Неділя, 30.04.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Древній рід Драго-Сас

В категорії материалів: 24
Показано материалів: 1-15
Сторінки: 1 2 »

Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарях · Переглядах

14.05.2015 (10:27)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)

Звання «Шляхетної львівської родини» цього року присвоїли родині Ільницьких. Його отримало відразу три покоління: Микола Ільницький (літературознавець, критик, поет, перекладач) та його дружина Луїза (бібліограф, книгознавець); донька Мар’яна Комариця (поетеса, літературознавець) та син Ярослав (доктор фізико-математичних наук), а також онуки, серед яких – музиканти та науковці. У розмові Ільницькі розповіли про свої родинні традиції, про сімейні толоки, а також про те, як вони виховували своїх дітей.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 1044 | Додав: Admin | Дата: 14.05.2015 | Коментарі(2)


23.03.2014 (15:29)

У фільмі "Вогнем і мечем" режисера Єжи Гофмана гетьман Богдан Хмельницький після перемоги під Жовтими Водами просить татарського союзника Тугай-бея віддати йому рядових полонених шляхтичів:

- Вони - русини, і я їх заберу до свого війська.

Серед полонених був і майбутній генеральний писар та гетьман Іван Виговський, що походив із православної шляхти з Овруччини. Після його переходу на бік козаків до повсталих пристали й інші Виговські, які жили в селі Вигів.


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 979 | Додав: Admin | Дата: 23.03.2014 | Коментарі(0)


10.08.2013 (18:01)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)

В період існування давньої Речі Посполитої – з XVI до кінця XVIII ст. Стрийщина входила до складу Перемишльської землі й була східною окраїною цього територіального утворення[1]. За структурою землеволодіння та соціальною стратифікацією населення вона суттєво не відрізнялася від решти частин Перемишльської землі (Самбірщини та Дрогобичинни) та сусідніх – Львівьскої та Галицької. Тут в однаковій мірі були представлені, церковне, королівське, приватношляхетське землеволодіння. А з поміж...


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 1507 | Додав: Admin | Дата: 10.08.2013 | Коментарі(2)


17.07.2013 (21:04)

Історія шляхетських родів Прикарпаття – це не тільки сукупність сухих фактів, набір імен та дат, які лягають в основу історико-генеалогічної реконстукції родоводу. Це також чималий пласт колективної пам’яті, відображеної у родинних переказах, легендах та історичних оповідях. Оперуючи значно ширшим інструментарієм, який часом виходить за рамки раціонального, історична пам’ять здатна зробити, те перед чим безсила евристична діяльність сучасників та науково-дослідницькі потуги вчених-істориків. Прикладів цього чимало.

Наприклад, історична колективна пам’ять здатна заповнити прогалини, що виникали в результаті незворотнього процесу втрати документальних пам’яток історії. Саме вона була почасти творцем добре відомих грамот галицько-волинських князів: недатована дарча Льва Даниловича Степанові Лізді на Гординю та Дорожів (від нього – рід Гординських), акт заміни с. Яриловичі на монастир у Созані для дяка Сенька 1392 р. (рід Созанських), дарча князя Лева на Березницю священнику Костю від 4 травня 1292 р. (Березницьких), грамота князя Льва на с. Шептиці і Онуфріївським монастир (Шептицькі), грамота князя лева Мететієві Турковичу на Кульчиці (Кульчицькі)[1]. На думку, І. Каманіна та В. Інкіна, вони виникли в результаті відтворення по пам’яті змісту утрачених оригіналів. Таким чином, будучи фальсифікатами з точки зору дипломатики тим не менше не були позбавлені історичної достовірності[2].

Інший приклад "творчої діяльності" колективної історичної пам’яті – переказ про засновників роду, наявний в усному творчому доробку більшості шляхетських родин Дрогобицько-Самбірського підгір’я. Окремі сюжети з нього залучалися до наукового обігу й розглядалися як доказова база на рівні з письмовими документальними матеріалами.


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 1597 | Додав: Admin | Дата: 17.07.2013 | Коментарі(0)


29.06.2013 (16:20)
+відео

В наш час дуже багато публікацій з історії виникнення різних племен на теренах сучасної України. Висловлюються різні гіпотези ведуться гарячі дискусії. Багато гіпотез сформульованих на різних доказових базах взаємовиключають одна одну.

Для розуміння питання необхідно уяснити та чітко класифікувати всі племена , які проживали на наших теренах в ті давні часи. Необхідно зрозуміти відмінності укладу життя та тодішні міжплемінні зв’язки


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 2814 | Додав: Admin | Дата: 29.06.2013 | Коментарі(1)


27.06.2013 (01:39)
спроба генеалогічної реконструкції.

Генеалогічні дослідження дрібнопомісної шляхти Руського воєводства є однією з найактуальніших проблем вивчення історії західноукраїнського регіону ранньомодерного часу, котра потребує негайного розв’язання. Ця проблема стає все більш суттевішою в контексті перманентного зростання впродовж останніх десятиліть кількості публікацій, присвячених, наприклад, таким питанням, як волоська колонізація в Перемишльській, Галицькій, Сяноцькій землях, соціальна стратифікація суспільства та його трансформація періоду адаптації суспільно-політичних, адміністративно-територіальних і правових структур земель колишнього Галицько-Волинського князівства у складі Польського королівства (з 1569 р. – Річі Посполитої) тощо.

Наскільки успішними можуть бути спроби використання генеалогічних даних для розв’язання тих чи інших питань, у свій час небезуспішно було продемонстровано Б. Барвінським та Л. Виростеком. Перший, досліджуючи біографію козацького...


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 2134 | Додав: Admin | Дата: 27.06.2013 | Коментарі(0)


23.06.2013 (14:00)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-4 !)

В ХХІ столітті говорити про шляхетність, гонір, честь, совість не дуже модно. А якщо точніше, то може про це і говорять, але тих, хто дбає про розвиток цих якостей, вкрай мало. А з іншої сторони, що таке шляхетність, які відтінки має слово «гонір», чому слово «шляхтич» зазвичай сприймається як негативний термін?

Сьогодні нашим гостем є Ігор Булинський, людина непересічна і добре знана у Трускавці, котрий відповість на ці та інші запитання.

- Пане Ігорю, Ви є активним учасником одного з шляхетських товариств у Трускавці. Чи можете розказати детальніше, що це за товариство, яка його мета, хто до нього належить, які правила вступу?

- Дякую пане Володимире, що Ви піднімаєте таку дуже важливу для нас тему. Максим Рильський писав: "Хто не знає свого минулого, той не вартий і майбутнього. Хто не шанує визначних людей свого народу, той сам не годен пошани". На сьогоднішній день маємо визнати, що українська шляхта – це біла пляма нашої історії.


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 1765 | Додав: Admin | Дата: 23.06.2013 | Коментарі(4)


23.06.2013 (12:54)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)
(на прикладі родів Ільницьких, Комарницьких, Височанських, Матківських тощо)

Одним з атрибутів дрібношляхетського середовища Речі Посполитої XVI-XVIII ст. було широке використання так званих придомків, тобто прізвиськ.

Природа їхнього виникнення нічим не різниться від створення та побутування сьогодні вуличних прізвиськ серед мешканців, в першу чергу, сільської місцевості та формування загалом прізвищ більшості населення нашого регіону в минулому.

Намагаючись зафіксувати найбільш яскраві риси психологічного складу характеру, зовнішність людини, її професійну та родинну приналежність, оточуюче середовище витворювало найбільш адекватне вербальне визначення цих індивідуальних особливостей.


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 2112 | Додав: Admin | Дата: 23.06.2013 | Коментарі(2)


16.06.2013 (13:55)
або трохи про лицарство, трохи про драго – сасів, трохи про Київську Русь, трохи про Галичину, трохи про Турківщину…

"Кожному бовім потребная єсть реч о своєй отчизні знати, бо свого роду незнаючих людей за глупих почитают"

Ф.Софонович.

«Професійні історики вивчали і далі вивчають долі чужоземних племен, але народна память цупко тримає в собі своє далеке минуле…». Цікаво, як років через 300, деякі історики з майбутнього, почнуть опиратись у своїх дослідженнях, на матеріали радянського періоду, почнуть висмикувати...


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 3115 | Додав: Admin | Дата: 16.06.2013 | Коментарі(1)


15.06.2013 (17:09)

Точкою відліку історії більшості родів дрібнопомісної шляхти Перемишльської землі є надавчий акт князівської королівської канцелярії групі осіб або особі (які вважаються, як правило, протопластом роду) на володіння існуючими поселеннями або необжитими пустками з правом їх колонізації (які, відповідно, перетворилися з часом на родові гнізда). Інша група родів дрібнопомісної шляхти, таких документів не мала, тому обставини та час появи їхніх перших представників у родових маєтках залишаються таємницею. В контексті цього розмежування слід наголосити, що Бачинські належали до другої групи.

На сьогодні не виявлено документ, який би засвідчував надання с. Бачини або земель, де згодом виникло село, особам-протопластам роду.

Однак, питання чи існував такий документ, чи ні залишається відкритим. Попри те, що він відсутній у актах коронної метрики час правління Ягеллонів, його не віднайшли польські дослідники С. Курась та І. Сульковська-Курась, упорядники та видавці найбільш фундаментального корпусу документів XII - середини XVст. для Малопольщі та Руського воєводства, є певні підстави припускати, що все таки Бачинські володіли якимось документами на свої родові маєтки.


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 1376 | Додав: Admin | Дата: 15.06.2013 | Коментарі(0)


08.06.2013 (17:34)

Шляхетські роди Дрогобицько-Самбірського підгір’я в абсолютній більшості належали до категорії дрібної шляхти, відомої в українській та польській історіографіях ще під такими назвами, як загонова, ходачкова, гніздова, часткова тощо. Акцентуючи на їхній незаможності (що, власне, відображено у назві "загоновий", тобто власник одного або кількох загонів землі) та чисельності, вчені дослідники та краєзнавці (В. Лозинський, О. Яблоновський, В. Пульнарович, З.Грімбергова-Стрілецька тощо), апріорі вважали ці атрибути незмінними супутниками Бачинських, Блажівських, Винницьких, Височанських, Гординських, Городиських, Ільницьких, Кульчицьких, Комарницьких, Монастирських, Матківських, Созанських, Ступницьких, Сілецьких, Турянських, Унятицьких, Уруських, Яворських і т.д. впродовж XV-XVIII ст[1].

Однак більш детальне вивчення історії кожного з цих родів дозволяє змінити уявлення про історію формування цієї соціальної групи, виділити додаткові ознаки приналежності до неї, та з’ясувати наявність альтернативних шляхів соціальної еволюції кожного з цих родів. Спробуємо продемонструвати це на прикладі роду Блажівських.

Блажівські присутні у всіх без винятку гербівниках та інших генеалогічно-довідкових виданнях, що з’являлися з-під пера польських дослідників, починаючи з К.Несецького й закінчуючи шляхетською єнциклопедією. Однак для всіх них...


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 1539 | Додав: Admin | Дата: 08.06.2013 | Коментарі(0)


03.06.2013 (02:39)

Бережницькі, Височанські, Волковецькі, Голинські, Грабовецькі, Добрянські, Копистинські, Крижанівські, Монастирецькі, Новицькі, Сілецькі, Яворські, Ясинські... Це не просто відомі на Прикарпатті чи й в Україні родини. Вони також засвідчують про належність носіїв цих прізвищ до шляхетних родів Галичини. Мало того, навіть особи зі, здавалось би, такими звичайними прізвищами, як Арсенич, Антонович чи Білевич, теж, з’ясовується, родом зі шляхти — з когорти відповідно Березовських, Гординських, Струтинських...

Принаймні це доводить у своїй книжці «Галицька дрібна шляхта в Австро-Угорщині (1772—1914 рр.)» старший викладач кафедри українознавства Івано-Франківського національного медичного університету кандидат історичних наук Любов Сливка. Власне, ми вже згадували про це унікальне науково-популярне дослідження в інтерв’ю з видавцем монографії, власником відомої книгарні «Софія» в Івано-Франківську і знаним меценатом...


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 1350 | Додав: Admin | Дата: 03.06.2013 | Коментарі(0)


30.05.2013 (14:37)

Прoтягoм стoлiть укрaїнцям нaв’язувaли пoчуття меншoвaртoстi. A тривaлий бездержaвний стaтус нaцiї сприяв пoширенню серед нaукoвих кiл i грoмaдськoстi хибнoї думки прo вiдсутнiсть шляхетствa в укрaїнцiв. I лиш oстaннiм чaсoм у вiтчизнянoму сoцiумi прoявляється тенденцiя дo пiдвищення сaмooцiнки, нaцioнaльнoї свiдoмoстi. Пoмiтнo зрiс iнтерес в Укрaїнi й дo прoблем фoрмувaння нaцioнaльнoї елiти. Тoж виниклa нaгaльнa пoтребa дoслiдження укрaїнських елiтaрних трaдицiй, зoкремa тaкoгo явищa, як шляхтa Гaличини. Aдже вихiдцям з цiєї верстви притaмaннi пoчуття влaснoї гiднoстi в пoєднaннi з пaтрioтизмoм. A спiльнoтa з тaкими влaстивoстями спрoмoжнa в умoвaх глoбaлiзaцiї зберегти свoю нaцioнaльну непoвтoрнiсть...»


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 615 | Додав: Admin | Дата: 30.05.2013 | Коментарі(0)


29.05.2013 (19:30)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-10 !)
(До історії походження Івана Волоха з Турки)

Походження багатьох шляхетських родів Прикарпаття дослідники зазвичай пов’язують з особою так званого Івана (Ванчі) Волоха. У працях істориків він традиційно постає перед нами як рицар з Семигороддя, який за військові заслуги отримав від польського короля Ягайла значні земельні території у Турківщині та польське шляхетсво. Проте, його маловивчена біографія викликає чимало запитань.

Дана проблема в тій чи іншій мірі висвілена на сторінках видань таких польських дослідників як В. Пульнарович[1] та Л. Виростек[2], які спробували реконструювати генеалогію місцевих шляхетських родів, виводячи її від прибульця з Семигороддя - Ванчі Волоха. С. Дунчевський у своєму «Гербівнику...», розповідаючи про герб «Сас», згадав угорського графа Ванчалуха як предка Яворських[3]. У своїй двотомній праці, присвяченій роду Височанських Б. Височанський-Мінкович спробував вивести походження даного роду від Івана Волоха, який був обдарований польським шляхетством від короля Владислава II Ягайла[4]. Свій внесок у дослідження згаданої постаті внесли й українські історики та краєзнавці. Так, Ю. Юсипович дослідив...


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 5186 | Додав: Admin | Дата: 29.05.2013 | Коментарі(10)


28.05.2013 (16:47)
Був час, коли каміння розкидали люди; вони мусять оте каміння згромадити докупи. Надійшла пора, коли й українці розкидані по далеких і близьких світах, тримають поступ ходи до своєї гори, в основу якої має лягти кремінь. Міць його - духовні поривання до об’єднання .

Рік за роком історія гортає сторінки книги життя. Їх плин нестримно віддаляє події минулого від сьогодення, відносить їх у давнину.

Для людей, які народилися на стику другого і третього тисячоліття від Різдва Христового, а також для прийдешніх поколінь, важливо знати. Хто ми такі? Чиї ми діти? Якого роду, племені?

Події минулих століть і тисячоліть навічно вписані у книгу життя. Минуле завжди бентежить душу, спонукає хоч на мить, зняти завісу часу і заглянути в найпотаємніше - джерела життя свого роду, краю…

З часової і просторової відстані одне явище або подія забувається, а інше — дедалі рельєфніше і ясніше проступає в пам’яті, наче все було вчора. І хочеться його якомога швидше зафіксувати правдивим записом, залишити спомином для нащадків.


Древній рід Драго-Сас | Переглядів: 4578 | Додав: Admin | Дата: 28.05.2013 | Коментарі(0)

1-15 16-24