Вівторок, 22.08.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » » 2016 » Травень » 21 » «Цікавинки укрмови»: про «марсіанську» мову галичан
21.05.2016 (21:23)

   «Цікавинки укрмови»: про «марсіанську» мову галичан

Про українську мову нині говорити не надто модно. Якщо хтось у соцмережах цілком резонно переймається долею своєї мови, жодним чином не принижуючи інших мов, йому в коментарях можуть закинути ретроградство, нетолерантність тощо.

Книжка публіциста, дослідника Ілька Лемка «Цікавинки укрмови», що побачила світ у видавництві «Апріорі», — про стан української мови сьогодні та про культуру мови. Тут поєднано роздуми автора на актуальні мовні теми й цінні практичні поради.

Візуальне оформлення книжки (художній редактор, автор обкладинки і карикатур — Олег Коваленко) й манера оповіді не навіюють жодних асоціацій із «нудними» підручниками й посібниками, а навпаки, спонукають прочитати текст.

А читати книжки з культури української мови — насправді заняття захопливе. Крім того, можна порівнювати поради різних мовознавців-стилістів, які часто сперечаються між собою, чия правда правильніша. Скажімо, Святослав Караванський вважає форму «нехтувати чим (порадами)» суржиковою, а правильною українською формою — «нехтувати що (поради)». Натомість у книжці Ілька Лемка — порада вживати навпаки. У колонці «правильно — неправильно» як неправильне зазначено слово «вірно», хоча варто було б уточнити, що люблять та служать саме вірно.

Докладніше про «Цікавинки укрмови» — у розмові з їхнім автором Ільком Лемком.

— Книжку про культуру мови, яку окреслюєте як «найкоротший посібник із вивчення української мови для журналістів і всіх, хто хоче її знати», Ви назвали «Цікавинки укрмови». Чому?

— Слово «Цікавинки» у назві — щоб привабити читача. Крім того, у мене є такий цикл: «Цікавинки з історії Львова», невдовзі з’явиться «Топ-25 архітектурних цікавинок Львова». Людей цікавить щось цікаве. Хоча загалом тема мови нині не дуже цікава. Вона зовсім не актуальна, нікому не потрібна. Питання мови порушують усілякі «вар’яти», яким «нічого робити». Попит на таку тему, як культура мови, дорівнює міркуванням про те, чи є на Венері нафта або газ.


    Ілько Лемко

— Ступінь зацікавлення мовою зменшується, чи він стабільно низький?

— Ні, зневага до української мови стабільна. Я зіткнувся з цим зі середини 90-х років, коли почав працювати програмним директором на радіо. Прийшов туди в 45 років, з посади комірника на складі. У школі з української мови мав трійку, розмовляв колись суржиком. Потім вивчив мову з підручників. Оскільки засоби масової інформації спираються на мову, почав вимагати від журналістів на радіо культури мови. І зіткнувся з цілковитим несприйняттям, нерозумінням, навіщо це потрібно. Працював із найкращими на той час у Львові журналістами, які школу закінчили з золотою медаллю, університет — із дипломом з відзнакою, тепер вони відомі й публічні київські медійники. Мене зацікавило: чому таке цілковите несприйняття на будь-якому рівні мови? З політиками, чиновниками — зрозуміло, їм це не потрібно, у них свій корпоративний сленг, як у кожної соціальної чи професійної групи. А журналістський сленг зовсім не стикується навіть з «Антисуржиком» Олександри Сербенської. У медіа досі «зустрічаються» факти, які насправді «трапляються» (зустрічатися можуть закохані, можна зустрітися поглядом).

І от що спало мені на думку: мова — річ цілковито інформативна. Не має значення, що у вас грає на телефоні: гімн України чи гімн Росії, «Мурка» чи Сорокова симфонія Моцарта. Це просто інформація про те, що хтось телефонує. Таку інформативну функцію має мова. Більшість думає: яка різниця: «прийти до висновку» чи «дійти висновку»? Людство прагне до спрощення, до прагматизму. Тільки «вар’ят» може бавитися закінченнями -а, -я чи -у, -ю. Колись сперечався з журналістами, як правильно: «центру Львова» чи «центра Львова»? Вони відповідали: «Та яка різниця? Все одно зрозуміло». Коли кажу, що бусурманське «завідуючий відділом» — українською «завідувач відділу», мені відповідають: «Інформативне навантаження, функціональність та сама. Люди зрозуміють». З цього висновок, що тема культури мови — для понтів. Українцям важко вивчити українську мову, адже її фактично треба вивчати як іноземну. Скажімо, нині запам’ятати, що правильно — дійти висновку і конкурентоспроможність, а не прийти до висновку і конкурентноздатність. Завтра — що встановлюють газові лічильники, тарифи, світові рекорди, а якісь деталі, факти події —з’ясовують; що заставляють кімнату меблями, дорогу автівками, шафу посудом, речі в ломбард, а людей щось робити змушують.

— У поляків, росіян ставлення до мови таке саме?

— Не знаю, як ставляться росіяни чи поляки, а от французи кажуть: «Зміна однієї літери в алфавіті — більш важлива річ, ніж зміна якогось положення в Конституції». Зрештою, у поляків та росіян мовних проблем менше, ніж в українців. Українці дуже русифіковані. Усі неправильні форми на 95 % — калька з російської.

— У «Цікавинках укрмови» є чимало цікавих мовних прикладів…

— Так, в одному з розділів уміщено приколи комп’ютерного перекладу: Пол Маккартні — Підлога Маккартні; за больным Ницше ухаживали мать и сестра — за хворим Ніцше залицялися мати і сестра; вони були зворушені зрадництвом (в оригіналі — потрясены); цар Микола II розбестив Народну Думу (распустил). В українсько-російському етимологічному словничку пропоную цікаві етимологічні версії: не тільки походження слів, взяте з наукових словників, а й власні інтерпретації. Наприклад, такі мої версії: Україна — украдена країна, Росія — розсіяна країна, Молдова — молода вдова, Китай — країна китів, Голландія — гола країна, Угорщина — країна, яка розташована у горщику. Або ще такі роздуми: чому українці — не успішна нація? Бо що таке успішний? Слово, споріднене з поспіхом, тобто треба поспішати, встигнути щось, дуже швидко реагувати і швидко робити. Але ми робимо все поволі, поволеньки. А що таке поволі: по нашій волі. Якби була наша воля, ми все робили б повільно, не можемо робити швидко. Тому ми й не успішна нація.

— Ви також пишете про русифікацію Галичини…

— Мене здивувало, чому в Галичині така значна русифікація. І я заглибився в тему Галичини як чинника русифікації. Цитую статті Івана Франка, Андрея Шептицького, які дуже зрусифіковані. Звісно, не можемо нині їм цього закидати, бо тоді ці слова були нормативними. Це стара історія, пов’язана зі старорусинською мовою, москвофільством, яке мало величезний вплив, з русифікаторськими чинниками міжвоєнного періоду. Якщо на Сході чи на Наддніпрянщині нині половина російських слів у їхньому суржику, то в Галичині — 30-40 %. Учора почув, як молода мама-галичанка каже до двох хлопців, які кудись бігли: «Зара получите оба!». З трьох слів — два російські. Пишу про те, як галицький селянин сідає на шістьорку («шістка» для багатьох — марсіанське слово), виходить на слідуючій остановці («наступна зупинка» — теж із мови марсіан). На Великдень їздив на село, і там дівчинка років семи каже: «бутилка». Запитую, чи чула вона слово «пляшка» або «фляшка». Ні, не чула. 25-річний чоловік каже: «Я взяв сто рублів, а було двісті рублів». Це показник русифікації галицького села.

— Це заклали в радянський час?

— В принципі, так. Така меншовартісність мови, зокрема на побутовому рівні, усталилася в ті часи. Продають клубніку по сємдесят і по восємдесят. Вісімдесят ви на базарі не почуєте, нема такого. Вдома кажуть тряпка. Цікаво, невже шмати ніколи не було? Кватирка — теж марсіанська мова. Усі вживають слово «форточка».

— Тобто мовна культура є частиною загальної культури?

— Так, пишу про це в передмові до книжки: «Упродовж тривалих спостережень можна помітити, що загальна культура будь-якої людини, тобто культура духовна, моральна, інтелектуальна і навіть побутова збігаються з її культурою мовною. Хоча на перший погляд здається, що ці речі малосумісні. Людина, яка завжди правильно вживає родовий відмінок іменників чоловічого роду однини першої відміни, ніколи не буде плювати на підлогу і шмаркати у фіранки».

— Чи можна поліпшити ситуацію з культурою мови, якби раптом відбулася реформа освіти, скажімо? Чи якщо так говорять батьки, то так говоритимуть діти?

— За 12 років свого сподвижництва в культурі мови в роботі з журналістами я так їх усім цим «грузив», що вони навіть хотіли мене побити. Я не міг зрозуміти, чому вони так пручаються. Потім збагнув, що ці процеси дуже глибинні, психологічні, пов’язані з архетипами, з якимись філогенетичними чинниками. У межах одного покоління це зробити неможливо, важко. Хоч не відкидаю феномену, що є такі «вар’яти», як-от я, що говорив суржиком, мав з мови у школі «три», але поставив собі завдання вивчити українську мову, і вивчив її досить швидко, за кілька місяців.

— Вам не здається іноді, що виправлення помилок у текстах українською мовою — своєрідна боротьба з вітряками?

— Так, певною мірою це справді боротьба з вітряками.

— Хто для Вас є авторитетом серед мовознавців?

— Олександра Сербенська.

— Ви завжди знаєте відповідь, правильно чи неправильно?

— Так. Але це моя версія. Адже в нас немає усталеного правопису, попри діяльність правописної комісії при Кабінеті Міністрів.

— Як ставитеся до Проєкту правопису 1999 року, який передбачає повернення традицій орфографії?

— Як різниця, Афіни чи Атени, проект чи проєкт, якщо це просто поверхова зміна. Несуттєві речі роблять головними, а на вагомі не зважають. Культура мови після впровадження такого проєкту аж ніяк не поліпшиться.

Розмовляла Наталя ДУДКО


Коментар художника Олега Коваленка:

— Над оформленням цього видання було дуже цікаво працювати.

Однак виникло маленьке непорозуміння: мені замовили намалювати ілюстрації до анекдотів, а потім з’ясувалося, що це будуть не заставки, а повноцінні ілюстрації.

У такій ситуації я волів би спершу повністю прочитати книжку, а тоді продумати цілісне її оформлення.


Львівська газета "Ратуша" №18,2016





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 620 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0

УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.