Середа, 12.12.2018 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Новини Турківщини

Головна архіву новин » » 2018 » Грудень » 3 » «40 з 95»: Закулісні моменти про створенні і не створення ОТГ на Львівщині
03.12.2018 (21:36)

   «40 з 95»: Закулісні моменти про створенні і не створення ОТГ на Львівщині

У 2018-му утворення ОТГ на Львівщині, у порівняні з попередніми роками, сповільнилося. У області є чотири райони, де так і не створили жодної територіальної громади, хоч цей рік багато в чому був ключовим. Чому децентралізація гальмує, чому села не поспішають входити до об’єднаних територіальних громад та чи приєднуватимуть їх примусово, – розповіла керівник Львівського центру розвитку місцевого самоврядування Галина Гречин.

Центр є своєрідним «штовхачем» децентралізації у регіоні. Його представники вивчають спроможність кожного потенційного об’єднання, їздять у села, на громадські слухання, переконують мешканців та консультують у питаннях бюджету уже утворені ОТГ.

Підсумок 2018 року на Львівщині – утворення 5 нових ОТГ у трьох районах: Радехівському, Дрогобицькому та Перемишлянському районах, де раніше не було жодної. Цей результат не найкращий: у 2015 році, в перший рік реформи, на Львівщині утворили 15 громад, у 2016 році – 7, у 2017 році – 13. Таким чином, загалом на Львівщині вже є 40 ОТГ з 95 передбачених у перспективному плані. Чотири райони – Яворівський, Буський, Золочівський та Турківський – досі не мають жодної об’єднаної територіальної громади. Висновок очевидний – реформа децентралізації у нас точно не просувається семимильними кроками: громади, які спроможні акумулювати великий фінансовий ресурс і які мають активних мешканців – уже об’єдналися, решта територій залишаються на карті децентралізації білою плямою.

Аналізуючи тенденції, у Львівському центрі розвитку місцевого самоврядування кажуть, – якщо ОТГ не утворюється, – значить це комусь вигідно. Вигідно також, щоб місцеві мешканці були абсолютно непоінформовані про суть реформи.

«Які тенденції ми помітили в Буському і Турківському районах: мешканці свято переконані, що вони пропадуть без районів. Приїжджаєш на громадські обговорення, і практично на кожному звучить: «Що ви нам розказуєте, ми без району пропадемо». Ми розуміємо, що люди не самі це придумали, – хтось таку думку формує. І очевидно, що така думка формується, зокрема, з районних рівнів прийняття рішень.

Наприклад, якщо говорити про Турківський район, там дуже складно було порахувати потенційні доходи об’єднаних громад. Коли ми порівняли доходи районного бюджету попереднього року і доходи наступного року, то побачили падіння на майже 17 мільйонів. В Турківському районі немає великого платника податку, зникнення якого призвело б до такого падіння. Тому ми говоримо про штучний перерозподіл місць, куди ці доходи зараховуються для того, щоб якимсь чином сформувати в людей враження, що без районного центру, районної влади громади не зможуть розвиватися.

Те саме повторюється в Буському районі. Ми зустрічалися з тим, що на громадських обговореннях люди нам ставили питання, «а розкажіть про нашу стратегію розвитку». Тобто, люди не розуміють, як би мали розвиватися їхні території. На місцях не працюють з громадами для того, щоб вони могли побачити своє місце в ОТГ. При цьому, якщо ми говоримо про Турківськй район, це можливості рекреації, туризму, оздоровлення, і вони, без перебільшення, недооцінені. Поряд є Сколівський район і ми бачимо, як там розвиваються території», – каже Галина Гречин.

Аби території розпочали процес об’єднання у громаду, спершу мають відбутися громадські слухання. Згодом, спираючись на результат цих слухань, відповідне рішення на сесії приймають депутати сільської, селищної чи міської ради. І це використовують противники утворення ОТГ. Сільські ради часто навіть не скликають громадських слухань, або запрошують на них «своїх» людей, які голосують проти.

«У Яворівському районі ми мали унікальну для області ситуацію. Там потенційно мала б утворитися Немирівська громада. Дуже часто буває так, коли центральна рада ініціює об’єднання, а ради, які дають згоду на об’єднання, різними шляхами штучно гальмують процес. Тут ми маємо іншу ситуацію, коли всі сільські ради виявляли бажання об’єднуватися, а центральна рада – Немирівська в особі сільського голови абсолютно не йшла на контакт і не хотіла навіть ініціювати процес створення ОТГ.

«... якщо говорити про державницьку позицію, звісно, рано чи пізно ми прийдемо до того, що принцип добровільності вичерпає себе», – Ростилав Замлинський

Оскільки є 4 шляхи утворення громади і в законі не написано, що ініціювати процес має центральна рада, утворення Немирівської ОТГ ініціювала одна з суміжних рад, яка мала б до неї увійти. Вона пройшла процедуру голосування, громадського обговорення, надала згоду, надіслала пропозиції всім,у тому числі Немирівській селищній раді. В результаті Немирівський селищний голова за дві години зібрав громадські обговорення, попередивши, звичайно, виключно, тих, в кому був зацікавлений, і люди на цих обговореннях проголосували проти утворення ОТГ. Звичайно, що громадськість, яка представляла іншу думку, збурилася, але дорогоцінний час був втрачений. Бо процедура утворення ОТГ має певний термін і щоб були призначені вибори, треба було до 1 жовтня завершити процес. Таким чином позиція однієї конкретної людини може знівелювати бажання розвитку всіх інших», – розповідає Галина Гречин.

Вона каже, випадків, коли сільські голови фактично приймають рішення одноосібно – дуже часті.

«Буський район – Ожидівська сільська рада навіть не винесла питання на громадське обговорення. Тобто позбавила права прийняття рішення. Цим, до речі, зловживають сільські голови, щоб заблокувати процес. Коли до них надходить звернення, вони його формально обговорюють на сесії, оминаючи такий важливий крок як громадське обговорення, таким чином усуваючи мешканців.

Ще один район в якому не вдалося утворити жодної ОТГ – Золочівський. Один з пакетів документів, який був поданий в обласну адміністрацію – на утворення Поморянської об’єднаної громади. Але рішення на об’єднання дали тільки три місцеві ради. В такому форматі це була неспроможна громада. Там не було навіть 50% населення, але наші спроби залучити ще хоча б одну-дві сільські ради, на жаль, впиралися в амбіції або нерозуміння, або ж небажання сільських голів», – зазначила Гречин.

Ще один поширений прийом того, як провалити об’єднання – запрошувати на громадські обговорення виключно бюджетників: представників культури, освіти, яким перед цим розказують, нібито, на всю ОТГ буде один народний дім, одна школа, позакривають бібліотеки. Захищаючи свої робочі місці, люди голосують проти об’єднання.

Таким чином, ОТГ нині охоплюють лише трохи більше 20% території Львівської області. Низка потенційних громад цьогоріч проігнорували можливість об’єднання, який багато в чому був ключовим.

Як пояснює Галина Гречин, вибори в новостворених ОТГ призначили на 23 грудня 2018 року. Після цього кожна громада отримає інфраструктурну субвенцію, суму якої розраховують, виходячи з обсягу території ОТГ і кількості населення. Зазвичай йдеться про кілька мільйонів гривень. Втім, ОТГ, які не утворилися у 2018-му ці кошти, найімовірніше, вже втратили. Оскільки, навіть якщо об’єднання відбудеться наступного року, не відомо, чи ЦВК призначатиме вибори за рік до загальних виборів 2020 року, враховуючи, що у 2019 році країну чекають президентські перегони.

«Станом на сьогодні ці кошти вже втрачені. Тому, що ми не знаємо, чи ця громада утвориться до 2020 року, а інфраструктурна субвенція на розвиток сільських територій закладена в законі про добровільне об’єднання. Тобто якщо буде прийняте рішення у 2020 році про утворення громад в адміністративному порядку, то ті громади, які утворяться, вже не будуть отримувати інфраструктурної субвенції», – пояснила Галина Гречин.

На скільки імовірним є запровадження у 2020 році примусового об’єднання територій, які п’ять років бойкотували децентралізацію? Заступник голови Львівської ОДА Ростилав Замлинський зазначає, нині закон передбачає лише добровільне створення ОТГ. Втім, певний, цей принцип уже вичерпав себе.

«Якщо говорити про досвід інших країн, практика показує, що рано чи пізно добровільність спливає і ми бачимо успіх. Чому такі успіхи не поширити на територію всієї України. Через сильну громаду формується потенціал і області, і всієї країни. Тому, якщо говорити про державницьку позицію, звісно, рано чи пізно ми прийдемо до того, що принцип добровільності вичерпає себе», – зазначив він.

Варто нагадати, що на 2020 рік заплановані вибори до місцевих рад і відбутися вони мають по-новому – виключно в ОТГ на основі затвердженого перспективного плану.

«Єдине, що ми можемо прогнозувати, що в 2020 році на місцевому рівні будуть відбуватися дуже жаркі політичні баталії, бо районні ради, імовірно, будуть розформовані, і люди, які сьогодні працюють на рівні районів, чи обрані в районні ради, швидше за все, підуть конкурентами на вибори в об’єднані громади. Тому місцеві лідери, які утворили ОТГ, які показали результат, будуть мати переваги на виборах. Я переконана, що 2020 рік покаже, на скільки відірвалися вперед ті території, в яких вже є ОТГ», – додала Галина Гречин.

zik.ua


Теги:  95»:, створення, Закулісні, створенні, моменти, Львівщині

Схожі матеріали :

Оцінка--> 
Переглядів: 84 | Додав: Admin | Теги: 95»:, створення, Закулісні, створенні, моменти, Львівщині | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Всі смайли
Код *:
Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.