Неділя, 24.03.2019 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Історія Бойківщини

В категорії материалів: 76
Показано материалів: 31-45
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 »

Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарях · Переглядах

23.09.2012 (03:30)

Ці бойки – найхимерніше плем’я вздовж і впоперек Карпат. Ні з ким більше нема стільки мороки. Бойки трохи німі. Вони не годні розказати про себе. Вони, як і німці, себе бойками не називають. Бойко – для них образливо. Кажуть про себе: верховинці, русини, галичани, лиш не бойки. Можуть ще змиритися з Бойківщиною, та й то ніхто з них не знає меж своїх ареалів.

Звідки пішли бойки, що ця назва означає, ким вони є тоді, коли їх майже нема – це головна проблема інтелектуалів усіх ґатунків, в тому числі і тих, які вирвалися з бойків у люди, але не самих бойків.

Вони такі виразні, коли бути серед них, але стають протічними, як їхні води, коли намагатися знайти їм якісь означення.

Найпоширеніше із означень – сусідське, гуцульське – дурний бойко. Про гуцулів бойки не кажуть, що дурний, кажуть: хитрий.

Бойки були колись білими хорватами, які мали свою прекрасну підкарпатську країну,...


Історія Бойківщини | Переглядів: 1264 | Додав: Admin | Дата: 23.09.2012 | Коментарі(0)


14.09.2012 (03:30)

   Туристичний притулок.
   Сянки 1937 р

Цього року виповнюється 240 років від часу, коли 1772 р. галицькі землі внаслідок поділу Польської держави приєднали до Австро-Угорської імперії.

Якщо розкрити будь-який підручник з історії – і там можна прочитати, що Галичина в Австро-Угорській імперії була найвідсталішим краєм, де майже не було промисловості, сільське господарство – низькопродуктивне та неконкурентоспроможне, народ – бідний, пригноблений і переважно неграмотний. Якщо з точки зору тодішньої ідеології така концепція подання інформації була виправданою...


Історія Бойківщини | Переглядів: 4282 | Додав: Admin | Дата: 14.09.2012 | Коментарі(1)


07.07.2012 (03:29)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)

“Єсьме русичі, ніякі варяги» – це твердження проходить крізь зміст прадавньої пам’ятки слов’янської культури і писемності – «Велес книги».

Випалена на дубових дошках, вивезена з території України в Бельгію 1919 року, ця пам’ятка безслідно зникла. Але її встигли переписати, сфотографувати і перекласти сучасною українською мовою,...


Історія Бойківщини | Переглядів: 1110 | Додав: Admin | Дата: 07.07.2012 | Коментарі(2)


31.03.2012 (03:29)
+відео

До числа актуальних питань давньої історії та культури нашого краю належить історичний період, що передував появі на політичній арені Галицької ранньофеодальної держави.

Більшість істориків схиляється до думки про те, що її початки слід шукати не раніше, як у середині ХІІ ст. [1]. Чи справедливим є таке твердження? Інша частина учених вважає, що ця дата припадає щонайпізніше на середину чи на кінець Х століття,...


Історія Бойківщини | Переглядів: 1560 | Додав: Admin | Дата: 31.03.2012 | Коментарі(0)


17.02.2012 (03:27)

В 117 ч. "Діла" з 1927 року помістив о. Флюнт свої спомини про Франка, в яких оповів про перебування Франка в селі Дидьовій (повіт Турка). Франко перебував тоді в домі о.Кузія, де в товаристві панночок Дегенівних, дочок російського генерала, й тамошнього дідича Волковицького ходив на прогульки, ловив рибу - словом, щасливо проводив час.

По від'їзді з Дидьової, пише автор, "як українські гості вертали домів, їх арештовано у Львові і поміщено в інквізиті*..." Це, що написав в "Ділі" о.Флюнт, прочитав бувший австрійський жандарм п.Прийма, що ще живе на пенсії в Турці. Прийма сказав, що ця ціла справа неточно і невірно описана, тому що Франка він сам особисто арештував не у Львові, але в Дидьовій. Щоби цю справу провірити, поїхав я до Турки та поговорив про арештування з п.Приймою особисто й подаю тут факт так, як я чув від наочного свідка. Щоб справа могла бути вірно подана, попросив я також на свідка п.Шеремету, директора школи в Турці.


Історія Бойківщини | Переглядів: 1022 | Додав: Admin | Дата: 17.02.2012 | Коментарі(0)


10.02.2012 (03:27)
Іван Франко про Турківщину.

Близько 120 років тому Іван Франко написав віршовану оповідь, в якій певну її частину присвятив Турці. Ми знали лише одну строфу, якою користувалися і в радянські часи, і в теперішні. Так про що ж писав Франко? Про вибори, про стан краю, яким була на той час Бойківщина.

Отже, в березні-квітні 1893 року великий письменник написав віршовану оповідку "Вандрівка русина з Бідою". Сюжет цього твору простий: зустрів селянин Біду, товсту, як колоду, коли їхав понад річку Сян. Покірливий і податливий бойко, чухаючи потилицю, мусив возити Біду по містах і містечках - від Лежанська, Ярослава аж по Збруч. Тоді знайшов спосіб позбутися цієї пані - перевернув воза і скинув небезпечну пасажирку в рів на камінь.

Різні пригоди траплялися з мандрівниками, всілякі люди зустрічалися їм. Знаючи нашу Бойківщину, Іван Франко бачив зубожіння життя народу, гірку кривду. Землі опинилися за оплату векселів у руках шинкарів, арендаторів. Визискуючи селян, арендатори не дбали про поліпшення грунтів.


Історія Бойківщини | Переглядів: 1460 | Додав: Admin | Дата: 10.02.2012 | Коментарі(1)


10.12.2011 (03:25)
До 60-річчя виселення західних бойків з етнічних земель
Слухайте ж,
Щоб дітям потім розказать,
Щоб і діти знали,
Внукам розказали, ...

Т. Г. Шевченко

У цьому році ми відзначаємо 60-ті роковини виселення етнічних українців з території західної Бойківщини – сучасної території Польщі. Кожна людина повинна пам’ятати та берегти правдиву історію своєї Батьківщини, свого роду, щоб упевненіше почуватися в цьому світі.


Історія Бойківщини | Переглядів: 1838 | Додав: Admin | Дата: 10.12.2011 | Коментарі(0)


17.11.2011 (03:26)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-4 !)
До 60-річчя виселення бойків з етнічних земель

Члени товариства «Бойківщина» на устріцькій
землі

Щороку 28 серпня, на свято Успіння Пресвятої Богородиці, з’їжджаються до Нижніх Устрік у Польщі десятки, а то й сотні етнічних бойків, насильно переселених на Схід та Південь України, та їхні нащадки. Так було і цьогоріч. Члени Івано-Франківського обласного товариства «Бойківщина» та Надвірнянського товариства «Лемківщина», переселенці-долиняни приїхали, щоб згадати дитячі роки, подивитися на рідні обійстя, вклонитися прахові предків.

Хтось із них, як-от 88-річна Анна Костів, приїжджає сюди вже вкотре, та більшість – уперше...


Історія Бойківщини | Переглядів: 1564 | Додав: Admin | Дата: 17.11.2011 | Коментарі(4)


01.10.2011 (03:26)

   Данило Нечай , полковник
   брацлавський

Здавалось би, ці поняття є не сумісними: де Запоріжжя, а де – Турківщина. Проте і тут є свої паралелі. Запорізькі козаки залишили помітний слід і на наших теренах. У 40-х роках ХVІІст. загін козаків, у кількості 3 тисячі осіб, йшов нашими теренами у Європу шукати спільників у боротьбі проти поляків, турків і татар.

Йшли прадавнім військово-торговим шляхом, який увійшов в історію краю як Руський путь. Корені цього прадавнього шляху губляться у добі неоліту, а це понад 2000 літ до народження Христа.

А чому Руський путь і до чого тут Русь? Якщо взяти в руки двотомник бойківських говірок знаного львівського дослідника Бойківщини, професора Михайла Онишкевича, то термін «Русь» у давній бойківській говірці означає «низ», а вираз «Йти на Русь» означає «йти вниз». І люди, які проживали з обох боків Головного Вододільного хребта Карпат звали (а за Карпатами і далі звуть) себе русинами.


Історія Бойківщини | Переглядів: 1187 | Додав: Admin | Дата: 01.10.2011 | Коментарі(0)


20.08.2011 (03:25)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-3 !)
Враження від відвідин Турківщини 1924 р.

   м.Турка,вул.Легіонів

Львов'яни любили їздити на ферії. Місто Львів було вліті, під час липневої і серпневої спеки , докучливе. Багатші їхали до вибагливих живців, а менше заможні — до поблизьких "відпочинкових" місцевостей.

За австрійських часів львівські вищі урядовці та купецькі родини їхали над "австрійське" Адрійське море, до Абації, на півострів Істрія або до Дубровника в Дальматії, до Мерану чи Боцену в Південному Тіролі, до чеських „лазень" як Карльсбад чи Марієннбад...


Історія Бойківщини | Переглядів: 2517 | Додав: Admin | Дата: 20.08.2011 | Коментарі(3)


06.08.2011 (03:24)
Громада села Дудчани на Херсонщині 12 років не може відсудити у Польщі дзвони предків, закопані під час депортації 1951 року

Дванадцять років тому виселені з Західної Бойківщини українці віднайшли на терені свого рідного села, що нині належить Польщі, два дзвони, заховані напередодні виселення їхніми дідами у селищі Літовищі (пол. Lutowiska). Але забрати їх до України, до новозбудованої дзвіниці в Херсонській області, українські селяни досі не можуть. Церковні дзвони, придбані пращурами нинішніх мешканців України, стали для польських урядовців предметом торгу. За їх повернення Міністерство культури Польщі вимагає від України культурні цінності.


Історія Бойківщини | Переглядів: 1338 | Додав: Admin | Дата: 06.08.2011 | Коментарі(0)


21.06.2011 (03:24)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-13 !)

Бойки ― субетнос чи етнографічна група? Бойки ― українці чи русини? Поки науковці дискутують, яке саме визначення надати горянам, котрі мешкають у середній смузі Українських Карпат, київська журналістка Наталя Кляшторна зробила спробу з’ясувати: в чому саме полягає бойківська самобутність. Тема напрочуд актуальна, адже бойкам, найчисельнішій в Україні групі, котра мешкає в Карпатах над Сяном, Дністром та Лімницею, пророкують швидку загибель ― саме як самобутній спільноті в межах українського народу.

Така перспектива не тішить дослідницю, яка сама є бойкинею за походженням. Народжена не в горах, а в степах Херсонщини, у родині виселених із Західної Бойківщини (зараз ― у межах Польщі), Наталя Кляшторна володіє величезним багажем власних спостережень про бойків. Упродовж десяти років вона самотужки збирала спогади про примусове виселення, відвідувала бойків на рідних землях та в розсіянні на півдні та сході України, аналізувала різноманітні джерела про історію та культуру цієї карпатської групи.


Історія Бойківщини | Переглядів: 1464 | Додав: Admin | Дата: 21.06.2011 | Коментарі(13)


05.06.2011 (03:22)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)

Ольга Самборська

Відшукати коріння бойків з Бескидів – все одно, що шукати коріння свободолюбивого перекотиполя, яке котить історія в своєму напрямку. Де та правда, яка тисячоліттями живила народ Бескидів життєдайним духом? Відомо тільки те, що останні кількасот літ західні бойки населяли терени східних Бескидів і вододіл Сяну. Кажуть, туди приходили люди, які хотіли і шукали свободи. Коли центри політичної влади відтісняли свободолюбивий дух на свої пограниччя, то і бойки пересувалися в бік вільних територій. Може тому так багато бойків, гірських мешканців, було на козацькій Січі.

З якого ж часу походить відлік цієї стоянки бескидського гірського племені і в яких етнічних вимірах окреслюється їхня культура? Дослідники тільки продукують різноманітні гіпотези. Бойки на це кажуть – купи не тримається.

Бескидські бойки, як і бойки загалом, категоризовані як бої-кімерійці, і як кельти, як білі хорвати, і як галли (як їх тільки хто не називав на проміжку писемної історії). Всі вони в свій історичний час населяли схили...


Історія Бойківщини | Переглядів: 1553 | Додав: Admin | Дата: 05.06.2011 | Коментарі(2)


20.04.2011 (03:23)

      Лабораторія в с.Верхнє
   Висоцьке

Один з найвидатніших польських біологів та мікробіологів , Рудольф Вейгль (1883 - 1957), в ході 20 років між 1 та 2 світовими войнами професор загальної біології, медичного відділення, Університету Яна Казимира у Львові , був творцем вакцини проти висипного тифу. Під час Другої світової війни, виробництво цієї вакцини здійснювалося в масовому масштабі.

За оцінками науковців- в районах Центральної і Східної Європи було вакциновано близько 20 мільйонів людей,..


Історія Бойківщини | Переглядів: 1542 | Додав: Admin | Дата: 20.04.2011 | Коментарі(0)


05.04.2011 (03:22)

На XV конкурс ім. Мирона Утриска уже надійшло чимало художніх та документальних творів. Мою увагу привернула книга, авторства Дарїі Петречко, «Втрачені українські села. Чорна.» - Брошнів-Осада: МПП «Таля», 2010.- 528 с.

Якби хто хотів здійснити піший маршрут з нашого району до села Чорна, то йому довелося б пройти через Михновець, Лип'є. Третє село було б Чорна. Гора Магура, як і в Лопушанці, окреслює терен Чорної. Але така подорож була б можливою до 1951 року. Тепер це село належить Польщі і між Лопушанкою та Чорною - українсько-польський кордон. Не звучить у Чорній українська мова, зокрема її бойківський говір, не лунають тут українські пісні. Не проживають тут родини з такими поширеними на Бойківщині прізвищами, як Батіг, Денис, Кіт, Кіч, Клиса, Костів, Кріль, Косарич, Гусак,...


Історія Бойківщини | Переглядів: 2521 | Додав: Admin | Дата: 05.04.2011 | Коментарі(1)