Понеділок, 25.09.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Статті

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МІСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ БОИКІВЩИНИ

Окрім природних і людських ресурсів та особливостей макроекономічної ситуації, важливою передумовою ефективного соціально-економічного розвитку кожної території є оптимальні співвідношення в системі розселення. Це насамперед стосується необхідності оптимального розміщення міських поселень, які є опорним каркасом мережі розселення, та здатності міських населених пунктів обслуговувати прилеглу сільську місцевість. Тобто кожне міське поселення доцільно розглядати як центральне місце для інших населених пунктів, а відповідно і перспективний локальний полюс соціально-економічного розвитку. Але для виконання таких функцій міста повинні мати відповідний суспільно-географічний потенціал (позиційний, демографічний, соціально-економічний). За відсутності міст як місцевих центрів життєдіяльності й обслуговування населення або їхньої великої віддаленості чи недостатнього сукупного потенціалу, в сільській місцевості формується периферійний уклад життя з характерними рисами відставання в соціальному розвитку.

У контексті таких міркувань, для загальної характеристики суспільно-географічного потенціалу міських поселень Бойківщини (а це міста і селища міського типу або, іншими словами, містечка) розглянемо насамперед їхню густоту та сукупні суспільно-географічні особливості, включаючи географічне розташування, насамперед транспортно-географічне положення, а також демографічні, соціальні та економічні особливості. Отже, в межах основного бойківського ареалу* (в кордонах України) на сьогодні є лише три малі міста, людністю до 10 тис. осіб (Старий Самбір, Турка, Сколе), і І1 селищ міського типу (містечок) (Стара Сіль, Бориня, Верхнє Синьовидне, Славське, Підбуж, Вигода, Перегінське, Міжгір’я, Воловець, Жденієво, Великий Березний). Тобто загалом, 14 міських поселень. На таку, відносно велику територію як Бойківщина, це достатньо мало, а відповідно густота міських поселень в межах основного бойківського ареалу є майже утричі меншою, ніж, скажімо, в Передкарпатті чи в центральній частині Львівської області. Ще один важливий негативний момент -відсутність в межах основного бойківського ареалу середніх міст (людністю від 50 до 100 тисяч), які могли б надавати соціальні послуги вищого рівня. За таких умов велика кількість сільських поселень віддалена від найближчого міста на відстань понад 15 км, що також вважається несприятливою передумовою соціального розвитку. Але якщо взяти до уваги поширення міських поселень в перехідній смузі, то ситуація виглядає значно краще, адже тут розміщені три середні міста -Дрогобич, Стрий, Калуш, кілька напівсередніх міст (від 20 до 50 тис. осіб) (Самбір, Борислав, Трускавець, Долина, Стебник), а також низка малих міст і містечок (Хирів, Рожнятів, Богородчани, Моршин), які також є певною мірою центрами обслуговування і гірської місцевості. Особливо важливу роль могла б виконувати Дрогобицько-Бориславська агломерація, але на цей час вона ще недостатньо транспортно пов’язана з іншими центрами території Бойківщини.

Негативним чинником транспортно-географічного положення міських поселень в межах ядра території Бойківщини є відсутність тут вузлової залізничної станції. Така ситуація частково компенсується діяльністю Дрогобицького, Самбірського та Стрийського залізничних вузлів, але їхній вплив на внутрішні райони бойківської етнографічної території є обмеженим. Половина із загальної кількості містечок (Бориня, Вигода, Жденієво, Підбуж, Міжгір’я, Стара Сіль, Перегінське) не мають прямого залізничного сполучення, що знижує їхній потенціал та обмежує обслуговуючі можливості. І лише докорінне покращення інфраструктури автомобільного транспорту може частково компенсувати такі негативні моменти.

Не сприяють зміцненню суспільно-географічного потенціалу міських поселень сучасні тенденції демографічного розвитку, внаслідок чого людність більшості міст і містечок бойківського етнографічного району за останні 15 років знизилася. Це пов’язано як з міграційним відтоком, так і з поступовим об’єктивним переходом гірських бойківських районів на звужене відтворення населення. Тобто демографічні втрати пов’язані як з відходом від традицій великої сім’ї, так і з від’ємним сальдо міграцій, спричиненим зокрема складною ситуацією на ринку праці. Особливо небезпечним є критичне зниження людності таких містечок, як Вигода (2,2 тис. осіб), Бориня (1,4 тис. осіб), Стара Сіль (1,1 тис. осіб), Жденієво (1,0 тис. осіб), що несе загрозу зниження їхнього адміністративного статусу.

Якщо бойківські міські поселення на сьогодні мають ще змогу надавати соціальні послуги нижчого рівня (освітні, медичні, культурні, фінансові, юридичні та ін. ), хоча і не завжди на належному рівні, то в економічному плані ситуація вкрай несприятлива. Тобто практично всі міста і містечка Бойківщини не мають достатньої економічної бази не лише для виконання центрально-організуючих функцій, але й забезпечення зайнятості міського населення. Відповідно економічна складова є найслабшою ланкою в суспільно-географічному потенціалі міст і містечок етнографічного району. А економічне відставання міських поселень - це один з основних чинників депресивності всієї території. Чим зумовлена така ситуація? Через деякі об’єктивні причини і різні управлінські прорахунки ті поодинокі промислові підприємства, які функціонували в умовах командно-адміністративної системи, зазнали краху, а формування нової виробничої бази, через недостатність інвестицій, несприятливі умови ведення бізнесу, а також і відсутність приватної ініціативи, відбувається дуже повільно. Тому в міських поселеннях Бойківщини на сьогодні практично нема промислових підприємств.

Лише деякі позитивні зрушення стосуються розвитку рекреації і туризму, але це характерно переважно лише для кількох містечок (Східниці, Славського, Міжгір’я), хоча умови (а це значні природні й історико-культурні ресурси) для розвитку цих галузей фактично є у всіх міських центрах. Разом з цим, треба визнати, що рекреація і туризм і на перспективу не в змозі забезпечити всі економічні потреби району, покращити ситуацію на ринку праці. Необхідним є економічне піднесення і у виробничому секторі, зокрема в агробізнесі, легкій і харчовій галузях промисловості, деревообробці. А якщо в Україні буде започаткована нова хвиля індустріалізації, то реальним є і формування в гірських районах нових невеликих високотехнологічних виробництв. Безперечно, голослівними побажаннями ситуацію у цій сфері не змінити. Це можливе лише за умови поєднання ресурсів (людських і природних), капіталу, зацікавлених управлінських і бізнесових середовищ, а також і приватної ініціативи, наслідком чого має бути формування цілісних виробничих кластерів, які включали б, наприклад, вирощування, переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції, лісовідновлення і деревообробку, рекреацію і розвиток художніх промислів.

Певні загрози щодо зниження сумарного суспільно-географічного потенціалу міських поселень Бойківщини несе й адміністративно-територіальна реформа, яка, попри окремі позитивні моменти, може спричинити зниження адміністративного значення деяких міст і містечок. Це насамперед стосується можливої реалізації проекту створення нової середньої ланки -повітів, за яким фактично жодне місто Бойківщини не проектується як повітовий центр. А зниження адміністративного значення - це ще один чинник занепаду. І оскільки такі зміни можуть мати суттєві негативні соціальні наслідки, то уся громадськість, зацікавлена в поступальному розвитку гірських районів, мала б не допустити до практичного втілення цих задумів.

Мирослав ДНІСТРЯНСЬКИЙ, доктор географічних наук, професор.

Газета "Бойківщина" №34,2017


Схожі матеріали :

Категорія: Статті | Додав: Admin (04.09.2017)
Переглядів: 70 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.