П'ятниця, 15.12.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » » 2017 » Листопад » 25 » ТРАДИЦІЙНЕ ВБРАННЯ БОЙКІВ НА СТОРІНКАХ НОВОЇ КНИЖКИ
25.11.2017 (12:58)

   ТРАДИЦІЙНЕ ВБРАННЯ БОЙКІВ НА СТОРІНКАХ НОВОЇ КНИЖКИ

Якщо запитати бойківських старожилів, як вбиралися колись їхні батьки і вони самі у дитинстві, можна почути давні назви, не завжди зрозумілі сучасникам, і почути описи одягу, якого сьогодні ніде не побачиш. Зі старих родинних фотокарток на нас дивляться люди, вбрані зовсім по-іншому, ніж ми. Але кожному цікаво дізнатися, що носили наші предки, чому так пишалися своїми вишиванками, драбинками, мальованками…

Про всі ці та інші назви складових бойківського строю можна дізнатися з книги Наталі Кляшторної «Народне вбрання Західної Бойківщини: Літовищі та околиці», яка вийшла у світ цього року. Це перша публікація альбомного формату, яка розповідає про одяг бойків кінця ХІХ – початку ХХ ст. з теренів, які сусідують з нашим та Старосамбірським районом (з боку території Польщі, звідки бойків переселили в 1951 та 1952 роках), та зокрема з північно-західної частини нашого Турківського району Львівщини. Під час Шостих Всесвітніх Бойківських Фестин в Турківській районній бібліотеці відбулася презентація цього важливого видання.

Дослідниця з Києва, яка має бойківське коріння (одна гілка роду походить із с. Боберки нашого району), вперше написала про те, як одягалися колись бойки, якому одягу та взуттю віддавали перевагу, як прикрашали своє вбрання. В передмові до видання Наталя Кляшторна пише, як видозмінювався з плином часу бойківський народний одяг, які фактори впливали на ці зміни і як старші покоління намагалися опиратися новим віянням. Попри це бойківська одягова культура постійно видозмінювалася, бойки не відкидали нові можливості, які надавав їм прогрес, розвиток торгівлі. Відтак уже з кінця ХІХ століття бойківські сорочки розквітають новими барвами, жінки замість наміток пов’язують яскраві хустки і виготовляють бісерні прикраси.

В музеї «Бойківщина» в м. Турці представлена багата колекція бойківських сорочок, безрукавок, рідкісних прикрас. Знайомство з книгою доповнює наші знання про бойківський одяг тим, що тепер ми можемо виготовити всі ці речі. У виданні детально описані всі техніки ручних робіт, які використовували наші предки під час пошиття одягу. Наприклад, ми бачимо викройки сорочки, спідниці, запаски, лейбика, двох видів чоловічих штанів (порток і ґачів), а також поетапність виконання всіх робіт. Авторка подала старовинні архаїчні орнаменти вишивки, коли наші люди не мали такого великого вибору ниток. Важливо знати, що бойки прикрашали одяг не тільки вишивкою, але й декорували всі шви при з’єднанні деталей полотняних виробів, вишивали на дрібному рясуванні («збиранках»), а верхній одяг жінок характерний виразними акцентами в кольорових сукняних аплікаціях. Відтак кожна бойківська річ, виготовлена старшими поколіннями, є унікальною.

Наприкінці книжки особливу увагу привертає словничок. З нього ми можемо дізнатися, як бойки колись називали складові свого одягу або його аксесуари. У кожному селі траплялися свої назви, але всюди раніше знали, що таке ходаки, сірак, чепець, лейбик, калитка… Також цікаво прочитати народні приказки і коломийки про одяг, переглянути понад 200 кольорових ілюстрацій та десятки старовинних світлин.

Під час етнографічних конкурсів, як наприклад, «Маленький бойко» або «Бойкиня Бойківщини», можна побачити учасників у традиційних бойківських сорочках, які в нашому районі колись шили з лляного домотканого полотна. Значно менше збереглося сукняного одягу, тканого з овечих шерстяних ниток, він є рідкістю навіть у музеї. Хоча саме бойківські лейбики, обшиті кольоровими шнурами, були і залишаються найупізнаванішим компонентом бойківського вбрання, нашою візитною карткою як бойків Турківщини.

Цінність книги Н. Кляшторної про бойківське вбрання полягає зокрема в тому, що за допомогою представлених на її сторінках креслень кроїв та детального опису технології виготовлення, ці лейбики можна реконструювати, відшити з сучасних легших матеріалів для дітей, фольклорних колективів. При бажанні можна відтворити і жіночий і чоловічий одягові ансамблі. Вся необхідна інформація, доповнена ілюстраціями та описовою базою, від першого стібка до підшивання подолу подана у книзі. Таким чином ми збережемо автентичний текстиль для музеїв, щоби їх бачили наступні покоління. А в реконструйованих речах, пошитих за відповідними розмірами, зможемо більше пропагувати бойківську самобутність і нашу культуру як складову культури України.

Олександра Цуняк, майстриня бойківських ремесел, голова Турківської районної громадської організації «Союз Українок» для сайту "Турка - перлина Карпат"





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 450 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.