Вівторок, 23.04.2019 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Твої люди, Бойківщино !

О. Іван Федевич. Приклад служіння людям
Доповнено 09.12.2011

   Отець Іван Федевич

Історія знає багато постатей , які своїм життям залишили помітний слід у суспільстві та , здавалося б , мали надовго залишитися в людській пам’яті.

Але … Змінюються часи, міняються суспільні устрої . Кожен час плекає своїх героїв і , подекуди , справжніх діячів незаслужено забувають , штучно викреслюють з анналів історії. Проходить 70-80 років і потомки вже не знають про життя та діяльність цих людей.

Одною з найбільш помітних та незаслужено забутих постатей на Турківщині в часи між Першою та Другою світовими війнами є отець Іван Федевич.

Дізнавшись , що він похований у Турці , вирішили розшукати його могилу. Через відсутність інформації немало зусиль приклав модератор нашого сайту turka.at.ua Олександр Писанчин щоб відшукати могилу патріота нашого краю. Яким же було розчаруванням побачити могилу видатного просвітителя в такому жалюгідному стані.

Іван Федевич народився 19 січня 1883 року в селі Орховичі Рудківського повіту в сім'ї вчителя. Почав трудове життя серед бойків , з 1911 року по 1930 рік працював на посаді отця-катехита народних шкіл Турки. Вирізнявся серед загалу високим рівнем культури, аналітичним розумом, пастирським терпінням, щирим ставленням до людей. До його приходу Турчанський край тонув у темряві, матеріальній нужді та політичному поневоленні. Все це гнітило молодого душпастиря. З невеликим числом однодумців взявся він за велику справу — національне й господарське відродження Турківщини.


   Товариство "Просвіта".Турка 1921 р.

Він стояв біля витоків на Турківщині таких громадських організацій як «Рідна школа», «Сільський господар», «Бесіда», банків «Українбанк» і «Сила», низки кооперативів. Дуже плідно працював задля розвитку товариств «Просвіти»: почавши після Першої світової війни створювати Товариство на Турківщині він доводить їх кількість до 50-ти. З 1921 року і до кінця свого життя був незмінним головою осередку «Просвіти».

Федевич був не тільки душею і серцем багатьох громадсько-патріотичних організацій Турківщини — він постійно будив національну свідомість верховинців, спонукав населення до активного залучення до культури і освіти. Жоден з великих заходів українських організацій в Турківському повіті у ті часи не обходився без його участі, його настанов, його пристрасного слова. В діяльності з пробудження Бойківщини розкривається його велике пастирське серце, непересічні здібності і талант, жертовність і щирість у пошуках стежини до сердець простих людей. Багатьом обдарованим дітям він допомагає навчатися в Турківському приватному ліцеї за зменшену оплату, частині — надає матеріальну допомогу. За це чи не найбільше любили його верховинці .


   Кооперативні курси.Турка 1932 р.

У дні Листопадового чину в 1918 році у Львові він разом з невеличкою групою найсвідоміших українців перебирає владу в Турці від австрійських урядників. Турківчани обирають його делегатом від Української Національно-демократичної Партії до Української Національної Ради ЗУНР. Там він разом з митрополитом Андреєм Шептицьким, єпископами Григорієм Хомишиним, Йосипом Коцеловським і ще 15 священиками плідно працює над розпрацюванням законодавства молодої Західноукраїнської держави

Листопадовий чин (також Листопадова революція, Листопадовий переворот, Листопадовий зрив, Першолистопадове повстання) — військовий переворот, організований в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців в Королівстві Галичини і Волині, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (перейменованої згодом на Західноукраїнську народну республіку). В результаті утворилася держава площею 70 тис. км².

О четвертій годині ранку 1 листопада почалося повстання. Першими почали діяти загони поручика Цьокана. Він також повідомив у штаб, що австрійські, німецькі та угорські підрозділи дотримуються нейтралітету. Загін поручика Мартинця захопив ратушу, 75 стрільців хоружного Сендецького оволоділи намісництвом та арештували генерала Гуйна. Четар Трух зайняв комендатуру і арештував генерала Пфеффера, четар Огоновський зайняв і роззброїв міську поліцію. В 05:00 відключено міський телефон і міжнародну телеграфну лінію, захоплено радіо.


   О.Федевич на освяченні відбудови зруй-
   нованого Народного дому.

До світанку зайнято всі вокзали. Вже на ранок у місті з'явилися українські патрулі з синьо-жовтими стрічками на шапках. На львівській ратуші було піднято синьо-жовтий прапор, виготовлений дружиною директора «Народної торгівлі» Марією Лазорко і встановлений 17-річним вістуном Степаном Паньківським. В 07:00 Дмитро Вітовський рапортував Костю Левицькому про зайняття Львова без жодних людських втрат. Тоді ж Військовий Комітет було перейменовано на Українську Генеральну Команду.

Вдень намісник Гуйн передав всю владу в Галичні свому заступнику українцеві Децикевичу, який, посилаючись на маніфест цісаря від 16 жовтня 1918 року, Українській Національній Раді.

Підрозділами УСС було зайнято також Станіславів, Тарнопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Коломию, Снятин, Печеніжин, Борислав та інші.

Листопадовий чин спричинив утворення Української Держави площею 70 тис. км². 9 листопада було сформовано її уряд — Державний Секретаріат. 13 листопада Українська Держава отримала нову назву — Західноукраїнська народна республіка.

Крім створення виконавчих структур влади, в повітових центрах ЗУНР у листопаді-грудні 1918 р. розпочався процес формування і представницьких органів – Повітових УНРад. За своїми функціями вони повинні були замінити повітові ради, що діяли при австрійському режимі.

Було створено цивільне керівництво політичного повіту Турка до якого входили:
Повітовий комісар: Всеволод Ріпецький, адвокатський кандидат у Самборі.
Керівник громад повіту (староста): Омелян Лісікевич, судовий радник.
Міський комісар: Андрій Федорика.
Голова Повітової УНРади: Всеволод Ріпецький.
Делегат до УНРади: о.Іван Федевич, катехит народних шкіл (УНДП).

За активну проукраїнську діяльність польська влада у липні 1919 року заарештовує Федевича і ув'язнює його в таборі для інтернованих у Домб'є коло м. Кракова, де перебувало понад 10 тисяч інтернованих вояків армій Західно-Української Народної Республіки і УНР. Вийшовши на волю, він ще активніше включається в роботу з пробудження національної свідомості верховинців, розвитку освіти і культури в повіті. Його не спиняють постійні переслідування влади і адміністративні перешкоди. Місцеві урядники неодноразово ставлять питання про виселення Федевича з повіту. На противагу цьому, бойки обирають його до повітової ради, де його слово на захист українського населення звучить ще вагоміше.

На знак визнання вагомих заслуг Федевича перед громадою Турківщини в 1932 році українська громадськість урочисто відзначила 25-літній ювілей його пасторської та громадянської діяльності.


   Могила о.Федевича.Турка 2011 р.

11 лютого 1939 року на 57-му році життя перестало битися велике серце Патріота, переповнене болями і турботами людей. Із кожного села приїжджали бойки, щоб віддати останню шану своєму духовному Наставнику і Батькові. 14 лютого в день похорону усі крамниці міста зачинили двері , місто покрили сотні траурних прапорів , зокрема, 25 різних установ у тому числі й польських , просвітяни в національних костюмах несли 68 вінків, вели похоронну ходу 35 священиків (у тому числі 4 римо-католицькі), труну на простому селянському возі в маєві зелені і квітів поволі везли три пари волів. Попрощатися з Федевичем вийшов староста міста — німець І.Вагнер, за що на наступний день був звільнений польськими властями з посади. Похорон Федевича був величним: подібного ще ніколи не бачила Турка. Похований Іван Федевич на міському цвинтарі в м. Турка біля Церкви перенесення мощів святого Миколая.

Отець Іван Федевич по праву став найбільш видатною постаттю Турківщини у міжвоєнні роки минулого століття, увійшов в історію як визначний будитель Турківщини на етапі переходу до свідомого національного життя.

Біографія о.Федевича ще чекає своїх дослідників , а надгробок на могилі просвітителя треба рятувати вже зараз. Жалюгідний стан могили знаменитого земляка це докір всій Турківській громаді, матеріальне звинувачення в безпам'ятстві.

До благородної справи впорядкування могили відомомого земляка могли б долучитися місцеві бізнесмени та численні громадські організації Турківщини, деякі з яких дають про себе знати лише в дні великих свят та дуже пишаються своїм бажанням робити благородні справи. Але , бажати щось робити - ще не означає зробити.

Гадаю , варто було б навчальним закладам поширювати знання про діяльність о.Федевича , адже все його життя - яскравий приклад служіння людям, що послужить патріотичному вихованню підростаючого покоління.

Василь Ланчак

Фото Олександра Писанчина та з архіву turka.at.ua

uk.wikipedia.org history.iv-fr.net www.franko.lviv.ua http://www.bazylianie.pl/index.php? option=com_content&view=article&id= 1446%3A2011-05-03-14-42-26&catid=18%3Aludzie&Itemid=3&lang=uk http://www.franko.lviv.ua/Subdivisions/um/um2-3/Statti/7-PAVLYSHYN%20Oleh.htm http://history.iv-fr.net/article.php?id=965 http://uk.wikipedia.org/wiki/Федевич_Іван


Доповнення Віри Бончук 09.12.2011

- В Турку Іван Федевич прибув в тому ж році, що і Олександр Утриско (батько Мирона) – 1911;

- Народився в с. Орховичі (тепер Самбірського р-ну), що за 5 км від м.Судова Вишня Мостиського р-ну;

- Рік народження – 1883, а не 1871, як вказано на могилі. Могилу переробляли до фестин і , ймовірно, тоді появився існуючий напис. Тому потрібно переробити напис дати народження на могилі, як і надати їй належного вигляду;

- Іван Федевич в Турці був катехитом гімназії та вселюдних шкіл, тому пам’ятну дошку доцільно встановити на приміщенні школи № 1;

- Іван Федевич знаходився під пильним оком поліцейських органів. Про це свідчить не лише факт ув’язнення в Домб’ю, але й те, що його переміщували в глиб Польщі. Документ від 1920р. «Про службове переміщення шкільних інспекторів української національності Михайла Малича, Івана Середи та катехита Івана Федевича, запідозрених в політичній неблагодійності до польської держави» (ЦДІА України , - ф. 146, оп. 6, Од.зб. 123, документ 299);

- Іван Федевич мав родину, про що свідчить фотографія з похорону
http://turka.at.ua/photo/91-0-3399– йдуть дві жінки за труною в чорних вуалях, а на вінку, що на домовині напис «Дорогому татові…» (дочка жила, а може ще живе у Львові, приїжджала зі своєю родиною на могилу батька) , а також , в статті Я.Татомира «Отець Іван Федевич – пробудитель Турчанщини» («Літопис Бойківщини», 1975, № 33, с.36-38.) І.Федевича тепло згадували представники української діаспори, учні та родина; Мирон Утриско неодноразового згадував І.Федевича в своїх публікаціях;

- Помер Іван Федевич 11 лютого 1939 року від запалення легень, похорон відбувся 14 лютого. 6 волів тягли віз. Шлях похоронної процесії – від Церкви Марії Покрови (побудована в 1780 р., згоріла в лютому 1953 р.), знаходилась вище адміністративного будинку («білого дому») . Староста Й.Вагнер йшов за гробом покійного;

- Будинки, де проживали вчителі були понад рікою Яблунькою і в 1944 році, коли підірвали залізничну колію – потрапили під вибухову хвилю, як і Народний дім. Всі крім одного були зруйновані.


Схожі матеріали :

Категорія: Твої люди, Бойківщино ! | Додав: Admin (09.12.2011)
Переглядів: 3655 | Коментарі: 25 | Теги: Федевич | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 251 2 »
0
25 krzyszof   (16.03.2012 13:14)
Mam skan fotografii przedstawiajacej o. Fedewycza razem z nauczycielami i maturzystami prywatnego gimnazjum w Turce z 1938. Prosba o podanie adresu emailowego , na ktory moglbym przeslac fotografie.
Відповідь адміна:
Шановний , пане Кrzyszof !
Будемо дуже вдячні за надіслану фотографію.
Фото можна надіслати на e-mail: turka@land.ru
З повагою, admin turka.at.ua

0
24 Borys   (14.12.2011 00:06)
В статті потрібно поміняти фото із похороном, тому що фото не відповідає дійсності, це святковий похід 1918 р., цей самий похід що на фото http://turka.at.ua/photo/91-0-3444
Відповідь адміна:
Фото похорону зняв

0
23 Admin   (26.08.2011 00:03)
Сворив тему в форумі http://turka.at.ua/forum/12-14-1
Там всі бажаючі можуть прийняти участь в обговоренні питань увічнення пам'яті о.І.Федевича.

0
22 Admin   (24.08.2011 14:51)
п.Борис ! Я відкрив Вам доступ до службового альбому. Там є декілька цікавих фото (Вояки...) . Для їх ідентифікації потрібна Ваша допомога.

0
21 Борис   (24.08.2011 12:56)
Так, саме в тому будинку де пожежна, питав за фотографії, його дружина відібрала деякі і обіцяла віддати Вам тому що Ви просили раніше мене.

0
19 Борис   (23.08.2011 15:28)
П. Лесик стверджує що І. Федевич жив у будинку в якому був ресторан Турського, ресторан Щипка був там де тепер пожежна частина.

0
20 KRAYANYN   (23.08.2011 20:01)
Саме в цьому будинку де пожежна, чи в будинку на проти? Кажуть п.Лесик має багато цікавих старих фото. Не питали в нього за них?

0
17 Admin   (21.08.2011 20:03)
Ще одним свідченням помилки в даті народження на могилі о.І.Федевича є стаття http://turka.at.ua/publ/1-1-0-305
Треба ,якимось чином, вияснити чи не збереглися церковні книги з реєстрацією поховань.Можливо там знайдемо достовірну інформацію стосовно дати.
п.Борис , чи не допоможете це вияснити ?
Після того ,як отримаємо достовірні дані ,гадаю, варто вияснити хто встановив табличку з помилковим написом та ініціювати заміну таблички. Зробити це треба до майбутніх фестин щоб над нами люди не сміялися.
Крім того ,треба вияснити у старожилів достовірну інформацію де саме в Турці мешкав о.І.Федевич. Непогано було б виступити з клопотанням перед міською радою про встановлення меморіальної дошки. А після отримання такого дозволу організувати збір коштів серед громади Турківщини.
Напевно, можна було б назвати одну з вулиць іменем Федевича , але це вже потребує значних коштів та великого бажання наших депутатів.

0
18 KRAYANYN   (22.08.2011 14:38)
Ідею про меморіальну дошку і назви вулиці виношую вже протягом двох тижнів. Напевне думка стосовно цих речей в нас виникла одночасно. Значить робимо дійсно потрібну справу. Тепер залишається це все втілити в життя. Думаю з вулицею не повинно бути більше проблем як з дошкою. Та вулиця на якій проживав о.Федевич і заслуговує бути названою його іменем. Тим більше технічно це спрощує завдання. На цій вулиці 2-3 будинки, хоча візуально вона досить довга, тобто перекроювати пів міста не прийдеться. Мене давно дивувало чому та вулиця приєднана до вул. В. Стуса. Напевне причина якраз була в малій кількості номерів. Але зараз коли мова йде про вшанування пам’яті такої великої Людини, мала кількість номерів не повинна бути причиною для відмови. І така незручність як зміна адреси дошкулятиме не великій кількості людей. Хоча ради такої справи можна трошки потерпіти. А потім звикнеться. Тобто умови на мій погляд ідеальні. Так що збираємо весь свій бойовий дух, запасаємося терпінням, включаємо бойківську, гнучку впертість (яка не має нічого спільного з першими ознаками тупості) і починаємо робити дуже потрібну справу! Якщо в когось є інші ідеї не баріться, викладайте в коментарях (Тема цікава і обширна. Можливо варто створити окремий форум). Дуже цікаво почути пропозиції.

0
14 KRAYANYN   (14.08.2011 09:18)
А може о.Федевич жив в будинку за рестораном? В тому що зараз зберігся. http://turka.at.ua/photo/50-0-1714 ще одне фото http://turka.at.ua/photo/50-0-1489

0
13 Борис   (13.08.2011 00:50)
Ресторан на першому поверсі, другий поверх житлові кімнати.Не думайте що в Турці були такі магнати що мали такі особняки, люди кооперувалися і мали спільні будинки. На цей час в місті було не більше 10 трикімнатних квартир, решта одно та двокімнатні. Також не один ресторан, вся набережна від цього будинку до "Нептуна" була забудована ресторанами та барами. Макарик Євген Іванович стверджує що в цьому будинку був ресторан Турського, і в ньому жив І. Федевич, також жив зубний лікар.

0
16 KRAYANYN   (14.08.2011 09:38)
Напевне є якісь часові паралелі в нашому житті, а може спрацьовує генетична пам’ять. Мені часто сниться Турка не в сучасному вигляді, а з іншими будинками, і дещо зміненими вулицями. І декілька разів снилася набережна забудована кабаками. Картина бачилася так чітко, що я навіть в день дивився на набережну і прикидав чи таке можливо.

0
12 Admin   (12.08.2011 23:04)
Будинок , зображений на фото http://turka.at.ua/photo/91-0-1459 за свідченням Jerzy Chołoniewski в коментарях --ресторан. На цьому ж фото праворуч видно паркан саду Пульнаровича.
Про це свідчить також фото http://turka.at.ua/photo/91-0-1450 ( на задньому плані той же паркан та ресторан)
Фото http://turka.at.ua/photo/91-0-1463 зроблено в саду Пульнаровичів (на задньому плані арки моста)
До всіх трьох фото є коментарі внука Пульнаровичів Jerzy Chołoniewski , які підтверджують мою здогадку.
Таким чином , з великою імовірністю можна припустити , що це був дійсно ресторан ,а будинок Пульнаровичів був напроти ресторану (зараз там шкільний спортмайданчик).
Невідомо чи був будинок Пульнаровичів багатоквартирним , чи це був особняк. Чи міг там жити о.Федевич ?
Гадаю , в ресторані він жити не міг.
Є відомості ,що власником ресторану був міщанин Щипко , радний міста , виділовий філії "Просвіти" і член надзірної ради „Повітової каси".

1-10 11-18
Ім'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Всі смайли
Код *:
Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.