Неділя, 24.03.2019 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Історія Бойківщини

НАРОДНА АРХІТЕКТУРА БОЙКІВЩИНИ (Частина 3)
ЗРАЗКИ ПАМ'ЯТОК НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ

Хата в с. Волосянка Сколівського району Львівської області

Збудована наприкінці XIX ст., зрубна. Матеріал - смерекові півкругляки ("плениці"). З фасадного й тильного боків при хаті є галерейки, накриті продовженням даху, що підтримується фігурно різьбленими стовпчиками. При причілкових стінах - дощаті настили ("помости"). Завдяки їм хату можна обійти довкола. Будівля покрита соломою.

У плані хата складається з трьох приміщень: сіней, хижі, комори. Таке планування вважають типовим для Бойківщини.

Література: А. Данилюк, М. Шпак. Традиційне й нове у бойківському житловому будівництві // Народна творчість та етнографія. - 1972. - №4.

Хата в с. Волосянка Сколівського району Львівської області

Будівля споруджена наприкінці XIX ст. У плані складається з комори, хати, сіней і ще одного житлового приміщення. Споруда оточена з усіх сторін галереєю. Вхід на неї веде через масивний портал. Таке архітектурно-художнє завершення фасаду в житлових будівлях було колись властивим для всієї Сколівщини. Завдяки цьому польський етнограф І. Коперницький свого часу виокремлював ці будівлі в етнографічний район - Тухольщина.

Будівля має чотирисхилий дах, покриття зі сніпкової соломи.

Література: А. Данилюк, М. Шпак. Традиційне й нове у бойківському житловому будівництві // Народна творчість та етнографія. - 1972. - №4.

Хата в с. Волосянка Сколівського району Львівської області

Збудована за свідченнями власника в 1909 р. Зрубна конструкція. Матеріал - смерекові бруси. Будівля оточена з усіх боків галерейкою, вхід на яку веде з причілкової стіни. Солом'яний, високий дах над галерейкою підтримується різьбленими стовпчиками.

Планування хати традиційне для Бойківщини: сіни, хата, комора. Формою будівля подібна на хату 1792 р. з села Орявчик Сколівського району, яка експонується в Музеї народної архітектури та побуту у Львові.

Література: Музей народної архітектури та побуту у Львові. Путівник. А.Данилюк, І.Красовський та ін. - Львів, 1980.

Хата в с. Верхня Рожанка Сколівського району Львівської області

Збудована наприкінці XIX ст. Зрубна конструкція. Матеріал - півкругляк, а власне на хаті - брус. Дах чотирисхилий, кроквяний, під соломою, знизу в три ряди - драниця.

У плані будівля складається з комори, хати, сіней-боїща, стайні. До комори, стайні- окремі входи з подвір'я. У сінях - широкі двостулкові ворота, які повністю відкриваються, коли обмолочується збіжжя, в звичайні дні відчинена тільки одна їх половина. У сінях дощата підлога.

Хата в с. Верхня Рожанка Сколівського району Львівської області

Збудована в 1887 р. Про це свідчить напис на одвірку з тильного боку хати. Майстром-будівничим був Іван Суслинець (1854-1917). Зрубна конструкція. Стіни зі смерекових півкругляків ("плениць"). Зруб лежить на двох повздовжніх кругляках. З фасадного боку галерея піднята на 1,5 м від землі. Вікна мають по шість шиб. Дах високий, стрімкий, покритий соломою.

Велику мистецьку цінність представляють різьблені стовпчики і галерейки, які дуже поширені на Бойківщині.

Література: А. Данилюк, М. Шпак. Традиційне й нове в бойківському житловому будівництві // Народна творчість та етнографія. - 1972. - №4. - С. 35-40.

Хата в с. Головецьке Сколівського району Львівської області

Збудована в 1912 р. Зрубна конструкція, стіни - зі смерекових брусів. Вздовж фасадної стіни - галерейка, вхід на яку іде через портал аркової форми. Продовження даху над галерейкою утримується кронштейнами та різьбленими стовпчиками, оздобленими традиційними розетками. Вверху при платві - широкі фігурно вирізані дошки-щити, оздоблені декоративною різьбою у вигляді суцільних рядів трикутників. Таке оздоблення надає галереї і всьому будинку привабливого вигляду. Дах чотирисхилий, покриття - солома, нижні три ряди - драниця.

Складається будівля з двох житлових приміщень, розділених сіньми, та комори, до якої є окремий вхід з галереї.

Корчма в с. Головецьке Сколівського району Львівської області

За свідченнями мешканців села корчма збудована приблизно 1880 р. Власниками її були місцеві багачі Майєр і Фрідман Майор.

Будівля має прямокутну форму з дашком над входом (14 м х 11 м). Складається з двох рівновеликих частин, розділених сіньми (ширина 3 м): власне корчми (праворуч) і житла корчмаря (кухні та світлиці). Стіни зрубні (замок - риб'ячий хвіст), матеріал - брус смереки. Фундамент з каменю. Дах чотирисхилий, ґонтовий.

У приміщенні, власне корчмі, стіни та стеля вибілені, але сволоки відкриті. Підлога дерев'яна. Ліворуч від входу при стіні, яка розділяє корчму і сіни, - велика піч з плитою. Вздовж причілкової стіни стояли довгі столи з лавами. При тильній стіні стояв креденс і шафа, тут був прилавок, за яким торгував корчмар.

Література: А. Данилюк. Поклонися народному зодчому. -Львів, 1995.

Хата в с. Козеве Сколівського району Львівської області

Збудована хата в середині XIX ст. Стіни з брусів. Кути зрубів в'язані в "простий замок". Вздовж фасаду та стіни напівзакрита галерея з входом у вигляді порталу аркової форми. Дах чотирисхилий, покритий соломою.

Планування хати традиційне для Бойківщини: комора, хата, сіни. Будівля подібна до хати 1860 р. з села Орявчик Сколівського району, яка експонується у Львівському музеї народної архітектури та побуту.

Література: Музей народної архітектури та побуту у Львові. Путівник. А.Данилюк, І.Красовський та ін - Львів, 1980.

Хата в с. Лавочне Сколівського району Львівської області

Побудована в 1901 р. Зрубна конструкція. Матеріал -смерекові бруси. Дах двосхилий (рідко поширений на Бойківщині), покриття - ґонт. Хату з трьох боків оточує галерея (шириною понад 1,0 м) з входом через портал аркової форми. Продовження даху над галереєю підтримується художньо-різьбленими стовпчиками.

У плані хата складається з двох кімнат, розділених сіньми, та комори, в яку є окремий вхід з галереї. Розміри будівлі: 16,5 х 6 м (з галереєю).

Водяний млин з с. Либохора Сколівського району Львівської області

Споруда збудована в середині XIX ст. Ззовні подібна на звичайну хату. Конструкція зрубна. У плані будівля складається з двох приміщень. Одне приміщення призначене власне для механізму млина, в другому - відпочивали мельник і люди, які привозили молоти збіжжя. У центрі на долівці у заглибині було місце для вогнища. Основою механізму млина є водяне колесо наливного типу з валом і камені, між якими розмелювалося зерно. Між двома обводами воно має скриньки-ковші. Вода заповнює їх і своєю вагою приводить у рух колесо.

Водяний млин перевезений до Музею народної архітектури та побуту у Львові в 1968 р.

Література: А Данилюк. Оповіді про експонати Львівського скансену. - Львів, 2001.

Плебанія в с. Опорець Сколівського району Львівської області

Збудована приблизно в 1845 р. біля церкви (1844). Будівля має довжину 16 м, ширину -10 м. Зруб споруди складений зі смерекових брусів, з'єднаних на кутах у замок "канюк". На фасадній стіні в центрі - ґанок, а по боках - по двоє великих вікон.

У плані будівля складається з восьми приміщень: сіней ("передні" та "задні"), канцелярії, кухні, спіжарні, коптильні, спальні та салону. Зліва, в передніх сінях, двері в канцелярію. Звідси двері ведуть до кухні, основний вхід до якої розміщений в тильній стіні. З кухні - двері в комірчину (спіжарню). В задніх сінях розміщувалась коптильня. 3 цих сіней є вхід до спальні, з'єднаної дверима з салоном, основний вхід до якого з передніх сіней. Таке планування є типовим для всіх плебаній Галичини.

Література: А. Данилюк. Поклонися народному зодчому. -Львів, 1995.

Стайня-стодола в с. Орявчик Сколівського району Львівської області

Будівля споруджена наприкінці XIX ст. У плані складається з двох стаєнь, боїща, вівчарні та комори (малюнок виконаний з протилежного від фасаду боку). Конструкція зрубна, вінці - з півкруглих смерек. Дах чотирисхилий, покритий сніпками з житньої соломи. Стодола (боїще) має двостулкові ворота з фасадного й тильного боків.

Література: А. Данилюк. Народне будівництво Бойківщини / Бойківщина. - Дрогобич, 2002. - С. 163-196.

Шпихлір з пивницею в с. Плаве Сколівського району Львівської області

Будівля двоповерхова: на першому поверсі - пивниця, на другому - власне шпихлір. Пивниця розміщена в схилі пагорба. Стіни її складені з лупаного каміння. У ній зберігали картоплю, буряки, капусту та молочні продукти.

Шпихлір споруджений на початку XX ст. з брусів смереки. Дах чотирисхилий. Фасадом є причілкова стіна, у якій розміщені двері шпихліра та пивниці. При вході до шпихліра влаштована галерейка, перекрита зверху продовженням даху. Піддашшя з боку двору господарі використовували для складання сільськогосподарського інвентарю.

Споруда експонується у Музеї народної архітектури та побуту у Львові з 1971 р.

Література: А. Данилюк. Оповіді про експонати Львівського скансену. - Львів, 2001.

Хата в с. Плаве (присілок Вандрусівка) Сколівського району Львівської області

Збудована в середині XIX ст. Зрубна конструкція. Матеріал -різані смерекові бруси. Вінці в'язані на кутах у "простий замок". Дах чотирисхилий, покритий скіпками соломи, в'язаними гузирем донизу.

Хата має традиційне для Бойківщини планування: комора -хата - сіни. Вздовж фасадної стіни - галерея з дверима, що ведуть до сіней.

Література: А.Данилюк, М. Шпак. Традиційне й нове у бойківському житловому будівництві // Народна творчість та етнографія. - 1972. - №4. - С. 35-40.

Стодола-стайня в с. Плаве Сколівського району Львівської області

За конструкцією та розмірами будівля відповідає спорудам цього типу кінця XIX ст. На початку XX ст. будівля зазнала деяких змін: нижчим став дах, нижню стайню перетворено на тимчасове житлове приміщення.

Стодола-стайня збудована зі смерекових кругляків. Народний майстер вдало використав рельєф місцевості - круглий пагорб, в нижній частині якого збудував стайню на вівці, над нею звів боїще з засторонком, а друга горішня стайня своїми підвалинами спирається на землю.

Двоповерхові будівлі трапляються і в сусідніх селах району.

Хата в с. Сухий Потік Сколівського району Львівської області

Побудована хата наприкінці XIX ст. Зрубна конструкція. Матеріал - смерекові бруси. Дах чотирисхилий, покритий соломою.

У плані будівля складається з двох житлових приміщень різної величини, розділених сіньми, та комори. Первісно вздовж фасадної стіни була галерея (залишився тільки поміст), на яку заходили через портал аркової форми.

Хата належить до житлових будівель, які сформувались на Бойківщині пізніше.

Хата в с. Тернівка (присілок Решітка) Сколівського району Львівської області

Побудована хата наприкінці XIX ст. Зрубна конструкція. Матеріал - смерековий брус. Дах чотирисхилий, покритий снопами житньої соломи гузирем ("падолком") униз. Такий дах довше зберігався, а уступи, утворені сніпками, прикрашали будівлю.

Будівля у плані складається з двох житлових приміщень, розділених сіньми. Вхід до них - через галерейку, яка прилягає до фасадної стіни.

Література: А.Данилюк, М. Шпак. Традиційне й нове у бойківському житловому будівництві // Народна творчість та етнографія. - 1972. - №4. - С. 35-40.

Хата в с. Хащоване Сколівського району Львівської області

Побудована на початку XX ст. Зрубна конструкція. Матеріал - різані смерекові бруси. Дах чотирисхилий, солом'яний. Над гребенем є димар (первісно хата була курна).

Хата має традиційний для Бойківщини план: сіни, хата, комора. Вздовж чільної стіни - галерейка, на яку є вхід з причілкової стіни. Така забудова доволі поширена на Сколівщині.

Література: Бойківщина. Історико-етнографічне дослід-ження.-К., 1983.

Хата в с. Міженець Старосамбірського району Львівської області

Побудована наприкінці XIX ст. Будівля зрубної конструкції, зі смерекових плах. Ззовні та всередині стіни обмазані глиною, побілені. Чотирисхилий дах у хаті підтримується висунутими поза стіну стовпами з крижбантами. У польському будівництві така конструкція відома під назвою "прилати", "подсєні".

У плані хата складається з двох житлових приміщень, розділених сіньми, і прибока, який використовувався під дровітню.

Література: А.Данилюк. Традиційне народне будівництво //Добромильський край. Добромиль та околиці. - Коломия, 1999. -С. 335-341.

Хата в с. Грозова Старосамбірського району Львівської області

Будівля споруджена наприкінці XIX ст. У плані складається з сіней, хати, комори, боїща (стодоли), стайні та вівчарні. З протилежного від фасаду боку вздовж комори, боїща, стайні та вівчарні - половник, влаштований у піддашші. У половнику тримали сіно, солому, полову.

Опалення в будівлі напівкурне: дим з хати виходив у сіни, а звідси - на горище.

Література: А.Данилюк, М.Шпак. Традиційне й нове в бойківському житловому будівництві // Народна творчість та етнографія. - 1972. - №4.- С. 35-40.

Хата з с. Мшанець Старосамбірського району Львівської області

Збудована за планом: хижа (хата) - сіни (боїще) - стайня. З протилежного від фасаду боку є половник (прибудова, утворена продовженням даху та поздовжньою стіною, яка з'єднує зруби хати й стайні). Стіни хати складені з брусів, стайні - з кругляків. Між вінцями, підмальованими вохристою глиною, для утеплення хати вкладено мох. Ззовні ці шви обмазані глиною.

Найдавнішою частиною є стайня, збудована ще наприкінці XIX ст. Хата до неї була добудована на початку XX ст. Сіни в хаті виконують і функцію боїща (стодоли). У широкі ворота врізані двері.

До Музею народної архітектури та побуту у Львові перевезена в 1975 р.

Література: Музей народної архітектури та побуту у Львові. Путівник. А.Данилюк, І.Красовський та ін. - Львів, 1980.

Хата в с. Старява Старосамбірського району Львівської області

Збудована в середині XIX ст. Стіни з брусів, з'єднаних по кутах в "простий замок", з виступами торців. Всередині та ззовні стіни покриті шаром глини та вибілені.

Стеля з дощок, білена, на одному сволоку. Хата колись була курною, про це свідчать два отвори в стелі для виходу диму: один - над піччю, другий - в середній частині стелі ближче до дверей. Долівка в хаті мащена глиною з домішками соломи та кінського посліду.

Дах чотирисхилий, солом'яний, високий, зі стрімкими боками.

Оригінальні за фігурною зовнішньою обробкою двері, що ведуть до стайні. Вони закріплені архаїчним способом "на колі". Верх вхідного отвору - арковий. Двері звернені "шпугами" назовні, а двома рядами декоративних кілків - всередину приміщення. Давніше такими були й сінешні двері. Колись перед хатою була глиняна призьба.

Кузня з с. Тур'є Старосамбірського району Львівської області

Будівля споруджена в 1870 р. Перед входом до її просторого приміщення є широке піддашшя, де підковували коней. Тут завжди було точило.

В інтер'єрі кузні виділяється піч з горнилом і ковальський міх, на грубій дерев'яній колоді - ковадло, на стінах і лаві -різноманітне ковальське знаряддя.

Будівля має двосхилий дах, покриття - драниця. Над правим схилом піднімається масивний димар з каменю.

Пам'ятка експонується у Музеї народної архітектури та побуту у Львові.

Література: А. Данилюк. Оповіді про експонати Львівського скансену. - Львів, 2001.

Хата в с. Бітля Турківського району Львівської області

Побудована на початку XX ст., зрубної конструкції. Стіни зі смерекових брусів, в'язані на кутах простим замком. Первісно ззовні стіни були побілені, після Другої світової війни білили їх тільки в житловій частині. У фасадній стіні - одне вікно, що не є типовим для Бойківщини.

Планування хати традиційне для Бойківщини: сіни, хата, комора.

Хата в с. Бітля Турківського району Львівської області

Побудована хата наприкінці XIX ст. Зрубна. Матеріал -смерекові бруси, в'язані в "простий замок". Стіни високі. Ззовні білені тільки стіни житлової частини, що виділяло її на фоні масивної забудови. Дах чотирисхилий, солом'яний.

У плані будівля складається з сіней, хижі, комори, боїща, стайні і прибудови для гусей. Опалення в хаті півкурне, тобто дим вже виводиться в сіни через отвір ("каглу"). Первісно в хаті була курна піч.

Література: М. Зубрицький. Селянські будинки в с. Мшанці Старосамбірського повіту // Матеріали до української етнології. -1909. - Т. 2.-С. 1-22.
А.Данилюк, М. Шпак. Традиційне й нове у бойківському житловому будівництві // Народна творчість та етнографія. - 1972. №4. - С. 35-40.

Хата в с. Боберка Турківського району Львівської області

Збудована в 70-х роках XIX століття. Зрубна. Матеріал - бруси (вирізані "трацькою пилою"). Дах двосхилий з піддашками в причілках. Покриття - солома (китиці з житньої соломи прив'язували гузирем - "падолком" - донизу). Покриття в такий спосіб довше зберігається і прикрашає в якійсь мірі дах.

Під одним дахом у будинку знаходяться сіни, хата ("хижа"), комора, боїще (тік), стайня. Подібні "довгі хати" описують Іван Франко і Володимир Кобільник.

Література: І.Франко. Етнографічна експедиція на Бой-ківщину. - Жовтень. - Львів, 1972. № 8-9.
В.Кобільник. Матеріальна культура села Жукотина Тур-чанського повіту. / Літопис Бойківщини. - Самбір, 1937. -№ 7-9.

Пивниця (склеп) в с. Верхня Яблунька Турківського району Львівської області

Споруда збудована в 60-х роках XIX ст. Основою її є трисхилий дах, зведений над підвалинами. Двері у фасаді заховані в глибину піддашшя на 50 см, воно прикриває їх від опадів. Під дахом знаходиться яма глибиною 2 м, в якій зберігали картоплю. У яму опущена драбина. Ззовні яма закривається лядами. Розміри споруди: 2,7 х 6 м, висота 2,5 м.

Хата в с. Верхня Яблунька Турківського району Львівської області

Побудована хата в 1823 р. Зрубна конструкція. Матеріал -смерекові бруси. Між вінцями шви заповнені глиною та побілені. Рами вхідних дверей оздоблені декоративними малюнками, які надають будинку оригінального вигляду. Подібне оздоблення побутувало на Лемківщині. Покриття - сніпкова солома.

Хата має традиційне для Бойківщини планування: сіни, хижа, комора. Вздовж фасадної стіни - поміст з двох брусів, який створює зручний перехід до комори.

Література: Бойківщина. Історико-етнографічне дослід-ження.-К., 1983.-С. 166.
І. Добрянська. Настінний розпис Лемківщини. / Жовтень. -1968.-№ 7.-С. 97-101.

Стайня з с. Вовче Турківського району Львівської області

Будівля споруджена в 1903 р., конструктивно складається з двох зрубів і комори, відокремлених стіною та воротами боїща, розміщеного між двома зрубами.

Стайня - найважливіше приміщення в будівлі. Серединою її, від дверей до протилежної стіни, нижче помосту, пролягає бертниця - брус, по якому зсували гній. Підлогу вкладено з нахилом до бертниці. Стеля дощата. До стін з двох боків прив'язували до жолобів худобу.

Боїще служило для обмолочення снопів, віяння зерна. Долівка у ньому глиняна. Комора при боїщі використовувалась для зберігання зерна та сільськогосподарського інвентаря.

Вздовж усієї будівлі з тильного боку тягнеться половник, у якому тримали полову, іноді складали сіно, солому.

Стайня була перевезена до Музею народної архітектури та побуту у Львові у 1970 р.

Література: Музей народної архітектури та побуту у Львові. Путівник. А.Данилюк, І.Красовський та ін. - Львів, 1980.

Шпихлір з пивницею в с. Комарники Турківського району Львівської області

Збудований на початку XX ст. при схилі пагорба. Шпихлір зрубної конструкції, з брусів смереки; пивниця з каменю. Фасадом будівлі є причілкова стіна. Перед входом у шпихлір є галерейка, яка зверху перекривається продовженням даху. Відповідно до її ширини перед вхідними дверима влаштовані вузенькі сіни.

Дах у шпихлірі двосхилий, покриття - ґонт.

Література: A. Danyluk. Budownictwo gospodarcze na Bojkowszcznie na przelomie XIX i XX w. / Materialy Muzeum Budownictwa ludowego w Sanoku. - Sanok, 1976. - N°22. -S. 124-128.

Хата в с. Лімна Турківського району Львівської області

Будівля споруджена наприкінці XIX ст. У плані споруда складається з сіней, хати, боїща (стодоли), стайні та закритого піддашшя вздовж тильної стіни. У сінях відведене приміщення для комори.

Конструкція хати зрубна. Матеріал - смерекові бруси. Вздовж фасадної стіни влаштовано дощатий настил, який при причілковій стіні стайні тримається на підмурівку з каменю.

Хата має чотирисхилий дах, покриття - сніпкова солома.

Література: А.Данилюк. Народне будівництво Бойківщини XIX - поч. XX ст. / Бойківщина: Науковий збірник. - Дрогобич, 2002. Т. 1.-С. 163-196.
А.Данилюк. Українська хата. - К., 1991.

Стайня з с. Либохора Турківського району Львівської області

Будівля споруджена в 1812 р. Конструктивно складається з двох зрубів, стайні та приміщення для овець, відокремлених стіною, а спереду - ворітьми до боїща (току), розташованого між цими зрубами. Стіни стайні та вівчарні складені зі смерекових брусів товщиною 25 см. Дах високий, солом'яний.

Вздовж усієї стайні з тильного боку тягнеться половник, до якого зсипали полову, іноді складали сіно.

Стайня була перевезена до Музею народної архітектури та побуту у Львові в 1969 р. Випадково згоріла в 1970 р.

Література: А.Данилюк. Лихий вогонь у музеї // Дзвін. -1990.-№2.

Хата в с. Либохора Турківського району Львівської області

Побудована в середині XIX ст. Зрубної конструкції. Стіни зі смерекових брусів, ззовні побілені тільки в житловій частині хати (первісно не білилися). Вздовж фасадної стіни тягнеться поміст з двох-трьох плениць. Дах кроквяний, солом'яне покриття.

Хата має традиційне для Бойківщини планування: сіни, хата, комора. Будівля подібна до перевезеної з цього села хати 1812 р., яка експонується у Львівському музеї просто неба.

Література: Музей народної архітектури та побуту у Львові. Путівник. А.Данилюк, І.Красовський та ін. - Львів, 1980.

Хата в с. Нижній Турів Турківського району Львівської області

Збудована наприкінці XIX ст. Зрубна конструкція. Стіни зі смерекових брусів. Стіни хати, сіней і комори побілені ззовні (первісно вони були небілені). Дах чотирисхилий, під соломою.

Хата належить до типу так званих "довгих хат", які поширені у західній частині Бойківщини (ліворуч Дністра). Під одним дахом у будинку розміщені: стайня, боїще (тік), комора, хата і сіни.

Оборіг в с. Сукіль Рожнятівського району Івано-Франківської області

Конструктивно це примітивна, але дуже практична споруда для зберігання сіна, соломи, збіжжя: чотири закопані в землю стовпи, а на них - рухомий дашок зі соломи. Цікаво, що він ззовні закріплений від вітру решіткою пірамідальної форми.

Детальніший, єдиний в етнографічній літературі опис оборогу подав Іван Франко в статті-звіті "Етнографічна експедиція на Бойківщину". А з його оповідання "Під оборогом" дізнаємося про "нутро оборогу": "...прості палички, позаверчувані скісно в огнива, бігли догори і збігалися разом у чубі, а поперек них ішли тоненькі півперечки з ліскового пруття, поперевивані де-де космиками соломи, а поза тим зверху густа солом'яна пішва".

Література: Музей народної архітектури та побуту у Львові. Путівник. А. Данилюк, І. Красовський та ін. - Львів, 1980.

Пивниця в с. Ясень Рожнятівського району Івано-Франківської області

Будівля споруджена на початку XX ст. Зруб зі смерекових брусів. У причілковій стіні, яка є фасадною, влаштовані двері. Споруда зведена над глибокою ямою, в якій тримали картоплю. Вхід у яму закривався віком з дощок. Будівлю на зиму заповнювали сіном з метою утеплення, залишаючи прохід до віка. Дах двосхилий, покриття - ґонт.

Література: А.Данилюк. Народна архітектура батьківщини Івана Вагилевича / Шашкевичіана. - Львів; Вінніпег, 2000. -Вип. 3-4.

Хата кінця XIX - початку XX ст. в с. Верхні Ворота Воловецького району Закарпатської області

Будівля є житлово-господарським комплексом, в якому під спільним дахом об'єднані: житло, сіни, комора, стайня, господарська комора. Споруда перекрита високим солом'яним дахом.

Будівля має просту та лаконічну форму, декоративні прикраси відсутні. Тип так званої "довгої хати", до якої належить ця будівля, був у минулому поширений найбільше в західній частині Бойківщини.

Література: А.Данилюк. Народне будівництво Бойківщини XIX - поч. XX ст. / Бойківщина: Науковий збірник. - Дрогобич, 2002. -Т. 1.

Хата в с. Верхній Студений Міжгірського району Закарпатської області

Житловий будинок зведений в другій половині XIX ст. У плані складається з сіней, з одного боку яких розташоване житло - власне хата, а за нею - комора. Такий тридільний поділ хати поширений на Бойківщині.

Вздовж фасаду розміщена галерейка, яка прикрита продовженням даху. Дах чотирисхилий, покриття - мервлена солома, тільки три нижні ряди - зі сніпків.

Література: П.Макушенко. Народная деревянная архитектура Закарпатья (XVIII - начала XX века). - М., 1976.

Хата з с. Гукливий Воловецького району Закарпатської області

Збудована в першій половині XIX ст. споруда має типове для Бойківщини планування: сіни - хата - комора. Помешкання влаштовували посередині будівлі для його утеплення. Стіни з кругляків, з'єднаних на кутах у простий замок. Щілини між ними заповнені мохом.

Вздовж фасаду тягнеться поміст, з якого один вхід веде у сіни, а звідти - до кімнати, другий - у комору.

Характерною особливістю бойківського житла є високий чотирисхилий солом'яний дах, який часто у декілька разів перевищує видиму частину зрубу. З такого даху скоріше стікала вода, на ньому менше затримувався сніг.

У хаті прорубано три вікна — два з фасаду і одне за піччю — з тильного боку (його закривали дошкою).

Хата експонується в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту.

Література: Я.Байрак, П.Федака. Закарпатський музей народної архітектури та побуту. Путівник. - Ужгород, 1986.

Хата з с. Пмлинець Міжгірського району Закарпатської області

Хата складається з трьох приміщень: комори, хижі та сіней. Хижа збудована з масивних плениць, комора й сіни - з кругляків.

Перед хатою є відкрита галерея, трохи піднята над землею.

Цікавий тип покриття цієї хати. У нижній частині даху у чотири ряди клали сніпки, щоб останній ряд лягав на лату майже горизонтально. Це утворювало площину, на яку товстим шаром (до 70 см) накладали солому-мерву. Гребень вивершували дашком із драниці. По ньому легко стікала вода.

Хата побудована в 1846 р. і спочатку була курною. Про це свідчить отвір у стелі та плями сажі, які проступають під побілкою. Лише на початку XX століття в ній вимурували комин, і дим став виходити у сіни. Запобігає пожежі стеля над половиною сіней, яка водночас є іскрогасником завдяки тому, що вона обмазана товстим шаром глини.

Хата перевезена до Музею народної архітектури та побуту у Львові в 1969 р.

Література: М. Тиводар. Етнографічне районування українців Закарпаття (за матеріалами традиційної культури другої половини XIX -першої половини XX ст.) / Карпатика. Етнічні та історичні традиції населення Українських Карпат кінця ХУШ-ХХ ст. - Ужгород, 1999. - Вип. 6.

Стайня з с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області

Будівля споруджена наприкінці XIX ст. Вона складається з боїща (стодоли) та власне стайні, з'єднаних дверима. Драбина на сіно та жолоби розташовані при довших стінах. Залежно від пори року навішують різні двері: решітчасті - влітку, дощаті - взимку. З торцевої стіни вони виходять на вулицю.

Стайня має чотирисхилий дах, покриття - солома-мерва, а в нижній частині - сніпки.

Стайня експонується в Музеї народної архітектури та побуту у Львові з 1969 р.

Література: Музей народної архітектури та побуту у Львові. Путівник. А. Данилюк, І. Красовський та ін. - Львів, 1980.

Школа в с. Бусовисько Старосамбірського району Львівської області

Збудована в 1880 році на кошти громади. Майстром був відомий в селі народний будівничий Йосип Луць. У плані вона складається з трьох приміщень: класу і кімнати вчителя, які розділені коридором. Стіни складені зі смерекових брусів, з'єднаних на кутах у простий замок. Вхід до школи веде через ґанок, обшитий фігурно вирізаними дошками. Дах чотирисхилий. Над ним піднімається будка з дзвоном, який приводили в рух шнурком, що звисав у коридор. Так скликали учнів.

Школа в 1979 році перевезена до Музею народної архітектури і побуту у Львові.

Література: А. Данилюк. Давні школи Галичини. / Жовтень. - 1972.-№ 5 . - с. 154-155.

Хата в с. Ростока Воловецького району Закарпатської області

Будівля зведена наприкінці XIX ст. У плані складається з сіней, хати і комори, вхід до якої з тильного боку споруди. Конструкція зрубна, вінці - з брусів смереки.

Вздовж фасадної стіни невисока галерея, вхід на яку з причілку.

Дах чотирисхилий, покриття - житня солома, м'ята; нижня частина - сніпки.

Пам'ятка є типовою для Закарпатської частини Бойківщини.

Література: П.Макушенко. Народная деревянная архитектура Закарпатья (XVIII - начала XX века). - М., 1976.
П.Юрченко. Дерев'яна архітектура України. - К., 1970.

Архип Данилюк, 2014

Продовження - Частина 4


Схожі матеріали :

Категорія: Історія Бойківщини | Додав: Admin (07.02.2015)
Переглядів: 2873 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Всі смайли
Код *:
Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.