Неділя, 20.08.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Твої люди, Бойківщино !

В категорії материалів: 209
Показано материалів: 31-45
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 13 14 »

Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарях · Переглядах

29.08.2015 (20:00)

Єдиним українським композитором, що є представником іншої нації, став Мар’ян Кузан. Бойко з походження (народився в Ісаях коло Турки на Львівщині 29 вересня 1925 р.), у дворічному віці він став з батьками французьким емігрантом. Вже на новій землі народилася його сестра Стефанія, яка стала пізніше дружиною знаменитого графіка Якова Гніздовського.

Від дитинства українські й французькі впливи органічно переплелися в Мар’яна Кузана у єдине ціле, — карпатський фольклор у співі матері, професійне навчання грі на скрипці, фортепіано, гітарі, духових інструментах, також вокалу. Саме практичні знання у галузі музичного виконавства спрямували його творчість у жанрах і стилістичній мові.

Мар’ян Кузан вчився гри на скрипці у Олів'є Мессіан О. Мессіана (дружив з ним).

Після закінчення Паризької консерваторії у Джорджа Дандельо,(учня Форе) в 1947 році , Кузан працює з різними камерними ансамблями, переважно духовими, і сам їх створює, пише для них музику. Займається й естрадою на Монмартрі.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 1277 | Додав: Admin | Дата: 29.08.2015 | Коментарі(1)


05.08.2015 (12:01)
Усе, чого торкнувсь різець,
Говорить: це творив митець!
Для різьбяра Красу творити -
Це значить - недаремно жити!

Якщо вам цікаво дізнатися, як із звичайного дерева можна зробити гарний, високохудожній витвір, завітайте в с. Ільник, до Михайла Усика. Потрапивши в руки до цього майстра, деревина, як кажуть, набуває другого життя, перетворюючись на корисні для побуту речі, витвори мистецтва, що стають окрасою оселі, каплиці, церкви.

Різьба, свого роду, - поезія в дереві. Саме цим талантом наділив Господь Михайла, який після закінчення місцевої школи й не довго думав-гадав, яку обрати професію, а вирішив освоїти спеціальність робітничу, але щоби була з мистецьким нахилом до душі. Тому й поступив у Нижанковицьке професійно-технічне училище на столяра-червонодеревщика-мозаїка.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 538 | Додав: Admin | Дата: 05.08.2015 | Коментарі(0)


20.07.2015 (00:30)

Вперше про Захара Павлюха я почув у ранньому віці. На вечірках, які часто збиралися в нашій хаті, старші люди говорили про минуле, про події і про людей. Було це в кінці 50-х - на початку 60-х років минулого століття, коли на Турківщині середніх шкіл були одиниці, з яких невелика кількість випускників поступала на навчання у вищі навчальні заклади, і про них також говорила вся околиця. Дорога до вищої освіти, до знань завжди була важкою. Головна причина була - бідність наших верховинців і відсутність власної державності.

Однак ще в часи Австро-Угорщини в селі Хащів з родини Павлюхів вийшли знатні люди, які навчалися у Кракові, Відні і згодом здобули високе становище в тогочасному суспільстві. Серед них особливо виділяється Захар Павлюх - військовий юрист в чині генерал-майора юстиції.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 713 | Додав: Admin | Дата: 20.07.2015 | Коментарі(0)


15.07.2015 (11:42)

Сьогоднішнім гостем редакції є 39-річний житель с. Лімна Василь Поточний - палкий патріот рідної землі, батько двох малолітніх дітей, який наприкінці травня був демобілізований після року служби.

- Василю Теодоровичу, їхати на Схід України, в зону АТО, - це був Ваш усвідомлений вибір, чи рішення, прийняте на якомусь емоційному рівні?

- Все почалося з Майдану. Ще до нового року, до січневих подій, ми, майданівці, розуміли, що без крові не обійдеться. У січні так і сталося - пролилася перша кров. І після тих подій, коли був поранений наш побратим Роман Сеник, я уже на сто відсотків був упевнений, що треба готуватись до гіршого. Таке переконання було не тільки у мене, а й мого друга, з яким пройшов увесь Майдан, а згодом й вишкіл, - Романа Мотичака. Чомусь доля розпорядилася так, що ми з ним розійшлися. Ніяк не можу змиритися з тим, що Романа немає. Своїм життям завдячую йому, він багато чому мене навчив. Врешті-решт, його смерть змусила мене приділяти увагу своїй безпеці.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 866 | Додав: Admin | Дата: 15.07.2015 | Коментарі(0)


04.07.2015 (19:57)

Колись, в юнацькі роки, Євген Стерлянніков мріяв стати військовим, як батько. До 27 років, допоки з мамою не повернувся в рідну Турку, жив серед військовиків. Багато його друзів дитинства таки обрали цю нелегку професію. Та й він, після строкової служби, пробував поступити у військове училище, але не вийшло. Зараз з цього приводу лишень піджартовує: «Що не трапляється - все до кращого».

Прощаючись з військовими намірами, тоді Євген і подумати не міг, що десь за десятки років таки одягне військовий однострій і з автоматом в руках, як і тисячі українських патріотів, стане на захист батьківщини від ворожого «старшого брата» та підбурюваних російською пропагандою манкуртів-найманців та запроданців різних мастей.

Ще свіжі в пам’яті були напружені дні Революції Гідності, іще серце боліло від втрат побратимів по боротьбі, у снах приходили події на київських барикадах, як знову над країною нависла небезпека. Євгена покликала війна...


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 549 | Додав: Admin | Дата: 04.07.2015 | Коментарі(0)


21.06.2015 (00:52)

   Володимир Зуб

Життя чудове за будь-яких обставин

На стіні у робочому кабінеті начальника управління охорони здоров’я ЛМР Володимира Зуба висить фото Ігоря Дионізійовича Герича. Напроти вікна. Прикріплене так, щоб у будь-який момент пан Володимир міг подивитись на свого Вчителя і порадитись з ним у важких професійних чи особистих обставинах, як робив це завжди за його життя. Адже, коли втрачаєш брата за духом, хочеться, щоб його підтримка була присутня хоча б через доброзичливу посмішку на портреті. Що розказати про нього? Яким показати того, хто просто був дорогою серцю Людиною? Володимир Іванович згадує, прокручує в думках минуле, підбирає слова…


Статті | Переглядів: 2752 | Додав: Admin | Дата: 21.06.2015 | Коментарі(1)


28.05.2015 (16:50)
Незалежний культурологічний часопис «Ї» присвятив свій номер 82 / 2015 професору Ігорю Геричу

Про стежку…

ὁ ἄναξ οὗ τὸ μαντεῖόν ἐστι τὸ ἐν Δελφοῖς οὔτε λέγει οὔτε κρύπτει ἀλλὰ σημαίνει
Ἡράκλειτος ὁ Ἐφέσιος

Володар, що пророкує в Дельфах, не говорить хоча нічого не приховує, Він подає знаки
Геракліт з Ефесу

Минув рік, як відійшов у вічність Ігор Герич. А, отже, прийшов час зі скрухою, та разом з тим вже з визрілими почуттями віддати йому шану. Шану товаришу, лікарю, професору, вчителю, воїну.

Ми розуміємо, що це видання є насправді пам’ятником, тому вибрали такий його образ, який, як на нас, відповідає гідності воїна, вчителя, професора, товариша. Тому ми звернулися до образу основи, колони, високої класики. Колони на жаль передчасно обламаної…

Є кілька традицій увічнення пам’яті. Видаються книги спогадів. Видаються тексти того, кого хочуть увічнити. Видаються збірки наукових творів, які присвячують тому, кого хочуть увічнити. І видаються наукові збірники, які не лише присвячуються увічнюваному, але й спонукають тих, хто візьме їх до рук задуматись, подумати разом з тим, хто вже відійшов. Відійшов, однак у тому спільному акті думання неначе повертається.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 1268 | Додав: Admin | Дата: 28.05.2015 | Коментарі(0)


20.05.2015 (12:02)

У когорті славних наших земляків, вихідців з Турківщини, що своєю подвижницькою працею прославляють Бойківський край, чільне почесне місце займає журналіст з багаторічним стажем, добрий наставник і порадник - Павло Лехновський. Народився він 15 травня 1935 року в селі Жукотин. Як пригадує Павло Павлович, у чотирирічному віці він став свідком страшної трагедії - польські жандарми дотла спалили село, закатували і розстріляли патріотично налаштованих односельців, серед яких і його 17-річного брата Петра, важко поранили батька, який невдовзі передчасно помер.

Рано залишившись сиротою, хлопець уже з 7 класу змушений був заробляти на хліб - діловодом у школі, бібліотекарем, завідував сільським клубом в позаурочний час. Водночас активно дописував до газет. Після закінчення десятирічки, здібного юнака запросили на посаду літпрацівника в газету тодішнього Боринського району. Пізніше працював на різних творчих посадах в Хирівському, Добромильському, Старосамбірському районах.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 563 | Додав: Admin | Дата: 20.05.2015 | Коментарі(0)


20.05.2015 (12:00)

Люди різного віку, професій, уподобань цілими сім’ями співають разом в народному фольклорному колективі «Дримбарі» Народного дому №1 с. Бітля. Дримба – один з найдавніших музичних щипкових інструментів, занесений до українських Карпат, як стверджують фахівці, ще в сиву давнину білими хорватами. В Україні цей музичний інструмент ще відомий як варган (від діалектного – уста, рот). Бітлянський фольклорний колектив «Дримбарі» заснований давно – в 1967 році. Ініціатором його створення був вчитель музики місцевої школи Микола Савчак.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 859 | Додав: Admin | Дата: 20.05.2015 | Коментарі(0)


17.05.2015 (14:31)
Як війну та її випробування сприймають віруючі

«Ми живемо у час, коли нація істерично шукає пророка, який би втішив словами надії. А з’являються щораз юди різного калібру…. У час, в який нам випало жити, дедалі частіше читають Євангеліє». Так у Луцькому молодіжному театрі «ГаРмИдЕр» анонсують виставу «На полі крові» за Лесею Українкою, котру ставили у березні цього року. У тяжкий час «дедалі частіше читають Євангеліє». Можливо, це і є сила, що допоможе країні встояти, коли хороших новин зовсім мало?


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 492 | Додав: Admin | Дата: 17.05.2015 | Коментарі(0)


14.05.2015 (10:27)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)

Звання «Шляхетної львівської родини» цього року присвоїли родині Ільницьких. Його отримало відразу три покоління: Микола Ільницький (літературознавець, критик, поет, перекладач) та його дружина Луїза (бібліограф, книгознавець); донька Мар’яна Комариця (поетеса, літературознавець) та син Ярослав (доктор фізико-математичних наук), а також онуки, серед яких – музиканти та науковці. У розмові Ільницькі розповіли про свої родинні традиції, про сімейні толоки, а також про те, як вони виховували своїх дітей.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 1147 | Додав: Admin | Дата: 14.05.2015 | Коментарі(2)


13.05.2015 (12:05)

Від центральної дороги, що веде з Ільника на Радич, зразу ж за мостом через річку Стрий, до хати ветерана Другої світової війни - Івана Туринського - рукою подати.

- Але, - зауважує невістка господаря дому - Марійка, - не завжди цю відстань можна подолати легковою автомашиною. “Швидкій” ця дорога також не під силу. Тому батька, якому 17 вересня минулого року (за документами) виповнилося 89 років, нам треба до машини, щоб довезти до лікарні, ранньою весною, пізньою осінню та взимку, нести від хати на руках. Він сердиться на владу. І справедливо. Каже: «Невже я даремно кров проливав у боротьбі з фашистами, пів-Європи пропішакував, щоб до мого подвір’я і машина не могла доїхати? І така невтішна ситуація триває ось уже 70 років. Кожного разу, коли звертаюся до керівників району з проханням вирішити цю проблему, обіцяють виділити грейдер і вирівняти дорогу, зробити підсипку гравієм. Але час іде, змінюються керівники, а невирішена проблема так і залишається проблемою».


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 72 | Додав: Admin | Дата: 13.05.2015 | Коментарі(0)


13.05.2015 (12:00)

Кохана дівчина забажала від хлопця, щоб той приніс їй серце своєї матері . Син вирвав серце з грудей матері і поніс коханій. Йшов та спіткнувся. І серце матері обізвалось до нього стурбовано: «Не забився, синок, не болить ?»

(Із легенди «Серце матері»)

Такі материнські серця! Вони вміють любити, тужити, піклуватися, зігрівати, чекати і прощати. Коли ж ти, крім своїх рідних дітей, віддаєш любов, піклування, силу, вміння дітям чужим, мимоволі стаєш для них другою матір’ю. Такою є Емілія Круц, вчитель початкових класів Турківського НВК №1. Другою мамою - для своїх підопічних, і доброю, люблячою, найкращою у світі матусею - для своїх рідних - Галини, Тараса, Івана.

В 1975 році Міля з похвальною грамотою закінчила Турківську восьмирічну школу і зразу ж поступила на навчання в Самбірське педагогічне училище, випускні екзамени в якому також здала на відмінно, і з червоним дипломом повернулася на роботу на терени рідної Турківщини. Місяць-два працювала...


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 711 | Додав: Admin | Дата: 13.05.2015 | Коментарі(0)


11.05.2015 (20:57)
Олександр ЛАБЕЦЬКИЙ (двічі поранений на Інститутській) про Революцію Гідності і нинішні настрої своїх побратимів

Олександр Лабецький 20 лю-
того 2014 р. на Інститутській

30-річний Олександр Лабецький живе в Турківському районі Львівської області. Закінчив Львівський банківський інститут за спеціальністю «економічна кібернетика», зараз опановує право у Львівській комерційній академії. Пройшов весь Євромайдан і став учасником трагічних подій 20 лютого на Інститутській у Києві, коли снайпери розстрілювали демонстрантів. Тоді там загинуло чотири десятки осіб. Снайпер поранив Лабецького в ногу і в плече. Згодом він став співзасновником Спілки поранених майданівців «Нескорені».


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 570 | Додав: Admin | Дата: 11.05.2015 | Коментарі(1)


29.04.2015 (12:00)

У серпні 2005 року на посаду головного бухгалтера Турківської ДЮСШ «Юність» влаштувався 22-річний, приємної зовнішності, надзвичайно скромний юнак із с. Шум’яч - Ярослав Паращич. Швидко став своїм - за товариськість, працелюбність, доброту, простоту і чесність. Ніхто й уявити тоді не міг, що їхньому молодому колезі доля улаштує важке випробування. І не одне.

Найперше на життєвому шляху була Революція Гідності, у якій Ярослав брав активну участь, стоячи пліч-о-пліч з борцями за незалежність. А потім несподівано прийшла війна.

18 березня 2014 р. Ярослав потрапляє під першу хвилю мобілізації, йде служити в Турківський райвійськкомат. Восени, 21 листопада 2014 року, його переводять у 24-у механізовану бригаду м. Яворів, у взвод зв’язку - радіотелефоністом.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 701 | Додав: Admin | Дата: 29.04.2015 | Коментарі(0)