П'ятниця, 28.07.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Статті

Частина 1. ЗИМОВІ ПТАХИ ТУРКІВЩИНИ.

Місто Турка - «Перлина Карпат». Невелике гірське містечко в долині між гірськими хребтами на стику трьох річок, річки Стрий, її притоки – річки Яблуньки, та її притоки - річки Літмир. Клімат тут доволі вологий, зима довша та суворіша, ніж на рівнині, хоча з загальним планетарним потеплінням він змінюється і тут, стає менше вологи й більше тепла. Заліснені хребти довкола Турки в багатьох місцях вкриті вторинними луками, які з’явилися внаслідок вирубки людьми лісів під пасовища. Тут утворилась своя унікальна екосистема, свій рослинний та тваринний світ. Густі ліси ще донедавна вкривали значну частину схилів довколишніх гір.

В теперішній час людська безгосподарність, в основі якої, як і всюди, є жага до збагачення одних і бідність інших, зводить залишки цих лісів нанівець. На місці вирубок, які ніхто не засаджує, виникають зарослі кущів, звалища хмизу і розриті схили, які руйнує ерозія. Та незважаючи на все, в цьому руйнованому людиною світі, крім неї самої живуть і інші істоти. Серед них і птахи. Нелегко їм існувати біля «царів природи». Одні гинуть, інші покидають віками нажиті місця, а ще інші, просто, пристосовуються до даних умов і живуть поряд з нами. Багатьох з видів птахів людина може ні разу не бачити за все своє життя, а от інші безперервно снують довкола нас, постійно попадаючи в поле зору. Всім їм нелегко приходиться поміж нами. З усіх боків на них чигають небезпеки.

Але одним з найнебезпечніших періодів їхнього життя, все ж таки являється зима. За величезний період свого існування, птаство пристосувалося до сезонних змін клімату. Одні птахи відлітають в теплі краї, інші ведуть кочовий спосіб життя в пошуках їжі, яка є головним фактором виживання в холодний період. Треті живуть осіло, відшукуючи їжу, а також роблячи запаси на території, де вони проживають. Але майже всі вони в зимові холоди залітають в населені пункти, де можна знайти чим поживитися, а деякі назавжди оселяються біля людини, перетворюючись з лісових птахів на постійних супутників людей.

Загалом , в місті Турка та його околицях зимою зустрічається більше сорока видів птахів. Якщо ми будемо уважними й зосередженими, поглянемо довкола себе, то зможемо краще розгледіти декого з них. А озброївшись не дуже дорогими досягненнями сучасної фототехніки, ближче їх роздивитись. А щоб те, що ми побачили і зафіксували за допомогою сучасних набутків людства було зрозуміло і можна була ідентифікувати птахів, наведемо загальний список більшості птахів, які зимою зустрічаються в місті Турка та його околицях. Список складено за українськими і міжнародними (на латині) назвами птахів, за якими в літературі та Інтернеті ті, хто цікавиться життям пернатих друзів, можуть знайти багато інформації про конкретні їх види. В цьому списку є не всі види птахів, які зимою бувають у нас, а тільки ті, які були на даний час зафіксовані автором за допомогою фотокамери. Тому список з часом буде поповнюватися.

СПИСОК ПТАХІВ.


1.1 (34) ВІВСЯНКА ЗВИЧАЙНА (лат. - Emberiza citrinella).

1.2 ВОРОНА СІРА (лат. - Corvus cornix).

2. ГАЇЧКА ПУХЛЯК (лат. - Parus montanus).

3. ГАЛКА (лат. - Corvus monedula).

4. ГОРІХІВКА (лат. - Nucifraga caryocatactes).

5. ГОРЛИЦЯ КІЛЬЧАСТА (лат. - Streptopelia decaocto).

6. ГОРОБЕЦЬ ХАТНІЙ (лат. - Passer domesticus).

7. ГРАК (лат. - Corvus frugilegus).

8. ДЯТЕЛ ЗВИЧАЙНИЙ (лат. - Dendrocopos major).

8.1 (35) ЗЕЛЕНЯК (лат. - Сhloris chloris).

8.2 (36) ЖОВНА ЗЕЛЕНА.

9. ЗОЛОТОМУШКА ЖОВТОЧУБА (лат. - Regulus regulus).

10. ЗОЛОТОМУШКА ЧЕРВОНОЧУБА (лат. - Regulus ignicapillus).

11. КАНЮК ЗВИЧАЙНИЙ (лат. - Buteo buteo).

12. КОСТОГРИЗ (лат. - Coccothraustes).

13. КРИЖЕНЬ (лат. - Anas platyrhynchos).

14. КРУК (лат. - Corvus corax).

15. ОМЕЛЮХ (лат. - Bombycilla garrulus).

16. ПІКОРИШНИК ЗВИЧАЙНИЙ (лат. - Certhia familiaris).

17. ПРОНУРОК (лат. - Cinclus cinclus).

18. РИБАЛОЧКА (лат. - Alcedo atthis).

19. СИНИЦЯ БЛАКИТНА (лат. - Parus caeruleus).

20. СИНИЦЯ ВЕЛИКА (лат. - Parus major).

21. СИНИЦЯ ДОВГОХВОСТА (лат. - Aegithalos caudatus).

22. СИНИЦЯ ЧОРНА (лат. - Parus ater).

23. СИНИЦЯ ЧУБАТА (лат. - Parus cristatus).

24. СНІГУР (лат. - Pyrrhula pyrrhula).

25. СОВА СІРА (лат. - Strix aluco).

26. СОЙКА (лат. - Garrulus glandarius).

27. СОРОКА (лат. - Pica pica).

28. СОРОКОПУД СІРИЙ (лат. - Lanius excubitor).

29. ЧИЖ (лат. - Spinus spinus).

30. ЧИКОТЕНЬ (лат. - Turdus pilaris).

31. ШИШКАР ЯЛИНОВИЙ (лат. - Loxia curvirostra).

32. ЩИГЛИК (лат. - Carduelis carduelis).

33. ЯСТРУБ МАЛИЙ (лат. - Accipiter nisus).


1.2 ВОРОНА СІРА ( Corvus cornix).





«Норовити грітися всю зиму на гілці,
вміти не попастися нелюдам у сильця,
порпатися впроголодь у смітті вчорашнім,
спробувати вижити.
ЕКСТРЕМАЛЬНО?        СТРАШНО».


                       (Зоряна Ель).

ВОРОНА СІРА - досить великий птах, вагою до 750 г. Довжина тіла в окремих особин може досягати 50 см. Голова, передня частина грудей, горло, крила і хвіст в дорослих птахів чорні. Решту частин оперення попелясто-сіра. Молоді птахи відрізняються від старих буруватим відтінком.

Ворона сіра поширена в більшій частині північної півкулі, крім районів Крайньої Півночі і Тропіків. Лісовий птах, який із зменшенням лісів і лісосмуг все більше переселяється в міста і їх околиці, де часто можна почути їх голос, гучне «кар-кар». Ворона сіра навколо Турки гніздиться переважно в купках лісу і на високих деревах у місті. Чисельність її порівняно невелика. Харчами для цього птаха слугує і рослинна, і тваринна їжа. В зимових умовах ворона сіра харчується будь якою їжею, яку може знайти в природі, чи населеному пункті. Поїдає їстівні відходи, а також гризунів та комах шкідників, але не пролетить і повз пташине гніздо, чи маленьке курча. Як і всі воронові, вирізняється своєю кмітливістю та вмінням триматись на відстані від людей, користуючись всіма перевагами життя біля них і уникаючи їхньої уваги.

Виконуючи функції санітара, цей птах є безумовно корисний для довкілля, хоч і наносить деяку шкоду, розорюючи пташині гнізда, поїдаючи виводки, але зважаючи на порівняно малу чисельність у нас, шкода від неї невелика.

.
.


2. ГАЇЧКА ПУХЛЯК (Parus montanus).


«Синиці голодом намлілись —
Така зима, така зима!..
Оце б у вирій полетіти, —
Так батьківщини ж там нема».
                (Ліна Костенко).

ГАЇЧКА-ПУХЛЯК - маленька синичка, вагою до 12 г. Загального біло-сірого кольору з чорною шапочкою на голові і чорною плямою під дзьобом, а очі мов бусинки. В природі житель хвойних та мішаних лісів з підліском. Вид досить поширений в Карпатах. Значна частина популяції гаїчки-пухляка живе і харчується в населених пунктах. ЇЇ постійно можна бачити зимою у нас в місті. Літаючи по кущах та кронах дерев, вишукує різноманітний корм. Не боїться визбирувати залишки насіння і різних крихт з тротуарів, а також куп сміття, досить близько підпускаючи до себе людину, виявляючи себе різким голосом. По лісових насадженнях кочує в пошуках їжі разом з корольками та великими синицями, вибираючи з щілин в корі замерзлих комах, добуваючи насіння хвойних з відкритих шишок, а також підбираючи всі їстівні крихти, залишені людиною, чи твариною.

Гаїчка-пухляк являється корисним птахом, який потребує захисту людини. У кожної людини є можливість полегшити її зимове життя, влаштовуючи годівнички з насінням соняшника, крихтами хліба чи кусочком несолоного сала, або іншого твердого жиру.

..
..
..


3. ГАЛКА (Corvus monedula)


«Галки зграйками літають – на дощ.
Коли галич у повітрі шугає – буде хуртовина».

              (Народні прикмети).

ГАЛКА - птах, розміром з сороку, вагою до 250 г. Дорослі птахи мають чорну, з металевим відблиском голову, крила і хвіст, чорні, без блиску, спину, підхвістя, горло і воло. Голова з боків, шия зверху і нижній бік тіла – попелясто-сірі. Молоді птахи відрізняються від старих відсутністю блиску на чорному оперенні.

Цей птах поширений на всій території України, де веде осілий спосіб життя. У місті живе осіло, гніздячись в недіючих коминах Ратуші та інших старих будинків, а також під покрівлею, в кутах недоступних для котів та інших хижаків. Міська популяція має досить великі розміри і в теплий період року являє собою значну й найпомітнішу частину птаства міста Турки.

Харчуючись в природі комахами і різним насінням, біля людей галки поїдають різні покидьки і разом з круками та воронами сірими, створюють великі зграї. Зимою ці зграї живляться на сміттєзвалищах, поблизу яких і ночують в лісі на деревах, через що кількість галок в місті помітно зменшується. Галки являються корисними птахами і заслуговують на добре ставлення з боку людей.



4. ГОРІХІВКА ( Nucifraga caryocatactes).



«Трудолюбивая кедровка
Творит порою чудеса –
Свои орехи прячет ловко!
Потом забудет их, плутовка,–
И поднимаются леса!...»

              (Микола Гайдук)

ГОРІХІВКА - птах невеликого розміру, вагою до 220 г. Загального строкатого, коричнево-бурого забарвлення, з чорними перами в крилах та хвості і білим підхвістям.

Горіхівка чисто лісовий птах. В місті її можна побачити тільки на прольоті з одного лісового масиву в інший. В лісі можна часто почути її голос, а також побачити, як вона вишукує в опалому листі горіхи ліщини. Або всівшись на горизонтальній галузі, чи пні, який слугує їй столовою, розколює горіхи. Набравши в воло горіхів, перелітає з одного місця на інше, шукаючи, де б їх заховати, роблячи запас на час, коли їжі буде менше. Їжею для горіхівки слугує не тільки рослинна, але й тваринна їжа. Різні черв’яки, комахи та навіть яйця і пташенята співочих птахів.

Горіхівка приносить користь, знищуючи комах - шкідників лісу, вона допомагає розсаджувати дерева і кущі, тому що не всі свої запаси горіхів знаходить зимою і вони проростають на весні. Ці птахи являються чудовою окрасою наших лісів. Часто всівшись на вершинах дерев, вони перемовляються своєю пташиною мовою, слідкують за людиною, чи твариною, котрі з’явились на їх території.








5. ГОРЛИЦЯ КІЛЬЧАСТА. (Streptopelia decaocto)



«Я вранці голос горлиці люблю...».
                            (Ліна Костенко).
«Горлиця туркоче, горлиця воркоче:
туркотлива горличка прочищає горличко».
                            (Прислів’я).

ГОРЛИЦЯ КІЛЬЧАСТА , або садова, серед голубів вирізняється загальним сріблясто-сірим окрасом і на півкільцем довкола шиї. Вага її до 200 г. З’явившись в 40-х роках XX-го століття на Західній Україні, вона активно поширилась на Схід та Північний Схід і зараз являється жителем більшості населених пунктів України.

Як звичайний гніздовий вид, горлиця кільчаста в основному поширена по населених пунктах рівнини і Прикарпаття, заходячи в гірські містечка, де вона живе осіло, по річкових долинах.

Харчується цей птах насінням диких і культурних рослин, ягодами, а також крихтами з обідів людей.

Як і всі види птахів, що зимують у нас, горлиця весь короткий світловий день проводить в пошуках їжі, при цьому будучи весь час насторожі, щоб не попасти в кігті свого одвічного ворога малого яструба, побачивши швидкий силует якого, миттю завмирає, або ховається в перший ліпший сховок.

.



6. ГОРОБЕЦЬ ХАТНІЙ. (Passer domesticus).



«Скільки кроків за життя робить горобець»?
                                                        (Загадка).

ГОРОБЕЦЬ ХАТНІЙ родом з Африки , по долині Нілу дістався до Середземномор’я, де вже став постійним супутником людини, перетворившись в хатнього горобця. Веселе «жив-жив», цих маленьких живчиків, вагою до 40 г., супроводжує людину всюди, де б вона не поселилась. Опанувавши Східну Півкулю, був завезений і в Америку, і зараз являється незмінним супутником людини.

Харчується горобець хатній переважно рослинною їжею, але не відмовляється від комах, а також різних харчових відходів. В зв’язку з тим, що горобці поїдають немало культурних рослин і їх зерна, а також з великою кількістю самих птахів, вони ставали то ворогами людини і їх винищували як в Китаї в 60-х рр.., то масово завозили для боротьби зі шкідниками полів, як в США, чи в тому ж таки Китаї.

У нас останнім часом чисельність горобця хатнього зменшується в зв’язку з меншою кількістю зерна, яке розсипають люди, викиданням харчів в поліетиленових пакетах, які не гниють і їх важче роздзьобувати, а також сучасними ремонтами будинків, які зменшують кількість місць для гніздування. Та все ж він являється чисельним гніздовим видом. Горобці весело скачуть довкола людей, визбируючи їжу, а в морози сидять, настовбурчивши оперення, мов маленькі м’ячики в колючих кущах, звідки їх нелегко дістати якомусь хижакові.

..
.



7. ГРАК.(Corvus frugilegus)


«Чорномазий, білодзьобий,
Він за плугом важно ходить,
Черв'ячків, жучків знаходить —
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів».
                                              (Загадка).

«Побачив грака – зустрічай весну».
                                              (Прислів’я).

ГРАК-птах блискучо-чорного кольору, вагою до 500 г., трохи менший за сіру ворону. Грак поширений на всій території України. У нашому місті цей птах переважно кочовий. Залітає з більших населених пунктів, де гніздиться колоніями в придорожніх і полезахисних насадженнях. Граки тримаються зграями під час кочування і гніздувань. Гніздяться великими колоніями в сотні пар, дуже рідко по декілька пар.

Живляться комахами, мишами, насінням, часто поважно ходять по полю, вириваючи пагони зернових. У нас зимою можуть кормитись кілька особин. Але бувають випадки в кінці лютого, початку березня, вони масово залітають в Турку і мов іграшки на ялинці, обліплюють всі засипані снігом дерева, виблискуючи в променях сонця наче чорні блискучі кульки.

..



8. ДЯТЕЛ ЗВИЧАЙНИЙ (Dendrocopos major).


«Дятел дерево довбав,
Дятел гусінь діставав.
Добре дятел учинив,
Гарну справу він зробив».
                                              (М. Сингаївський).

ДЯТЕЛ - птах з строкатим, чорно-білим забарвленням тіла, червоними підхвістям і червоною плямою на потилиці, вагою до 100 г. Самка відрізняється від самця відсутністю червоної плями на потилиці. Коротке «кік-кік» можна почути в місцях, де є окремі високі дерева, чи групи хвойних, або листяних дерев. Це голос звичайного дятла.

Дятел звичайний поширений на всіх територіях України, де є деревні насадження.

Живлячись влітку комахами і їх личинками, взимку він переходить на рослинний корм, насіння хвойних дерев. Зірве з смереки шишку, віднесе її до розколини в стовбурі дерева, чи в пні, защемить її там і починає видобувати з неї насіння. Так і летять на всі боки луски шишки, а також насінини, які підхоплюють дрібніші птахи, великі синички, гаїчки-пухляки, які створюють компанію дятлу, користуючись залишками його обіду і попереджуючи зайнятого роботою дятла про небезпеку наближення яструба, чи іншого хижака. Під дятловою кузнею збирається ціла купа шишок і залишків насіння, якими живляться лісові гризуни, миші і навіть білки.

Дятли дуже корисні птахи. Вони знищують велику кількість комах, паразитів лісу, а також допомагають розмноженню дуплогніздових птахів, тому що роблять багато дупел, в яких ці птахи потім гніздяться.

..
..



9. ЗОЛОТОМУШКА ЖОВТОЧУБА. (Regulus regulus).
10. ЗОЛОТОМУШКА ЧЕРВОНОЧУБА.(Regulus ignicapillus).


Корольок (діалектні назви – золотомушка, пастушка, золотоголовок, сичик, ксьондзи) – буквально «маленький король».
Є дві версії походження назви:
а) назва дана за наявність на голові птаха золотисто-жовтої плями, неначе якийсь капелюшок виблискує – ніби золота королівська корона. А дрібні розміри птаха (це найменший птах України) спонукали назвати його зменшеним ім’ям – не король, а корольок;
б) назва зумовлена легендою про вибір царя птахами. Під час змагань корольок переміг, піднявшись вище від усіх у повітрі.
     (Наукові та народні орнітоніми: аналіз походження).

ЗОЛОТОМУШКА - самий найменший птах наших лісів, вага якого до 6 г. Пташок жовто-зеленого кольору, з яскравою, жовто-червоною шапочкою на голові.

Ці птахи поширені в лісах Євразії і Північної Америки. В Україні осілі і кочові птахи Полісся, Криму і Карпат.

Золотомушки дуже рухливі птахи. Наче з короною, жовтою шапочкою на голові, весь короткий зимовий день літаючи з тоненьким свистом «сі-сі-сі» в кронах ялиць і смерек, вишукую комах і павучків, які і зимою складають головну частину їх раціону.

В гірських лісах Карпат, зокрема в околицях міста Турка, крім золотомушки жовточубої, яка є звичайним гніздовим видом, живе золотомушка червоночуба. Відрізняється цей птах від жовточубої шапочкою з червоним відтінком і чорною смужкою на лобі. Поведінка та харчовий раціон в обох птахів однаковий.

Золотомушка червоночуба є рідкісним гніздовим видом Карпат і занесена до Червоної Книги України.

..


Список використаної літератури:
1. Воїнственський М.А. ПТАХИ, Київ, «Радянська школа». 1984р.
2. Гніздова орнітофауна басейну Верхнього Дністра. Н. редактор Бокотей А.А. Львів, 2010р.
3. Новиков Г.А. Жизнь на снегу и под снегом. Ленинград. 1981г.
4. Формозов Н.А. Спутник следопыта. Издательство Московского Университета. 1989г.
5. Симкин Г.Н. Певчие птицы. Москва «Лесная промышленность». 1990г.
6. PTAKI Europy «ELIPSA» Warszawa. 1991.

Роман Юліанович Комарницький.


Схожі матеріали :

Категорія: Статті | Додав: Admin (08.02.2013)
Переглядів: 8956 | Коментарі: 6 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 6
1
6 Victor   (13.10.2013 08:48)
Відношення людини до довкілля – це відношення нелюда. Навіть тварина не здатна на те, що творить людина з природою. З огляду на те, що повсюдно вирубують ліси, хижі птахи, щоб вижити, все частіше нишпорять над будівлями своїх ворогів, в надії схопити курку, чи голуба. Люди вдаються до всіляких хитрощів, то ворону підвісять за ногу, то пострілюють в завислого над оборою, яструба. Як кажуть в народі: «Голь на видумку хитра». Ось що придумав проти яструбів один чолов’яга. Він посадив в клітку голуба, а довкола поставив потужні капкани. Коли туди попадає яструб, вони просто відтинають йому ноги. Яструб злітає без ніг. Чоловік не без задоволення розповідає, скільки йому вдалося скалічити птахів. Цікаво, чи ця людина навчалася в школі, чи має якесь відношення до релігійного життя, чи бодай хоч трохи задумувалася над змістом свого життя. Варвар тай годі.

Місяць тому косив отаву. Довкола тумани. Божа краса. І, раптом, благодатну тишу пронизує постріл і передсмертне скавчання лиса. Це дикун вийшов на лови. Він терпить потребу в одязі та їжі. Скільки таких дикунів є між нами?

Кілька днів тому був в лісі, в Ямах. Тут затіяли грандіозну вирубку. Що за «проффесор» розпорядився вирубувати ліс там, де вимурувані водозбірники й звідки місто «дістає» воду? Недавно взялися валити останні смереки в Шименці. Шановні! Клімат змінюється, всихають дерева та висихають потоки й річки. В криницях немає води. Підземні водні резервуари не наповнюються. Ми живемо в горах. Не забуваймо, що ми, християни, доґаздуємося до пустелі.

На Шименці вибрали криницю. Встановили «кольца», а довкола залишився котлован зі стрімкими стінами. Вийшовши якось з товаришем назбирати калинки на зиму, побачили там рух. Підійшли. Хлопчина-пастух пробував витягнути з котловану мисливського собаку, який туди впав. На пса жаль було дивитися. Він тут напевно просидів не один день й з нього залишилися шкіра й кістки. Накинувши куртку на голову пса, його вдалося витягнути. Пес, хитаючись від голоду, мов п’яний, трясучись від холоду та страху, ледве побрів додому, до свого дикого ґазди.

0
5 Victor   (12.01.2013 23:32)
http://samorozvytok.info/content/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%87%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE% D0%B1%D1%86%D1%8F

0
4 satturka(П_Рурич)   (06.01.2013 01:42)
Ворна... мудра птаха. Хто бачив як горіхи лущить об асвальт!!!! Тай пішоходи помагають й автомобілі роздушують.

0
3 Admin   (03.01.2013 10:43)
Ворона - миротворець


0
2 Admin   (03.01.2013 10:33)
Ворона катається на кришці від банки


0
1 Victor   (31.12.2012 23:57)
Тема цієї статті, залучити якнайбільше місцевих природолюбів до діалогу, пізнання та нової інформації. Автор не прагне сам дати опис конкретного птаха, використовуючи як літературу, так і особистий досвід орнітолога. Він хоче, щоб це зробили самі учасники теми. Саме коментарі будуть давати найповнішу інформацію. Ось для прикладу, маємо першого по списку птаха, ворону сіру. Можна описати й гніздування, кладку й т.д., але ми маємо зараз справу з зимовими птахами й варто давати інформацію про те, як дані птахи поводять себе тут взимку. Коли буде інша стаття, про птахів весняних, літніх, осінніх, перелітних, то будемо ділитися іншою інформацією. Найлегше відкрити книгу, чи Інтернет і почерпнути інформацію звідси, але автор хоче практичного досвіду через спостереження довколишнього світу. Можна надавати інформацію про птаха як у прислів’ях, так і у віршах, піснях, гуморесках, байках. Дехто з нас думають, що ворони живуть дуже довго, навіть кілька сотень років, на самому ж ділі ворона тільки в неволі може прожити лишень 20-30 років, а от на волі ледь-ледь 10-15 років. Чи доводилось комусь з нас чути голос ворони «пенсійного» віку. Це вже не голосне кар-кар, а якийсь незрозумілий хрип. Досить часто можна побачити, як ворони ганяють канюків, яструбів. А скільки ворон ми можемо побачити в нашому місті і як часто?


УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.