Субота, 16.12.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » » 2017 » Червень » 7 » МОНУМЕНТ ДЕКАЛОГУ
07.06.2017 (11:15)

   МОНУМЕНТ ДЕКАЛОГУ

Минулого тижня Церква Євангельських Християн-Баптистів у Турці звернулася до християн багатоконфесійного міста та міської влади з проханням дати дозвіл на спорудження монументу - «Десять Божих Заповідей», (до речі - це християнський поступок: радитися з усією громадою). Як зазначалося в статті: ці заповіді християни ще «називають Законом Божим», оскільки в ньому «містяться два накази: любов до Бога і любов до ближнього».

Якщо уважно придивитися до Синайського Десятислів’я -(deka logos), то можна побачити, що про «любов» до Бога тут говориться тільки в другій Заповіді, і то в імперативному дусі, тобто законницькому: хто любить Бога - буде помилуваний, а хто ненавидить - буде покараний. А далі маємо повністю рафінований закон-наказ. Заповіді про любов до Бога та ближнього, як вони озвучені Христом в Евангеліях: (Мф.22.37-40; Мк.12.29-31; Лк.10.27), опираються власне не на Декалог, а на загальні настанови Бога Мойсею в Книгах Повторення Закону (5.6), та «Левіт» (19.18).

Давайте в кількох словах згадаємо історію появи Декалогу. Коли ізраїльський народ, тікаючи з Єгипту, перейшов через Червоне море, в якому загинули переслідувачі, він з воланням та ремствуваннями - через брак води та м’яса, третього місяця досягнув Синайської пустелі і отаборився проти великої гори. Мойсей, за повелінням Бога, зійшов на гору і, пробувши тут сорок днів та ночей, отримав від Нього дві кам’яні таблиці, «писані Божим перстом» - Декалог (накази про любов). Поки виготовлялися таблиці, народ встиг вилляти із золота, яке виманив у єгиптян перед втечею, подобу Бога - теля (такими були його знання та уява про Бога) й почав перед ним святкування. Бог, Котрий ще вчора вирізьблював на кам’яних плитах накази про любов, дуже розсердився і хотів вигубити непокірний народ. Та Мойсей вблагав Господа цього не робити?! Після цього сам у великому гніві розтрощив таблиці і дав наказ левітам, котрі його підтримали, аби ті зарізали «кожен брата свого, приятеля свого і ближнього свого» через те, що ті вклонилися ідолу. Того дня, не дивлячись на накази про любов, загинуло три тисячі чоловік, котрі так і не встигли пізнати дійсного Бога, відійшовши у вічність зі своєю телячою теологією (богослов’ям).

Через якийсь час Мойсей витесав з каменю дві нові таблиці і знову зійшов на гору. Пробувши тут з Богом, без хліба та води, наступні сорок днів та ночей, він написав слова Заповіту, тобто накази про любов до Бога та ближнього. А далі було сорокалітнє ходіння пустелею з кам’яними скрижалями, аж поки не повмирали в ній ті, хто вийшов з Єгипту: така сумна виховна педагогіка. А їхні діти, ввійшовши в благодатну обіцяну землю, від великої любові до Бога та ближнього, влаштували тут геноцид, вирізавши п’ять народів, які тут жили.

Історія буття ізраїльського народу в обіцяній землі також не вирізнялася особливим благочестям: відступлення від Бога, вибори суддів, царів, розділення царства у внутрішній боротьбі за владу, братовбивчі війни і війни з довколишніми народами, переслідування пророків, полон та розп’яття Христа згідно Закону: «Ми маємо Закон, а за Законом Він мусить умерти...» (Ін.19.7). Так ізраїльський народ втілював два славнозвісні накази про любов. Далі почалася християнська доба. І знову Декалог про любов, розділення, війни і так, аж до наших часів.

Чому нас, християн, так кортить витесати з каменю плити і вирізьбити на них Закон Божий, котрий на протязі тисячоліть так і не змогли втілити народи землі? Давайте розберемось з цією проблемою. Для цього нам потрібно чітко визначитися з такими поняттями як релігійна Заповідь і релігійний Закон.

Заповідь як прохання, благо-бажання, відноситься до області любові і направлена на відновлення онтологічного (природного, живого) зв’язку людини зі своїм Творцем, а в ньому - і один з одним: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Ін.13.34-35). Вона просякнута піклуванням, самовідреченням, самопожертвою, довготерпінням та милосердям. Заповідь направлена на серце.

Закон - навпаки, це жорсткий імператив, наказ, залишений всякого милосердя, відноситься до області тоталітаризму, повного контролю та диктату над всіма аспектами життя людини, регулюючи її відносини у суспільстві. Закон не має влади над серцем людини, а тому не здатний заставити її вірити, любити Бога чи свого ближнього. Як кажуть в народі: «Насильно милим не будеш».

Конфлікт Заповіді й Закону видно в одному з багатьох євангельських епізодів: «І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизився один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю благий, що робити мені, щоб вічне життя успадкувати?... Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір. А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку. Ісус же поглянув на нього з любов’ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста. А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав! І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!» (Мк.10.17-23).

Нібито й виконала людина у своєму житті Закон-наказ про любов: вона мала Бога єдиним Богом, святила суботній день, шанувала батька і матір, не вбивала, не чинила перелюбу й т.д., а Заповіді про любов так і не досягнула. Вона не налагодила онтологічного зв’язку з Богом, а в Ньому - і зі своїм ближнім. Закон має цінність тоді, коли він основується на любові і відштовхується від неї. Саме тоді він діяльний, оскільки сприяє розкриттю цієї любові, веде до неї і врегульовує життя в площині спільних духовних, моральних та матеріальних цінностей. Закон мертвий тоді, коли він втрачає зв’язок із Заповідями, ба, він ще намагається і самі Заповіді перетворити в Закон любові, наказ: «Люби, або будеш знищений». Такий Закон про любов нагадує цвинтарний гріб з надписом на плиті: «Спи спокійно міцним сном. Пам’ять про тебе буде вічно жити в наших серцях».

Чи потрібен у Турці монумент з десятьма Божими наказами для ізраїльського народу, а через нього і для всього людства? Якщо ми маємо на меті відродити Турку як жидівську столицю, - то так. Тоді нам доведеться святити суботній день, (четвертий наказ) і перенести базарний день на неділю, як було колись за більшовиків: кілька чоловік ішло до храму молитися, а решту йшли на торги та покупки. А також приносити в жертву теля, про яке ми вже молимося в покаянному Псалмі: «Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, відбудуй єрусалимські мури, тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців» (Пс.50.20-21), (вірші, добавлені юдеями після виходу з Вавилонського полону, в яких християни сповідують юдаїзм, заперечуючи Жертву Христа).

Цікава редакція другого наказу: «Не роби собі різьби і всякої подоби...» (Переклад І.Огієнка). У більшості перекладів Біблії сказано так: «Не сотвори собі кумира.». Вище вже наводився приклад того, як при виконанні Закону, людина умудрилася створити собі кумира - багатство. Хто уважно читає Біблію, той може ознайомитися з повеліннями Бога на Синайській горі, як і що повинно бути вирізьблене, вишите та обкладене золотом, аби відбувалося старозавітне богослужіння. І навіть показано, як це все має виглядати.

Монумент - 10 Божих Заповідей, повинен бути встановлений в честь 500-річчя Реформації, яка має свої доктринальні цінності, які не поділяють традиційні християнські Церкви. До речі, сама Реформація також не уникнула суперечок, війн, поділів, боротьби за владу - церковну і світську. Шановні євангельські християни-баптисти, щоб уникнути релігійної конфронтації, яка вже почала ширитися в місті, краще було б встановити цей монумент на території Вашого Дому молитви і вшановувати цю дату в рамках Вашої Церкви.

Навіть коли б знайшлися релігійні активісти, щоб встановити монумент двом Заповідям Христа про любов, то реально місце для такого монументу варто все-таки вибирати біля своїх храмів, в архітектуру яких вони б могли вдало вписатися.

Але найрозумніше було б вирізьбити Заповіді про любов не на кам’яних плитах, а на своєму серці і втілювати їх у житті «зі всяким смиренням та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного, пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру. Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх» (Еф.4.2-6).

Віктор САВАРИН, м.Турка.


***

В 2005 р мені пощастило здійснити сходження на гору Сінай (біблійна Хорів) . Згідно з Біблією саме на цій горі Бог являвся Мойсею та дав йому десять заповідей. Цікаво ,що зараз на цій горі є малесенька діюча православна церква.

....
....

На зворотному шляху відвідав монастир St. Catherine , який знаходиться біля підніжжя гори Сінай (заснований в IV столітті н.е.). Монастир збудовано біля Неопалимої купини ( кущ , що горів і не згорав). Стверджують що і тепер цей кущ там (на фото 2-3).

Всередині православного монастиря є діюча мечеть. Парадокс ? Дослідники стверджують , що саме це врятувало монастир від руйнації після захоплення Сінайського півострова Османською імперією .

....

Василь Ланчак





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 407 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
0
1 Victor   (09.06.2017 05:07)
«Всередині православного монастиря є діюча мечеть. Парадокс?».

https://www.youtube.com/watch?v=nqyVYtWB894

0
2 Admin   (09.06.2017 13:19)
Я був у церкві монастиря. Там служать священники-греки.

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.