П'ятниця, 26.05.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Проповіді

3-00. БОГОСЛУЖІННЯ ПАСХАЛЬНОГО ЦИКЛУ.
«Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!… Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: оглинута смерть перемогою! Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?»
(1Кор.15.51-55)

Знайомлячись з релігійним життям різних народів, ми можемо відзначити такий факт: всі їхні основні свята були міцно пов’язані з природними періодами. Цей зв’язок ми відмічаємо і в Старому Заповіті. Обрядова сторона свят виражала звичаї, які освячували як трудове, так і духовне життя народів. Християнство надало цим святам, обрядам, традиціям, нового змісту.

Так склався річний круг церковних свят, котрі повторяються мов природні цикли. Цей круг складається з двох періодів, рухомого, або перехідного, центральне місце якого займає Пасха, та нерухомого, в центрі котрого стоїть Різдво Христове. Ці два Богослужбові круги сформувалися завдяки двом календарям – місячного та сонячного. Місячний календар дав основу пасхальному циклу, а сонячний – різдвяному.

Найпершим святом у християнстві, яке почали відмічати перші християни, це Пасха Христова. Цей празник виявися міцно пов’язаним зі святом юдейської Пасхи, так як Христос був розіп’ятий напередодні цього свята. Єврейська Пасха вираховувалася по місячному календарю й не мала чітко встановленої нерухомої дати. Рада ізраїльських богословів щорічно установлювала свято єврейської Пасхи по першому весняному повнолунню. А оскільки час смерті та воскресіння Христа співпав зі святом старозавітної Пасхи, християни залишили за святом Воскресіння Христового цю саму древньоєврейську назву, надавши йому нового змісту. Орієнтуючись на Пасху юдейську, вони склали схему визначення дати Пасхи, звідки й виник рухомий пасхальний період. А вже звідси, згідно євангельським хронологічним подіям, виникли такі свята, як Вхід Господній в Єрусалим, Вознесіння, П’ятидесятниця.

Вершиною та кінцевою ціллю християнства являється Воскресіння. Тому й центральним празником християнського Богослужіння являється свято Пасхи, Світле Христове Воскресіння, сяйво котрого буквально пронизує весь християнський світ. На цьому духовному ґрунті виникає стремління до всезагального спасіння, не тільки індивідуального, але й соборного – разом зі всім світом. Саме в цьому весь зміст Пасхи, – коли радість Життя переливається через край і все творіння призивається на пасхальну трапезу Агнця. Пасха – це найвеличніший день – день торжества Життя над смертю. Христос відкриває для Своїх учнів Свою славу і вводить їх в неї, навчаючи на протязі сорока днів тайні вічного життя.

Скільки б разів нам на протязі нашого життя не було даровано Богом зустрічати Його Божественне Воскресіння, Святу Пасху, все наше єство знову й знову буде пройняте дивним станом, де поєднуються почуття вічної радості з новими нашими духовними надбаннями. Саме тому кожна Пасха особлива, кожне Воскресіння Христове неповторне, а кожен прожитий нами рік відкриває для нас нові грані Божественної мудрості. Переживаючи пасхальну радість, ми навчаємось жити в майбутньому віці. Це наша початкова школа, де кожна буква духовної азбуки дається з великою напругою, а на протязі нашого земного життя ці букви будуть викарбувані на нашому серці славослів’ям: «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!»

Богослужіння цього пасхального та після пасхального циклу звершуються згідно богослужбовій книзі, яка називається Квітна Тріодь. Рамками її дії являється період від Утрені першого дня Пасхи до Божественної Літургії в Неділю всіх святих. Цей період має свої складові частини: Пасха та Пасхальна седмиця; Неділя Фомина та віддання свята Пасхи; Вознесіння; П’ятидесятниця й Неділя всіх святих.

Говорячи про Тріодь Пісну та Квітну, ми повинні знати, що Богослужіння цих двох періодів представляють собою нерозривну єдність, оскільки вибудувані за одним принципом і до Х-ХI століття ці дві книги були поєднані в одну – «Тріодіон». Колись, в давнину, Тріодь Пісна закінчувалась разом зі Святою Чотиридесятницею, в канун Лазаревої суботи, напередодні Квітної Неділі. Саме від цих квітів, котрі вірні несуть в храм назустріч Христу, Котрий входить в Єрусалим і дістала свою назву Тріодь Квітна, куди входили і Богослужіня Квітної Неділі і Страстної Седмиці і всього послідуючого пасхального циклу.

П’ятидесятниця – це закінчення домобудівництва нашого спасіння, а наступні празники Квітної Тріоді: Неділя всіх святих, Неділя всіх руських святих, та Неділя галицьких святих – покликані явити плоди діла спасіння людського роду, показати, що діло нашого спасіння не залишилося безплідним, а принесло плоди – сонм святих.

Віктор Саварин


Схожі матеріали :

Категорія: Проповіді | Додав: Admin (16.04.2017)
Переглядів: 916 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.