П'ятниця, 28.07.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті

Сортувати по : Переглядах·Коментарях·Рейтингу·Даті
Всього матеріалів в каталозі: 961
Показано матеріалів: 31-45
Повний список статей
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 64 65 »


03.01.2017 (15:56)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-4 !)

Саме в такій послідовності праукраїнці справіків відзначали ці свята, наполягає Любов Сердунич, автор посібника «Із народної криниці», 2010, 2011. І наводить при цьому аж ніяк не церковні аргументи.

«З атрибутами колядників (зірка, маски Чорта, Смерти, Солдата, Кози, Діда, Баби) ходили селом ватаги молоді, вітаючи з Різдвом. Християни пов’язали це свято з народженням Христа і назвали Різдвом Господнім. А в давнину це було святом народження нового сонця, світла, довшого дня і тому називали Різдвом Світла, Нового Сонечка. Саме народження молодого сонця, довшого світлового дня відзначали люди на Різдво ще задовго до народження Христа, справіків», – твердить дослідниця прадавніх українських традицій.


Християнські свята. Звичаї,обряди. | Переглядів: 240 | Додав: Admin | Дата: 03.01.2017 | Коментарі(4)


03.01.2017 (11:50)
«Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд Свій весь,
І утішився»
(Колядка).

Різдво Христове! Величне свято Церкви, величне свято кожної людини, охрещеної в ім’я Святої Трійці. Напевно не знайти між нами жодного, хто б не знав, що таке святовечірня кутя, вертеп, колядки… Однак є між нами достатньо таких, хто через всілякі політичні державно-церковні інтриги, що заважають християнським конфесіям об’єднатися в одну Церкву, стоїть перед вирішенням досить-таки заплутаного питання: яке Різдво дійсне, православне, чи католицьке?

Останніми роками багато дискутують на цю тему як прості смертні, так і церковники, і політики, в намаганні об’єднатися бодай хоч довкола святкування одного свята, Різдва Христового, аби разом всім, одними устами, одним серцем, славити Втілення Бога на землі ради нашого спасіння. Хоча Різдво 25 грудня святкують не тільки католики, греко-католики, протестанти, а й більшість православних усього світу.


Християнські свята. Звичаї,обряди. | Переглядів: 161 | Додав: Admin | Дата: 03.01.2017 | Коментарі(0)


29.12.2016 (23:27)

В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували Новий рік: і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази (в ніч на 1 та 14 січня).

Спочатку Новий рік для наших предків був цілком весняним святом. Оскільки у всіх стародавніх народів святкування Нового року зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене до березня — початку землеробських робіт, то й давні слов’яни початок нового року асоціювали з приходом весни. Зима втекла – отже, настав новий рік.


Статті | Переглядів: 222 | Додав: Admin | Дата: 29.12.2016 | Коментарі(0)


25.12.2016 (19:41)

Бої, «бо є», бойкі-прудкі – історики губляться в здогадках та етимологіях назви унікального етносу українських Карпат — бойків. І чомусь чи не в кожній оповідці протиставляють їх гуцулам: от у гуцулів розцяцькована різьба, а в бойків – скромна; у гуцулів пишне вбрання, а бойків – скромніше і практичніше тощо. А ще бойки лактають, а не співають, на шлюб одягають заквітчані віночки з жита та часника і молодій, і молодому, а стилю своєї архітектури багато в чому завдячують німецьким колоністам зі Швабії.

Цього разу «До бойків у Карпати» ми знову поїхали з туроператором Відвідай. І ось, що з того вийшло.


Статті | Переглядів: 294 | Додав: Admin | Дата: 25.12.2016 | Коментарі(0)


19.12.2016 (00:28)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)

ВЕРХНЄ ВИСОЦЬКЕ (Турківський р-н) 12 вересня 2016 р.

Завітавши на вихідних в Карпати представники Руху Тверезих Галичан та Тверезої Галичини вирішили спрямувати зусилля на те щоб витягнути звичайне українське село з лещат пияцтва.

Думаю, насамперед варто коротко описати стан справ у цьому досить великому селі, у якому за останніми даними проживає 2118 мешканців. Розташоване воно у мальовничих Українських Карпатах за 32 км від районного центру - міста Турки. У Верхньому Висоцькому є дві парафії: греко-католицька і православна; початкова і середня школи, Народний дім, бібліотека, дільнична лікарня, поштове відділення, а також футбольний клуб "Верховина", який виступає в змаганнях місцевого рівня.


Статті | Переглядів: 454 | Додав: Admin | Дата: 19.12.2016 | Коментарі(2)


13.12.2016 (12:57)

«Нам, росіянам, хліба не треба: ми один одного їмо і від того ситі буваємо», – так російський державний діяч і дипломат, А.П.Волинський (1689-1740), висловлювався, коли ставав свідком ворожих відносини між людьми своєї національності, котрі вважають себе єдиними на Землі хранителями православної віри. А преподобний, Іоанн Кассіан Римлянин (IV-Vвв.), казав: «Ми повинні знати, що труд тілесного утримання ми звершуємо для того, щоб цим постом досягти сердечної чистоти. Втім, все це можна звести нанівець, якщо, знаючи мету, ми не прагнемо її досягти. Тому краще буде утримуватися від забороненої їжі для душі (тобто від гріхів і вад), в якій відбувається пожирання братів». .


Християнські свята. Звичаї,обряди. | Переглядів: 237 | Додав: Admin | Дата: 13.12.2016 | Коментарі(1)


09.12.2016 (18:48)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)

Майже 39 років проповідує Боже слово, навчаючи християнських чеснот, настоятель храму Дмитра Солунського с. Вовче о. Роман Кавчак, який у неділю , 4 грудня, відзначає свій день народження. Зараз він з відповідальною місією у Києві. Відповідно до рішення Священного Синоду УПЦ КП від 8 липня 2015 року, священики виконують свою капеланську місію в зоні проведення АТО. Отець Роман, разом з о. Володимиром Федаком з Комарників, о. Романом Ролем з Нижнього Висоцького та о. Романом Москалем з Верхнього в столиці проходять співбесіди, медичні огляди, щоб після цього відправитись на місяць, до 1 січня, в зону АТО, зокрема в Луганську область. Це вже 17-а ротація. Телефоном о.Роман повідомив нам, що в Києві їх гостинно зустрів депутат Верховної Ради України Андрій Лопушанський, який також неодноразово бував у зоні проведення АТО й постійно допомагає нашим воїнам. Зрештою, як і духовенство та парафіяни Турківського деканату, збираючи продукти харчування, кошти для армії.

Народився о. Роман в селі Велика Сушиниця, що на Старосамбірщині. Там закінчив восьмирічну школу, а середню освіту здобував у Хирові. Після успішного закінчення десятирічки вступив на навчання до Львівського університету на історичний факультет, та на третьому курсі бажання стати священиком взяло верх і він полишає навчання й проситься до війська. В цьому йому допомогли тодішній сільський голова Великої Сушиниці, ветеран війни, Герой Радянського Союзу Василь Горун та військовий комісар Старосамбірського...


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 308 | Додав: Admin | Дата: 09.12.2016 | Коментарі(2)


21.11.2016 (01:35)
та інших Небесних Сил безтілесних, Архангелів: Гавриїла, Рафаїла, Уриїла, Салафиїла, Ієгудиїла, Варахиїла та Ієремиїла.
(8-го листопада за старим стилем. 21-го листопада за новим стилем)

«Умних сил Архистратизи, предстояще непрестанно Владичню Престолу, молітеся ко Господу, мир міру дарувати, і душам нашим велію милость»

(Стіхіра на Літії).

Во Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Возлюблені во Христі, браття і сестри! Сьогодні Свята Христова Церква святкує прославлення Архистратига Божого Михаїла і незчисленного сонму Ангелів, котрі одноголосно славлять Святу Трійцю і однодушно служать Богові.

З Святого Письма ми з вами знаємо, що Бог створив світ, як духовний, невидимий, ангельський, так і видимий, матеріальний – досконалим «і побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре» (Бут.1.31), бо дістало воно своє буття з рук Божих і являлося благом. Але виникає питання: якщо світ був таким прекрасним в своїй гармонії і довершеності, то звідки ж в ньому взялося зло? Відповідь на це питання дає Сам Господь Іісус Христос в молитві Господній «Отче наш», котра закінчується проханням: «ізбави нас от лукавого». Яке ж визначення можна дати поняттю «лукавий»? Лукавий – це не природа, це спотворений стан природи, стан волі неправильно направлений по відношенню до Бога. Спотворення цього стану відбулося спочатку в ангельському, невидимому світі. Господь сказав, «Я бачив сатану, що як блискавка впав з неба» (Лк.10 18). А апостол Іуда говорить, що «ангелів, які не зберегли свого достоїнства, але залишили своє житло, Він (Господь) зберігає у вічних кайданах, під темрявою на суд великого дня» (Іуд.1.6). Як це відбулося?

Церковне Передання говорить, що ангельські сили були створені для вічного блаженства, для участі в славі Божій. Найдосконалішим з ангелів був створений Богом Денниця, але не забажавши бути зі своїм Творцем, він відкрив в собі джерело зла і гордості,...


Проповіді | Переглядів: 1680 | Додав: Admin | Дата: 21.11.2016 | Коментарі(1)


19.11.2016 (21:18)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)
«А на землі вже осінь догорає,
І до зими усі шляхи ведуть.
У небеса душа моя злітає,
Туди, де мрії чарівні живуть.
Де диво-птахи в синьому просторі
Торкаються до білих хмар крильми.
Ну, а вночі там сяють ясні зорі
І поглядом стрічаються з людьми.
Моя душа захоплена красою,
Що нам земля дарує восени.
Я нею аж засліплена порою…
А на дворі вже голі ясени…»

(«Осіння краса» Надія Красоткіна)
.

Статті | Переглядів: 515 | Додав: Admin | Дата: 19.11.2016 | Коментарі(2)


16.10.2016 (23:10)
(богословсько-аскетичний трактат)

«Істину кажу вам: хто не входить в овечу кошару через ворота, а проникає туди іншим шляхом, той злодій і розбійник» (Ін.10.1).

Перед християнином, котрий прагне жити повним життям, що охоплює собою всю його природу, кожен наступний день ставить нові питання й проблеми, які вимагають негайного осмислення та вирішення в дусі християнського духовного досвіду. Розум людини не терпить білих плям, й якщо немає ясної та чіткої відповіді на ці, чи інші питання, то «вакуум» який утворюється при цьому, заповнюється всілякими нісенітницями та фантазіями, які формують невірний світогляд на природу виниклого феномену, що, в свою чергу, приводить до спотворення духовного життя християнина, ускладнюючи його шлях до спасіння. Навіть вступаючи в третє тисячоліття, ми зустрічаємося з деякими питаннями, на які немає чіткої відповіді, ні в Одкровенні, ні в аскетичних працях святих отців.


Статті | Переглядів: 441 | Додав: Admin | Дата: 16.10.2016 | Коментарі(1)


15.10.2016 (23:19)

На нетрадиційно гостру і провокативну розмову до Дня медика ми запросили начальника Головного управління охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації, висококваліфікованого хірурга, професора кафедри хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Ігоря Герича.

Ірина Кушинська: Який би поставили діагноз нашій медицині? – запитала зненацька.

І.Г.: Медицина – жіночого роду, і, як кожна жінка, вона може мати привабливе чи не дуже лице. Та, окрім обличчя, вона має душу, характер, звички і вади... Корупцію та инші негативи я б не назвав лицем медицини, швидше – шрамами на її гарному обличчі. Такий стереотип занадто поверхневий і не може характеризувати галузі в цілому, адже за мінімальної підтримки держави, незабезпеченості, недостатнього фінансування медики вико­нують свою роботу добре.


Статті | Переглядів: 5350 | Додав: Admin | Дата: 15.10.2016 | Коментарі(0)


07.09.2016 (12:17)

Ім’я та праці Івана Франка сьогодні широко відомі в Україні. Нагромадилася і певна література про його внесок у розвиток національної історичної науки як складової української гуманістики. Видається, що дослідники життєвого і творчого шляху Івана Франка відзначають важливість його громадської діяльності та наукової спадщини в царині історії лише в загальних рисах.

Так, добре відомо, що дослідник величезну увагу присвятив вивченню минулого Турківщини, де активно проводив свою громадську та наукову діяльність, проте досі практично не вивчено розробку І.Франком проблем регіональної історії, зокрема й дуже близької йому Турківщини. Розуміючи, що зроблено небагато в з’ясуванні цієї важливої проблеми, пропонуємо простежити вивчення питання в історіографічному річищі, взявши за основу аспект окремих праць, які в тій чи іншій мірі демонструють окремі штрихи громадської та наукової діяльності І.Франка в населених пунктах Турківщини, що було предметом прискіпливої уваги та зацікавлення письменника.


Історія Бойківщини | Переглядів: 425 | Додав: Admin | Дата: 07.09.2016 | Коментарі(0)


29.08.2016 (21:17)

Сьогодні досить часто на вулицях міст та сіл ми бачимо мужчин, а нерідко й жінок, у комуфляжних одностроях з орденами та медалями. Не важко здогадатися, хто вони. Наші Герої- учасники війни на Сході України. У кожного з них своя життєва доля, свої болі та печалі, породжені війною.

Серед Героїв, учасників АТО, є знаний на Турківщині Микола Коноваленко, з яким я познайомилася буквально напередодні й мала довгу цікаву бесіду.

Народився Микола Миколайович в с. Малинівка Чугуївського району на Харківщині. До 1987 року жив у Харкові, а коли одружився, переїхав у м. Турка й назавжди залишився тут жити. На роботу влаштувався у райвідділ міліції уповноваженим відділення карного розшуку. Дослужився до начальника цього підрозділу. Звідти пішов на пенсію.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 637 | Додав: Admin | Дата: 29.08.2016 | Коментарі(1)


29.08.2016 (21:04)

Перший державний прапор над українським парламентом замайорів у вересні 1991 року. Привіз його до столиці чоловік з Карпат, зі села Мшанець Старосамбірського району на Львівщині, -Михайло Нагина.

Про події тих днів, про своє життя і боротьбу пан Нагина погодився розповісти в інтерв’ю сайту «Народні герої».

- Той прапор посвятив кардинал Мирослав Любачівський, - починає свою розповідь пан Михайло. - Улітку 1991 року ми були на вшануванні пам’яті замордованих в урочищі Саліна у Добромилі. Там була жінка, яка продавала по 25 радянських рублів синьо-жовті прапори, пошиті з американського шовку. Мала небагато - не більше 10 штук.

Я купив один, вже перед тим посвячений кардиналом Любачівським. І вже на всі мітинги, інші патріотичні заходи їздив саме з тим прапором, бо до того їздив з простим, пошитим вдома.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 268 | Додав: Admin | Дата: 29.08.2016 | Коментарі(0)


29.08.2016 (21:00)

Роки невблаганні. Трудовий шлях пролетів як одна мить - у постійних клопотах, планах, завданнях... І ось зупинка. Не треба поспішати на роботу, дорогою складаючи намітки. У Володимира Редика, людини знаної і шанованої в Турці та за її межами, зараз новий статус - ветеран праці. Все логічно: за більш як сорок років самовідданої і благородної праці в галузі лісового господарства, заслужив відпочинок.

Не раз довелося розмовляти з людьми, які пов’язали свою долю з лісом, зі справжніми професіоналами-лісівниками. Зробила висновок: лісову справу не можна нав’язати. Її треба увібрати на генетичному рівні, як мовиться, з молоком матері. Треба народитися таким - люблячим шелест трав, гомін лісів, плин ріки, шепіт вітрів; любити землю, яка дає тобі снагу до життя, сонце над нею, свій рідний край.

Дитинство Володимира Васильовича асоціюється з мальовничою природою Хмельниччини, а особливо рідного с. Терешівці, розташованого на похилому пагорбі, що знаходилось зовсім недалеко від обласного центру, де часто босоніж по скропленій вранішньою росою траві бігав, бавлячись з сільськими хлопчаками, околицями села, купався у теплих водах тутешніх ставків.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 362 | Додав: Admin | Дата: 29.08.2016 | Коментарі(1)