Вівторок, 22.08.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » » 2017 » Січень » 19 » НАС ЧЕКАЮТЬ СЕРЙОЗНІ ФІНАНСОВІ ВИКЛИКИ,
19.01.2017 (15:56)

   НАС ЧЕКАЮТЬ СЕРЙОЗНІ ФІНАНСОВІ ВИКЛИКИ,
а тому мусимо навчитися заробляти гроші та ефективно їх використовувати

З Божою допомогою та вірою в краще майбутнє ми пережили непростий високосний 2016-ий рік. У загальноукраїнському контексті він, на жаль, приніс чимало трагічних подій, розчарувань і невдач. Але в регіональному чи особистому, для кожного з нас, природно, були як негативні , так і позитивні подіїй відповідні враження та емоції.

Яким був рік Вогняної Мавпи для Турківщини та що нас чекає в році Червоного Півня - 2017-му - в різних аспектах життєдіяльності, ми поцікавилися в голови Турківської РДА Олександра Лабецького.

- Буду відвертим: 2016 рік видався не простим, а подекуди його можна назвати й складним. Темпи роботи, які задав голова Львівської ОДА Олег Синютка, були дуже високі. А тому керівникам регіонів потрібно було йти в ногу з часом, даючи відповіді на різні, часто непрості виклики, приймати нестандартні, а бувало й непопулярні рішення. Це продиктовано тим, що люди вимагають від влади реальних кроків для поліпшення життя, позитивних результатів у вирішенні злободенних проблем.

Звичайно, минув рік і вже можна підбивати підсумки. Думаю, не варто вихвалятися зробленим - люди самі оцінять ефективність нашої діяльності. Проте широкий загал має знати, чим займалася влада. Хто б і що не казав, але нам вдалося зробити багато у плані ремонту доріг на Турківщині. Ще не так давно на різних зустрічах , у приватних бесідах не раз доводилося чути безнадію, особливо від водіїв, мовляв, не бачити в нашому районі добрих доріг. Через жахливий стан дороги Львів-Ужгород, особливо на відрізку Самбір -Турка - Ужоцький перевал, наш район оминали туристи, не кажу вже про потенційних інвесторів. Все виходило, ніби й справді наш чудовий край забутий Богом і людьми. Сьогодні я радий з того, що ми таки змогли, наперекір усім песимістам, розпочати ремонт цієї траси і маємо чудовий результат. Сьогодні наш район, завдяки відремонтованій (правда, ще не до кінця) дорозі, змінив своє обличчя, став, образно кажучи, ближчим до сфер впливу, зокрема обласних центрів - Львова та Ужгорода. Для бізнесу стали комфортнішими транспортні перевезення, до нас почали їхати гості. Яскравий приклад - ще задовго до нового 2017-го року усі туристично-відпочинкові бази району були забиті туристами. А це, зрозуміло, імідж Турківщини, додаткові кошти бізнесу, а відтак - надходження в бюджет.

Не хочу бути пророком, але згадаєте моє слово: через 2-3 роки, завдяки цій дорозі, матимемо серйозний приплив інвестиційного капіталу. У 2016 році турецька фірма «Онур» освоїла тут близько 300 млн. грн., проклавши від Турки до Ужоцького перевалу бетонний шар та вирівнюючий шар асфальту Від Самбора до Турки - два шари асфальту. У наступному році, завершуючи роботи, буде завершено прокладання другого шару асфальту та до кінця облаштовано обочини. Фірмі доведеться освоїти ще 160 млн. грн.

Окрім цього, нам вдалося провести ремонт дороги Турка-Лопушанка, витративши майже 3 млн. грн. Можливо, зроблено її не ідеально, але за такі, порівняно невеликі кошти, маємо тут зовсім іншу ситуацію. Тут 30 років ніхто не ремонтував дорогу. Зараз з Лопушанки до райцентру можна доїхати за півгодини. А ще недавно водії на це затрачали близько двох годин. 2,5 млн. грн. витрачено на ремонт дороги Бориня-Боберка. Щоправда, коштів вистачило, аби дійти лише до с. В. Яблунька. Це також результат. Нам вдалося частково засипати гравієм та почистити фоси ділянки дороги Н. Висоцьке-Карпатське; В. Висоцьке-Гусне; В. Висоцьке -Либохора; Н. Висоцьке-Багнувате. Принагідно хочу подякувати місцевим громадам та головам сільських рад, що були небайдужими і, в силу можливостей, долучалися до ремонтних робіт. Вірю, що така позитивна тенденція збережеться й на майбутнє.

- Олександре Мироновичу, а яка доля чекає дорогу Бориня-Мохнате у 2017 році?

- Я більше ніж впевнений, що в цьому році тут розпочнеться ремонт дороги. Зараз тривають лише дискусії по технології: чи зроблений він буде так, як на автодорозі Львів-Ужгород, чи можливо якимось іншим способом. Таку впевненість ми отримали після відвідин Турківщини Прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Він, у присутності голови облдержадміністрації Олега Синютки, дав своє добро. Сума проекту - майже 150 млн.грн, які буде виділено або з державного бюджету, чи, можливо, з перевиконання митних платежів. Зрозуміло, якщо нам це вдасться, кошти, які, зазвичай, ми витрачали на утримання цієї ділянки дороги, можна буде скерувати на інші села.

Хочу відзначити, що у 2015 році люди на перше місце ставили питання доріг. У минулому році, коли побачили зроблене, першочергово звертають увагу на пасажирські перевезення. Хочуть, щоб вони були якісними і комфортними. Думаю, що і в цьому плані нам вдасться досягти позитивного результату

- Бачимо, що цьогорічна зима, на відміну від багатьох попередніх, також підносить свої сюрпризи. Чи вдається нашим дорожникам забезпечувати проїзність доріг?

- Знову ж таки не хочу стверджувати, що це робиться на сто відсотків ідеально, але, попри всі непрості обставини, ми намагаємося, щоб доїзд до всіх сіл району був. Знаю, що є й нарікання, але люди мусять зрозуміти, що снігоочисна техніка ( а це звичайні трактори , яким уже понад 30 років) не завжди витримує, трапляються непередбачені поломки, та й кількість їх явно недостатня. Добре було б, якби керівники місцевих громад у себе знаходили якусь техніку і, по угодах, залучали її до цієї роботи. Спільно, як відомо, завжди легше долати труднощі.

- Олександре Мироновичу, а яка ситуація вимальовується у районі із залученням інвестицій у соціально-культурну сферу?

- Пріоритетними для нас є три об'єкти, на які ми від райдержадміністрації подали проекти в Державний фонд регіонального розвитку Зокрема це школа в с. Либохора. В минулому році тут забито сваї та закуплено майже на 7 млн. грн. будівельних матеріалів. У цьому році є тверде запевнення, що кошти на продовження будівництва будуть виділені. Також, я переконаний, ми завершимо будівництво школи в с. Лосинець. У 2016-му тут освоєно близько 1,5 млн. грн., а в поточному ДФРР виділить кошти на завершення об'єкта. Та й місцева громада бере участь у мікропроекті обласної ради. Це також важливо. Думаю, що 1 вересня діти тут навчатимуться уже в новому корпусі. На жаль, наразі не відомо, чи буде виділено з ДФРР достатню суму на Нижньояблунську школу. Тут уже є 90-відсоткова готовність, проведено внутрішні роботи, облаштовано зовнішні мережі, зараз працюємо над встановленням котельні. Попри все, кошти вишукаємо. Я також впевнений, що на 1 вересня і тут святкуватимуть новосілля.

Не можу не згадати й про позитивну тенденцію щодо впровадження мікропроектів. У 2014 році їх у нас було 15, в 2015-му -25, а в минулому році загалом -60, 33 з яких - мікропроекти обласної ради. Позитивним тут є те, що місцеві громади, впроваджуючи їх, відчувають свою потрібність та відповідальність, адже вкладають у мікропроекти власні кошти.

Ведучи мову про інвестиції, хочу згадати, що в минулому році ми відкрили на базі ДП «Турківське лісове господарство» в с. Явора цех з переробки деревини. Київські інвестори в с. ІІІум’яч також запустили подібне переробне підприємство, в с. Гусне став до ладу цех з переробки молока. Невдовзі власники планують відкрити на теренах Турківщини ще один цех. До того ж, мають намір збудувати тваринницьку ферму. Уже зараз в населення закуповують молоко, на гривню дорожче, аніж Самбірський молокозавод. Маємо надію, що на Турківщині таки закріпиться турецька фірма «Сімуер», яка уже завезла обладнання.

- Олександре Мироновичу, знаю, що у працівників бюджетної сфери були побоювання щодо виплати заробітної плати, зокрема за грудень та частини листопада 2016 року.

- Розмови були різні, але нам вдалося закрити фінансовий рік. Медики, освітяни та культпрацівники отримали зарплату і, думаю, гарно зустріли Новий рік та відсвяткували Різдво Христове.

- А що чекає бюджетну сферу у наступному році?

- Якщо брати освітню галузь, то педагогічні працівники забезпечені заробітною платою на 100 відсотків. Велика проблема з техпрацівниками, які фінансуються з місцевого бюджету. Коштів на виплату заробітної плати їм вистачає лише на 5,5 місяця. Додатково тут нам потрібно більше 15 млн. грн.. У зв'язку з цим, керівники освіти, директори шкіл уже зараз мусять визначити, скільки технічних працівників їм потрібно. Маємо проблеми й з фінансуванням методичного кабінету, утриманням «Школяриків».

Очевидно, не обійдемося й без оптимізації штатів в медицині. На потреби цієї галузі передбачено 51 млн. грн.. Їх доведено лікарні, і вже в межах кошторисних призначень головний лікар має визначити, яку кількість працівників можуть утримувати. Медики забезпечені зарплатою на 10 місяців. А тому, хоч це й прикро, без скорочення штатної чисельності не обійтися. Я маю великі сумніви, що в кінці року держава , як завжди, додаватиме додаткову дотацію. Ми мусимо впроваджувати платні послуги. Скажімо, за зроблений аналіз заплатити 5 чи 6 грн., але офіційно в касу, а не комусь в кишеню. Тоді зможемо й вимагати, щоб аналізи були зроблені якісно. Я сподіваюся, що прейскурант платних послуг уже найближчим часом буде оприлюднено в нашій газеті чи вивішено для інформації пацієнтам у лікувальних закладах.

На два місяці не вистачає коштів і культурі. Тут також треба серйозно подивитися, як працюють культосвітні заклади, чи потрібно нам в селі дві бібліотеки (одна - в школі, інша, зазвичай, - в Народному домі). Є села, де робота бібліотекаря зводиться лишень до того, щоби переписувати формуляри. Та й платні послуги в народних домах з кожним роком усе зменшуються, хоча мало б бути навпаки.

Ці всі проблеми уже найближчим часом (скоріш за все, як створяться місцеві громади) наберуть особливої актуальності. Керівники громад змушені будуть рахувати гроші й визначати пріоритети, що потрібно громаді, а з чим можна попрощатися. Ми маємо зрозуміти усі, що так, як було раніше, очевидно, уже не буде. Ніхто не буде платити заробітну плату за те, що працівник прийшов на роботу, в кращому випадку створив видимість роботи, переклав папірчики з місця на місце, а в гіршому - бавиться в комп'ютері чи шукає щось цікаве для себе в Інтернеті, при цьому хоче мати високу заробітну плату а часто вимагає ще й премії. В усьому світі працівнику платять за зроблену роботу, а не за присутність на роботі. В умовах, коли громадам та підприємствам самотужки доведеться заробляти кошти, над цим треба буде серйозно думати.

В такій ситуації керівник громади особливу увагу звертатиме й на те, як місцеві підприємства сплачують акциз, чи всі платять за землю, яка ситуація з легалізацією робочих місць.

На мою думку, уже зараз, поряд з рейтингом районів, який проводить обласна адміністрація, ми мали б зробити щось подібне й поміж сільськими радами. Щоб жителі Турківщини бачили, хто з керівників місцевих громад є ініціативним, а хто живе по-старинці, як 1 0 чи 20 років тому. Для прикладу, є сільські ради, що мають посади військових обліковців, але, тим не менше, звідти за два роки жодного хлопця не було призвано в армію, і з жодним не укладено контракт, жодного не призвано по мобілізації. Виникає логічне запитання: для чого він там сидить? А щодо сільських рад, хотів би відзначити ініціативність Сянківського, Розлуцького, Ластівківського, Шум'яцького, Вовченського, Боринського, Красненського, зрештою, як і деяких інших голів, які хочуть працювати по-новому і, дай Бог, щоб у них все вийшло.

Розмовляв Василь ВАСИЛЬКІВ.

Газета "Бойківщина" №2,2017





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 379 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.