Субота, 24.02.2018 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Останні надходження

Сортувати по : Переглядах·Коментарях·Рейтингу·Даті
В розділі матеріалів: 50
Показано матеріалів: 1-15
Сторінки: 1 2 3 4 »


22.02.2018 (11:29)

21 лютого заступник начальника обласного управління охорони здоров’я Василь Іванович Височанський відзначає ювілей – 55 років з дня народження.

Нам дуже хотілося написати більше про особисте життя цього завжди усміхненого, надзвичайно уважного, толерантного та відповідального посадовця, який без заперечень дає інтерв’ю, завжди (навіть у вихідні) відповідає на телефонні дзвінки і дуже багато часу присвячує роботі. На жаль – не вийшло. Навіть у розмові про себе він переключається на робочі питання, а своєю основною метою вважає реформування медицини в області.

Починав працювати в непростий період


Статті | Переглядів: 68 | Додав: Admin | Дата: 22.02.2018 | Коментарі(0)


14.02.2018 (23:10)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-10 !)

День святого Валентина, про який ранiше можна було прочитати хiба в навчальних текстах з англiйської мови, впевнено увiйшов у наше життя. Для тих, хто вдає з себе дорослих, це цiлком пристойний привiд побавитися рожевими сердечками усiх можливих розмiрiв. Тинейджери радiсно розбiгаються по нiчних клубах або шкiльних їдальнях на вечiрки...


Статті | Переглядів: 1613 | Додав: Admin | Дата: 14.02.2018 | Коментарі(10)


14.02.2018 (23:00)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-3 !)

У храмі Різдва Пресвятої Богородиці в місті Самборі Львівської області здивувалися, коли літня полячка привезла у подарунок церкві золоте серце. Жінка, яка багато бачила на життєвому шляху, розповіла неймовірну історію.

Якось під час перебування у Самборі туристка зайшла до храму і довго молилася перед невеличким скляним саркофагом, в якому зберігаються мощі святого Валентина, покровителя колишньої Перемисько-Самбірської єпархії. Не помічала, як збігав час, стояла і молилася. Туристи почали хвилюватися, бо вже зібралися в автобусі й готувалися від’їхати до Польщі, а жінки все не було.

Полячка просила заступництва святого і допомоги, щоб урятувати сім’ю сина, яка мала от-от розпастися...


Статті | Переглядів: 1695 | Додав: Admin | Дата: 14.02.2018 | Коментарі(3)


14.02.2018 (22:00)
(2-го лютого за старим стилем. 15-го лютого за новим стилем).
«Зиждитель небесе і землі на руках ношашеся, святим Симеоном старцем днесь: Той бо Духом Святим глаголаше: нині свободихся, видіх бо Спаса моєго».

Во Ім’я Отца, і Сина, і Святого Духа!

Возлюблені во Христі, браття і сестри. Сьогодні ми з вами святкуємо славне й радісне свято Стрітення Господнє. Якщо Різдво й Богоявлення – це були свята Світла, що з’явилося в світ, то сьогоднішнє свято – це свято Світла – прийнятого людиною. Світло не тільки з’явилося в світ, воно осіяло людські душі: «Світ Твой, Господи, знаменася на нас», котрі знайшли, зустріли, побачили й прийняли Бога. На них лягла славна печать Божого Світла.

Наскільки блаженні лиця, котрих сподобив Господь страти учасниками в події принесення Його в храм на сороковий день. Праведний Симеон прийняв на руки свої маля, котре було Вседержителем Богом. І ось він співає пісню, Анна пророчить, а Богоматір з Іосифом...


Проповіді | Переглядів: 1297 | Додав: Admin | Дата: 14.02.2018 | Коментарі(0)


26.01.2018 (10:15)
До дня народження автомобіля

БЕНЦ «ПАТЕНТ-МОТОРВАГЕН» 1886 p

Зараз вже багато людей не уявляє свого життя без автомобіля. Проте так було не завжди. Історія виникнення автомобіля це тернистий шлях багатьох винахідників.

Перші відомі креслення автомобіля належать Леонардо да Вінчі, проте ані діючого екземпляра, ані відомостей про його існування до наших днів не дійшло. У 2004 році експерти Музею історії науки з Флоренції змогли відновити по кресленнях цей автомобіль, довівши правильність ідеї Леонардо.


Статті | Переглядів: 3607 | Додав: Admin | Дата: 26.01.2018 | Коментарі(0)


24.01.2018 (11:20)

(Фото: peoples.ru)

Якщо спробувати визначити місце Висоцького в історії вітчизняної культури (російської та культури всього пострадянського простору) одним словом, то найточніше буде: втілена совість народу. За життя він не став ні заслуженим артистом, ні лауреатом. Не отримував жодних офіційних нагород від держави, проте став справді народним, отримавши широку любов та визнання.

"Своїм" його вважали і інтелігенти, і робітники, і поціновувачі театрального мистецтва, і навіть люди, які перебували в місцях позбавлення волі. Завдяки своїй творчості Висоцький став спражнім символом, який втілював думки та прагнення майже кожного з них.

Висоцький не відразу зрозумів, що хоче бути актором. Після закінчення школи він вступив до Московського інженерно-будівельного інституту, але покинув його, провчившися всього півроку. "Готуватимуся, є ще півроку, спробую вступити до театрального. А це - не моє...", - сказав він тоді.


Статті | Переглядів: 1351 | Додав: Admin | Дата: 24.01.2018 | Коментарі(0)


23.01.2018 (10:14)

25 січня 1938 року в Москві народився знаменитий радянський поет, бард, актор кіно і театру , лауреат Державної премії СРСР в 1987 р (посмертно) Володимир Семенович Висоцький .

Часом здається, що Висоцький прожив кілька життів, щоб створити такі шедеври, як «Скалолазка», «На Большом каретном», «Протопи ты мне баньку по-белому», «Диалог у телевизора»… Ім'я Висоцького завжди було оточене славою. Впізнаваний «голос з тріщиною», обов'язково з гітарою, дотепний, іронічний, харизматичний ...

Йому завжди було що сказати і заспівати. Неймовірно талановитий: поет, актор, співак. Легенда, явище, ікона, і в той же час - балагур і випивака. Як говорив Роберт Рождественський, у кожного свій Висоцький. Пісні, створені маестро, часто переростали самі фільми і спектаклі, для яких були написані.


Статті | Переглядів: 1294 | Додав: Admin | Дата: 23.01.2018 | Коментарі(0)


21.01.2018 (10:11)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)

Не можна сказати, що я б рекомендував роверистам повторити наш із кумом маршрут, принаймні окремі його відтинки. А все чому? Та тому, що в певний момент там закінчуються дороги, стежки, автобани та інші напрямки і починаються зарослі, які місцеві назвали “стежкою”, уточнивши при цьому, що востаннє нею ходили років 30 тому. І ти, продираючись крізь малинник, мрієш про час, коли вже не ти ровера, а ровер тебе буде везти.


Статті | Переглядів: 197 | Додав: Admin | Дата: 21.01.2018 | Коментарі(2)


19.01.2018 (18:00)

Inspired Expedition – це подорож Карпатами із заходу на схід тривалістю в місяць. Троє наших друзів вирушили у пішу мандрівку горами на цілий місяць і кожного тижня ділитимуться своїми враженнями в блозі експедиції.

Епізод 5. Черемош – Буковина – Верховина

Насправді більш-менш конкретний маршрутний план ми мали лише до румунського кордону, себто на чотири тижні шляху. Та ось 28 днів минуло, а відчуття, що треба йти далі залишилося. І ми пішли, без розрахунків кілометражу, без заздалегідь продуманих місць ночівель, імпровізуючи та довіряючи підошвам кросівок. І ми не могли звернути не туди, бо будь-який шлях у ці фінальні дні був нашим.


Статті | Переглядів: 137 | Додав: Admin | Дата: 19.01.2018 | Коментарі(1)


19.01.2018 (13:34)

Національній академії наук України 2018-го — 100 років. Директорові Інституту народознавства НАНУ академікові НАНУ Степанові Павлюку — 70. А Інститутові, який він очолює, — 25.

Про те, як хлопчина із села Волосянка Сколівського району, що на Львівщині, йшов і дійшов до звання академіка, про те, якими науковими досягненнями у столітній ювілей НАНУ може похвалитися колектив Інституту народознавства НАНУ, в розмові з академіком Степаном Павлюком, з яким ми знайомі понад 40 років.

— Степане, то як академік виростав-зростав?

— У кожної людини місце народження викликає впродовж всього життя незбагненне емоційне піднесення, щось особливе і незрівнянне. Адже саме тут тебе матуся привела на світ, тут тобі було дароване життя, тут твої рідні почули вперше твій голосочок.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 119 | Додав: Admin | Дата: 19.01.2018 | Коментарі(0)


12.01.2018 (20:30)

Село посеред Карпат дає життя одній з найбільших рік України, яка ділить його навпіл на Горішній і Долішній кінці. Тут збережені три дерев’яні храми, найстаріший з яких із 1680 року. Тут серце Бойківщини, мальовничі бескиди й ще молодий Дністер. Це Вовче – край не хижих вовків, а щирих людей.

Тут починається Дністер

Друга за величиною річка України, що впадає в Чорне море, бере свої витоки з маленького села на бойківській Турківщині. Власне, біля села Вовче маленький потічок витікає, розділяючи село на два береги, і згодом течією розпливається у могутній Дністер.


Статті | Переглядів: 155 | Додав: Admin | Дата: 12.01.2018 | Коментарі(0)


11.01.2018 (23:01)

Цій людині було суджено присвятити своє життя Богові. Це я кажу про настоятеля храму Різдва Христового УАПЦ м. Турка, митрофорного протоієрея о. Миколу Різака. Той, кому бодай один раз за життя доводилося спілкуватися з о. Миколою, уже ніколи не забуде його мудрого проникливого слова, спокійного голосу і особливого, іноді навіть трішки припорошеного гумором, погляду на життя. Він уміє порадити, допомогти молитвою, вислухати, втішити. «Іду до о. Миколи - як до свого батька», - почула я якось від однієї з турківчанок. Прекрасно, коли так кажуть про людину.

Дійсно, одного разу, в дитинстві, Господь врятував о. Миколу. Він про це майже нікому не розповідає, але люди знають.

У багатодітній сім'ї Різаків з В. Висоцького дуже часто хворіли і помирали діти. Троє уже забрав до себе Господь, і так сталося, що й Микола, п'ята дитина в сім'ї, також важко захворів. Лікарі були безсилі будь-що зробити. Коли, на їх переконання, дитяче серденько перестало битися - констатували смерть, й хлопчика помістили в трупарню. Батьківському горю не було меж, адже втратили ще одну кровинку. Та коли наступного дня зранку прийшли забирати дитину аби похоронити її, то мало в самих серце не зупинилося... від радості: Миколка сидів у холодному приміщенні і перебирав щось ручками, наче бавився. Хіба це не чудо?!


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 176 | Додав: Admin | Дата: 11.01.2018 | Коментарі(0)


11.01.2018 (22:33)
Так люб’язно називають друзі та знайомі Петра Косачевича

Напевне, сам Господь визначив для нього успішну мистецьку долю, що славно увінчалася високим званням - Заслужений працівник культури України. Хоча до такого логічного визнання, на перший погляд скромної і незначущої праці працівника культури, Петро Іванович йшов занадто довго. Уже сама ідея, на зорі нашої Незалежності, духовно об’єднати розкиданий буремними вітрами по всьому світу бойківський етнос, та ще й організувати на прабатьківській землі величну, довгоочікувану зустріч - заслуговує найвищої похвали та пошанування. Сьогодні, з висоти 25 - річної історії проведення бойківських фольклорно - мистецьких свят, започаткованих саме Петром Косачевичем, бачимо, як крок за кроком об’єднувалася, по- родинному гуртувалася бойківська громада, щораз голосніше засвідчуючи про своє існування, демонструючи перед світом самобутні традиції та звичаї як дороговказ, пам’ятаючи дещо перефразований поетичний заклик Павла Тичини: ми єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була...


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 106 | Додав: Admin | Дата: 11.01.2018 | Коментарі(0)


07.01.2018 (11:35)
(25-го грудня за старим стилем. 7-го січня за новим стилем).

«Христос раждається, славіте!
Христос с небес, срящіте!
Христос на землі, возносітеся!».

Во Ім’я Отца, і Сина, і Святого Духа!

Возлюблені во Христі, дорогі браття і сестри! Сьогодні Свята Церква закликає нас прийти в Вертеп до Господа, Котрий народився, і в смиренні та покаянні вклонитися Йому...


Проповіді | Переглядів: 1459 | Додав: Admin | Дата: 07.01.2018 | Коментарі(1)


03.01.2018 (23:18)

Очевидно, розмірковуючи над сенсом людського буття, хтось із великих людей сказав мудрі слова: «Життя - це картина. Батьки дають полотно, доля - рамку, оточення - фарби, а малювати потрібно самому». І власне від того, які животворчі здібності в отого художника, як підібрані кольори й відтінки, відображена тональність, бачимо роль людини в суспільстві, а відтак в колективі чи сім’ї, її потрібність оточуючим.

Якось мимоволі усе це спало на думку в часі приємного спілкування в гарно оформленому кабінеті української мови і літератури Боринського ліцею народних промислів і ремесел з викладачем (а краще сказати - учителем з більш ніж 40-річним стажем) Орисею Рик. Я вкотре пересвідчився, що є люди, яких можна знати все життя і забути за один день, а є й такі, яких можна знати один день і згадувати усе життя. Це про Орисю Йосипівну й моє перше знайомство з нею.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 158 | Додав: Admin | Дата: 03.01.2018 | Коментарі(0)