П'ятниця, 22.09.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Проповіді

3-09. СЛОВО НА ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ.
«Господь вознесеся на небеса, да послет Утішителя міру» (Стіхіра на «Господи воззвах»).

Во Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Возлюблені во Христі, браття і сестри!

Сьогодні опустіла земля, закрилися небеса, і не чути більше найсолодшого голосу Учителя і Господа, Котрий на Тайній Вечері, багатьма словами втішаючи Своїх учнів, звіщав їм не тільки про найближчу розлуку, страждання та смерть, але і про останню розлуку, про Вознесіння Христове. Всіх цих слів не могли вмістити тоді учні, але тепер, через скорботи та після багатьох одкровень, котрі дістали від Воскреслого Господа, приблизились вони до гори Єлеонської, досконалими і прийняли Вознесіння і возрадувалися радістю розлуки. Чи не так Господь веде і виховує серце людини – від тимчасового до вічного, від володіння до розлуки, ради повнішого прийняття?

Але для чого вознісся Господь? Чому, в час Свого земного служіння, не встановив Він Царство Ізраїлю? Вознісся Господь, а також і Втілився, ради нашого спасіння, в його виконання. Для цього була внутрішня необхідність, для завершення діла Христового в Його Очоловіченні. Колиб Господь залишився на землі і не вознісся на Небо, це означало б, що людському єству в Небесну Вітчизну був би закритий вхід.

Але Син Людський дістав «владу над всякою плоттю, щоб Він всьому дав життя вічне», а тому і молить Він Отця в первосвященницькій молитві: «Щоб прославив Він Його славою, котру мав Він у Нього, у Отця, раніше створення світу», – це сказано про грядуще Вознесіння Господнє. «Сьогодні ж до Тебе іду, і це говорю в світі, щоб вони мали радість досконалу» – радість Вознесіння.

Вознесіння на Небо і одесную (по праву сторону, тобто в рівночесній славі) Отця сидіння – означає повне і кінцеве спасіння та обожнення людського єства. Немає більше розділення небесного та земного, тому що в Небесах сидить на Престолі Бог, Котрий носить людську плоть, що носить рани Його спасительних Страстей. Його Хрест і Його чесні Страждання, через Вознесіння, стали невід’ємним змістом славословлення Небес. І Господь, возносячись на Небо, благословляє землю пречистими Своїми руками, пробитими цвяхами, благословляє землю хресним благословенням.

«Якщо Я знесений буду від землі, то всіх притягну до Себе» – притягну до Себе силою хресної любові. Вознесіння є хресне прославлення людського єства: «І славу Твою, котру Ти дав Мні, Я дав їм… Отче, котрих Ти дав Мні, хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, нехай бачать славу Мою, котру Ти дав Мені», – тому що полюбив Мене раніше створення світу хресною, всежертвенною любов’ю. Ось що означає в любові Божій до світу Вознесіння Христове. Воно і визначає шлях до сходження в світ Духа Святого, Другого Утішителя, до створення на землі Церкви Христової, до прийняття досконалої радості в Дусі Святім.

В цьому полягала ціль втіленого Бога Слова, це – кінець домобудівництва про Втілення. Тому Син Божий і став Сином Людським, безстрасний постраждав, безстрасний помер, воскрес первонароджений із мертвих, щоб підняти впалого, прославити осудженого, обожити людське єство. Подивіться, яка протилежність між ненавистю, розпаленою дияволом проти нас, з одного боку, а, з іншого – любов’ю, котру явив нам Син Божий. Той позаздрив попередньому блаженству людського єства і вигнав його з Раю насолоди; Цей же, це саме єство підняв вище Неба і посадив на Престолі Божественної слави. Той не міг бачити, що людині впокорено все земне; Цей впокорив під ноги її навіть Небесне. Той перетворив її в полонянку смерті й гріху; Цей зробив її мешканкою Неба, співпрестольною Божеству, одягнув в ризи блаженного безсмертя, удостоїв поклоніння від Серафимів, доповнив втрату з безконечним надлишком, так що богопрекрасним мистецтвом облесник-диявол був введений в оману.

«І ви печаль будете мати сьогодні, знову побачу вас, і возрадується серце ваше, і радості вашої ніхто не відніме», – ради цієї досконалої радості, ради полум’яної і натхненної любові до Господа, потрібно бути готовим піти вслід за Ним шляхом хресного сходження, назустріч Його Вознесінню, шукати Його зі сльозами, з тугою великою. «Бажання маю розлучитися і бути з Христом» – це пророчо засвідчено ще в старозавітному гімні любові Нареченої до Жениха: «На ложі моїм, в ночі, шукала я того, кого любить душа моя, шукала його і не знайшла його. Встану ж я, піду по місту, по вулицях та площах і буду шукати того, кого любить душа моя».

Вознесіння, звіщаючи духовну близькість з Христом, по-своєму оживляє й поєднує болюче відчуття Його віддалення із світу з натхненним, пророчим очікуванням Його Другого, нового Пришестя. Любов до дальнього та ближнього, до Того, Хто вознісся, в нас живе та перебуває, священна туга по горішньому, ангелоподібне життя наше на Небесах з Христом, є тайна душі, потаємність серця, як таїнство, котре звершується в Богоєднання і дається нам світлим Христовим Вознесінням. О радосте розлучення, о світла обітована зустріч!

Та хоча наш Божественний Отець і Учитель і зійшов від землі на Небо, одначе не залишив нас убогими. Ілля ФесфІтянин, коли був взятим на вогняній колісниці до Неба, щоб втішити свого учня Єлисея, залишив йому свою милоть (плащ). Подібним же образом людинолюбивий Христос, Котрий Вознісся, в утіху залишив нам одіяння Свого Божества, в котре одягнувся у Втіленні, а саме Свою блаженнійшу плоть в страшному Таїнстві Божественної Євхаристії, щоб бути нерозлучно з нами; тому Він втішає нас, говорячи: «Це Я з вами є у всі дні до закінчення віку» (Мф.28.20). І як можемо ми горювати про розлучення, коли кожен день на наших грішних руках, видимо і діяльно, почиває пречистий Агнець Божий і напуває нас Своєю Чесною Кров’ю. Коли в кожному призиві Його Імені, в кожному молитовному зітханні, в кожній сльозі покаяння та зворушення відчуваємо блаженне пришестя Його в натхненні Духа Святого.

Вознесіння Господнє на Небо має найближче відношення до нашого спасіння, до особистого спасіння кожного з нас. В розлуці з Господом під час Його Вознесіння ми бачимо проявлення любові Божої до людей, котра вказує нам на наше призначення. Як повчає апостол Павло: «…вишніх шукайте, де Христос сидить праворуч Бога: про горішнє помишляйте, а не про земне» (Кол.3.1-2). Для втілення цього високого призвання вірний помічник нам Сам Господь. Тілом відходячи з земного світу, Він не складає з Себе піклування про Свою Церкву і обіцяє Апостолам бути з нами до кінця віку і повертається в Дусі Святім в день святої П’ятидесятниці.

Всі великі наші свята – це, дорогі браття і сестри, не тільки нагадування про ту чи іншу Євангельську подію, чи подію церковної історії. Це світочі, що вказують нам вірний шлях до вічного життя, шлях вдосконалення наших душ. Господь все зробив для нашого спасіння. Своїм Вознесінням на Небо Син Божий відкрив нам шлях в Небесні оселі. Та чи підемо ми вказаним шляхом, чи зупинимося де-небудь на півдорозі – залежить від нас.

Ми віримо, що саме в цей день, день Вознесіння Господнього, віднайдена людиною можливість бути завжди з Богом. І шлях до цього вказаний нам Христом Спасителем. Шлях, котрим можна досягнути і нам висоти святої слави, – той же самий шлях, котрим зійшов в славу Господь наш, тобто шлях Хреста, шлях очищення, самозречення, шлях зовнішніх та внутрішніх страждань. Перевіримо, дорогі браття та сестри, себе, чи йдемо ми на небо шляхом Христовим? Шлях Господень повинен бути шляхом всіх і кожного. За всіх однаково постраждав Господь наш. Для всіх однаково відкрито Небо! Тому істинний християнин у всіх обставинах життя, у всіх випадках пам’ятає, що він наслідник Неба, співнаслідник Христу і поступає відповідно до свого призначення. Але нехай кожен з нас чесно скаже, чи багато в ньому неземного, небесного, Христового? Згадаймо, коли Господь возносився, Апостоли по любові до Свого Учителя довго стояли, дивлячись на небо, котре прийняло їхнього Господа і Учителя. І за це Ангели, з’явившись, сказали їм: «Що стоїте дивлячись на небо?»

Але так як ми в своїй більшості схильні до земного і тимчасового, то нам належить учути докір від Ангелів: сини людські, що стоїте дивлячись не на Небо, а на землю? Зведіть очі ваші до Неба, подивіться на Спасителя вашого, Котрий давно на вас дивиться. Вступіть на шлях до Неба, котрий давно перед вами лежить.

Коли Христос говорить нам: «зречися себе, візьми хрест свій і йди за Мною», – Він не тільки говорить про те, що у тимчасовому нашому перебуванні ми повинні відмовитися від земних прив’язаностей і взяти на себе весь тягар земного життя в слідуванні за Ним. Він говорить нам про більше, – про те, що ми призвані слідувати за Ним і, по Його особистому слову, бути там, де Він є, в славі вічного Божественного життя (Ін.12.26; 17.24).

Тому потрібно готувати себе достойним життям, щоб бути співучасником цієї слави. Апостол Павло в Посланні до Солунян говорить, що в послідній день Пришестя Господа віруючі в Нього будуть піднесені на хмарах, на зустріч Йому у повітрі. Значить, з істинними послідовниками Христа повинно відбутися щось подібне Вознесінню Самого Христа Спасителя. Ось що Господь звершив ради нас!

Коли ми дивимось на небесну лазур, душа наша стає ширшою. Вона відчуває в небесах слід Господа, Котрий вознісся, вона розмислює в страху та трепеті, але і з великою радістю про грядуще Його явлення. Молитва наша, вірою та любов’ю зібраних сьогодні біля гори Єлеонської, нехай буде єдиною з древньою Цервою, котра єдиного чаяла – Пришестя Господа і захоплено і натхненно взивала: «Єй, гряди, Господи Ісусе».

Вознесийся на Небо, Господи Ісусе Христе, возноси і наш ум і серце до Тебе. Научи нас Сам молитися про Твоє Пришестя і дай нам зустріти Тебе з полуменіючими свічками душ наших. Пошли і нам Духа Твого Святого, вопіющого в серцях наших: «Авва, Отче», – нехай загоряться вони любов’ю Твоєю хресною. Укріпи нас шукати Тебе зі сльозами і віднайти Тебе в глибині сердечній, у всім творінні Твоїм, в кожній людині і в кожному творінні. І дай нам в силі любові, віри, надії, християнської мужності та терпіння непрестанно взивати к Тебі: «Єй, гряди, Господи, і нехай прийде Царство Твоє».

Амінь.

Віктор Саварин


Схожі матеріали :

Категорія: Проповіді | Додав: Admin (25.05.2017)
Переглядів: 1114 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0

УВАГА ! 3 1 квітня 2017р вводиться премодерація коментарів неавторизованих відвідувачів. Ваш коментар буде опублікований після схвалення модератором ! Деталі читайте тут...

Им'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Код *: Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.