Неділя, 26.05.2019 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Історія Бойківщини

В категорії материалів: 76
Показано материалів: 61-75
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 »

Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарях · Переглядах

21.08.2010 (04:12)

Село Зміївка, знане в Україні як шведсько-німецьке, насправді розмовляє ще й гірською говіркою

Південне сонце й тихе плесо Дніпра, барикади херсонських помідорів, винограду, кавунів, риби всіляких ґатунків… І це все під соусом легенд про зміївських гадюк, про «старошведське» життя й про пригоди гірських бойків у степах України. Й ви вже розпитуєте, де ж та Зміївка, в біса, розташована й чи процвітає там зелений туризм?

Село стоїть на видноті: на високому півострові над Каховським водосховищем. Його видно з усіх закутків рукотворного моря, тож шанси підробляти на пейзажах


Історія Бойківщини | Переглядів: 989 | Додав: Admin | Дата: 21.08.2010 | Коментарі(0)


19.08.2010 (04:11)
Маловідомі факти історії

  Українські cічові cтрільці
  в окопах на горі Маківці
  у Карпатах. Квітень 1915 р.

4 серпня виповнилося 96 років від початку формування у Галичині та на Буковині добровольчого Легіону Українських січових стрільців. Вони не лише завзято билися проти російської армії, а й засновували українські школи, малювали, писали вірші та складали пісні, які ми співаємо і сьогодні.

У перший день Першої світової війни лідери Національно-демократичної, Соціал-демократичної та Радикальної партій утворили у Львові Головну українську раду. 4 серпня 1914 року вона ухвалила рішення про формування у складі австрійської армії частини під назвою «Легіон Українських січових стрільців». А 6 серпня Рада у своєму «Маніфесті» повідомила про створення Української бойової управи і оголосила запис


Історія Бойківщини | Переглядів: 1388 | Додав: Admin | Дата: 19.08.2010 | Коментарі(0)


29.05.2010 (04:11)
БОЙКІВЩИНА

У яких роках то було, я й сам не знаю, лише старі люде все таке говорили. Як напали татаре, десь там на ріці Калці щось дванайцєть князів-королів було з військом. Та й тоти татари, монголи, всєка біда шістьох узєли в полон, а шість утекли після бою сюда в гори. Найстарший татарський хан із раненими та ослаблими свойими вояками вернувся назад, а величезний загін, то орда називаласє, віправив з мурзою доганєти наших. Тутечка в горах уже жили люде. Вони разом з тими шістьма князями-королями і їх військом зачєли готовитисє до бою.


Історія Бойківщини | Переглядів: 1761 | Додав: Admin | Дата: 29.05.2010 | Коментарі(0)


12.05.2010 (04:10)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-27 !)
Доповнено 12.05.2010р за ініціативою автора

Саме таке питання виникає у кожного дослідника цієї верховинської перлини, де кожен другий мешканець Турки до війни був євреєм. Найбільше сприяв цьому граф Ян Калиновський, який ще у 1750 році намагався сповна задовольняти релігійні потреби, збудувавши за власні кошти Синагогу, потім школу,друкарню, виділяв ділянки під забудови та єврейське кладовище-кіркурт. Місце для кладовища було відведено на південному схилі однієї з гір не випадково, адже із сходом сонця всі усопші мали б воскреснути.


Історія Бойківщини | Переглядів: 2544 | Author: Антон Рогач | Додав: Admin | Дата: 12.05.2010 | Коментарі(27)


25.04.2010 (04:08)

На землі предків

ЛИП'Я—Село в долині Мшанки поблизу польсько-українського кордону. Назва походить від назви потоку Лип’я, який протікав вздовж села, а назва потоку – від липових дерев, що росли вздовж нього.

Королівське село, засноване на волоському праві князем Дем’яном Мансовичем (Мартиновичем) із Михнівця на підставі привілею про заснування, виданого 1557 р. королем Зиґмундом Августом. Село належало до Самбірської економії і сплачувало десятину від снопів. Князь Дем’ян отримав два лани землі і мав обов’язок служити в часи війни з двома вершниками на добрих конях, озброєними щитами, списами і мечами. Нащадки князя мали прізвище Липецькі, їхній рід належав до гербу Сас.

1567 р. король Зиґмунд Август заснував у Лип’ю церкву. Наступний храм спорудили 1776 р. То була Церква Пресвятої Богородиці. Її збудували в центральній частині села на пагорбі праворуч від потоку. 1900 р. збудували нову святиню, дуже


Історія Бойківщини | Переглядів: 3217 | Додав: Admin | Дата: 25.04.2010 | Коментарі(0)


22.03.2010 (04:09)
Чи був Черчілль у Розлучі?

Різні джерела наводять різні дати виникнення села Розлуч на Турківщині, яке нижнім краєм торкається автомобільного шляху Львів-Ужгород. Одна з перших згадок належить до часів Київської Русі кінця 1292 року, коли Галицький князь Лев віддає його під опіку єпископу Євтемію. Інші дослідники вважають, що цей мальовничий населений пункт розпочав свій відлік з 1511 року під назвою Борисова Воля, а потім як поселення Ровень.


Історія Бойківщини | Переглядів: 1342 | Додав: Admin | Дата: 22.03.2010 | Коментарі(0)


22.03.2010 (04:08)

ХУДОЖНЄ ОЗДОБЛЕННЯ БОЙКІВСЬКОЇ ХАТИ

Сьогодні збереглося чимало пам'яток дерев'яного будівництва. Використання деревини сприяло розвитку її художньої обробки та технології. Давні будівлі вражають своїм виглядом, вдалим дотриманням пропорцій, завжди доречним декоративним оздобленням, доцільністю і раціональністю. Кращі зразки архітектури витримали випробування часом і стали пам'ятниками культури, свідчать про високу майстерність, художній смак їх творців.


Історія Бойківщини | Переглядів: 4356 | Додав: Admin | Дата: 22.03.2010 | Коментарі(0)


22.03.2010 (04:08)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)

ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО

Основними будівлями в бойків є хата і стайня. Як і по всій Україні, бойківська хата в плані має форму прямокутника. Це давало змогу максимально спростити роботи при зведенні стін, а особливо даху. Будівля складається з трьох приміщень. Особливістю її є те, що хата розташовується між коморою та сіньми (комора, хата, сіни). Це, за словами бойків, роблять з метою її утеплення. Такий план конструкції править за основу всього житлового будівництва. Він є невід'ємним елементом всіх типів хат, подекуди з певними доповненнями і змінами. Будували бойки з природного матеріалу - ялиці і смереки, добре знаючи їх технічні та естетичні властивості. Ялицю використовували на зруб, на дошки йшла смерека. Останню вибирали в рідкому лісі, де дерево росло повільніше і мало щільнішу структуру, а отже могло зберігатись роками.


Історія Бойківщини | Переглядів: 3526 | Додав: Admin | Дата: 22.03.2010 | Коментарі(2)


18.03.2010 (04:09)

Бойки заселяли в основному гірські райони середніх Лісових Карпат (Львівську, Івано-Франківську та Закарпатську область).

Бойківщина - суміжний з Гуцульщиною на заході етнографічний район, що займає центральну частину Українських Карпат. Гуцульсько-бойківське пограниччя проходить приблизно по межиріччі Лімниці і Бистриці-Солотвинської на північних схилах Карпат і Тересви у Закарпатті, на заході межуєз Лемківщиною у верхів'ях Сяну та Ужа. Північна межа проходить карпатським передгір'ям, а південною можна вважати Полонинський хребет у Закарпатті. Окреслена територія охоплює південно-західну частину Рожнятівського і Долинського районів Івано-Франківської області, Сколівський, Турківський, південну смугу Стрийського, Дрогобицького, Самбірського і більшу частину Старосамбірського районів Львівської області, північну частину Великоберезівського, Воловецький і Міжгірський райони Закарпатської області. У верхів'ї Стривігору частина етнографічної Бойківщини належить тепер до території Польщі.


Історія Бойківщини | Переглядів: 8741 | Додав: Admin | Дата: 18.03.2010 | Коментарі(0)


16.03.2010 (04:10)

Сьогодні Бойківщину вважають своєрідним заповідником найцікавіших зразків народної церковної архітектури, на нашу думку, єдиним в Україні. Це підтверджується не тільки великою кількістю однотипних збережених храмів, а й історичними джерелами. Так, наприклад, у Генеральних візитаціях церков Старосамбірського деканату за 1766 рік, які зберігаються в Національному музеї у Львові, подаються докладні описи відвіданих візитаторами церков. Ці документи містять докладні характеристики церков, у яких зазначено, з якого матеріалу вони збудовані, способи обробки дерева, кількість верхів і заломів кожного верху.


Історія Бойківщини | Переглядів: 1922 | Додав: Admin | Дата: 16.03.2010 | Коментарі(0)


09.02.2010 (04:06)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-7 !)

Село Михнівець розташоване на північному заході історичної Турківщини: між лімнянською Маґурою та височиною Востре. Назву цього села зустрічаємо у працях Михайла Зубрицького та довоєнних «Літописах Бойківщини». У краєзнавчій літературі про сучасну Турківщину про це село не згадують, адже зараз воно перебуває у межах Польщі. До осені 1951 р. внаслідок обміну ділянками державних територій між СРСР і Польщею, Михнівець разом із Лип’ям, Бистрим та ще чотирма десятками сіл Західної Бойківщини відійшли до Польщі, а їх мешканці були розсіяні у степах півдня України.


Історія Бойківщини | Переглядів: 5611 | Додав: Admin | Дата: 09.02.2010 | Коментарі(7)


20.12.2009 (04:06)

Гуцули – це коломийки, бриндза, ліжники і “Тіні забутих предків”. Лемки – це втрачені Україною землі, депортовані люди і добре зорганізована діаспора. А ось бойки – маловідома група поза Галичиною, хоч прізвище Бойко надзвичайно поширене по всій Україні. Насправді ж у бойків є свої коломийки і лижники, втрачені терени і діаспора. Просто у них традиційно кульгає РR, бо вони маломовні. Все як у лицарській приказці: “Брязкіт мечів ліпший від слів”.

Усі знають, що актор Іван Миколайчук - буковинський гуцул, Енді Вархол (Андрій Вархола) - словацький лемко, а ось славетний астроном і медик доби Відродження, ректор Болонського університету Юрій Дрогобич - просто “галичанин”. Боже збав великого вченого назвати бойком! З цікавості я допитувалася про це у авторів, котрі писали розвідки про бойків, уникаючи вказувати на їхнє походження, і зазвичай чула у відповідь розпливчасті відмовки: саме слово “бойки” буцімто якесь немилозвучне, читач із Харкова чи Черкас ще подумає, що то не українці. І читач зі Східної України так і думає, бо знає, що в Галичині є гуцули, лемки, а втім - усі вони галичани.


Історія Бойківщини | Переглядів: 2253 | Додав: Admin | Дата: 20.12.2009 | Коментарі(0)


30.11.2009 (04:06)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)

Через Турківщину проходив знаменитий шлях

У Руських літописах від XII ст. знаходимо свідчення того, що один з перших апостолів і проповідників Христової віри Андрій Первозваний побував на Русі ще у І столітті Христової ери. У давньому літописі залишився такий переказ: «Андрій навчав у Синопі. Коли прийшов до Корсуня, побачив, що з Корсуня близько до Дніпрового гирла. І пішов у Дніпрове гирло. Відтіль поплив вгору Дніпром та принагідно прийшов і став під горами на його березі. Вставши вранці, сказав до учнів, які були з ним:

— Чи бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа і буде великий город, і Бог збудує багато церков.


Історія Бойківщини | Переглядів: 3916 | Додав: Admin | Дата: 30.11.2009 | Коментарі(2)


29.11.2009 (04:05)

Турківщина - край, який ще на початку двадцятого століття був важкодоступним для жителів не лише низинних районів, але й для самих турківчан. Великий письменник Іван Франко, що не раз перебував у наших краях, у п'єсі «Учитель», словами старости до вчителя говорить, що треба мати добрі легені, щоб дістатися повітового центру. Замкненість території, про яку Франко теж писав,що тут ведмідь рогачку відчиняє, сприяла збереженню давніх традицій, звичаїв, побуту. Тож не випадково Турківщина стала своєрідним етнографічним центром Бойківщини, а отже, об'єктом дослідження не лише українських науковців, але й зарубіжних, зокрема польських.

У народному музеї «Бойківщина» м. Турка є література польських дослідників. Хочу зупинитися на виданій у 2007 році книзі «Бойки -горяни полонин», авторами є...


Історія Бойківщини | Переглядів: 1207 | Додав: Admin | Дата: 29.11.2009 | Коментарі(0)


16.11.2009 (04:04)

Тепер, коли розсекречено архівні матеріали, відкрилися можливості для грунтовного вивчення і аналізу проблеми депортації і репатріації населення України і Польщі, виявлення справжніх причин і наслідків цих трагічних процесів.

Депортації українців з їхніх етнічних земель у Польщі не знайшли належного відображення в радянській історичній науці. Тільки в роки незалежності започатковано видання збірників документів, матеріалів і спогадів про переселення українців із Закерзоння .

Таке «незручне питання», як переселення людей у післяокупаційний період з території західних областей України до Польщі та з Польщі на територію УРСР довгий час замовчувалося .


Історія Бойківщини | Переглядів: 2793 | Додав: Admin | Дата: 16.11.2009 | Коментарі(1)