Понеділок, 25.09.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » » 2017 » Березень » 2 » Нарада з питань відзначення 202-ї річниці від дня народження о. Михайла Вербицького та відзначення 72-ї річниці трагедії села Павлокома
02.03.2017 (23:03)

   Нарада з питань відзначення 202-ї річниці від дня народження о. Михайла Вербицького та відзначення 72-ї річниці трагедії села Павлокома

1 березня, під керівництвом голови райдержадміністрації Олександра Лабецького проведено нараду з питань відзначення 4 березня 2017 року 202-ї річниці від дня народження о. Михайла Вербицького в с. Млини Підкарпатського воєводства (Республіка Польща) та відзначення 5 березня 2017 року 72-ї річниці трагедії села Павлокома, Підкарпатського воєводства (Республіка Польща). В нараді взяли участь перший заступник голови райдержадміністрації Микола Яворський, заступник голови райдержадміністрації Юрій Лило, керівник апарату Мирон Бойко, начальник відділу освіти райдержадміністрації Наталія Гошівська.

Для участі в цих заходах буде сформовано делегацію району для поїздки в Республіку Польща.

Запрошуються патріотично налаштовані громадяни для вшанування пам’яті творця Державного Гімну України о.Михайла Вербицького та трагічно загиблих 366 українців.

ДОВІДКА

Край історії української Павлокоми

У своїй книжці «Павлокома 1441–1945. Історія села» професор Петро Йосип Потічний наводить імена 366 убитих українців. Цей список був складений на основі спогадів Олени Потічної, яка подає відомості про 324 жертви 3 березня 1945 року. До цієї кількості було додано ще 22 людини, вбиті під час попередніх атак наприкінці лютого – початку березня, а також тих, хто загинув після 3 березня дорогою до Павлокоми. Здебільшого це була молодь, яка поверталася з примусових робіт у Німеччині і не підозрювала про небезпеку у рідному селі.

Здзіслав Конєчний піддає сумніву список професора Потічного і схиляється до версії про 150 убитих, саме таку кількість подавали у своїх свідченнях вояки АК, які брали участь у знищенні села.

Українська історія Павлокоми завершилася на початку жовтня 1945-го, коли об’єднані сотні УПА організували відплатну акцію. На той час до села вже повернулися місцеві поляки, а на колишніх українських обійстях оселилися нові. Павлокома була повністю спалена, залишилася лише греко-католицька церква, проте її 1963 року розібрали до фундаменту, щоб не нагадувала про українців.

Зосталася лише напівзруйнована дзвіниця і занедбаний цвинтар, який нові павлокомці перетворили на смітник. Жахлива трагедія була би приречена залишитися лише у спогадах уцілілих, якби не такі люди, як Діонізій Радонь – павлокомський поляк, який чимало зробив для збереження пам’яті про невинно знищених та поширення правди про злочин. Саме він доклав найбільше зусиль до впорядкування цвинтаря, попри атмосферу цілковитої ворожості з боку односельчан – пана Діонізія не раз били, погрожували, спалили стодолу.

Однак відновлений цвинтар 1998-го таки вдалося освятити. Протягом кількох років тривали суперечки щодо питання встановлення пам’ятника жертвам, а особливо, щодо напису на ньому. Рішення тривалий час блокували мешканці села. Нарешті 13 травня 2006 року у Павлокомі відбулося урочисте відкриття пам’ятника (його важко назвати меморіалом), у якому взяли участь президенти України та Польщі – Віктор Ющенко і Лех Качинський. На кам’яному хресті (за первісним задумом це мала бути фігура жінки з дитям на руках, але поляки не погодилися) написано: «Вічная пам’ять 366 жертвам, трагічно загиблим 1–3 березня 1945 року в селі Павлокома». На жаль, не вказано, що вбиті були українці і від чиїх рук вони «трагічно загинули»…

Турківська РДА


Дуже вдячний Олександру Лабецькому за такий шляхетний вчинок , як участь у відзначенні 72-ї річниці трагедії села Павлокома.

В Павлокомі від рук бойовиків Армії крайової під командуванням головоріза поручника Юзефа Бісса загинули всі родичі моєї мами. Їй разом з двоюрідною сестрою чудом вдалося вціліти (сховалися в кукурудзі).

Прохання до учасників делегації сфотографувати зблизька пам'ятник. Там викарбувані імена моїх родичів.

Я вже неодноразово публікував на сайті матеріали про трагедію українського села Павлокома. Зокрема в публікаціях:

Біль мого серця-Павлокома...

У Павлокомі загинули українці

65-річчя трагедії в Павлокомі – біль, який не припиняється

ОПЕРАЦІЯ «ВІСЛА»: ПЕРЕСЕЛЕННЯ ЧИ ДЕПОРТАЦІЯ?

Василь Ланчак





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 331 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.