П'ятниця, 28.07.2017 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті

Сортувати по : Переглядах·Коментарях·Рейтингу·Даті
Всього матеріалів в каталозі: 961
Показано матеріалів: 946-960
Повний список статей
Сторінки: « 1 2 ... 62 63 64 65 »


24.12.2009 (13:46)

Храм Пресвятої Богородиці
в селі Верхнє Висоцьке

Турківщина — малодосліджений куточок українських Карпат. І саме тут знаходимо найдавніші згадки про матеріальну і духовну культуру, які є віхами не тільки в історії Галичини, України, а й усієї Європи.

Саме цими теренами попри Стрий і Дністер проходив прадавній торговий шлях, який увійшов в історію під назвою «Руський путь». Витоки його губляться десь у добі неоліту, а це значно глибше, ніж 2000 літ до Христової ери.


Статті | Переглядів: 2972 | Додав: Admin | Дата: 24.12.2009 | Коментарі(0)


21.12.2009 (00:32)
Небольшая экспедиция по львовским селам в верховьях Днестра: природные красоты, деревянные храмы и, конечно, галичанский колорит
ДВА ПРОЕКТА + ТРИ ЧЕЛОВЕКА = ЭКСПЕДИЦИЯ

Брод через Днестр

Жители Турковского и Старосамборского районов Львовщины и не подозревали, что в их краях пересекутся геополитические интересы двух серьезных проектов. Руководитель эколого-культурологической экспедиции львовского Товариства Лева "Дністер" (Валентин Стецюк, он же Капитан) давно собирался поснимать на видео днестровские верховья, а руководителю проекта "Деревянные храмы Украины" (скромный автор этих строк) не терпелось посмотреть на тамошние церкви. Решено было провести совместную экспедицию. В субботу в 6:39 утра киевский поезд прибыл на львовский вокзал, где меня уже встречали друзья: Капитан и еще один "днестрянин", Паша Полубичко. Расцеловавшись, мы проворно забросили рюкзаки в маршрутку с табличкой "Львів-Самбір-Старий Самбір-Турка-Хащів", стоящую на привокзальной автостанции, и запрыгнули в нее сами. Экспедиция началась.


Статті | Переглядів: 1576 | Додав: Admin | Дата: 21.12.2009 | Коментарі(0)


20.12.2009 (16:44)
бежали в 1940 году из коммунистического «рая» тысячи украинцев Буковины, Волыни и Галичины

За последние годы обнародованы многие документы, свидетельствующие о тайном сговоре Сталина и Гитлера о разделе сфер влияния в Европе. Опубликованы и секретные протоколы к договорам между СССР и Германией от 23 августа и 28 сентября 1939 года, которыми предусматривалось размежевание сначала по рекам Сяну, Висле и Нареву, а потом по линии Керзона, в результате чего огромное количество украинцев оказались на территории, «отошедшей в зону государственных интересов» нацистских агрессоров.


Статті | Переглядів: 936 | Додав: Admin | Дата: 20.12.2009 | Коментарі(0)


20.12.2009 (15:15)

Найвища точка Львівщини – гора Пікуй – височіє на Турківщині на висоті 1408 м над рівнем моря. Велична та незвична, вона здавна приваблювала туристів, тут любив бувати Іван Франко. А ще з її просторів і хребта не лише розглядали світ і мрійливо задивлялись у безкрає небо – тут складали легенди, які й нині не залишають нікого байдужим.

Кожен камінчик дихає історією

Дістатися гори Пікуй можна по-різному. Кожен обирає найпростіший для себе шлях. Польські туристи зазвичай прямують зі Львова електричкою до станції Сянки. Можна й автобусом доїхати до села Кривка або до Гусного. Та все ж найкраще добиратися до Либохори.


Статті | Переглядів: 1751 | Додав: Admin | Дата: 20.12.2009 | Коментарі(0)


20.12.2009 (14:09)
Наші видатні земляки

Окремі особистості – як зірки, що хоча вже згасли, але їхнє проміння ще довго струменить і нагадує про себе. На жаль, радянська ідеологія викреслила з пам’яті людей і заборонила згадувати імена тих відомих львів’ян, які були знані та популярні, але подалися в чужі краї, бажаючи жити і творити у вільному світі.

Тільки у 1990-х сучасні покоління змогли пізнати імена Івана Боберського – організатора українського сокільства та засновника української фізичної культури в Галичині, Олександра Скоценя – кращого футбольного бомбардира не тільки львівської “України”, а й київського “Динамо” та французької “Ніцци”, Євгена Орищина – кращого гімнаста Галичини в передвоєнні роки, а потім відомого в Польщі та Канаді тренера й арбітра міжнародної категорії на шести Олімпійських іграх. До таких особистостей належить і Степан Попель, один із кращих шахістів передвоєнного Львова.


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 711 | Додав: Admin | Дата: 20.12.2009 | Коментарі(0)


20.12.2009 (04:06)

Гуцули – це коломийки, бриндза, ліжники і “Тіні забутих предків”. Лемки – це втрачені Україною землі, депортовані люди і добре зорганізована діаспора. А ось бойки – маловідома група поза Галичиною, хоч прізвище Бойко надзвичайно поширене по всій Україні. Насправді ж у бойків є свої коломийки і лижники, втрачені терени і діаспора. Просто у них традиційно кульгає РR, бо вони маломовні. Все як у лицарській приказці: “Брязкіт мечів ліпший від слів”.

Усі знають, що актор Іван Миколайчук - буковинський гуцул, Енді Вархол (Андрій Вархола) - словацький лемко, а ось славетний астроном і медик доби Відродження, ректор Болонського університету Юрій Дрогобич - просто “галичанин”. Боже збав великого вченого назвати бойком! З цікавості я допитувалася про це у авторів, котрі писали розвідки про бойків, уникаючи вказувати на їхнє походження, і зазвичай чула у відповідь розпливчасті відмовки: саме слово “бойки” буцімто якесь немилозвучне, читач із Харкова чи Черкас ще подумає, що то не українці. І читач зі Східної України так і думає, бо знає, що в Галичині є гуцули, лемки, а втім - усі вони галичани.


Історія Бойківщини | Переглядів: 1746 | Додав: Admin | Дата: 20.12.2009 | Коментарі(0)


13.12.2009 (04:13)

Про людей хороших..

Кожен з нас любить той куточок землі, де народився і виріс, де провів найкращі роки свого життя. Богдан Сенчишин, якби його доля склалася по-іншому, міг би бути не тут, у Карпатах, а у горах Криму чи милуватися буйноквітими са дами Молдови чи Закарпаття. А так він - серед нас і тому від усієї душі закоханий у вкриті лісами верхів'я карпатських гір, у талановитий бойківський люд. Ось так і живе, залишаючись справжнім патріотом рідної землі, уособлюючи в собі родинні, духовні і національні корені, яких не здолати жодній біді. Цій людині притаманна певна самопожертва, копітка щоденна робота, яка потребує і знань, і зусиль, і часу. Кожен день його розписаний буквально по хвилинах, бо він інакше жити і не може, намагаючись не марнувати жодної миті, наполегливо вирішувати завдання, які ставить перед ним життя.

Молдову і Закарпаття згадала недаром, бо саме там міг би працювати, а то й проживати, нині пан Богдан, якби пішов за скеруванням факультету агрономів-плодоовочівників Рудківського сільськогосподарського технікуму. Але доля повернула круто - і він став залізничником. Сталося це після армії (до речі, ще в армії його рекомендували стати студентом військового училища урядового зв'язку в Калінінграді),


Твої люди, Бойківщино ! | Переглядів: 906 | Додав: Admin | Дата: 13.12.2009 | Коментарі(0)


30.11.2009 (23:26)

Кількість лелечих пар у нашому краї не є стабільною. Цьогоріч мені вдалося нарахувати на Турківщині 402 пари сімей білого лелеки. Що припадає у середньому по 6 на кожний із 67 населених пунктів. Але є, на жаль, у нас і такі села, де бусли нині зовсім не гніздяться. Але віриться, після того, як кожна із 402 пар виведе в середньому на світ Божий по 4 малюків (а вони уже є), то їхній ключ на Бойківщині зросте до 2412 лелек. І ті, хто виживе і повернеться весною на Батьківщину після тяжких, виснажливих перельотів, через море, восени туди і весною - назад, - заповнять цю прогалину і поселяться і в цих населених пунктах. І уся наша Бойківщина стане великим лелечим краєм, збільшуючи і збільшуючи їхнє сімейство. Лише б ставилися до них усюди по -людському.


Статті | Переглядів: 1147 | Додав: Admin | Дата: 30.11.2009 | Коментарі(0)


30.11.2009 (04:06)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-2 !)

Через Турківщину проходив знаменитий шлях

У Руських літописах від XII ст. знаходимо свідчення того, що один з перших апостолів і проповідників Христової віри Андрій Первозваний побував на Русі ще у І столітті Христової ери. У давньому літописі залишився такий переказ: «Андрій навчав у Синопі. Коли прийшов до Корсуня, побачив, що з Корсуня близько до Дніпрового гирла. І пішов у Дніпрове гирло. Відтіль поплив вгору Дніпром та принагідно прийшов і став під горами на його березі. Вставши вранці, сказав до учнів, які були з ним:

— Чи бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа і буде великий город, і Бог збудує багато церков.


Історія Бойківщини | Переглядів: 2880 | Додав: Admin | Дата: 30.11.2009 | Коментарі(2)


29.11.2009 (04:05)

Турківщина - край, який ще на початку двадцятого століття був важкодоступним для жителів не лише низинних районів, але й для самих турківчан. Великий письменник Іван Франко, що не раз перебував у наших краях, у п'єсі «Учитель», словами старости до вчителя говорить, що треба мати добрі легені, щоб дістатися повітового центру. Замкненість території, про яку Франко теж писав,що тут ведмідь рогачку відчиняє, сприяла збереженню давніх традицій, звичаїв, побуту. Тож не випадково Турківщина стала своєрідним етнографічним центром Бойківщини, а отже, об'єктом дослідження не лише українських науковців, але й зарубіжних, зокрема польських.

У народному музеї «Бойківщина» м. Турка є література польських дослідників. Хочу зупинитися на виданій у 2007 році книзі «Бойки -горяни полонин», авторами є...


Історія Бойківщини | Переглядів: 917 | Додав: Admin | Дата: 29.11.2009 | Коментарі(0)


24.11.2009 (16:08)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-3 !)

Добрі справи

Валерій Сушкевич: Мене тішить те, що проекти, спрямовані на покращення життя інвалідів, об’єднують президента, прем’єра та парламент

Відсутність умов для ведення звичної життєдіяльності, як наприклад, недоступність міських будівель, громадського транспорту тощо, робить навколишній світ для інвалідів досить таки незручним. Не говорячи вже про те, що ці люди повинні мати відповідні умови і місця, де вони можуть проводити активний відпочинок або займатися спортом.

Вже більше двох років на Львівщині у Турківському районі будується Західний реабілітаційно-спортивний центр Національного комітету спорту інвалідів України. Його основна функція – забезпечити інвалідам хорошу, сучасну базу для реабілітації, відпочинку і спорту.

Детальніше про майбутній центр розповів народний депутат України, президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич. Саме він і його команда допомагає сьогодні неповносправним адаптуватися до повноцінного життя.

Розкажіть, будь-ласка про центр: напрямки спеціалізації центру, на скільки осіб він розрахований, для чого він створюється…?


Статті | Переглядів: 12750 | Додав: Admin | Дата: 24.11.2009 | Коментарі(3)


17.11.2009 (04:05)
Розмова з істориком, директором Українського архіву Євгеном Місилом

У вступі до вашої книжки написано, що акти, які стосуються справи Павлокоми і зберігаються в ІНП у Варшаві, досі не були використані прокурорами ІНП, в тому і ряшівським, який веде слідство в українських справах. Ось, у звіті із зустрічі тодішнього голови ІНП Леона Кереса з покійним головою ОУП Мироном Кертичаком від 26 лютого 2004 р., вміщеному на інтернет-сторінці Інституту, в пункті про слідство відносно Павлокоми перераховуються матеріали, з якими ознайомився прокурор ІНП, м.ін. називаються судові акти поручника Юзефа Бісса «Вацлава».

Я не знаю цього матеріалу. Свої пошуки я також почав перевіркою інтернет-сторінки ІНП, де знаходяться звіти з праць Комісії з питань переслідування злочинів проти польського народу, м.ін. звіт прокурора з Ряшева, який займається українськими справами.


Історія Бойківщини | Переглядів: 1286 | Додав: Admin | Дата: 17.11.2009 | Коментарі(0)


16.11.2009 (04:04)

Тепер, коли розсекречено архівні матеріали, відкрилися можливості для грунтовного вивчення і аналізу проблеми депортації і репатріації населення України і Польщі, виявлення справжніх причин і наслідків цих трагічних процесів.

Депортації українців з їхніх етнічних земель у Польщі не знайшли належного відображення в радянській історичній науці. Тільки в роки незалежності започатковано видання збірників документів, матеріалів і спогадів про переселення українців із Закерзоння .

Таке «незручне питання», як переселення людей у післяокупаційний період з території західних областей України до Польщі та з Польщі на територію УРСР довгий час замовчувалося .


Історія Бойківщини | Переглядів: 2370 | Додав: Admin | Дата: 16.11.2009 | Коментарі(1)


14.11.2009 (04:04)
  АКТУАЛЬНО ! ( Коментарів-8 !)

У Турківському районі до переліку населених пунктів, які протягом 1939-1946 рр. зазнали виселення мешканців, відноситься сім сіл– Журавин, Дидьова, Локіть, Дзвиняч Горішній, Тернава Нижня, Тернава Вижня і Соколики. Понад сім тисяч мешканців, що були розкидані тогочасним радянським та польським режимами по різні боки сучасного українсько-польського кордону, заслуговують на те, аби згадати про їхні малі батьківщини, якими прокотилося жорстоке XX ст.

Журавин

Згідно із документами, існує інформація про надання до 1444 р. привілею на цю територію для рицаря Занка з Турки польським королем Владиславом Варненчиком. Це було найдавніше поселення у долині верхнього Сяну, яке знаходилося на давньоримському торговому шляху. Протягом XVI-XIX ст. були збудовані три дерев’яні церкви. У селі знаходився невеликий василіанський монастир і пивоварня.У 1831 р. у Журавині проживало 850 осіб. Поблизу старої церкви. яка була пошкоджена внаслідок бойових дій під час I світової війни, у 1918 р. була побудована церква Преображення Господнього в неоукраїнському стилі, яка була зруйнована радянськими прикордонниками у 1957 р. Село, населення якого станом на 1943 р. нараховувало 808 осіб,було виселене протягом 1944-1946 рр. внаслідок операції “очищення” прикордонної смуги. Церковний інвентар у 1945 р. був перенесений до церков у Дністрику Дубовому та Жукотині.


Історія Бойківщини | Переглядів: 9488 | Додав: Admin | Дата: 14.11.2009 | Коментарі(8)


13.11.2009 (18:17)

Розлуч розташований біля дороги і залізниці Львів - Самбір - Турка, за 15 км. на північний-захід від районного центру. Село засноване у 1515 р. під назвою Борисова Воля. В другій половині XVI ст. поселення спочатку називали Ровінь (від назви річки), а згодом - Розлуч (від назви гори). У XVIII ст. назва Борисова Воля зовсім зникає. До речі, на південь від села, за гірським хребтом, знаходиться витік річки Дністер.


Статті | Переглядів: 1538 | Author: В. ГРОМИК | Додав: Admin | Дата: 13.11.2009 | Коментарі(0)