П'ятниця, 26.05.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Християнські свята. Звичаї,обряди.

Правильна послідовність – Різдво, Коляда, Новоріччя ?

Саме в такій послідовності праукраїнці справіків відзначали ці свята, наполягає Любов Сердунич, автор посібника «Із народної криниці», 2010, 2011. І наводить при цьому аж ніяк не церковні аргументи.

«З атрибутами колядників (зірка, маски Чорта, Смерти, Солдата, Кози, Діда, Баби) ходили селом ватаги молоді, вітаючи з Різдвом. Християни пов’язали це свято з народженням Христа і назвали Різдвом Господнім. А в давнину це було святом народження нового сонця, світла, довшого дня і тому називали Різдвом Світла, Нового Сонечка. Саме народження молодого сонця, довшого світлового дня відзначали люди на Різдво ще задовго до народження Христа, справіків», – твердить дослідниця прадавніх українських традицій.

Цікавий аргумент?

Що ж, надалі цитуємо уривок з книги повністю і без купюр:

«Радуйся, ой радуйся, земле, рік новий народився, – співали здавна. Коляда – богиня неба у давніх українців, мати Сонця, дружина Дажбога, головного бога давніх українців. Її ім’я походить від слова Коло (первісна назва Сонця). Свято Коляди, сонячне, язичницьке (себто народне свято), було настільки популярним, що змусило церкву підпорядкувати цій даті свято Різдва, під час якого виконували колядки (обрядові пісні). Народження Сина-Сонця матір’ю Колядою замінили мотивом народження Сина Божого матір’ю Марією, наш, український, вертеп стали тлумачити як печеру, де народився Ісус. А слова народної пісні «рік новий народився» церковники замінили на «Син Божий народився». У радянські часи «Син Божий» знову замінили на первісне «рік новий». Уся обрядовість різдвяного свята збереглася від предків і повністю несе народний характер, тепер – уже з домішуванням християнських ознак.

Колядуючи, не просто вітали зі святом і зовсім не для того, аби випрохати гостинців. У давнину колядування мало магічний зміст. Коли Сонце зовсім знемагало, Чорнобог посилав на землю підступного Корочуна, аби той украв Сонце і заховав його від людей у підземному царстві, щоб запанував Чорнобог, а з ним – вічний морок і смерть. Але Сонце не могло померти! Люди молились на Сонце і бачили, як воно, скупавшись у водах, оживало, підіймаючись над землею, нове і сильне. І розбігалися злі Чорнобожичі, а на землю приходила весна. Та щоб підтримати своє світило, люди голосно, хором, аби почуло, співали йому величальні пісні. Славили Сонце, Місяць, зірки, дощик.

Ті пісні звалися колядками, бо Сонце в них було Колядою (коло). Всі вітали один одного, ходили сповістити немічних, старих, дітей про відродження Сонця, про перемогу над темними силами. У знак цього носили священний вогонь: знак Сонця (6-, 8-, 12-променеву зірку). Виконували ролі, серед яких були й темні сили: Чорт і Смерть. Вбиралися Козою, Ведмедем, Конем, Циганом. Господаря і господиню називали Місяцем і Сонцем. Відбувалася прадавня обрядова форма українського народного театру: вертепу. Назва походить від д.-українських слів вер, вир, які означали «вирувати, вертатися, відроджуватися, рости». А теп – це благословенна тепла течія світлих космічних вод, світової ріки.

Вік свята українського Різдва – близько 10 тисяч років. Це вік хліборобської культури України. Вертеп – це не видовище, як тепер, а обрядове священнодійство, у якому головним ритуальним моментом була пісня-молитва: колядка. Вертепників-колядників називали роковими гостями, бо вони раз на рік приносили добру звістку про народження Сонця, бажали гарного врожаю, відлякували темні сили вогнем Сонця-зірки. За це їх обдаровували. Важливим елементом вертепу є сміх: спасенна річ, яка відлякує нечисть і нудьгу.

Наші предки вірили, що своїми магічними діями можуть допомогти природі вижити. Богиня неба Коляда народжувала нове Сонце. Калита – круглий, наче коло, корж – також символізував сонце (коло). Хлопець на кочерзі, який втілював нечисту силу (Корочуна), намагався вкрасти сонце, вкусити корж. Обряд Коляди теж відзначається взимку, у грудні, коли дні найкоротші. А в християнські часи церква поєднала цей давній обряд із днем Андрія.

Кульмінаційним моментом великої містерії народження нового сонця і року є Святвечір (Вілія). І тепер усе більше українців святкують Різдво в кінці року, 22 – 25 грудня, за старим стилем, бо саме в кінці грудня народжується Сонце і збільшується день».

vsviti.com.ua


Схожі матеріали :

Категорія: Християнські свята. Звичаї,обряди. | Додав: Admin (03.01.2017)
Переглядів: 193 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 4
0
4 Victor   (15.01.2017 09:46)
«Релігійне» життя за стихіями, календарями, переданнями, традиціями, ще не скоро звільнить дорогу євангельському вченню. На цьому ґрунті відбудеться ще не один розкол, не один хрестовий похід і не одна священна війна. Буква відважно захищає свої позиції. Священна географія, псевдо-чудеса-обряди схопили душу за горло. Релігійний психологізм підмінив благодать. «Богословські» трактати вперто відстоюють закон маразму: «Бачу чорне – розумію, біле. Бачу біле – розумію, чорне». А з усього цього релігійного рам’я потрібне одне: Люби Бога, а в Ньому – люби ближнього. Люби жертовно. Такий спосіб життя людство же не практикувало.

0
3 Християнин   (14.01.2017 23:03)
Во Славу Святої
Єдиносущної і Животворящої і
Нероздільної Тройці, Отця і Сина і Святаго Духа.   Запитання: Який календар точніший?    Відповідь: Тут дві різнікалендарні системи відліку часу. Юліанський календар містить більше космічних орієнтирів,
чим Григоріанський. Рік Юліанського календаря є середньою величиною зоряного і
сонячного року (зоряний рік триваліший за сонячний рік приблизно на 20 хвилин),
а рік Григоріанського календаря майже співпадає з простим сонячним роком.
Юліанський календар володіє неперервною періодичністю і циклічністю. У ньому відбиті
зоряний і сонячний фактори, а також фази місяця. Пасхалія має строгу
повторюваність. Григоріанський календар позбавлений цих достоїнств. Він
прямолінійний і спрощений, пасхальний круг, званий «Великим Індіктіоном», в
ньому зруйнований.    Увсіх помісних церквах народ був проти введення нового стилю. Непотрібна
календарна реформа викликала не тільки протест, але послужила причиною
розділень і розколів у всіх помісних церквах, що прийняли новий стиль, це привело
до складнощів і певної дестабілізації церковного життя. Календар - це не
рахункова лінійка, а осмислення і впорядкування часу в певних періодах і
циклах.  Існують різні види календарів:          Зоряний, сонячний,місячний, планетний, з різною тривалістю року, а також складні календарі, що
включають декілька космічних факторів і їх гармонізацію. Для літургійного життя
церкви, для Пасхалії і богослужебних циклів зі всіх видів календарів найкращим
є Юліанський календар. Ухвалення григоріанського календаря зв'язане з
деформацією статуту, що є гріхом. Деякі люди сумніваються, чи доцільно мати
окремо цивільний і церковний календарі. Треба сказати, що в античній Греції
майже кожне місто мало свій календар, щоб підкреслити свою автономію, але це не
заважало розвитку культури, еллінізму, і філософії. У Римській імперії існувало
декілька календарних систем; крім того, кожна провінція могла мати свої власні
місцеві календарі. Це різноманіття не перешкоджало єдності державного моноліту.
У більшості ісламських країн співіснують разом з цивільним сонячним календарем,
місячні - культові календарі, і це не викликає ніякого протесту. У Індії,
Китаї, Японії цивільні документи звичайно датуються двома датами - за Григоріанським
і місцевим календарями. У Ізраїлі разом з григоріанським календарем функціонує
місячно-сонячний синагогальний календар, і це вважається цілком нормальним.  Чомуми, православні, повинні втрачати свої традиції і показувати неповагу до свого
церковного статуту?   Намговорять, що в Європі, що перейшла на новий стиль, новий рік не співпадає з
Різдвяним постом. Але нашим читачам, можливо, невідомо, що у католиків і
протестантів поста фактично немає взагалі. Для католиків скоромна їжа - це
тільки м'ясо; при цьому для дітей, людей похилого віку, хворих і в місцях
стихійних бід навіть ця тінь поста відміняється. Що стосується протестантства,
то там сама людина за бажанням може призначити собі пост у будь-який час, а
може і не робити цього.   У великі християнські свята, що мають більшезначення, ніж Новий рік (за винятком Різдва і Хрещення), якщо вони випадають на
середу і п'ятницю, то піст полегшується, але не відміняється (дозволяється
риба). Св; Григорій Богослов писав, що свята требашанувати молитвою, гостинністю, милостинею, а не пересиченим чревом і
відрижкою.    Юліанськийкалендар, як церковний календар, щороку підтверджується знаком особливого
божественного благовоління. У Велику Суботу, перед Великоднем за Юліанським
календарем, в Єрусалимському храмі Воскресіння Христового відбувається диво:
Благодатний вогонь сходить в Кувуклію _ Господня. При цьому чудовомузнаменні присутні не тільки християни, але і магометани, іудеї і невіруючі
люди, і ніхто не може спростувати реальність цього чуда. Отже Юліанський
календар осяяний Небесним Благодатним вогнем, і Велика Субота є в днем
торжества Православ'я. архім. Рафаїл "Наш календар"

0
2 Християнин   (14.01.2017 22:59)
Во Славу Святої
Єдиносущної і Животворящої і
Нероздільної Тройці, Отця і Сина і Святаго Духа. Запитання: ЧомуКатолицька церква, а також частина помісних Православних церков святкують
Різдво Христове 25-го грудня, а Грузинська, Руська, Єрусалимська, Сербська
церкви і монастирі святої гори Афон святкують Різдво 7-го січня?
   Відповідь: Причиною такого неспівпадання є двікалендарні системи. Грузинська, Руська, Єрусалимська і Сербська помісні церкви,
а також Афон залишилися вірні Юліанському календарю, який звичайно називають «старим
стилем». Інші помісні церкви, що прийняли Григоріанський календар, опинилися в
складному і подвійному положенні. Вони відзначають нерухомі свята за
григоріанським календарем, а Пасху і пов'язані з нею свята, включаючи
Вознесіння Господнє і День Святої Тройці, а також Великий піст, по старому
стилю - Юліанському календарю. Отже в цих церквах на сьогодні діє якийсь календарний
гібрид, що з точки зору як літургійної, так і канонічної, є ненормальним явищем.
Ми, православні, святкуємо Різдво Христове 25 грудня за Юліанським календарем,
а оскільки між церковним юліанським і цивільним Григоріанським календарем
утворений розрив в 13 діб, то цей день в таблицях цивільного григоріанського
календаря співпадає  7 січня. (У 1918 р.Григоріанський календар був прийнятий в Грузії як цивільний календар.
Юліанський календар залишився як церковний).    архім. Рафаїл "Наш календар"

0
1 Victor   (03.01.2017 20:52)
«…усе більше українців святкують Різдво в кінці року, 22 – 25 грудня, за старим стилем…».
(Останній абзац).

Тобто за новим стилем.


УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.