Четвер, 19.04.2018 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Проповіді

3-02. СЛОВО В НЕДІЛЮ АНТИПАСХИ. (Неділя Фомина).
«Блаженні ті, що не бачили і увірували» (Ін.20.29).

Христос Воскресе! Воістину Христос Воскресе!

Возлюблені во Христі, браття і сестри!

В минулу Неділю Святої Пасхи було здивованим Небо і устрашилося пекло, обновилося творіння, тому що Христом був відкуплений світ, зруйнувалося пекло і була зневажена смерть, відбулося воскресіння мертвих і диявол втратив свою обманливу владу. В минулу Неділю зубожів Старий Закон, збагатилася Церква Христова і воцарився день воскресний. Все перемінилося: земля стала Небом, будучи очищеною від бісівської скверни, переможене насилля зла таїнством Хреста і людський рід не тільки спасенний, але і освячений Христовою Кров’ю. Старий Закон зубожів зовсім, тому що відкинуті кров’яні жертви тельців та козлів, оскільки Христос Самого Себе приніс за всіх в жертву Отцю.

Сьогодні ми звеличуємо Нову прекрасну Неділю, в котру святкуємо поновлення Воскресіння. Цей день називається Антипасха. І якщо Пасхою називається оновлення світу та звільнення мертвих з пекельної в’язниці, то Антипасха є поновлення Воскресіння, подібно до того, як у Старому Заповіті Бог заповідав у Єгипті Мойсею так: «…ось Я визволяю людей Моїх від роботи Фараонової, і звільняю їх від мук приставників його, щоб ти поновлював день спасіння твого, коли Я переміг ворогів твоїх, о Ізраїлю!» (Вих.12.14).

Так і ми поновлюємо сьогодні свято переможного дня Христового, і хліб-артос, котрий від Пасхи і до сьогоднішнього дня знаходився освяченим в храмі, сьогодні, возносимий ієреями, преломляється і роздається вірним подібно до опрісноків, котрі були несені по пустині на головах левітів, аж допоки перейшли Чермне море, і тоді вже хліб цей освячений був Богу і ті, котрі їли його, зміцнювалися в силах і для ворогів ставали недоступними. Ізраїльтяни, звільнившись від тілесного рабства, поновлювали цю подію, святкуючи день опрісночний, а ми, будучи спесенні від рабства мисленному фараону – дияволу, поновлюємо переможний проти ворогів день і, приймаючи сьогодні цей священний хліб, вкушаємо від нього, як євреї їли хліб небесний, ангельську їжу, і зберігаємо його на всяку благу потребу, для спасіння душі і для здоров’я тіла.

Сьогодні просвітилися Небеса і чистотою своєю сповідують славу Господню. Сьогодні для нових людей свято поновлення Воскресіння Христового і Господу приноситься все нове: від язичників – віра; від християн – діла любові, як Богослужіння; від ієреїв – священні жертви-молитви; від світських владик – боголюбезна милостиня; від вельмож – піклування про народ та Церкву; від праведників – смиренномудріє; від грішників – істинне покаяння; від нечестивих – навернення до Бога; від ворогуючих між собою – духовна любов.

Ввійдемо і ми, дорогі браття і сестри, сьогодні мисленно в сіонську світлицю, тому що там зібралися Апостоли і сам Ісус Христос при закритих дверях явився серед них і, сказав: «Мир вам!» Зраділи учні, побачивши Господа, і відкинули всяку печаль тілесну та сердечний страх. В їхні душі проникла духовна сила, коли вони пізнали свого Владику, бо Він показав їм Свої ребра і показав Фомі на руках і ногах рани від цвяхів. Ребра, котрі були пробиті до самого серця довгим списом, і язва в них утворилася така велика, що можна була вкласти в неї руку. Ця язва відкрилася для нас, як двері до невичерпного багатства. Сам Господь називає себе дверима: «Я є двері»; «Стукайте і відчиниться вам» (Ін.10.9; Мф.7.7). Не потрібно вже нам більше стукати в ці двері, бо сьогодні вони для нас відкриті списом одного з воїнів. Тому всякий, хто хоче ввійти цими дверима до скарбів серця Христового, нехай «входить і виходить, і пасовище знайде» (Ін.10.9).

Фома не бачив Господа разом з іншими учнями в перший Його прихід і, чуючи про Його Воскресіння, засумнівався. Та бажаючи бути самовидцем Христа, говорив: «якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю» (Ін.20.25). Господь, не докоряючи Фомі, сказав: «подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, а вірним» (20.27). Патріархи і пророки ще до тебе провиділи Мене і вірили Моєму втіленню. Випробуй пророцтво про Мене пророка Ісайї, котрий говорив про Мої страждання. Ребра Мої були пробиті списом, щоб воскресити Адама, котрий впав через ребро-Єву, то чи ж покину тебе невіруючого? Осягай Мене! Я Той Самий, Котрого колись осягав Симеон і з вірою просив відпущення з миром. Віруй Фомо мені і знай Мене, як знав Авраам, до котрого прийшов Я і той молив Мене про Содом і Гоморру. І не будь невірним, як Валаам, котрий будучи надхнений Духом Святим, прорік про Мою смерть за спасіння світу, а потім спокусився багатством і загинув. Вір Мені, Фомо, бо Я Той Самий, Котрого Іаків бачив вночі утвердженого на драбині, і знову пізнав Мене духом, коли Я боровся з ним у Месопотамії і обіцяв йому втілитися в племені його. І не будь невірним, як Навуходоносор, котрий бачив Мене, коли Я спасав у вавілонській печі отроків від вогню, і по істині назвав Мене Сином Божим, а потім, знову ухилившись у бік насолод, загинув. Вір Мені, Фомо, бо Я Той Самий, образ Котрого бачив пророк Ісайя на високому престолі серед безлічі Ангелів. Я явився пророку Ієзекіїлю серед тварин в людському образі і преобразив пророку в виді коліс, що були при тваринах та рухалися разом зі Мною: дух життя, котрий був тоді в колесах, – це Дух Святий, Котрого Я сьогодні вдихнув у вас. Я Той, Котрого бачив пророк Даниїл на небесних хмарах, подібно Сину Людському, Котрий зійшов до «Вєтхого деньми» : цей пророк зобразив дану Мені від Бога владу на Небі і на землі. Подай, о Фомо, твій палець і осягни руки Мої, котрими Я сліпим відкривав очі, глухим давав слух, а німим дар слова. Осягни і ноги Мої, котрими Я у вашу присутність ходив по морю та над землею; цими ж стопами Я зійшов в глибини пекла і зневажив його, а потім подорожував з Лукою та Клеопою до Еммауса. І не будь невірним, а вірним.

Тоді Фома відповів: «Вірую Господи, що Ти Господь Мій і Бог мій, про Котрого писали пророки, прозираючи Духом; Котрого прообразував в Законі Мойсей; Котрого зреклися священники та фарисеї; Котрого з-за заздрості піддали мукам книжники та іудеї; Котрого осудив на розп’яття Пілат з Кайяфою і Котрий воскрес із мертвих. Бачу ребра, з котрих витекла кров та вода; вода – для очищення землі від скверни, кров – для освячення людського єства. Бачу руки Твої, котрими Ти колись створив все творіння, насадив Рай, створив людину, благословив патріархів, помазав царів, освятив апостолів. Бачу ноги Твої, доторкнувшись до котрих, блудниця прийняла відпущення гріхів; припавши до котрих, вдовиця мертвого сина живим з душею прийняла; біля цих ніг кровоточива, торкнувшись до краю риз, зцілилася від недугу. І я, Господи, вірую, що Ти Бог». І сказав йому Ісус: «Ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили і увірували» (Ін.20.29).

Будемо ж, дорогі браття і сестри, вірувати у Христа Бога нашого, поклонимося Йому, розп’ятому, прославимо воскреслого, повіримо явившомуся Апостолам, звеличимо в церковних піснях показавшого ребра Свої Фомі, похвалимо прийшовшого оживити нас, сповідуємо просвітившого нас, звеличимо подавшого нам щедроти всіх благ, пізнаємо Єдиного від Тройці Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Котрому слава з Отцем і Святим Духом нині і присно і во віки віків.

Амінь.

Віктор Саварин


Схожі матеріали :

Категорія: Проповіді | Додав: Admin (14.04.2018)
Переглядів: 1445 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *:
Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.