Понеділок, 21.08.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Корабель творчості

Казка про Мишку для дорослих дітей

Жила собі на світі маленька Мишка. Була вона доброю і чесною, але не завжди сміливою. Поки була мишенятком жила з мамою й татком. Та минали роки, Мишка росла, ходила до школи, непогано вчилася. Коли закінчила дванадцятий клас, захотіла отримати вищу освіту. Пережила багацько випробувань: тести, творчі конкурси і таке інше. Все ж натхненна, обрала собі професію по душі.

Відтоді з маленької провінції переїхала жити у велике місто. В інституті Мишка познайомилась з багатьма іншими звірятками з одними подружилась, а з деякими не дуже. Тоді їй все здавалось таким крутим, веселим і захоплюючим. А, забула сказати: мишка ще з дитинства дуже любила рожеві окуляри. Одягала їх так часто, що подекуди навіть забувала знімати. Тож в місто вона приїхала з ними. Це ж бо був її найулюбленіший аксесуар.

За кілька років життя в місті серед найрізноманітніших звіряток: зрозуміла кілька простих речей. А точніше просто засвоїла надзвичайно важливі уроки на майбутнє. І звичайно ж позбулась своїх гарненьких окулярів, бо через них не могла розгледіти, де живе правда, а де – нечесність.

Маленьке наївне Мишеня, яке майже повірило в те, що наполеглива праця і відвідування лекцій будуть бонусом до майбутнього іспиту чи то заліку в якийсь момент – розчарувалось. Інститут не давав їй бажаного відчуття свободи, а ставив у рамки, іноді навіть в клітку.

Минуло багато часу перш ніж Мишка зрозуміла: все що вона робить – марнота-марнот. Всі її старання нічого не варті, їх і так ніхто не помічає і не цінує .

Роль таких сіреньких мишок: прислужитися тим, які не бажають відвідувати лекції часто з не відомих причин. Вони дзвонять або пишуть, говорячи: відмітиш мене будь ласочка, велике дякую. І вона погоджувалась без жодної поганої думки. Мовляв, а що тут такого, виручу. І так зажди було. Лише з плином років, вона усвідомила чому з нею товаришують деякі дуже горді звіряточка.

Одного разу Мишці все набридло. І тут вона вирішила все гарнесенько проаналізувати та обдумати. У її голові вирували думки: « Я ж знаю вас як облуплених. Знаю хто чим дихає. Мені від вас нічого не треба. Нещирого привітання яке цідите крізь зуби при кожній зустрічі зі мною, і ця ваша вдавана дружня любов, і то велике дякую. Спасибі… не треба. Я ж не несповна розуму, щоб не помічати, хто ви є насправді. Вистачить мене використовувати». Та вже надто пізно щось змінювати.

Заплакала. По щоці покотилась дрібненька сльоза. Мишка затаїла образу в душі, яку не передати словами. Та швидко опанувала емоції, бо в неї не було часу на депресію.

Мало помалу наступила сесія. У підсумку Мишка отримала… та нічого не отримала. Старалася ж для інших не для себе.

Одного разу Мишка залишилась самотньою, нікому непотрібною, використаною і викинутою, як непотріб. Ображена на весь світ і з розбитим серденьком: ридала, кричала, кидалась. Та що ж вона тепер зробить, після бою руками не махають.

Музика рідного дому і час залікували рани. У серці Мишеньки знову поселилась любов до справжніх друзів та рідних. Знайшла своє щире кохання. А байдужість і безсердечність вона віддала тим, хто її ображав і використовував. Тільки тепер наша маленька сіра Мишка живе щасливо.

Іванка Федько


Схожі матеріали :

Категорія: Корабель творчості | Додав: Admin (22.04.2016)
Переглядів: 375 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
0
2 Victor   (01.05.2016 18:11)
Мораль цієї казки ось така: Мишка усвідомила, що все, що вона робить – марнота-марнот. Їй все набридло. Вона проаналізувала свої вчинки і зрозуміла, що змінювати щось вже надто пізно. Вона б впала в депресію, але вчасно повернулася до свого дому, до своїх джерел. Тут вона дістала зцілення, зустріла справжніх друзів та знайшла своє щире кохання. Простивши всіх, вона зажила щасливим життям. В інакшому випадку її б просто з’їв кіт. Продовження казки не буде, оскільки всі казки повинні закінчуватися щасливо і давати надію. На то вони і казки.

0
1 Filosof   (01.05.2016 14:37)
Де мораль ?  cool
Чи то ще не кінець казки ...


УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.