Вівторок, 25.04.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Проповіді

1-25 СЛОВО НА БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ.
(6-го січня за старим стилем. 19-го січня за новим стилем).

«Глас Господень на водах вопієт глаголя: приідіте, приіміте всі Духа премудрості Духа разума, Духа страха Божія, явльшагося Христа»

(Тропар на освячення води)

Во Ім’я Отца, і Сина, і Святого Духа!

Возлюблені во Христі, браття і сестри! Сьогоднішнє свято, крім того, що іменується святом Хрещення Господнього, або Богоявленням, церковним уставом називається ще і «святом святих Богоявлень». Чому? Тому що в сьогоднішньому тропарі, церковній пісні, співається: «тройческоє явися поклоненіє». Всі три Лиця, Особи Святої Трійці явилися в Своїй роздільності. Люди вчули голос Бога Отця: «Цей є Син Мій возлюблений, в Котрім Моє благовоління», Син Божий приймав хрещення від святого Іоанна Предтечі, а Дух Святий під видом голуба, від Отця зійшов на Сина, Котрий явився, щоб почати Своє спасенне служіння.

Сьогодні Свята Церква, із Послання апостола Павла до Тита (Тит.2.11-15; 3.1-7), пропонує нам повчальне читання, в якім Апостол говорить про благодать, милість і силу Божу, спасенну для всіх людей без виключення, лише б вони її прийняли. Коли б не з’явилась ця спасенна благодать через Іісуса Христа і тільки в Ньому, – то спастись не зміг би ніхто, ні одна людина, і всі загинули б на віки у гріхах, бо для гріха притаманно породжувати смерть – тимчасову і вічну. Та тепер, коли вже з’явилася спасенна благодать, ніхто не може сказати, що він немає можливості чи здатності прийняти її в своє життя, бо благодать ця знаходиться тут, в Церкві Христовій; держімося її, виконуймо її постанови та заповіді, берімо участь в її Таїнствах та Богослужіннях – і ми обов’язково спасемось.

Благодать Божа вимагає від нас, щоб ми, відкинувши нечестя, тобто холодність та відчуженість від Бога, самолюбство, світську та тілесну хіть, старалися жити праведно і благочестиво в сьогоднішньому віці, чекаючи блаженної надії, тобто воскресіння мертвих, всезагального суду, життя майбутнього віку та явлення слави великого Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа, а саме, друге Його пришестя в страшній славі Отця Небесного, коли цю вічну славу побачать всі народи та племена земні і не зможуть не визнати Його Богом, хоча для багатьох Він стане тоді тільки грізним Суддею. Апостол говорить, що Христос віддав себе за нас, явившись в світ в образі людини, виконавши за нас всяку правду Божу, навчив нас благочестя, постраждав і воскрес для нас, заснував для нашого спасіння Свою Церкву, умолив Отця, щоб послав для нас Святого Духа, Котрий від Отця сходить, на Сині почиває і Сином роздається, і дав нам всі сили до життя праведного для того, щоб звільнити нас від всякого беззаконня і очистити собі народ особливий, ревнивий для добрих діл.

Ось і ми з вами, дорогі браття і сестри, маємо щастя бути особливим народом – народом Христовим. Та чи на самому ділі ми являємося народом Божим в своєму житті? Чи не буваємо ми скорі на гріх? Але нехай збереже нас Господь надалі від цієї поспішності і нехай направить серця наші на спішність творення добра. Про які добрі діла нагадує нам Апостол? Це і послух начальству та владі; це і готовність на самозречення ради Бога та ближнього, на милосердя та взаємодопомогу; це і доброзичливі відносини з ближніми – нікого не злословити, не принижувати в гніві, злобі та байдужості, а навпаки – бути тихим, лагідним, сумирним до всіх.

Апостол сповідує над собою велику милість Божу, що і його Господь спас не по ділах праведності, які він вчинив раніше, тому що колись, в своєму невігластві він був гонителем Церкви Божої, непокірним, заблудлим, рабом різних задоволень, жив у злобі та заздрості і ненавидів християн. Та по Своїй милості вивів Його Господь з погибельної безодні і обмив його банею відродження, тобто Хрещенням та обновлення Святим Духом, Котрого щедро пролив на нього Отець Небесний через Іісуса Христа, Спасителя нашого – щоб, оправдавшись Його благодаттю, як йому, так і всім християнам стати, в надії, наслідниками Життя Вічного.

В світлі святого Богоявлення – Хрещення Господнього, кожному православному християнину потрібно було б згадати і про інше Хрещення, про те Хрещення, котре звершено було над кожним з нас, Хрещення, в котрім кожен з нас, в лиці своїх «восприємників», хресних батьків, дав обіцянку Богу в тім, що він завжди буде відрікатися сатани з його ділами та завжди буде поєднуватися з Христом. Нажаль ці обіцянки не тільки забуті людьми, а більшість про них нічого і не знає, не знає і про те, що раз ці обіцянки дані, то тепер потрібно подумати, як їх виконати. А що, коли в останній день свого життя чи історії людського роду на землі – в день Страшного Суду виявиться, що людина дала обіцянки, чи за неї дали її хресні батьки, а вона і не знає, що це за обіцянки і що було обіцяно? Що буде тоді з такою людиною? Подумаймо, дорогі браття і сестри над цим, а також і над тим, що означає відректися від сатани та від всіх діл його і поєднатися з Христом.

Сьогодні наступили такі часи, що людством оволоділа богопротивна суєта, метушня, в котрій царює ворог роду людського, нав’язуючи людям свою богопротивну науку. Вся ця марнота, з котрої складається наше теперішнє життя, завжди противиться Богу, тому що в ній немає Бога і хазяйнує в ній ворог Божий. Коли ми пообіцяли Богу зректися сатани з його ділами, то повинні її виконувати, старатися не обтяжувати свою душу цією метушнею і пам’ятати про те, що, як навчає Церква, «єдиним являється на потребу», одне тільки потрібно – пам’ятати не тільки про виконання заповідей Божих, але й про поєднання з Христом в Дусі Святім.

Подивімося, чому у нас так багато неузгоджень, різних поглядів, різних бажань, як в церковних стінах так і на приходах, парафіях? Тому що всюди зіштовхуються розпалені людські страсті, самолюбство, гордість, заздрість, владолюбство, наглість, а коли б у нас було те смирення, терпіння та повага, до котрих нас закликає Господь, то нічого з цього злого не було б. Навчімось браття та сестри у нашого Спасителя, Котрий як останній грішник прийшов до святого Іоанна Предтечі, щоб охреститися від нього, навчімося від Нього цієї боголюбезної та благоуханної чесно́ти, без котрої, як говорять святі Отці, ніяка інша доброчинність звершеною не може бути.

Тому нехай відійде від нас темна нетямущість в ділах благочестя, характерна для непросвітлених світлом Христового вчення язичників, що ходять в потемках свого розуму та під владою гріха і смерті; далеко відкинемо від себе непокірність, хіть та різні безглузді та грубі задоволення, злобу і заздрість, всілякі безсоромні діла та ненависть один до одного. Будемо жити в любові, і взаємодопомозі, і у всякому благочесті та чистоті. Будемо народом особливим, ревнивим на добрі справи. Будемо завжди пам’ятати, що від нас вимагається святе життя, котре повинно відрізнятися від життя язичників та іновірців, бо проходить воно в благодаті Духа Святого. Ми повинні жити на землі небесно, як Божі діти і наша любов до Бога і ближніх повинна бути гарячою, нелицемірною, безкорисною, твердою та постійною. Ми повинні постійно зберігати смирення та цноту, утримуватися від гріха та творити всяку правду, ненавидіти обман та являти лагідність і терпіння до всіх. Маймо мир та святиню зі всіма, бо без цього ніхто не побачить Господа (Євр.12.14).

Амінь.

Віктор Саварин для сайту turka.at.ua


Схожі матеріали :

Категорія: Проповіді | Додав: Admin (19.01.2017)
Переглядів: 1323 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
0
2 Християнин   (22.01.2017 00:20)
Віруючі люди сповідують Господа Ісуса Христа Сином Божим, своїм Спасителем, Який прийшов у світ з незбагненної любові Божої, "щоб кожен, хто вірує, в Нього, не загинув, а мав життя вічне" (Ін. 3,15). Прийшов Син Божий у світ для того, щоб перемогти гріх як зло, що має згубні наслідки, з яких найтяжчий — смерть. У Йорданських водах Христос взяв на Себе гріхи всього людства, від Йордана Він несе цей тягар через всі дні Свого земного служіння.

На цьому шляху Христос мав не тільки пролити Свою Кров, щоб виконати спокутну місію, але й відчути на Собі ту ж смерть, яку Він повинен був перемогти. Хоча на землі, звичайно, не припинилося і не припиниться вмирання, але смерті вже немає. Вмирання після подвигу спокути і всеперемагаючого Воскресіння Христового — це вже більше не смерть, а успіння, упокоєння, сон до певного часу, до того благодатного моменту, коли Господь не лише душу безсмертну, але й тіло, віддане землі (бо від землі воно взято, так вчить нас Святе Письмо), воскресить для нового, вічного буття.

Подію, яку ми з вами, браття та сестри, відзначатимемо 19 січня, Cвята Церква дає три найменування: Хрещення, Богоявлення і Просвічення.

Христос, Який був безгрішним, заради гріхів роду людського приймає Хрещення у водах Йорданських, щоб таким чином покласти початок хрещенню кожної людини в ім’я Пресвятої Трійці для відпущення гріхів і єднання з Богом.

Сама подія Хрещення пояснює інше найменування свята —Богоявлення: Отець Небесний говорить про Ісуса Христа, Котрий приймає хрещення, як про Сина Божого, Син Божий хреститься у водах Йорданських, Дух Святий сходить на Нього у вигляді голуба. Таким чином, відкриваючи Себе світу, являється Живоначальна Трійця — Отець, Син і Дух Святий: Отець, Який створив нас; Син Божий, Спаситель наш; і Дух Святий, Животворящий, Який завжди освячує нас.

Свята Трійця явила Себе світові: «Троическое явися поклоненіе», — співає Церква цього дня й іменує цю подію Богоявленням.

Окрім Хрещення і Богоявлення нинішнє свято Церква називає Просвіченням. Завдяки Хрещенню ми просвітлені світлом Трійці, яким осягаємо незбагненного Бога, пізнаємо небесний світ і світ земний, пізнаємо, що є воля Божа про нас, людей, — промислительна і блага. Ми щасливі з того, що нам дароване Спасителем це Богопросвітлення, яке постійно продовжується. Воно з’явилося не тільки 2000 років тому на Йордані; воно живе в кожному дні й годині, у кожному святі, в Церкві Христовій, у Святих Таїнствах; живе і виявляється таємниче і виразно, незбагненно і зрозуміло, освічує і освячує нас.

Просвітленням іменується нинішній день ще й тому, що послідовники Христа в перші століття християнства, просвітившись істинами Христовими, цього дня приймали Таїнство Хрещення, через яке всі ми входимо в лоно Церкви і в спільну сім’ю дітей Божих.

Нехай це нагадує нам про те, що в Таїнстві Хрещення кожен із нас одягається в світлу ризу Божественної правди, чистоти й святості. Нехай ця чистота і святість зберігаються в нас якомога чистішими і незаплямованими в ім’я Господнє.

Господь наш Ісус Христос, Який відкрив Таїнство Свого спокутного подвигу, перемоги над гріхом і смертю, Який дарував нам освячення через водне єство, через Таїнство Хрещення, нехай буде завжди з усіма нами! Амінь.

Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР.

0
1 Християнин   (21.01.2017 09:14)
Цікавий фільм : https://youtu.be/IQzAPa74tME


УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...


УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.