до процвітання культури й мистецтва народу, котрого хотіли брутально знищити… Як кажуть засновники фестивалю, «з невеликого потічка фестиваль виріс у повноводну річку, адже, започаткований у Городку, він набув такого розголосу, що слава про це пісенне дійство рознеслася далеко за межі не тільки Львівщини, але й України».

Мирослава Олійник (Бучківська).





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Категорія: Новини | Переглядів: 402 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.