Середа, 17.01.2018 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » » 2017 » Грудень » 20 » ЛИШЕ СПІЛЬНА РОБОТА Є УСПІШНОЮ
20.12.2017 (15:12)

   ЛИШЕ СПІЛЬНА РОБОТА Є УСПІШНОЮ

Добра практика на завершення календарного року - підбивати підсумки зробленого, а відтак аналізувати проблеми, що виникали у процесі втілення малих чи великих проектів й, зрозуміло, робити висновки з тим, щоб у майбутньому якомога менше допускатися помилок. Особливо це актуально, коли йдеться про керівників району, важливих установ та організацій, адже їхній підсумковий аналіз є водночас і звітом перед громадськістю, яка у законний спосіб уповноважує того чи іншого чиновника, чи працівника органів місцевого самоврядування на виконання функцій держави.

Сьогодні ми запросили до розмови, щоб дізнатися про здобутки та перспективи Турківщини, голову районної ради, депутата багатьох скликань, людину з великим життєвим досвідом Володимира Лозюка.

- Володимире Омеляновичу, нещодавно в Україні відзначили День місцевого самоврядування. Окрім привітань, що були адресовані на Вашу адресу, а також колективу, який очолюєте, очевидно, була й слушна можливість почути рекомендаційні, а навіть і критичні зауваження. А Ви мали нагоду підбити підсумки зробленого. Тож хочу і я запитати, яким був рік, що минає, для органів місцевого самоврядування Турківщини?

- Якщо коротко, він не простий. Впродовж багатьох років так складаються обставини, що одним із пріоритетних завдань є питання вчасного забезпечення працівників бюджетних установ заробітною платнею, адже від цього залежить благополуччя родин, атмосфера в колективі, та й настрій працівника до роботи. І як би не було складно, хочу всіх запевнити, що рік у цьому плані ми завершимо успішно. Вірю і сподіваюся, що заробітну плату буде виплачено усім працівникам. Впродовж року всі кошти з перевиконання бюджету ( а це більше 6 мільйонів гривень) було скеровано на виплату їм заробітної плати. Хоч, практично на кожній сесії, ми мали такі собі невеличкі пікети в сесійному залі, але, дякувати Богу, здоровий глузд і взаєморозуміння взяли верх, усе вирішувалося, як кажуть, полюбовно.

Щодо соціально-економічного розвитку, у 2017 р. маємо непогані здобутки. Без перебільшення, є чим похвалитися. З державного бюджету, з обласного, районного та сільських для розвитку нашого краю вдалося залучити більше 40 мільйонів гривень. Це будівництво, ремонт закладів соціально-культурної сфери, інфраструктурні проекти, придбання обладнання. Щоб не бути голослівним, скажу, що в освіті ми мали 43 об’єкти. Це ремонт, реконструкція, заходи з енергозбереження шкіл в селах Сигловате, Боберка, Верхнє, Яворів, Гусне, В. Яблунька, Лосинець, Радич, Закіпці, Ісаї, Кривка, Матків, Яблунів, Лопушанка, Явора, Шандровець, В. Висоцьке. Даруйте, якщо когось не згадав. Виконані роботи, я гадаю, бачать батьки, діти та педагоги. Основне, це зручності для того чи іншого навчального закладу. Також хочу відзначити, що для 15 освітніх установ району закуплено апаратуру та обладнання з тим, щоб покращити навчально-виховний процес. Працюємо й над питанням облаштування спортивних майданчиків, зокрема в с. Бітля, Шум’яч, в м. Турка.

Щодо медицини, то тут у році, що минає, ми реалізовували 10 об’єктів, серед яких - ремонт ФАПів у селах Сигловате, Бітля, Жукотин, Присліп, капітальний ремонт, реконструкція та встановлення опалення в лікарських амбулаторіях сіл В. Висоцьке, Ясениця, Лімна, Вовче, закупівля для них обладнання, а також для центральної районної лікарні та Боринської міської. У цьому контексті не можу не згадати придбання санітарного автомобіля для Турківської КЦРЛ, вартістю 500 тис. грн., діагностичного обладнання для Боринської міської лікарні, яке коштує 400 тис. грн.. До речі, такий апарат ультразвукової діагностики мають лише 2-3 медичні заклади в області. І дав би Бог, щоби наші медики швидко навчилися на ньому працювати й надавали якісні послуги населенню.

Є чим похвалитися і в культурі. Для прикладу, це ремонт приміщень народних домів у селах Кринтята, Боберка, Ластівка, Н. Турів, Н. Яблунька, Сянки, смт. Бориня. Придбано музичну апаратуру для народних домів сіл Хащів, Багнувате, Риків, Ропавське, Лімна, Вовче, Завадівка, Ісаї, Боберка. По м. Турка завершено 3 об’єкти з освітлення вулиць. Працюємо й в питаннях встановлення дитячих майданчиків в райцентрі. Щодо шляхового будівництва, ми мали можливість освоїти більше 1 млн. 200 тис. грн.. на ремонт доріг в селах Зубриця, Коритище, Вовче, Красне, Лімна, Лопушанка, Дністрик Дубовий.

У когось може виникнути слушне запитання: мало це чи багато? Звичайно, хотілося б більше, але виходимо з фінансової спроможності. Робимо те, що можемо, а якщо хтось має амбітні плани, прошу приходити і ми завжди підтримаємо.

Розповідаючи про все це, я аж ніяк не хочу ставити названі здобутки собі в заслугу чи в заслугу районної ради. В цьому велика щоденна копітка праця широкого загалу людей. Принагідно хочу відзначити плідну працю депутата Верховної Ради України Андрія Лопушанського, який зробив багато для залучення в розвиток району коштів з державного бюджету, депутатів Львівської обласної ради Михайла Дзюдзя, Михайла Ільницького, Ігоря Комарницького, які постійно (іноді по декілька разів на день) телефонують і радяться, щоб якомога більше капіталовкладень було залучено в розвиток району з обласного бюджету. Ну, й звичайно, добрим словом згадую Турківську РДА й зокрема Олександра Лабецького. Наша спільна праця й депутатська турбота досить часто вирішувала непрості питання співфінансування проектів, без якого їх втілення було б неможливим. Принагідно дякую міській раді, сільським головам за взаєморозуміння заради спільної мети.

Все вище сказане є спростуванням для скептиків, критиків, які завжди, наче по якомусь шаблону, кажуть, що в районі нічого не робиться. Звичайно, дуже легко поїхати на заробітки чи на постійне проживання в якусь з європейських країн і звідтам постити у Фейсбук, мовляв, усе погано. Але тут я задаю запитання таким критиканам: ще недавно ви були в Україні, то що ж ви зробили, щоб було краще, або ж, заробивши кошти за кордоном, чи ви сплатили хоч копієчку податку, щоби збудувати дороги чи щось зробити в рідному селі? Часто дивно виглядає - людина, яка в житті не побудувала туалет, учить всіх, як споруджувати будинки, намагаючись бути універсальною і всезнаючою, а я кажу: опустіться на грішну землю, приїдьте до своїх батьків, поправте огорожу, викосіть канаву, поцікавтеся, як живуть, а потім ми можемо зустрітися й поговорити про все інше.

- Володимире Омеляновичу, днями відбулася сесія Львівської обласної ради, яка прийняла «Стратегію розвитку гірських районів Львівщини». Кілька слів про цей документ, що він дасть для нашого району?

- Це така собі дорожня карта , як розвиватиметься Турківщина, і не хіба, а всі гірські райони, на період до 2020 року. Маючи нагоду, хочу наголосити, що ідея цього проекту належить депутату Львівської обласної ради Ігорю Комарницькому. Запропонувавши його, він зумів активізувати своїх колег Михайла Дзюдзя та Михайла Ільницького, мене та Олександра Лабецького на активну співпрацю. Ми взяли участь у всіх засіданнях робочої групи з тим, щоб напрацювати перспективи. Більше того, преференції тут має й частина Дрогобицького, Старосамбірського та Сколівський район. У цій Стратегії записано завершення будівництва Нижньояблунської, Либохірської та Лосинецької шкіл, капітальний ремонт дороги Турка-Боберка, Турка-Лопушанка, створення привабливих туристичних маршрутів із залученням г. Пікуй, заслуговує на увагу й вузькоколійка з Турківщини до Сколівського району, в якій зацікавлені й поляки. Думаю, що поштовх до розвитку нашого краю дасть і дорога, що з’єднає с. Яворів, зокрема реабілітаційний центр Національного комітету спорту інвалідів з відомою гірськолижною базою «Тисовець». Дорога проляже через села Верхнє, Н. Висоцьке, Заріччя, Яблунів. Тоді ці населені пункти, зрозуміло, дістануть серйозний поштовх для розвитку. Усе тут вже погоджено й навіть профінансовано проектно-кошторисну документацію.

Позитивним у Стратегії є й те, що передбачено преференції для гірських районів у плані співфінансування мікропроектів. Чого гріха таїти, ми не завжди можемо вишукати кошти на це. А тут обласна рада надасть таку собі руку допомоги. Щоб це було більш зрозумілим, наведу приклад. У 2016 р. наш район представив на розгляд обласної ради 35 мікропроектів. Перемогли 34. У 2017 р. подано 32 мікропроекти, а співфінансування ми змогли вишукати лише для 14. До того ж, співфінансування додатково ще на 3 проекти виділила міська рада.

«Стратегія розвитку гірських територій» - це такий собі орієнтир нам для роботи. Але не заради похвали, хочу відзначити й те, що ми ще 3 роки тому на форумі народовладдя пропонували оцю теорію для реалізації. Йшлося не тільки про Львівщину, а й про гірські райони Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей. До цієї масштабної роботи були залучені не лише голови районних рад цих регіонів, а й Голова Верховної Ради Андрій Парубій, міністри Кабінету Міністрів та їхні заступники. Ми маємо розуміти, що в Стратегії розписані кошти, які, я вірю, будуть профінансовані на 4 наступні роки. Велику роботу маємо провести і в плані облаштування туристичних маршрутів і, до речі, таких, щоб цікавили не лише українців, а й поляків, австрійців та угорців. Майже в кожному населеному пункті маємо захоронення вояків з тих держав з часу Першої світової війни. Думаю, що за цей період (якщо не станеться чогось надзвичайного) ми кардинально змінимо обличчя Турківщини, але, зрозуміло, за активної підтримки та взаєморозуміння органів місцевого самоврядування та широкого загалу людей.

Так, до слова, я сьогодні чітко бачу ті села, де люди хочуть щось змінити, щоб їхній населений пункт виглядав привабливо і мав перспективи. Там, де є зацікавленість, громада збирає кошти на співфінансування проектів з реконструкції ФАПу чи Народного дому, а де цього немає - кивають рукою, мовляв, нам все одно.

- Володимире Омеляновичу, зараз формуємо бюджет на наступний рік. Очевидно, виникають звичні проблеми з нестачею коштів?

- Звичайно, перед нами стоять непрості виклики, адже реалізовуватимемо медичну та освітню реформи. А тому я би дуже хотів, щоб вони принесли користь найперше в медицині - пацієнтам, а в освіті -учням. Я вже неодноразово наголошував, що ми просто зобов’язані привести штатні розписи у бюджетних установах до визначених норм. Не можна дальше допускати того, щоб на одній посаді, скажімо медсестри, працювало двоє чи троє працівників, за яких ми доплачуємо більше 4 млн. грн.. в рік соціального внеску як за неповну зайнятість працівників. При цьому, чимало освітян та медиків справді віддають себе роботі і роблять велику справу, отримуючи таку ж саму зарплатню, як ті, що прийдуть на роботу й не знають, як дочекатися до кінця робочого дня. Нехай це комусь і не подобається, але я вважаю, що людина, яка працює, має мати адекватну зарплату й доплату за роботу, а ледарів й тих, хто створює видимість роботи, ми мусимо позбуватися. Це неправильно, не по-людськи, не по-християнськи. Мірилом оплати праці педагога має бути якість освіти учня, а мірилом медика - відношення до хворого.

Я зараз не готовий охарактеризувати бюджет району на 2018 рік, адже маємо лише прогнозні показники. Проте хочу наголосити, що наступний рік, як і попередній, буде не простим. І лише наша спільна праця і взаєморозуміння можуть стати стабілізуючим фактором подальшого розвитку Турківщини.

Розмовляв Василь ВАСИЛЬКІВ.

Газета "Бойківщина" №50,2017





Теги:  

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 248 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.