Вівторок, 23.05.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Християнські свята. Звичаї,обряди.

1-46. ПОВЧАННЯ НА ПОХОДЖЕННЯ (ВИНЕСЕННЯ) ЧЕСНИХ ДРЕВ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО.
Пам’ять святих семи мучеників Маккавеїв, матері їхньої Соломонії, та учителя їхнього Єлеазара.
(1-го серпня за старим стилем. 14-го серпня за новим стилем).
«Сила Хреста Господнього»
.
«Спаси, Господи, люди Твоя, і благослови достояніє Твоє, побіди христіаном, на сопротивния даруя, і Твоє сохраняя Крестом Твоїм жительство»
(Тропар свята).

Во Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Возлюблені во Христі, браття і сестри!

З ппроповіддю про Христа й про спасіння в Ньому святий апостол Павло пройшов всі країни тодішнього культурного світу – Передню Азію і Європу. Проповідь про Христа – це слово про Хрест. «Слово про Хрест, – говорить він в своєму Першому Посланні до Коринфян, – для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, – сила Божа» (1Кор.1.18) і завершує: «…Юдеї вимагають чудес, і Елліни шукають мудрості; а ми проповідуємо Христа розп’ятого, для Юдеїв спокуса, а для Еллінів безумство, для самих же покликаних, Юдеїв і Еллінів, – Христа, Божу Силу і Божу Премудрість» (1Кор.1.22-24).

До Хреста Христос «прибив рукопис гріхів наших» (Кол.2.14), як завжди незмінно навчала і до тепер навчає істинна Церква Христова. Діло спасіння і відкуплення роду людського від гріха, прокляття та смерті звершено не чим іншим, як саме дорогоцінною Кров’ю Христовою, істинного Агнця Божого, пролитою за нас на Хресті. Про це яскраво і сильно свідчить Священне Писання, стверджуючи, що сама Церква Христова «придбана Ним Його Кров’ю» (Діян.20.28) і що ми з тих пір «дістаємо виправдання… відкупленням у Христі Ісусі, Котрого Бог призначив, як жертву умилостивлення Його Кров’ю через віру; для свідчення правди Його в прощенні гріхів, зроблених раніш» (Рим.3.25). З багатьох місць Священного Писання ми дійсно переконуємося в тім, що велике Таїнство нашого відкуплення, визволення звершене не де інде, а саме на Хресті через пролиття на ньому Крові Христової.

Тому і стає зрозумілим, що означає останнє слово, промовлене розіп’ятим за нас на Хресті Господом-Спасителем: «Звершилося!» після чого в Євангелії сказано про Нього: «І, схиливши голову, віддав дух» (Ін.19.30). «Звершилося», тобто звершилося те, ради чого Син Божий прийшов на землю і помер за нас. Через розп’яття на Хресті звершилося велике діло відкуплення людства від гріху, прокляття та смерті, а тому Хрест являється знаряддям нашого спасіння. Ось чому з перших часів християнства Хрест являється символом віри в Христа і служить для християн предметом особливого вшанування. Ось чому підчас молитви ми осіняємо себе хресним знаменням, вірячи в його чудодійну силу, котра відганяє від нас ворога нашого спасіння – диявола і спасає нас від всяких бід та напастей.

Великий отець Церкви IV-го століття, святий Кирило Єрусалимський так роз’яснює значення Хреста Христового: «Всяке діяння Христове – похвала Вселенської Церкви, але похвала похвал – Хрест». І апостол Павло, знаючи це, говорить: «Я не бажаю хвалитися, хіба тільки Хрестом Господа нашого Ісуса Христа» (Гал.6.14) Вінець хресний просвітив сліпих в незнанні, спас всіх одержимих гріхом і відкупив все людство у всьому світі. І не дивуймося, що відкуплений цілий світ. Бо померла за нього не проста людина, а Єдинородний Син Божий. Гріх однієї людини Адама мав стільки сили, що приніс смерть для світу. Якщо «злочином одного» смерть царювала в світі (Рим.5.18), то чи не тим більше правдою Єдиного зацарює життя? І якщо тоді через дерево, з котрого з’їли плід, вигнані з Раю, то чи не зручніше, через Ісусове дерево ввійти віруючим в Рай? Якщо первозданний з землі приніс всесвітню смерть, то чи не принесе вічне життя Той, Хто створив людину з землі, коли Сам Він являється життям? Якщо Фінеєс, ревнуючи, умертвив того, хто займався мерзотними справами і тим самим припинив гнів Божий, то Ісус, не іншого віддавши на смерть, а Себе принісши в спасенну Жертву, чи не вгамує гніву на людей? Тому не будемо соромитися Хреста Спасителя, а найпаче хвалитися ним.

Про велике Таїнство Відкуплення, наша Свята Церква в день Великої П’ятниці співає: «Іскупил ни єси от клятви законния Честною Твоєю Кровію, на кресті пригвоздився, і копієм прободся, безсмертіє істочил єси человіком, Спасе наш, слава Тебі!» , а в день великого празника Всемірного Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього закликає всіх нас вклонитися Хресту Христовому, оспівуючи його: «Приідіте всі язици, благословенному древу поклонімся, імже бисть вічная правда!»

Прославляючи Хрест Христовий як знамено і одночасно знаряддя нашого спасіння, Церква в своєму священному захваті звертається до нього, як до живої істоти і взиває: «Радуйся, живоносний Кресте, благочестія непобідимая побіда, дверь райская, вірних утвержденіє, імже тля разорися і упразднися, і попрася смертная держава, і вознесохомся от землі к небесним, оружіє непобідимоє, бісов сопротивоборче, слава мучеников, преподобних яко воістину удобреніє, пристанище спасенія, даруяй міру велію милость». Саме на Хресті Господь Ісус Христос звершив велике Таїнство Відкуплення роду нашого від гріха, прокляття та смерті, Хрестом Своїм відкрив нам райські ворота, Хрестом «спас нас от работи вражія», Хрестом «видіша всі конци землі спасеніє Бога нашего».

Ось чому в цю саму мить, коли Господь промовив: «Звершилося» і «схиливши голову, віддав дух», тоді «завіса в храмі розідралася надвоє, зверху до низу» (Мф.27.51) – завіса в Єрусалимському старозавітному храмі розідралася в знак того, що знову відкрилося для людей Царство Небесне, символом котрого було «Святая Святих» , куди тільки один первосвященик міг входити і то лише один раз на рік з жертовною кров’ю тварин, котра була прообразом Пречистої Крові Христової, пролиттям Котрої на Хресті відкрилися для нас ворота Раю, що були закриті через гріхопадіння прародичів.

Ось чому, закінчуючи Богослужіння в день празника Воздвиження, Свята Церква взиває: «Приідіте, вірнії, животворящему древу поклонімся, на немже Христос Царь слави, волею руці распростер, вознесе нас на первоє блаженство...». Ось чому і в ікосі цієї служби ясно підкреслюється спасенне значення для нас саме Хреста Христового: «Мні, глаголет (Ап. Павел), хвалитися да не будет, токмо во єдином кресті Господні, на немже страдав, уби страсті. Того убо і ми ізвістно держим, крест Господень, хвалу всі: єсть бо нам спасительное сіє древо, оружіє міра, непобідимая побіда». Богонадхнене вчення Слова Божого ставить Хрест Христовий наріжним каменем всього християнства, іменуючи навіть саму проповідь про Христа «словом хресним» (1Кор.1.18).

Хрест Христовий, урочисте винесення котрого, дорогі браття і сестри, святкує сьогодні Свята Церква, є велика святиня для нас, християн, бо, за її вченням Христос-Спаситель, розіп’явшись на Хресті, звершив цим велике Таїнство Відкуплення людського роду від гріху: до Хреста Він прибив рукопис наших гріхів і Своєю смертю на нім, переміг смерть, дарував нам життя вічне, котрого ми лишилися через гріхопадіння наших прародичів Адама та Єви.

Ось чому Хрест іменується «хранителем всея вселения», «красотою Церкви» та іншими величними найменуваннями. І не тільки в дні визначених свят, але і в кожну середу та п’ятницю на протязі майже всього року, коли згадується зрада Юди (в середу) і Розп’яття Господа не Хресті (в п’ятницю), Церква в своїх Богослужбових чинопослідуваннях прославляє Хрест як знаряддя нашого спасіння і як зброю проти диявола.

Три рази в році установлено особливо урочисте прославлення Хреста Господнього: в Неділю 3-тю Великого посту, котра називається «Хрестопоклонною», Сьогодні, в день свята «Винесення Чесних древ Животворящого Хреста Господнього» і в день великого празника «Всемірного Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього». В ці дні на Утрені після Великого Славослов’я Хрест Господній з особливою урочистістю виносять з олтаря на середину храму, кладуть на аналої, і перед ним звершують трьохкратне поклоніння до землі співаючи: «Кресту Твоєму покланяємся, Владико, і святоє Воскресеніє Твоє славим»!

Сьогоднішнє свято взяло свій початок від існуючого в Константинополі звичаю виносити частину Животворного Древа Хреста Господнього з храму Святої Софії і обносити її урочистим хресним ходом по міських вулицях та площах для освячення міста і запобігання пошестей, котрі часто нападали на Константинополь в цю пору року. Відбувався і чин освячення води. Жителі Константинополя свято вірили в цілющу силу Хреста Господнього як знаряддя нашого спасіння, припадали до нього і з благоговінням цілували його.

Побуджаючи вірних прославляти Хрест Господній, Свята Церква в цей день радісно викликує в своїх піснеспівах: «Днесь Крест воздвизаєтся, і мір от лесті свобождаєтся, днесь Христово Воскресеніє обновляєтся, и конци землі радуются...» «Подимем с радостію преблаженний Крест, в церквах і градєх сей предложенний, і поклонімся, да долгов приімем оставленіє... сей возведе із ада род человічь ада велми плінив, врага низложив, демонов гординю до конца погуби».

Особливо важливий тропар канону, котрий розповідає про звільнення людини від прокляття силою хресної смерті Христової: «О неізреченнаго Твоєго, Христе, снитія, і неізглаголанних благих! воплотився, і распят бив, смерть приєм, і рішиши человіки от клятви, істочив нетлініє на треблаженнім древі, препрославленний крест сей во віки». Особливо сильно, яскраво і образно про відкуплення нас від гріху, прокляття та смерті силою Хреста Господнього говорить перша стіхіра на поклоніння Хресту, яка завжди співається в той час, коли вірні цілують Хрест після трьохкратного поклоніння йому після винесення його на середину храму: «Приідіте, вірнії, животворящему древу поклонімся, на нємже Христос Царь слави волею руці распростер, вознесе нас на первоє блаженство, яже прежде враг сластію украд, ізгнани от Бога сотвори. Приідіте, вірнії, древу поклонімся, імже сподобихомся невидимих враг сокрушити глави. Приідіте, вся отєчествія языков, крест Господень пісньми почтим: радуйся, Кресте, падшаго Адама совершенноє ізбавленіє, о тебі бо вірнійшії царіє наші хвалятся».

А ось таке ж саме свідоцтво про те ж і в третій стіхірі: «Днесь Владика тварі, і Господь слави, на кресті пригвождаєтся... і вся терпит мене ради осужденнаго, Ізбавитель мой і Бог, да спасет Мір от прелесті, яко благоутробен».

Всі ці піснеспіви, як і багато інших церковних пісень в честь Хреста Господнього і в інші дні святкування Хресту, переконують нас в тім, що відкуплення людського роду від гріха, прокляття та смерті звершено не чим інакшим, як саме хресними стражданнями Господа нашого Ісуса Христа і Його смертю на Хресті за нас, котрі стали спадкоємцями прокляття Адамового. Тому Свята Церква і навчає нас взивати: «Слава Господи, кресту Твоєму честному!»

Чому для Відкуплення людства потребувалася Хресна Жертва Христова. Відповідь на це питання дають нам багато висловів Священного Писання, а також і Священне Передання нашої Святої Церкви, в лиці багатьох прославлених отців і вчителів Церкви перших віків християнства. Як свідчить Слово Боже, в Лиці нашого Творця-Господа: «Милосердя і Істина зустрінуться, Правда і Мир поцілуються» (Пс.84.11).

Господь безмежно правосудний: Він – праведний Суддя, про що дуже яскраво свідчить Слово Боже: «Праведний Господь і любить правду; Лице Його бачить праведника» (Пс.10.7). І ось, за законом безумовної Правди Божої, людині, котра згрішила в лиці наших прародичів Адама та Єви, винесений праведний вирок, наслідком котрого стало вигнання з Раю, залишення райського блаженства та радості спілкування й єднання з Богом, що і було для них прокляттям, і як наслідок гріха – смерть. Але Бог не тільки праведний і правосудний: Він – «щедрий і милостивий, довготерпеливий і багатомилостивий» (Пс.102.8); Він «є любов» (1Ін.4.16). Як поєднати в ділі відкуплення грішного роду людського одне з іншим – досконале Правосуддя та досконалу Любов?

Хресна Жертва Христова якраз і явилася таким поєднанням за Премудрим, Всеблагим, і неосяжним для обмеженого розуму людського, Промислом Божим. По Своїй безмежній любові і невимовному людинолюбству, Господь, звісно, міг би просто помилувати грішну людину, але де ж тоді було б Його безмежне Правосуддя? – таж воно тоді було б порушеним. І ось, в ім’я Свого Правосуддя, як найяскравіше вираження Своєї Вітцівської Любові до нас, грішних людей, Господь Сам приймає на Себе виконання праведного вироку і помирає, після жорстоких мук, за нас на Хресті в Лиці Возлюбленого Сина Свого, з Котрим Він, за вченням Слова Божого, єдине: «Я і Отець – єдине» (Ін.10.30) і «Котрого Бог призначив, як жертву умилостивлення Його Кров’ю через віру: для свідчення правди Його в прощенні гріхів» (Рим.3.25). Слово Боже ясно свідчить, що «без пролиття крові не буває прощення» (Євр.9.22), а так як кров тельців і козлів в Старому Завіті сама по собі не давала прощення – «не знищувала гріхів» (Євр.10.4), то Христос-Спаситель ввійшов у святилище не з чужою кров’ю, як це робили старозавітні первосвященники, а «зі Своєю Кров’ю… і здобув вічне відкуплення» (Евр.9.12).

Розтлумачуючи значення Хресної Жертви Христової, святий Афанасій Великий говорить: «Так як потрібно було, на кінець, всім людям заплатити свій борг (а борг полягав в тім, що всі люди підлягали смерті, що найбільше і було причиною пришестя Ісуса Христа на землю); тому Він, довів Свою Божественність ділами Своїми, приніс, на кінець і жертву за всіх людей, віддавши на смерть храм Свого Тіла, щоб, через це, з одного боку, зробити всіх невинними і вільними від древнього злочину (тобто від первородного гріха Адамового, що тяжів над всім людством), а з іншого – явити Себе переможцем смерті, і нетління особистого Свого Тіла зробити начатком всезагального воскресіння… Смерть була необхідна: обов’язково повинно було бути смерті за всіх людей, тому що повинен був бути оплачений загальний борг, котрий лежав на всьому людстві. Для цієї цілі Слово, за Своєю природою безсмертне, прийняло смертну плоть людства, щоб її як Свою особисту плоть принести в жертву за всіх людей, і щоб плоттю перетерпіти за всіх смерть».

В подвигу Відкуплення людства від гріху, Господом нашим Ісусом Христом, відкрилися і Божественне правосуддя, з одного боку, і любов і милість Божі до людини – з іншого. Любов і милість відкриваються в тім, що Христос «помер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим.5.8). А правда в тім, що Бог примирився з людиною і простив її, але лише після того, як очистив її Кров’ю Ісуса Христа, відкривши їй шлях праведності. Тобто Бог, будучи Благим і Безгрішним, не міг примиритися з людиною раніше, ніж переміниться сама людина. У Христі для кожної людини відкривається шлях примирення з Богом і оправдання через особисте засвоєння плодів відкупного подвигу Спасителя.

Ось чому Хрест являється спасінням Церкви. Хрест – звільнення наше від зла, котре володіло нами і начаток дарованих нам благ, Хрест – примирення з Богом його ворогів і навернення до Христа грішників. Хрестом звільнені ми від насильства диявола і Хрестом спасенні від смерті та загибелі. Хрест поєднав людей з ангельським ликом, зробив їхнє єство чужим всякого тлінного діла і надав їм можливість проводити нетлінне життя. До Хреста для нас був закритий Рай, а з явленням Хреста розбійник відразу ж став достойним Раю. О, велика сила Хреста! Христос висить на Хресті – і диявол «умерщвлен»; Христос прибитий до Хреста, – і всяка душа звільнена від кайданів. Ось в чому велике значення Хресної Жертви Христової для нас, згідно вченню Слова Божого і великих отців нашої Християнської Церкви! Вклонімося ж смиренно і благоговійно перед цією великою Тайною Спасіння нашого від гріха, прокляття та смерті, в подячній любові до Бога – Спасителя нашого, в глибокім розчуленім усвідомленні, що немає на світі нічого, що могло б порівнятися з такою любов’ю Божою до нас, грішників, так дивно і премудро поєднаною з Його Божественним правосуддям! Слава, Господи, Хресту Твоєму Чесному!

Амінь.

Віктор Саварин


Схожі матеріали :

Категорія: Християнські свята. Звичаї,обряди. | Додав: Admin (14.08.2016)
Переглядів: 988 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 4
0
4 Християнин   (04.09.2016 22:18)
https://www.youtube.com/watch?v=ewTHWCo-jUM


0
3 Християнин   (04.09.2016 19:44)
https://www.youtube.com/watch?v=--w5u4fhi3o


0
2 Victor   (25.08.2016 07:48)
Цікава імперська пропаганда проти іншої імперської пропаганди розрахована на «олухів». Спробуйте замість Гітлера поставити Сталіна й побачите, що вони однаково «відроджували» релігію в своїх імперіях, культи та об’єкти поклоніння. Результатом такого «відродження» став сьогоднішній кривавий хрестовий похід православних більшовиків в Україну, під благословенням «Вєлікаґа Ґаспадіна Кірілла». Німецькі попи так само лизали сраку Гітлеру, як московські Сталіну. Хто мав гідність, той втік, або зігнив у концтаборах. Зате інші в своїх деклараціях закликали прийняти більшовизм як істинну владу. Недаремно тут, на сайті, сплакнув у коментарі п. Пенсіонер за вигнаними московськими попами, залишений можливості у Турці щоденно пити з під «Вєлікаґа Ґаспадіна Кірілла», московську криваву «благодать». За цих кілька років бійні ми мали змогу побачити, що таке російський православний хрест і хто такий православний московський піп з автоматом, обвішаний гранатами – борець за Русскій мір. Десь на одному з відеороликів показано, як щирий московський православний з молитвами вкладає патрони в магазин автомата: «Ґоспаді, Іісусє Хрістє, памілуй мя ґрешнаго» - і вклав патрон; «Пресвятая Баґародіцє, спасі нас» - і вклав третій патрон; «Святий страстотєрпчє Нікалає, молі Боґа о нас» - і вклав третій патрон. Потім їх випускає в українців, котрі не бажають носити московське ярмо.

П.Християнине, вивчайте історію як вона є і тоді зрозумієте, хто такі російські воші і українські гниди, а вже потім щось можна буде говорити й про Господній Хрест та дійсну благодать.


0
1 Християнин   (24.08.2016 22:30)
https://www.youtube.com/watch?v=eQXo-UMqj00&feature=player_detailpage



УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.