Вівторок, 22.08.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Статті

В категорії материалів: 431
Показано материалів: 406-420
Сторінки: « 1 2 ... 26 27 28 29 »

Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарях · Переглядах

23.05.2010 (19:50)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-5 !)
Як черкащанка стала бойкинею

Ось яку відповідь отримала я з приводу трагічної долі мого діда: «На вашу заяву повідомляємо, що з наявних в Управлінні СБУ щодо Черкаської області архівних матеріалів Рудницький Антон Іванович, 1877р.н., уродженець м.Городок Вінницької області (нині Хмельницька – авт.), житель м.Звенигородки Черкаської області, робітник Звенигородського млина, був заарештований 18 грудня 1937 року та утримувався в Уманській тюрмі. Постановою комісії НКВС і прокурора СРСР від 16 січня 1938р. «за участь в контрреволюційній повстанській організації» (ст. 54-4, 54-7,54-11 КК УРСР) засуджений до розстрілу. Вирок


Статті | Переглядів: 807 | Додав: Admin | Дата: 23.05.2010 | Коментарі(5)


16.05.2010 (20:00)

Чимало навіть освічених людей вважають, що головне для великих ссавців — мати вдосталь їжі. Але насправді їм потрібно більше. Головною умовою збереження і розвитку популяції тварин є можливість обміну генофондом, що у випадку з великими ссавцями або представниками рідкісних видів можливо лише на значних територіях. Ці проблеми є навіть у Західній Європі, де, як відомо, флорі і фауні приділяють величезну увагу.

Особливо складною в цьому плані є ситуація в українській частині Карпат, зокрема на території Турківського та Сколівського районів Львівщини. І це при тому, що тут — історична зона проживання зубрів. Про це промовисто свідчить назва одного з сіл — Зубриця. Але з часом звір звідси пішов. Нині тут налічується лише шість


Статті | Переглядів: 786 | Додав: Admin | Дата: 16.05.2010 | Коментарі(0)


10.05.2010 (13:03)

У цій школі міг би вчителю-
вати Іван Франко

Село Либохора Турківського району Львівської області. За спідометром - 187 кілометрів від Львова.

Водій, студент-географ, висловився так: “Це вже кінець географії”. За селом - перевал і Закарпаття. Була колись писана історія села, та загубилася. Але й директор середньої школи Микола Мушин, і голова сільради Микола Коліщак назвали однакову дату заснування села - 1553 рік. І назву пояснили. У дуже заможного пана була донька Люба. Частенько хворіла. Селяни казали: “Люба хора”. Звідси й пішло - Либохора…

Перед тим, як завітати до школи, відвідали сільраду. Хотілося довідатися, що то за село таке - Либохора? Віддалене, але не глухе. Простягнулося воно вздовж


Статті | Переглядів: 1400 | Додав: Admin | Дата: 10.05.2010 | Коментарі(0)


04.05.2010 (16:22)

Героїв Великої Вітчизняної поздоровляють... нацисти!

У Пермі до ювілею Перемоги випустили календарі, на яких замість бійців Червоної Армії зображені есесівці. Після того, як вибухнув скандал, дизайнери заявили: подія — всього лише безневинна помилка.

Календар в краєвій раді ветеранів з рук не випускають — вивчили його досконально.


Статті | Переглядів: 763 | Додав: Admin | Дата: 04.05.2010 | Коментарі(0)


01.05.2010 (01:59)

The view of Turka and the surrounding region
from Mount Baldy.

З щоденника журналіста з Північного Ілінойса (США) Майкла Рудзінського про його відвідини Турки. Цей візит залишив незабутні враження від краси нашого краю та гостинності людей. Особливі враження від 3-годинної поїздки в переповненій маршрутці Львів-Турка з домашньою ковбасою в кишені. Переклад ,особливо такого емоційного твору, завжди недосконалий.Тому подаю матеріал мовою оригінала.[admin]



Статті | Переглядів: 1051 | Додав: Admin | Дата: 01.05.2010 | Коментарі(1)


30.03.2010 (15:34)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-3 !)
Першоквітневе ретро

У ці передвеликодні дні християнський люд переймається приємними клопотами. Господарі і господині наввипередки приводять до шмиги свої світлиці,білять дерева, тротуарні поребрики, газдині, як завше, у турботах з приготуванням їства. Найбільш беручкі бойкині вже підготовили пічний реманент: коцюби, лопати, рогачі, дечка , адже попереду відповідальне завдання - випікання пасок, тістечок , завиванців тощо. Хлоп’ята готують до поливального понеділка водяні помпки, змовляються, хто першим після Великодньої відправи у церкві, спроможеться відібрати у дівчат писанку, що являється символом


Статті | Переглядів: 1271 | Author: Антон Рогач | Додав: Admin | Дата: 30.03.2010 | Коментарі(3)


28.03.2010 (13:47)

Бойкиня чи бойківчанка ?

Листаючи підшивку Турківської районної газети "Бойківщина" натрапив на цікаву статтю п.М Романовича про метаморфози в розвитку бойківської говірки. Відчувається щире бажання автора захистити нашу мову від зовнішнього впливу. Але ,на жаль,а ,може,на щастя, ще нікому не вдалося зупинити час ,а з ним і розвиток такої живої субстанції як наша мова.

Тому не можу погодитися з автором в тому ,що нам зараз необхідно намагатися примусити всіх наших краян говорити мовою,яка була у вжитку 100-200 років тому. Напевно,для підсилення ефекту автор застосував штучні неологізми «бойківчани», «явірчани»,«турківчани» ( в побуті частіше зустрічається саме "явірци", "туручани", "яблінци" ). Я недаремно назвав мову живою субстанцією,тому що вона,як живий організм знаходиться в процесі постійного розвитку і так само ,як і вся біосфера ,єволюціонує. Для цього є ряд обєктивних причин,на які вплинути ніхто не може.


Статті | Переглядів: 1039 | Додав: Admin | Дата: 28.03.2010 | Коментарі(1)


14.03.2010 (14:45)

«Що спільного між карпатським вовком та… фільмом „Парк Юрського періоду”?» Таке риторичне питання ставить автор однієї з численних польських розвідок про ареал поширення та небезпеку зникнення популяції Canis lupus lupus (вовка сірого євразійського). Тисячі років людство мало вовків за своїх чи не найбільших ворогів, а натомість дійшло до того, що внаслідок антропогенних факторів, простіше — людської діяльності, представники цього біологічного роду в багатьох країнах на волі вже не поширені. Не виключено, що в осяжній перспективі в Карпатах слідів вовка побачити не вдасться, а про нього залишаться лише легенди.


Статті | Переглядів: 1120 | Додав: Admin | Дата: 14.03.2010 | Коментарі(0)


13.03.2010 (14:46)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)
Крись ( Шайдич) Марія Михайлівна, 1935 р.н. переселена з с.Бистрого в с.Агафіївка Любашівського району Одеської обл.,де працювала довгі роки вчителем.Зараз проживає в м.Черкаси


Люблю свою я Україну
За її мову солов,їну-
Дзвінкоголосу, колискову ,
Люблю свою я Україну
За її степи , лани і гори,
За безмежнії простори ,

Статті | Переглядів: 1354 | Додав: Admin | Дата: 13.03.2010 | Коментарі(2)


26.02.2010 (14:01)

Концерт гурту "Вишиванка" для села - завжди святкова подія, бо ж тут можна не лише на артистів подивитися, а й себе показати. Cвоїми виступами гурт "Вишиванка" вбиває одразу двох зайців: відроджуючи скарб народної пісні, водночас шукає таланти в українських селах. Це спільний проект артистів Львівської обласної філармонії та студентів Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка під керівництвом Володимира Думича.


Статті | Переглядів: 807 | Додав: Admin | Дата: 26.02.2010 | Коментарі(0)


23.02.2010 (14:20)
Знаним Львівським фотографом був наш земляк Михайло Шалабавка

Про діяльність УФОТО написано не так уже й багато. Між тим діяльність товариства становить надзвичайно цікавий і багатий тематичний матеріал, дотичний до багатьох аспектів розвитку української культури.

Напевно, не знайдете у місті такого львів'янина, який не мав би хоч якогось власного фотоархіву. Гобі у наш час дуже розповсюджене і необтяжливе - клацнув камерою і стягнув на комп, або заніс на роздрук. Якість гарантують фірми-виробники апаратури, думати необов'язково. Хоча і зараз існує професія фотографа, і завжди буде існувати. В докомп'ютерну епоху фото мали надзвичайно високу інформативну цінність, зараз, з появою телебачення, відео та комп'ютерів гострота враження дещо пригасла, а цифрова фотографія до певної міри знівелювала різницю між аматорами та фахівцями - вибачте, фахівці!


Статті | Переглядів: 1554 | Додав: Admin | Дата: 23.02.2010 | Коментарі(0)


09.02.2010 (01:06)

Ми, люди, живемо фактично за декількома календарями: світським григоріанським, церковним (православним, католицьким чи ще якимось)… А навколо нас живуть тисячі дрібних і великих істот із геть інакшими — біологічними — календарями. Щоправда, ці не висять на стінах, тим не менше мають важливе значення. Інакший календар у гадюки, інакший — у форелі… Свій особливий — у карпатського бурого ведмедя.


Статті | Переглядів: 1097 | Додав: Admin | Дата: 09.02.2010 | Коментарі(0)


28.01.2010 (13:12)

Казалось бы, ну что еще нового можно сказать о наших щедро воспетых Карпатах? Сколько песен в их честь звучит, сколько стихов сложено, картин написано… Но в том-то и сила их неповторимой красы, что она с тобой как бы «индивидуально работает» — целительными прикосновениями к тому заветному месту души, где обязательно должен храниться восторг перед великолепием земного мира и благодарность за пребывание в нем.

Словом, Карпаты могут так очаровать, что ты уразумеешь и ощутишь первозначение загадочного понятия — «чары». Это — если о природе. Но есть еще и люди — карпатцы…


Статті | Переглядів: 2773 | Додав: Admin | Дата: 28.01.2010 | Коментарі(1)


27.01.2010 (16:34)
Як ми з вітцьом воли продавали

Взяли втиць палицю, в торбу чіснику, та й сира, ая, та й сира взяли – та й пішли. Пішли в Літовищі з волами.

Гонили їх тамтого тижня в Турку – але нич із ничого. Пятдесят і вісім – та пятдесят і вісім. Ни відступлят ажиби в них цьваки бив. Пригнали втиць воли домів тай стали повідати вже матери: ци ни заяти би їм волів в Літовища.

Нись ся виладили, взяли і мене з собов пігнали.

Красну погодойку дав Господойко Нибесний.

Зайшлисьми у Соколіку, а пак на Тирнову єдну, другу та й у Дзвинячий. Сталисьми вже у Дзвинячім кормити воли у єдного ґазди. Посходилися люди, а далі єден ґазда ізлюбивси тоті воли.


Статті | Переглядів: 1226 | Додав: Admin | Дата: 27.01.2010 | Коментарі(0)


11.01.2010 (20:57)

Чому ми так говоримо

Над значенням цього вислову мало хто задумувався. Але якщо уважно вивчати українські звичаї, то цей сюжет стосується призабутого минулого та народних звичаїв, що були витіснені російськими звичаями. Неймовірно, але факт, що дівчат в Україні ще 300 років тому майже не сватали, а все було навпаки. Звичаї з гарбузами та іншими атрибутами з’явилися вже пізніше, коли над нашими споконвічними звичаями почали домінувати пізніше завезені до нас з півночі.

І це ніяка не вигадка, бо є письмові джерела, що можуть підтвердити це. Звичайно паралельно можливо існував і інший метод сватання та залицяння, пізніше за українськими демократичними звичаями доповнений врученням гарбуза. Це свідчило про високе становище жінки в українському суспільстві.


Статті | Переглядів: 682 | Додав: Admin | Дата: 11.01.2010 | Коментарі(0)