Середа, 17.10.2018 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » » 2018 » Січень » 4 » НЕ СТЕРПИТЬСЯ, НЕ ЗАБУДЕТЬСЯ, НЕ ПЕРЕБОЛИТЬ
04.01.2018 (23:33)

   НЕ СТЕРПИТЬСЯ, НЕ ЗАБУДЕТЬСЯ, НЕ ПЕРЕБОЛИТЬ

Безглузда десятирічна афганська війна ще довго болем ятритиме душі українців, особливо тих, хто пройшов це вогненне горнило, хто втратив друзів у цій радянській авантюрі, хто ще й зараз страждає від ран, хто в снах і досі бачить страшні картини бойових операцій. Не висохнуть сльози й на очах сивочолих матерів, що втратили в далекій мусульманській державі ще зовсім юних синів.

Тому й не дивно, що воїни-афганці, яким пощастило вижити «виконуючи інтернаціональний обов’язок», свято бережуть пам’ять про побратимів. Щороку вони збираються в день вводу та виводу військ з Афганістну біля пам’ятних знаків (в Турці такий споруджено на честь загиблих поблизу військкомату), щоб пригадати свою вогненну юність, вклонитися бойовим побратимам, чиє життя обірвалося в горах Гіндукуша, на перевалі Саланг, в Баграмі, Газні чи Кандагарі.

25 грудня, до пам’ятника воїнам-афганцям в райцентрі вкотре прийшли бойові побратими, щоб згадати трагічну дату - 38 річницю введення військ в Афганістан. На жаль, не багаточисельно. Напевно ті, хто по-справжньому цінує бойову історію та дружбу Настоятель храму Верховних апостолів Петра і Павла м. Турка о. Тарас відслужив панахиду за убієнними воїнами та тими, що в різні роки, уже після афганської війни, померли від ран. Щиро й душевно говорив про своїх побратимів і голова УСВА на Турківщині, підполковник Іван Панцир. Присутні хвилиною мовчання та молитвою пом’янули світлу пам’ять загиблих. А також пригадали історію. Як 25 грудня 1979 року о 15.00 годині, радянські війська перейшли кордон з Афганістаном. Згодом історики написали, що одночасно літаки 103-ї Вітебської повітряно-десантної дивізії приземлилися в аеропортах Кабула і Баграма. А наступного дня підрозділи дивізії та КДБ встановили контроль над важливими стратегічними об’єктами в Кабулі. А ввечері 27 грудня бійці спецгрупи КДБ «Альфа» провели операцію «Шторм-333» й захопили резиденцію Хафізули Аміна - палац Тадж-Бек. Сам Амін був убитий, а, за підтримки Радянського Союзу, країну очолив Бабрак Кармаль.

До складу обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані, який брав участь в інтервенції, входила 40-а армія Туркестанського військового округу (4 дивізії, 5 окремих бригад, 4 окремі полки, 4 полки бойової авіації, три вертолітні полки, трубопровідна бригада, бригада матеріального забезпечення та деякі інші підрозділи. До середини січня 1980 року загальна чисельність радянських військ становила 81 тисячу осіб.

У ті далекі роки про цю статистику не знали воїни, які свято вірили, що вони йдуть виконувати інтернаціональний обов’язок. Серед них були й вихідці з Турківщини - ті, що в складі вище названих підрозділів вступили на афганську землю - Зеновій Кузьо та Мирон Волчанський.

А трагедія Афганістану уже в 1980 році болем відгукнулася й на Турківщині. У с. Бережок прибув «вантаж-200» з сержантом Миколою Лехновським. Я пригадую, тоді дев’ятикласник Лімнянської школи, як батьки хотіли відкрити домовину й подивитися, чи справді там їхній син, але працівники спецслужб цього зробити не дозволили. У 1983 році чорний ворон афганської війни прилетів у с. Верхнє. В далекій мусульманській країні загинув Петро Гавій. Через 2 роки, коли там, за розповідями очевидців, тривали надзвичайно активні бойові дії, в домовинах на Турківщину прибули прапорщик Степан Мельникович, рядовий Микола Лимар та рядовий Іван Боберський. А за рік до завершення афганської авантюри в домовині до батьківської оселі повернувся Іван Костишин.

Загалом через Афганістан пройшло близько 150 вихідців з Турківщини. Уже після виводу військ від поранень та душевних травм померли Василь Готраш із с. Бітля, Богдан Дульнявка, Ігор Солопатич, Петро Шевців, Ігор Герич з м. Турка, Василь Сипливий із с. Либохора, Володимир Корнутич із с. Ільник, Микола Стебівка із с. Верхнє, Василь Хомин із с. Ластівка, Василь Шугало з с. Розлуч.

Їх світлу пам’ять, як і убієнних побратимів, свято бережуть воїни-афганці, що й зараз повсякчас показують зразки патріотизму і відданості Українській державі, хоча в ті часи вони воювали і вмирали за віртуальні радянські «ідеали», навіяні тодішньою пропагандистською машиною. Зараз вони в перших лавах у боротьбі за національні принципи Української держави. Тут можна згадати і Революцію Гідності, де афганська сотня була однією з перших, та російсько-українську війну в Донецьку та Луганську де вони також на передніх рубежах.

А тому іноді стає дивним, що дехто намагається посіяти розбрат і ворожнечу в святе товариство бойових побратимів, де є і благородна мета в боротьбі із захисту українських інтересів.

Василь ВАСИЛЬКІВ.

Газета "Бойківщина" №52,2017





Теги:  ПЕРЕБОЛИТЬ, ЗАБУДЕТЬСЯ, СТЕРНИТЬСЯ

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 603 | Додав: Admin | Теги: ПЕРЕБОЛИТЬ, ЗАБУДЕТЬСЯ, СТЕРНИТЬСЯ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Всі смайли
Код *:
Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.