П'ятниця, 15.12.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » Новини » 2017 » Листопад » 16 » Учитель року-2016 виїхала з України на заробітки
16.11.2017 (22:22)

   Учитель року-2016 виїхала з України на заробітки
Заслужений учитель України, переможець всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2016» у номінації «Іноземна мова» Віолетта Македон покинула Україну і уже два місяці мешкає у Великій Британії.

Учитель із закарпатського Берегова вирішила розширювати поле своєї діяльності поодаль від рідної країни.

За її словами, там вона має більші перспективи та зможе себе краще реалізувати.

Зараз Віолетта зупинилась в одній з лондонських родин, в якій вона доглядає за дідусем. Британська родина задоволена, що вісімдесятирічним пенсіонером опікується така поважна молода пані-українка, яка досконало знає англійську, пише Освіта.

«Завдяки цьому я легко, навіть краще за інших, вписалася у місцевий колорит, – каже Віолетта.

«Дякую школі, яка сприяла мені сягнути вершин у професійній царині. Адже особливо життєво вдалим виявилося минулоріччя», - додає заслужений учитель України.

Попри усе, жінка приїхала у рідне Берегово, однак знову збирається у зворотну дорогу, де її чекає лондонське життя, яке, за її сподіваннями, подарує недавньому кращому українському педагогу нові перспективи, вагоміші здобутки, соціальний статус та чимало іншого.

Пригадалося, як згодом щиросердечно з успіхами її вітали на міському рівні, як вона, єдина з таким статусом у місті та районі, розповідала про свої здобутки, як учить дітей англійської мови, про реформування системи освіти у плані викладанні іноземною тощо. Натомість був щиро здивований, коли довідався, що ця креативна, перспективна та надзвичайно комунікабельна педагог-"англійчанка" із таким високим державним званням у школі більше не працює.

Пані Віолетта, як виявилося, наразі вирішила розширювати поле своєї діяльності поодаль від рідної країни – аж у далекому Лондоні. Там для неї більші перспективи, там, за її словами, вона зможе себе краще реалізувати. Тим паче, що сама ще молода і її очікують гарні перспективи.

Зрештою, у закордоння подалася не тільки вона, але й чимало інших її колег як із рідної школи, міста, так і всього Закарпаття та навіть неньки-України. За кілька останніх років вона третя шкільна учителька, хто вирішив виїхати на терени зарубіжжя. Відтак почав міркувати, чому так масово звільняються молоді люди різних професій і тікають заробляти гроші у Європу та навіть далі?

Не встиг, як кажуть, у собі цю інформацію "переварити", як на тижні, що минає, на одній із центральних вулиць нашого містечка мені назустріч крокує не хто інший, а саме вона – чарівна екс-учителька п'ятої одинадцятирічки В. Македон.

Знаючи з вуст громадськості та соціальних мереж, що вона мешкає далеко від рідного дому, журналіст Прозахід від такого подивування ледь не оторопів. А порівнявшись, запитав, мовляв, шановна та чарівна учителько, це ви чи ні? "Так-так, це я", – зичливо відповіла хоча й молода, але відома та знана педагог.

"Однак у школі розповідали, що ви переїхали на роботу до туманного Альбіону, – зауважую. – Це правда?" Не хотілося б переповідати дослівно наш діалог, який завершився на мажорній ноті, добросердечних побажаннях, але Віолетта Валеріївна, як і колись, щиро, зі світлою усмішкою на лиці, вельми добродушно розказала, чому так сталося та чим вона займається.

На її думку, нічого дивного у її від'їзді немає, рішення вона прийняла виважене та вірне. Аніскільки не лукавлячи, мовила, що цьому плані вона не перша та не остання...

Стосовно лондонського життя, то зупинилася-пришвартувалася в одній тамтешній родині, де подружжя має фотобізнес. Він – місцевий, а дружина, до речі, українка. Обоє дуже зайняті, адже там, за її словами, усі у повсякчасному русі та несамовито працюють, заробляючи гроші.

Натомість їй доручили доглядати за дідусем на ім'я Боб, з яким вона, згідно наперед розробленого плану, гуляє по столиці, відвідує музеї, театри, парки, інші знакові місця Лондона тощо. Родина неабияк задоволена, що вісімдесятирічним дідиком-британцем опікується така поважна молода пані-українка, яка досконало знає англійську.

– Завдяки цьому я легко, навіть краще за інших, вписалася у місцевий колорит, – каже В. Македон. – У родині спілкування триває англійською мовою. Але переконана, що це тільки початок. Учителька, знаючи класно мову Шекспіра, Черчіля, Ньютона, Тетчер, мріє розширити свої навики. Отож, лондонську практику вирішила розпочати саме таким ось чином. А свій кількаденний приїзд у Берегово пояснює тим, що тут залишився її син-десятикласник Павлик, тож вирішили побачитися та заодно підготувати його до майбутніх життєвих кроків.

– За школою не сумуєте? – цікавлюся. "Звісно, сумую, – відповідає. – Тут зосталися жити мої друзі, колеги, чимало колишніх й теперішніх учнів, тут, власне, розпочалося професійне сходження тощо. А дякую школі, яка сприяла мені сягнути вершин у професійній царині. Адже особливо життєво вдалим виявилося минулоріччя".

Та, попри усе, по майже двомісячній розлуці жінка-мати, жінка-учитель приїхала у Берегово, однак через день-два знову збирається у зворотну дорогу. Там її жде лондонське життя, яке, слід сподіватися, подарує недавньому кращому українському педагогу нові перспективи, вагоміші здобутки, соціальні статуси та чимало інших європейсько-британських зваб-відчуттів...

Нехай щастить, Заслужена учителько-українко! У вас, Віолетто, усе іще попереду, а рідне Берегово не забувайте...

На своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук Віолетта Македон зазначає:

"Шановні журналісти!

Величезне прохання до Вас не спекулювати моїм рішенням працювати за кордоном заради досягнення, вам одним зрозумілих, цілей. Умови праці в школі неабияк сприяли моєму становленню як вчителя, так і особистості!

Перспективи розвитку, як бачите, теж є. Я тому - живий приклад. В певних виданнях є цілі абзаци, котрі вигадані Вами. Абсолютно і категорично спростовую слова про нестерпні умови праці, життя та перспективи розвитку!!! Досить додумовувань!"





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Категорія: Новини | Переглядів: 1458 | Додав: Today | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 7
0
7 Victor   (24.11.2017 07:10)
Дозволю собі продовжити діалог. Бачите, п. песиміст, і гідність, і тривалість життя знову ж таки вперлися в гроші, хоча кожен добре розуміє, що ні гідість, ні тривалість від кількості грошей не залежить – це різні категорії, цінності, які люди намагаються пов’язати між собою. Життя, направлене в русло тільки матеріальних цінностей, не додає людині ні тривалості, ні гідності. Яскравий приклад цього – «Учитель року».

0
6 песиміст   (23.11.2017 23:26)
"Але гроші, на щастя, можуть не все..." Звичайно,не все і ніхто їх 
(гроші чи інший маєток) із собою на тамтой світ не забрав, все тут залишив, але маючи гроші, прожити на цьому світі можна достойніше і трохи довше - бо є за що лікуватися , таке наше життя і наш світ, в якому правлять гроші...

0
5 Victor   (23.11.2017 21:27)
У державі, де через дурну політику влади, мірилом цінностей стають гроші, немає майбутнього. Гроші крутять світом, мораллю і духовністю. Вони створюють статус, який позволяє стояти над «бидлом», вартість життя якого тут, опускається до нуля. Але гроші, на щастя, можуть не все...

0
4 gunzav4745   (23.11.2017 18:40)
Виїхала за кордон -бо Вона вчитель року! Вона хоче жити, працювати і одержувати європейску зарплату сьогодні ,а не європейські обітцянки завтра.Нехай наша влада задумається-це їм виклик !

0
3 песиміст   (22.11.2017 23:58)
Конкурсна комісія тут ні при чому. Просто вчителька підходила по певних показниках на переможця, таких ,напевне ,було багато, але долею випадку попало на неї, це звичайний "людський фактор" - переможця обирали не машини, а люди. Але не це головне. Ми всі поставлені в такі умови життя ,що життям це не назвеш. Людей не тішать посилання на те , що ми молода країна і ще тільки розвиваємося і в нас іде війна,пардон, офіційно АТО і всі здобутки йдуть на війну і треба трохи ,затягнувши пояски, почекати. Але люди хотять жити вже сьогодні, а не колись ,потім, і їсти й вбратися хочеться вже тепер і отримавши таку можливість, виїжджають чи кумусь дупу витирати, чи сміття замітати чи ще якусь некваліфіковану роботу робити - бо та непрестижна робота дозволяє в нас жити ,будуватися чи купувати собі житло, чи вчити дітей, бо на нашу зарплату можна хіба-що не вмерти з голоду. Така наша реальність. Не наводжу конкретних прикладів, бо кожен може в цьому переконатися на своєму прикладі чи прикладі своїх знайомих.

0
2 Victor   (17.11.2017 08:40)
«Доглядає за вісімдесятирічним британцем-дідусем».

Тобто «Учитель року – 2016» залишила українських дітей-школярів, аби краще себе реалізувати, підмиваючи старого гриба-британця!? Конкурсна комісія яво помилилася у виборі учителя року.

0
1 ZOHAN   (17.11.2017 01:24)
Набагато легше говорити про перспективи ізза кордону, коли в кишені лежить кілька сотень ЕВРО. (з власного досвіду)

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.