П'ятниця, 18.08.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » » 2016 » Вересень » 7 » Іван Матковський: «Світ побачив лише половину спадщини Франка»
07.09.2016 (14:05)

   Іван Матковський: «Світ побачив лише половину спадщини Франка»

Нещодавно побачила світ збірка статей Івана Франка «Szkice o literaturze» («Нариси з літератури») Івана Матковського.

Її упорядники ‒ вихідці з Турківщини – науковець, доктор філософії, перекладач, член Національної спілки журналістів України, громадський діяч Іван Матковський та науковець з Дрогобича викладач кафедри світової літератури та славістики Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Ігор Розлуцький.

В інтерв’ю кореспонденту Leopolis.news пан Іван розповів про свою роботу над книгою, переклади, які зараз готує до видання, а також власний погляд на інтелектуальну спадщину Франка.

В Радянському Союзі не публікувались статті, які були не вигідні тодішнім керівникам

Іван Франко ‒ великий український поет, письменник, публіцист, політик, будівничий Української держави. Він писав не лише українською мовою, а й польською та німецькою. Володів він також й ідиш. Це мова, якою розмовляли євреї в Галичині.

Польськомовна спадщина Франка є відома тільки дослідникам, але не до кінця вивчена. В Радянському Союзі було видане 50-томне зібрання творів Великого Каменяра. Але до нього не увійшли польськомовні статті Франка, оскільки були не вигідні тодішнім цензорам. Вони вважалися нібито не актуальними.

Іван Франко опублікував польською мовою понад 1 000 статей. Це статті в часописах «Prawda», «Przegląd Społeczny», «Głos», «Przegląd Tygodniowy», «Ateneum», петербурзький «Kraj», «Kurjer Lwowski», «Kurjer Warszawski», «Wisła», «Lud», «Kwartalnik Historyczny».

Загалом його польськомовна спадщина є дуже різноманітною. Це і політичні статті, і наукові розвідки, і кореспонденція з Галичини, в якій розповідалось про культурне та політичне життя в українських середовищах. У першому томі, який ми видали, зібрано статті, де Іван Франко аналізує, характеризує чи розповідає про певні літературні явища, а також пише про визначні постаті української та польської літератури. Більшість його наукових статей перекладено українською мовою ним же. Але не всі. Наприклад, є стаття «Характеристика руської літератури 16-19 століття». Вона була перекладена тільки за часів незалежної України одразу кількома перекладачами. Один із перекладів є моїм. Вони публікувалися в різних містах України і лише в спеціалізованій літературі, яка доступна лише літературознавцям. Стаття «Про що і як слід писати для люду», опублікована у 1883 році в часописі «Ziarno», українською побачила світ лише цього року в щорічному збірнику, який видає літературно-меморіальний музей Івана Франка (в будинку письменника).

Не всі статті Франка польською мовою є включені в офіційну бібліографію

Цю книгу ми створили спільно із Ігорем Розлуцьким ‒ разом рецензували, редагували, шукали матеріали. Тепер готуємо наступне видання публіцистики Франка громадсько-політичного спрямування «В колі українців, поляків та євреїв». Третій том мав би присвячуватись етнографії і культурі.

Самі оригінали статей не є загальнодоступними. Вони є опубліковані в газетах того часу, а газети знаходяться в архівах. Потрібно було зробити повноцінне дослідження, знайти в яких газетах це публікувалось, бо не всі статті Франка польською мовою є включені в його офіційну бібліографію. Ми взяли польськомовні газети того періоду, перегортати їх, щоб знайти статті авторства Франка.

Видання профінансував Інститут Книги (Польща). Ще кілька місяців тому цю структуру очолював Ґжеґож Ґауден, людина яка сприяла реалізації культурних та наукових проектів в Україні. Цю ідею також підтримав Адам Хлопек, голова «Спілки вчителів-полоністів України». Разом ми започаткували проект, який в майбутньому передбачає повного видання польськомовної спадщини Івана Франка.

Листи Климентія Шептицького до своєї родини досі зберігаються у архівах Ватикану

Зараз я готую листи Климентія Шептицького, брата Митрополита Андрея, до своєї родини. Ці листи довгий час зберігалися в архівах Ватикану. О. Юстину, відомому у Львові священику, вдалося отримати копії. Зараз я їх опрацьовую та коментую, бо в них є багато незрозумілостей. Згадані різні населені пункти, різні імена, прізвища та події тодішнього часу. Також потрібно все це перекласти з польської мови на українську. Плануємо видати її до 1 листопада цього року ‒ до дня смерті Митрополита Андрея Шептицького.

Світ побачив лише половину спадщини Франка

Спадщина Франка видана лише на 50 відсотків. В тому числі й польськомовні праці. Вони налічують близько 10 томів. У нього є дуже гарні оповідання українською про життя львів’ян, учнів, дрогобичан. У нас в Україні ця спадщина відома дослідникам, а у Польщі ‒ ні.

І нині вона є надзвичайно актуальною, бо ми в кінці 19 століття були в таких самих умовах, що й сьогодні. Це корупція, відсутність можливості середньостатистичній людині впливати на події, що відбуваються, брак моралі у тодішніх очільників краю.

Закликаємо всіх бажаючих долучитись до популяризації таких постатей як Іван Франко та брати Шептицькі. На цих постатях слід будувати Українську державу.

Розмовляла Олена БАЖАНСЬКА, Leopolis.news





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 312 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.