Понеділок, 25.09.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті

Сортувати по : Переглядах·Коментарях·Рейтингу·Даті
Всього матеріалів в каталозі: 966
Показано матеріалів: 931-945
Повний список статей
Сторінки: « 1 2 ... 61 62 63 64 65 »


22.03.2010 (04:08)

ХУДОЖНЄ ОЗДОБЛЕННЯ БОЙКІВСЬКОЇ ХАТИ

Сьогодні збереглося чимало пам'яток дерев'яного будівництва. Використання деревини сприяло розвитку її художньої обробки та технології. Давні будівлі вражають своїм виглядом, вдалим дотриманням пропорцій, завжди доречним декоративним оздобленням, доцільністю і раціональністю. Кращі зразки архітектури витримали випробування часом і стали пам'ятниками культури, свідчать про високу майстерність, художній смак їх творців.


Історія Бойківщини | Переглядів: 3899 | Додав: Admin | Дата: 22.03.2010 | Коментарі(0)


22.03.2010 (04:08)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)

ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО

Основними будівлями в бойків є хата і стайня. Як і по всій Україні, бойківська хата в плані має форму прямокутника. Це давало змогу максимально спростити роботи при зведенні стін, а особливо даху. Будівля складається з трьох приміщень. Особливістю її є те, що хата розташовується між коморою та сіньми (комора, хата, сіни). Це, за словами бойків, роблять з метою її утеплення. Такий план конструкції править за основу всього житлового будівництва. Він є невід'ємним елементом всіх типів хат, подекуди з певними доповненнями і змінами. Будували бойки з природного матеріалу - ялиці і смереки, добре знаючи їх технічні та естетичні властивості. Ялицю використовували на зруб, на дошки йшла смерека. Останню вибирали в рідкому лісі, де дерево росло повільніше і мало щільнішу структуру, а отже могло зберігатись роками.


Історія Бойківщини | Переглядів: 2978 | Додав: Admin | Дата: 22.03.2010 | Коментарі(2)


18.03.2010 (04:09)

Бойки заселяли в основному гірські райони середніх Лісових Карпат (Львівську, Івано-Франківську та Закарпатську область).

Бойківщина - суміжний з Гуцульщиною на заході етнографічний район, що займає центральну частину Українських Карпат. Гуцульсько-бойківське пограниччя проходить приблизно по межиріччі Лімниці і Бистриці-Солотвинської на північних схилах Карпат і Тересви у Закарпатті, на заході межуєз Лемківщиною у верхів'ях Сяну та Ужа. Північна межа проходить карпатським передгір'ям, а південною можна вважати Полонинський хребет у Закарпатті. Окреслена територія охоплює південно-західну частину Рожнятівського і Долинського районів Івано-Франківської області, Сколівський, Турківський, південну смугу Стрийського, Дрогобицького, Самбірського і більшу частину Старосамбірського районів Львівської області, північну частину Великоберезівського, Воловецький і Міжгірський райони Закарпатської області. У верхів'ї Стривігору частина етнографічної Бойківщини належить тепер до території Польщі.


Історія Бойківщини | Переглядів: 7034 | Додав: Admin | Дата: 18.03.2010 | Коментарі(0)


16.03.2010 (04:10)

Сьогодні Бойківщину вважають своєрідним заповідником найцікавіших зразків народної церковної архітектури, на нашу думку, єдиним в Україні. Це підтверджується не тільки великою кількістю однотипних збережених храмів, а й історичними джерелами. Так, наприклад, у Генеральних візитаціях церков Старосамбірського деканату за 1766 рік, які зберігаються в Національному музеї у Львові, подаються докладні описи відвіданих візитаторами церков. Ці документи містять докладні характеристики церков, у яких зазначено, з якого матеріалу вони збудовані, способи обробки дерева, кількість верхів і заломів кожного верху.


Історія Бойківщини | Переглядів: 1507 | Додав: Admin | Дата: 16.03.2010 | Коментарі(0)


14.03.2010 (14:45)

«Що спільного між карпатським вовком та… фільмом „Парк Юрського періоду”?» Таке риторичне питання ставить автор однієї з численних польських розвідок про ареал поширення та небезпеку зникнення популяції Canis lupus lupus (вовка сірого євразійського). Тисячі років людство мало вовків за своїх чи не найбільших ворогів, а натомість дійшло до того, що внаслідок антропогенних факторів, простіше — людської діяльності, представники цього біологічного роду в багатьох країнах на волі вже не поширені. Не виключено, що в осяжній перспективі в Карпатах слідів вовка побачити не вдасться, а про нього залишаться лише легенди.


Статті | Переглядів: 1132 | Додав: Admin | Дата: 14.03.2010 | Коментарі(0)


13.03.2010 (14:46)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)
Крись ( Шайдич) Марія Михайлівна, 1935 р.н. переселена з с.Бистрого в с.Агафіївка Любашівського району Одеської обл.,де працювала довгі роки вчителем.Зараз проживає в м.Черкаси


Люблю свою я Україну
За її мову солов,їну-
Дзвінкоголосу, колискову ,
Люблю свою я Україну
За її степи , лани і гори,
За безмежнії простори ,

Статті | Переглядів: 1369 | Додав: Admin | Дата: 13.03.2010 | Коментарі(2)


12.03.2010 (04:10)
Бізнесмен і скрипаль, полковник запасу Володимир Казан запрошує на майдан – «Бойківський двір»

Понад сто років тому Іван Франко, відвідуючи село Бориню на Турківщині (Львівська область), писав: у селі школа вже літ сто, а письма не зна ніхто.

Тим часом багаті поляки ще в довоєнні часи знали ціну неповторного краю: з цілющими мінеральними джерелами, п’янким смерековим повітрям, гірськими краєвидами. В селі Розлуч – цій перлині верховинців – ще в тридцяті роки минулого століття був зведений єдиний у тій частині Східної Європи критий плавальний басейн, діяла нартярська скокня, в розкішних віллах бавилась багата австрійська, польська знать після мисливських пригод. До речі, з письмових згадок довідуємось, що тут у сріблястих мінеральних водах ніжився сам Уінстон Черчілль – найперша особа об’єднаного Королівства Великої Британії…


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 857 | Додав: Admin | Дата: 12.03.2010 | Коментарі(0)


26.02.2010 (14:01)

Концерт гурту "Вишиванка" для села - завжди святкова подія, бо ж тут можна не лише на артистів подивитися, а й себе показати. Cвоїми виступами гурт "Вишиванка" вбиває одразу двох зайців: відроджуючи скарб народної пісні, водночас шукає таланти в українських селах. Це спільний проект артистів Львівської обласної філармонії та студентів Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка під керівництвом Володимира Думича.


Статті | Переглядів: 822 | Додав: Admin | Дата: 26.02.2010 | Коментарі(0)


23.02.2010 (14:20)
Знаним Львівським фотографом був наш земляк Михайло Шалабавка

Про діяльність УФОТО написано не так уже й багато. Між тим діяльність товариства становить надзвичайно цікавий і багатий тематичний матеріал, дотичний до багатьох аспектів розвитку української культури.

Напевно, не знайдете у місті такого львів'янина, який не мав би хоч якогось власного фотоархіву. Гобі у наш час дуже розповсюджене і необтяжливе - клацнув камерою і стягнув на комп, або заніс на роздрук. Якість гарантують фірми-виробники апаратури, думати необов'язково. Хоча і зараз існує професія фотографа, і завжди буде існувати. В докомп'ютерну епоху фото мали надзвичайно високу інформативну цінність, зараз, з появою телебачення, відео та комп'ютерів гострота враження дещо пригасла, а цифрова фотографія до певної міри знівелювала різницю між аматорами та фахівцями - вибачте, фахівці!


Статті | Переглядів: 1580 | Додав: Admin | Дата: 23.02.2010 | Коментарі(0)


09.02.2010 (04:06)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-7 !)

Село Михнівець розташоване на північному заході історичної Турківщини: між лімнянською Маґурою та височиною Востре. Назву цього села зустрічаємо у працях Михайла Зубрицького та довоєнних «Літописах Бойківщини». У краєзнавчій літературі про сучасну Турківщину про це село не згадують, адже зараз воно перебуває у межах Польщі. До осені 1951 р. внаслідок обміну ділянками державних територій між СРСР і Польщею, Михнівець разом із Лип’ям, Бистрим та ще чотирма десятками сіл Західної Бойківщини відійшли до Польщі, а їх мешканці були розсіяні у степах півдня України.


Історія Бойківщини | Переглядів: 4759 | Додав: Admin | Дата: 09.02.2010 | Коментарі(7)


09.02.2010 (01:06)

Ми, люди, живемо фактично за декількома календарями: світським григоріанським, церковним (православним, католицьким чи ще якимось)… А навколо нас живуть тисячі дрібних і великих істот із геть інакшими — біологічними — календарями. Щоправда, ці не висять на стінах, тим не менше мають важливе значення. Інакший календар у гадюки, інакший — у форелі… Свій особливий — у карпатського бурого ведмедя.


Статті | Переглядів: 1112 | Додав: Admin | Дата: 09.02.2010 | Коментарі(0)


02.02.2010 (04:11)

Petro ZBOROVSKY. Turka Land in Mykhailo
Zubrytsky’s Life and Scientific Works.

.

Михайло Зубрицький народився 22 жовтня (3 листопада) 1856 р. у селi Кiндратiв на Туркiвщинi. Саме тут вiн уперше побачив свiт, побачив i почув голос своїх батькiв, побачив красу рiдних гiр i ввiбрав у себе любов до рiдного краю, яку пронiс у глибокiй пошанi через усе своє життя. Саме тут промайнуло його перше десятилiття, саме тут вiн вiдчув потяг до знань, саме звiдси вiн пiшов у вир життя, яке зробило його знаним в усiй Українi. Саме тут кмiтливий хлопчина звер- нув увагу на самобутнiсть мови й одягу, побуту й працi, а пiзнiше побачив, що десь одягають- ся iнакше, iнакше вимовляють слова, мають iншi знаряддя працi, iнший уклад життя. Саме вмiння придивитись, зауважити i порiвняти зробило звичайного селянського хлопчика з глухого гiрського села знаним i поважним ученим, дiйсним членом Наукового nовариства iм. Шевченка у Львовi.

Дiставши ази життєвої селянської примудростi вiд своїх неписьменних батькiв i, ледь збагнувши значення букв, Михайло у неповних дев’ять рокiв вирушає у пошуках знань до повiтового мiста Турки. Та не довго тривала його наука в Турцi. По двох мiсяцях хлопчина змушений


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 1325 | Додав: Admin | Дата: 02.02.2010 | Коментарі(0)


28.01.2010 (13:12)

Казалось бы, ну что еще нового можно сказать о наших щедро воспетых Карпатах? Сколько песен в их честь звучит, сколько стихов сложено, картин написано… Но в том-то и сила их неповторимой красы, что она с тобой как бы «индивидуально работает» — целительными прикосновениями к тому заветному месту души, где обязательно должен храниться восторг перед великолепием земного мира и благодарность за пребывание в нем.

Словом, Карпаты могут так очаровать, что ты уразумеешь и ощутишь первозначение загадочного понятия — «чары». Это — если о природе. Но есть еще и люди — карпатцы…


Статті | Переглядів: 2799 | Додав: Admin | Дата: 28.01.2010 | Коментарі(1)


27.01.2010 (16:34)
Як ми з вітцьом воли продавали

Взяли втиць палицю, в торбу чіснику, та й сира, ая, та й сира взяли – та й пішли. Пішли в Літовищі з волами.

Гонили їх тамтого тижня в Турку – але нич із ничого. Пятдесят і вісім – та пятдесят і вісім. Ни відступлят ажиби в них цьваки бив. Пригнали втиць воли домів тай стали повідати вже матери: ци ни заяти би їм волів в Літовища.

Нись ся виладили, взяли і мене з собов пігнали.

Красну погодойку дав Господойко Нибесний.

Зайшлисьми у Соколіку, а пак на Тирнову єдну, другу та й у Дзвинячий. Сталисьми вже у Дзвинячім кормити воли у єдного ґазди. Посходилися люди, а далі єден ґазда ізлюбивси тоті воли.


Статті | Переглядів: 1232 | Додав: Admin | Дата: 27.01.2010 | Коментарі(0)


20.01.2010 (04:12)

Скарби старого священицького роду бентежать уяву любителів пригод. Про ці скарби вам неодмінно повідають гірською дорогою з Турки до Карпатського перевалу. Аякже, скарби немалі, громаджені не одним поколінням, але звичайній людині їх не побачити...

Комарники, Галичина, 30-ті роки ХХ ст. У центрі маєтку Саламонів — розкішна вілла з галерейками і чотириспадовим дахом. У світлицях відпочивають іноземці, навіть міністри з Варшави. Кількасот гектарів землі, отара овець, у стайнях — 10 пар коней, 40 корів молочних і м'ясних порід, власний млин, пекарня. До Варшави їдуть бочки з маринованими грибами, медом і конфітюрами з трояндових пелюсток. У кам'яних пивницях витримується угорське вино. На задньому плані старої фотокартки — три смерічки. Тепер маєток Саламонів — то лише ті три смерічки на голому полі...

Єдина донька власника маєтку Анна-Рафаїла мала найкращий посаг у околиці.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 867 | Додав: Admin | Дата: 20.01.2010 | Коментарі(1)