Четвер, 21.09.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Статті

Частина 2. ЗИМОВІ ПТАХИ ТУРКІВЩИНИ.

Продовжуємо знайомити наших читачів з птахами , що зустрічаються взимку на теренах Турківщини .

Загалом , в місті Турка та його околицях зимою зустрічається більше сорока видів птахів. Якщо ми будемо уважними й зосередженими, поглянемо довкола себе, то зможемо краще розгледіти декого з них. А озброївшись не дуже дорогими досягненнями сучасної фототехніки, ближче їх роздивитись. А щоб те, що ми побачили і зафіксували за допомогою сучасних набутків людства було зрозуміло і можна була ідентифікувати птахів, наведемо загальний список більшості птахів, які зимою зустрічаються в місті Турка та його околицях. Список складено за українськими і міжнародними (на латині) назвами птахів, за якими в літературі та Інтернеті ті, хто цікавиться життям пернатих друзів, можуть знайти багато інформації про конкретні їх види. В цьому списку є не всі види птахів, які зимою бувають у нас, а тільки ті, які були на даний час зафіксовані автором за допомогою фотокамери. Тому список з часом буде поповнюватися.

СПИСОК ПТАХІВ.


1.1 (34) ВІВСЯНКА ЗВИЧАЙНА (лат. - Emberiza citrinella).

1.2 ВОРОНА СІРА (лат. - Corvus cornix).

2. ГАЇЧКА ПУХЛЯК (лат. - Parus montanus).

3. ГАЛКА (лат. - Corvus monedula).

4. ГОРІХІВКА (лат. - Nucifraga caryocatactes).

5. ГОРЛИЦЯ КІЛЬЧАСТА (лат. - Streptopelia decaocto).

6. ГОРОБЕЦЬ ХАТНІЙ (лат. - Passer domesticus).

7. ГРАК (лат. - Corvus frugilegus).

8. ДЯТЕЛ ЗВИЧАЙНИЙ (лат. - Dendrocopos major).

8.1 (35) ЗЕЛЕНЯК (лат. - Сhloris chloris).

8.2 (36) ЖОВНА ЗЕЛЕНА.

9. ЗОЛОТОМУШКА ЖОВТОЧУБА (лат. - Regulus regulus).

10. ЗОЛОТОМУШКА ЧЕРВОНОЧУБА (лат. - Regulus ignicapillus).

11. КАНЮК ЗВИЧАЙНИЙ (лат. - Buteo buteo).

12. КОСТОГРИЗ (лат. - Coccothraustes).

13. КРИЖЕНЬ (лат. - Anas platyrhynchos).

14. КРУК (лат. - Corvus corax).

15. ОМЕЛЮХ (лат. - Bombycilla garrulus).

16. ПІКОРИШНИК ЗВИЧАЙНИЙ (лат. - Certhia familiaris).

17. ПРОНУРОК (лат. - Cinclus cinclus).

18. РИБАЛОЧКА (лат. - Alcedo atthis).

19. СИНИЦЯ БЛАКИТНА (лат. - Parus caeruleus).

20. СИНИЦЯ ВЕЛИКА (лат. - Parus major).

21. СИНИЦЯ ДОВГОХВОСТА (лат. - Aegithalos caudatus).

22. СИНИЦЯ ЧОРНА (лат. - Parus ater).

23. СИНИЦЯ ЧУБАТА (лат. - Parus cristatus).

24. СНІГУР (лат. - Pyrrhula pyrrhula).

25. СОВА СІРА (лат. - Strix aluco).

26. СОЙКА (лат. - Garrulus glandarius).

27. СОРОКА (лат. - Pica pica).

28. СОРОКОПУД СІРИЙ (лат. - Lanius excubitor).

29. ЧИЖ (лат. - Spinus spinus).

30. ЧИКОТЕНЬ (лат. - Turdus pilaris).

31. ШИШКАР ЯЛИНОВИЙ (лат. - Loxia curvirostra).

32. ЩИГЛИК (лат. - Carduelis carduelis).

33. ЯСТРУБ МАЛИЙ (лат. - Accipiter nisus).



11. КАНЮК ЗВИЧАЙНИЙ ( Buteo buteo).



«Є в народному мовленні слов’ян лексеми й фразеологізми, пов’язані з канею (канюкою, канюком) – невеликим хижим птахом родини яструбових, схожим на шуліку…
Саме слово каня (від праслов'янськ. kanja) пов’язане як і багато інших назв пернатих з характером крику птаха (ЕСУМ). Але народна уява семантизувала цей крик-квиління птиці перед дощем як «Пить! Пить!», на основі чого й виникли перекази-легенди та фразеологічні звороти. Одне з таких «пояснень» записав І.Я.Франко. Каня при створенні джерел і річок не хотіла копати ямки, «аби собі жовті черевички не поваляти» (не забруднити). За це їй і заборонено пити воду з джерел та річок, а може вона пити тільки дощову воду, ловлячи її на льоту. Ось чому в часи посухи вона дуже мучиться й цілими днями літає та кричить плачливо, просячи дощу .
Таким чином, крик птаха і дощ у фольклорі виявилися міцно пов’язаними. Це ж відбиває і народна фразеологія. Наприклад: пищить як каня; канькає як на дощ; «Люди, мов каня, прохали дощу, бо все віщувало голод»

(М.Коцюбинський).

На Україні кажуть: чекати як каня дощу, виглядати як каня дощу, чигати (ждати) як каня дощу. Є прикмета: Канюка плаче - дощ буде».
(Віктор Д.Ужченко).

КАНЮК ЗВИЧАЙНИЙ - хижий птах, вагою до 1200 г. Канюк звичайний, або каня названа людьми за крик «кіай», який нагадує канючення. Його легко відрізнити від інших хижих птахів по крику, а також в польоті завдяки світлим плямам знизу на крилах, коли він ширяє в небі плавними колами, набираючи висоту.

Канюки люблять сидіти на краю лісу, чи одинокому дереві, або на залишеній людиною островці в полі, виглядаючи звідси різних гризунів, якими він переважно харчується. Може вполювати пташеня, ящірку, чи жабу, але вони не становлять великої частки в його раціоні. Канюка незаслужено звинувачують у викрадені курей, і він попадає під постріли мисливців, які не роблять ніякої різниці між хижими птахами.

Зимою цей птах мігрує на південь в пошуках корму, а на його місце прилітають птахи північніших популяцій канюка. Кількість канюка звичайного як і сови сірої великою мірою залежить від кількості в році мишовидних гризунів, які є основною його їжею.

Канюк звичайний дуже корисний птах, який потребує охорони з боку людини.

...



12. КОСТОГРИЗ (Coccothraustes).


«Дубоносик – твердий носик
Прилетів до нас в садок.
Дубоносик вишень просить,
Годувати діточок»
                                              (Галина Поченюк).

КОСТОГРИЗ - невеличкий птах, вагою до 60 г., коричнево-жовтих кольорів з чорними лобом і плямою на горлі, з білим підхвістям і білими плямами на крилах. Та головна його прикмета, масивний дзьоб, сила стиску якого така, що він вільно трощить кісточки вишень, черешень, а в лісі горішки бука, чи ягоди терену, або глоду, які є його кормом. Через цей масивний ніс він дістав свою російську назву – дубоніс.

В тишині зимового саду деколи можна почути незвичні звуки, ніби хтось розколює горіхи. Роздивившись навколо, помічаєш незвичного птаха.

В Карпатах це звичайний осілий і кочовий птах, який в пошуках харчів буває всюди, де є ліси або парки, фруктові сади. Осінню ці птахи можуть завдавати деякої шкоди фруктовим садам, але зважаючи на їх досить невелику кількість, ця шкода незначна. Цей красивий і декоративний птах потребує охорони, а для зменшення шкоди в садах його можна відлякувати.


.



13. КРИЖЕНЬ ( Anas platyrhynchos).


«Кажiть усiм замiсть «Драстуйте» «Боже тебе борони зруйнувати гнiздо дикої качки!». Коли вашого знайомого здивує ваше привiтання, пояснiть йому, iродовi, що з качиних яєць вилупляться прекраснi пухнато-жовтенькi каченята, що тi каченята виростуть i поробляться дорослими крижнями або чирятами, що тi крижнi або чирята будуть робити вранiшнi й вечiрнi перельоти, що перельоти – така краса, така розкiш, якої вiн, iрод, нiколи нiгде не бачив i не побачить.

А коли йому, дияволовi, обов'язково хочеться щось таке видрати, хай видере в себе лiву нiздрю. Тодi всi знатимуть, що вiн не любить природи i що взагалi вiн «сєроводород»».

(Мисливські усмішки. Остап Вишня).

КРИЖЕНЬ -велика качка, вага самців яких може досягати 2 кілограмів. Між самцями і самками яскрава відмінність в забарвленні. Самки плямисто-бурого кольору, самці ж вирізняються великою різнобарвністю. Від сірого низу, до чорних попереку надхвістя і підхвістя, з головою зеленуватого відтінку і фіолетовими дзеркальцями на крилах.

За поведінкою крижні подібні до свійських качок. Можуть живитись і тваринною, і рослинною їжею. Тепер це досить малочислені качки. Як цінних мисливських птахів, їх відстрілюють, не даючи зростати популяції. Відлітають качки на зимівлю в кінці жовтня, листопаді, але як що є не замерзаючі відкриті водойми, а також вдосталь харчів, то можуть залишатись на зимівлю.

Вже не перший рік крижні тішать жителів міста, які підкормлюють зимою цих качок і милуються ними, хоч деколи і попадають на зуб бродячим собакам, яких тепер немало в місті, а інколи і в руки горе-мисливців. Вдень біля 30 штук качок збираються на річці Літмир, а на ніч вони відлітають в зарослі по берегах і на залишки відкритих від криги плес, де їх не можуть дістати хижі тварини. Крижні, як цінні мисливські птахи, потребують нашої всебічної уваги та охорони.

..
..



14. КРУК (Corvus corax) .


«Жив собі колись на світі
Крук, велика птиця;
Звик собі він тихо жити,
Тим та сим живиться…».
                                        (Байка. Борис Грінченко).

КРУК - досить великий птах, вагою до 1300 г., чорного з блиском забарвлення, з великим міцним дзьобом. Крук є осілим птахом всієї території України. Це дуже обережний птах, який не підпускає близько до себе людину.

Його часто можна побачити, коли він пролітає над містом. Вже в середині зими в цих птахів починаються шлюбні ігри, а трохи пізніше вони будують нові, чи ремонтують старі гнізда, які розміщують на високих деревах, а останнім часом і на високовольтних опорах ліній електропередач. Коли заходиш в ліс, дуже часто можна почути голосне «кру-кру», яким крук попереджає лісових жителів про наближення людини, чи якоїсь хижої тварини.

Харчами для крука слугують і рослинна, і тваринна їжа. Вони охоче поїдають залишки людських харчів, а також загиблих тварин. Зимою разом з іншими вороновими, круки можуть масово збираютьсь на сміттєзвалищах, біля міст, де відшукують харчові відходи. Як птахи, які поїдають шкідливих комах і гризунів, а також з іншими вороновими виконують роль стерв’ятників, круки є дуже корисними птахами.

..



15. ОМЕЛЮХ (Bombycilla garrulus).


«Не лінивець, і не сплюх
Гість північний – омелюх.
Влітку тут він не буває,
Лиш на зиму прилітає.
Скаче він по горобині
В червонесенькій хустині,
Одне гронце оббирає,
А на інше позирає.
Птах в роботі не сумує,
Всі дерева облітає,
Скрізь стрибає, наче свій,
А, як стихне сніговій,
День весняний завітає –
Знов на північ відлітає».

ОМЕЛЮХ - житель північних тайг, Євразії й Канади, до нас прилітає в жовтні-листопаді, а вже в грудні-січні знову зникає. Розміром зі шпака, вагою до 75 г., омелюхи можуть прилітати великими зграями до 200-300 осіб. Їх легко вирізнити від інших птахів за забарвленням і чубчиком на голові.

Свою назву омелюхи дістали за те, що люблять кормитись ягодами паразитичної рослини, омели. У нас вони то всією зграєю збираються на якомусь дереві горобини, чи іншої ягідної культури, то розбиваючись на менші групки, розлітаються в пошуках кущів калини, терену, горобини, які в наших лісах і місті є їх основним кормом.

Омелюхи корисні птахи. Наче срібні дзвіночки дзвенять голоси цих красивих декоративних птахів, коли вони, всівшись на дереві горобини, кормляться над нашими головами, оживляючи сіре, зимове місто.

..
..



16. ПІДКОРИШНИК ЗВИЧАЙНИЙ (Certhia familiaris).


«Кору как будто нюхая,
Пищуха белобрюхая
С гребенчатым хвостом
Ползёт, ползёт с поклонами
Берёзами да клёнами,
Вокруг ствола винтом...
Все щели попроверила,
Все складочки измерила,
Сучок нашла гнилой:
Личинки здесь отложены, -
Нащупав осторожно их,
Кривой иглой - долой!
Пищуха тихо пискнула,
К подножью клёна близкого
Слетела отдохнуть
И вновь ползком, с поклонами,
Берёзами да клёнами,
До кроны - в долгий путь».
(Павло Барто).

ПІДКОРИШНИК – друга назва пищухи, пов’язана, по-перше, із звичкою цього деревного птаха, стрибаючи по стовбурах дерев, постійно зазирати під кору в пошуках їжі – комах; а по-друге – з тим, що здебільшого саме під відсталою корою моститься його гніздо.

Малесенька пташка, вагою до 10 г., зверху рудо-сірого ,з білими плямками, кольору, який добре маскує його на фоні кори дерева. Дзьоб у нього тоненький, загнутий до низу. Це звичайний гніздовий осілий птах Карпат, житель старих хвойних і листяних лісів.

Підкоришник своїм тонким дзьобом обслідує тріщини і складки кори дерева, добуваючи з них різноманітний корм, переважно павучків та комах. Характерним для цього виду є спосіб руху по дереву. Він оглядає дерево, рухаючись знизу вгору, неначе по спіралі навколо стовбура, а діставшись майже до вершини, злітає вниз до основи другого дерева і знову починає свій рух догори.

В лісах Карпат живе подібний до підкоришника звичайного підкоришник короткопалий (Certhia brachydactyla), який відрізняється від звичайного малопомітною різницею кольору оперення, а також коротшим заднім пальцем на ногах. Особливості поведінки і корм у них майже однакові.

Обидва види підкоришників є корисними птахами, які підлягають охороні, оскільки весь рік звільняють дерева від різних паразитів, комах і їх гусениць.



17. ПРОНУРОК ( Cinclus cinclus).


«В метель под снежной шапкой
За скользкой кромкой льда
Случается оляпкам
Укрыться иногда...
Звенит в прозрачных гротах
Сосулек борода;
В хрустальные ворота
Врывается вода.
По дну цепляясь лапкой,
Дробя струю плечом,
Скользит в струе оляпка,
Мороз ей нипочём...
Сойдет покров ледовый-
Повсюду стает лёд,
Оляпка рада снова
Стремнинам вешних вод...
Присев на камне гладком,
Запела вдруг оляпка,
И, будто вторя ей,
Струёй журчит ручей».
(Павло Барто).

Оляпка (діалектні назви – водняк, нурко, гайдучок, білогрудець, водний кіс) – можливо, слово запозичене з російської мови. Етимологи намагаються зблизити з «ляпати» (мабуть, за звичку птаха швидко бігати по камінню на стрімких гірських річках). Інша назва цього птаха – пронурок.

Пронурок – друга назва оляпки, пов’язана, мабуть, із здатністю пірнати під воду, де вона збирає собі їжу – дрібних личинок, комах, червів, молюсків тощо».

(Наукові та народні орнітоніми: аналіз походження).

Ще деколи цього птаха називають водяним горобцем. Малий, вагою до 75 г., з білою плямою на грудях і волі, темним верхом, з характерним коротким хвостом, пронурок переважно тримається біля самої води.

В Карпатах це нечисленний гніздовий вид, який живе по долинах гірських річок. Харчуються пронурки у воді. Вони ниряють у воду і біжать проти течії, розшукуючи дзьобом корм поміж камінням. Кормом пронуркові слугують водяні комахи та їх личинки. Зрідка можуть поласувати рибою.

З швидкою гірською річкою пов’язане все життя пронурка. Тут він харчується біля води в різних обривах, скалах, чи навіть опорах старих мостів будує свої гнізда, де висиджує пташенят.

Зимою річки вкриваються льодом і пронурка часто можна бачити на краю не замерзаючої ополонки, звідки він пірнає в воду, або коло берега, під нависаючим над водою льодом, де він часто ховається від ворогів.

Ці птахи досить цікаві за своїм способом життя і добування корму, а також корисні і красиві птахи, яких потрібно оберігати.

..



18. РИБАЛОЧКА (Alcedo atthis).


«…Він в річці між очеретів
Наловить нишком пічкурів,
Смачненько ними пригоститься.
А схоче пити — є водиця.
І вже по всьому, наостанку
Засне та й спить собі до ранку.
Я й сам, коли хто хоче знати,
Хотів би зимородком стати».
                                        (Робер Деснос).

«Який птах робить гніздо з риб’ячих кісточок»?
                                        (Загадка).

РИБАЛОЧКА - маленький птах, вагою до 40 г., верхня частина тіла якого забарвлена в зелений і блакитний кольори, а низ тіла яскраво-рудий. Це звичайні гніздові й перелітні птахи всіх зон України. У нас це досить рідкісний вид. Гніздячись в обривах берегів великих і середніх річок, на дрібніші ріки рибалочка залітає в пошуках корму.

Основою його харчового раціону складає дрібна риба, а влітку також великі комахи і їх личинки. Його можна бачити, коли він яскравою стрілою, з криком, що нагадує свист, летить над водою, вздовж русла ріки. Або ж сидить на якомусь кущі, чи гілці дерева над водою, а потім різко падає в воду, де впольовує маленьку рибину.

Зимою річки затягує льодом і кількість місць для полювання рибалочки різко скорочується, тому він змушений залітати в верхів'я наших рік. Рибалочка знищує досить багато дрібної риби, але на рибне поголів’я це не впливає, тому що кількість рибалочки невелика і ловить він переважно дрібну рибу.

Ці яскраві птахи потребують особливої охорони. Вони являються окрасою наших водних ландшафтів.

...



19. СИНИЦЯ БЛАКИТНА ( Parus caeruleus).


«Порхает егоза:
Головка – бирюза.
Голубенькая птица
В дупле сидит и злится:
Шипит-то по-змеиному,
Жужжит-то по-осиному».
                                        (Загадка).

СИНИЦЯ БЛАКИТНА - одна з найменших наших синиць, вагою до 12 г. Це звичайний гніздовий птах всієї території України, крім районів, де немає ніякої деревної рослинності. Ці синиці живуть у лісах всіх типів, лісосмугах, парках, садах. Зимою це постійні жителі населених пунктів.

Від великих синиць синиця блакитна відрізняється голубою шапочкою і меншими розмірами. В пошуках корму вона часто підвішується вниз спиною до кінця бадилин, добуваючи з засохлих суцвіть насіння, або до кінцевих гілочок кущів, чи дерев.

Живляться насінням, ягодами, павучками і комахами, а також крихтами хліба, чи насінням соняшника, яке підбирають по тротуарах і подвір’ях.

В зимовому лісі кормляться разом з іншими птахами, перелітаючи в стайках чижів, або в компанії з великим строкатим дятлом і іншими синицями.

Ці корисні, з майже тропічними кольорами, птахи, заслуговують на наше добре ставлення і повну охорону, а також приваблювання в сади і парки для їх охорони від різних шкідливих комах.

..
..



20. СИНИЦЯ ВЕЛИКА (Parus major).


«Пташка водится в лесу,
Ест порою на весу,
А зимой вверх ножками
Виснет под окошками.
Верба почки в пух одела,
Пташка с веточки запела:
«В небе – синь, синь, синь!
Блузу – скинь, скинь, скинь!»
                                        (Загадка).

Рідко який птах, крім горобця, так відомий більшості людей, як велика синиця. Судячи з її назви, це сама найбільша з наших синиць. Її вага до 22 г. Спина синиці жовто-зеленого кольору, низ тіла – жовтий. Голова, груди і воло – чорні, а на щоках білі плями. Чорна смуга у забарвленні великих синиць тягнеться від горла, через груди і живіт, аж до хвоста. За цією смугою легко визначити їхню стать. У самок вона тонша і коротша, а у самців ширша і закінчується великою чорною плямою біля хвоста. Синиця велика, це численний гніздовий вид, поширений по всій території України, зустрічається скрізь по лісах, садах і парках всіх міст і сіл. Це дуже жваві, яскраво окрашені птахи. Ще тільки середина зими, навколо все в снігу, а стайки синиць, особливо в сонячну погоду, вже тішать нас «весняними» криками і першими піснями.

Зимою великі синиці в пошуках корму кочують в змішаних зграях в парі з іншими синицями, а також великим дятлом, кормлячись насінням хвойних дерев, різних бур’янів, а також комашками, яких можна знайти в лісі. Велика частина синиць переселяється в місто, поближче до житла людини, де завжди можна залишити хвіст в зубах кішки, чи собаки, але зате є більше різноманітного корму. Синиця в населеному пункті їсть все, від зерна, хліба й насіння соняшника, до різних відходів тваринного походження.

Великі синиці дуже корисні птахи, які живуть у нас цілий рік і на протязі всього цього часу знищують шкідників лісу, саду і городу. Тим більше, що вони знищують комах на всіх стадіях їх розвитку. Тому їх потрібно приваблювати в сади і парки, а також підгодовувати в зимову пору.

..


Список використаної літератури:
1. Воїнственський М.А. ПТАХИ, Київ, «Радянська школа». 1984р.
2. Гніздова орнітофауна басейну Верхнього Дністра. Н. редактор Бокотей А.А. Львів, 2010р.
3. Новиков Г.А. Жизнь на снегу и под снегом. Ленинград. 1981г.
4. Формозов Н.А. Спутник следопыта. Издательство Московского Университета. 1989г.
5. Симкин Г.Н. Певчие птицы. Москва «Лесная промышленность». 1990г.
6. PTAKI Europy «ELIPSA» Warszawa. 1991.

Роман Юліанович Комарницький.


Схожі матеріали :

Категорія: Статті | Додав: Admin (09.02.2013)
Переглядів: 11527 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0

УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.